fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Повний backup: як ефективно використовувати резервне копіювання

30/ 08/ 2022
  Данило Бєлов. Директор з розвитку бізнесу UCloud В епоху цифровізації велика кількість даних зі стандартних офісних шухляд, папок та поличок перемістилися у сервери, хмарні сховища тощо. За прогнозами, до 2025 року загальний обсяг глобального зберігання цифрової інформації перевищить 200 зетабайт. Серед них, як звичайні фото та буденні нотатки, так і звіти, клієнтські бази, фінансові та юридичні документи, втрата яких може стати серйозною проблемою. Майже 60% компаній, які втратили свої дані, закриваються протягом 6 місяців і 72% протягом 24 місяців. І якщо в приватних випадках відновити файл чи інформацію можна за кілька кліків, наприклад, усі фото з загубленого телефону можна повернути завдяки звичним нам хмарним сховищам. То у випадку з бізнесом та великими підприємствами — ситуація складніша. Власне, щоб максимально захистити та зберегти данні й потрібна налагоджена система резервного збереження та відновлення інформації. Коли backup не працює. Бекап, або резервне копіювання — це процес створення копії файлів на додатковому носії. Він допомагає відновити потрібну інформацію у випадку її пошкодження чи видалення, або отримати до неї доступ, коли основний пристрій недоступний. Наприклад, якщо ноутбук, компютер чи робочий сервер зламався. Але в Україні далеко не завжди відповідально ставляться до копій даних. Тож коли під час кібератак чи технічних збоїв “удар” припадає на сам “сервер” (тобто ціллю стає операційне середовище), резервні копії втрачаються разом з основними даними. До речі, в таких ситуаціях втрати стосуються не лише інформації, а й загалом репутації компанії. Лише уявіть, яких збитків може зазнати “Нова пошта”, якщо раптом зникне вся інформація про клієнтів, посилки, грошові перекази тощо. Тож чим критичніші дані, тим серйознішими стають наслідки. Часом кампанії зберігають резервні копії на власних серверах. Це може видатися надійним рішенням, і іноді є максимально вірним, але є нюанси. Один з них — людський фактор. Є історії, коли навіть ІТ-адміністратори на замовлення фірм-конкурентів видаляли важливі документи. Як приклад, колишній адміністратор бази даних брокерського гіганта з нерухомості Lianjia  видалив фінансові дані, що належали його роботодавцю. Після чого був засуджений на 7 років. Однак його покарання ніяк не допомогло співробітникам компанії, які на тривалий час залишилися без зарплати. Існує ще одна досить небезпечна для бізнесу думка, що бекап не потрібен, якщо використовувати дороге обладнання. Але жодна техніка не захистить від кібератак або банального вимкнення електроенергії. Загалом причини втрати інформації можуть бути найрізноманітнішими. Нижче наведемо приклади для всіх можливих ситуацій (хоча насправді багато що залежить від зрілості інфраструктури): технічні проблеми, наприклад, зламався жорсткий диск програмні збої, які можуть пошкодити файли людський фактор, видалити документи можна випадково кібератаки, програми-шкідники та віруси апаратний чи програмний збій на сервері незаплановане вимкнення електроенергії Тож до резервних копій та їхнього зберігання варто підходити ретельно. У майбутньому це допоможе максимально швидко та якісно відновити усю інформацію. Правила ефективного backup . Резервне копіювання допомагає захистити дані, але щоб зробити це максимально якісно необхідно дотримуватися правила 3-2-1. Його принцип полягає у тому, що необхідно мати принаймні три копії даних, що зберігаються на двох різних типах носіїв, один з яких знаходиться в окремому місці. Ми радимо клієнтам зберігати бекапи у трьох копіях наступним чином: Перша копія: вона ж основна, з якою щодня працює персонал і куди щосекунди вносяться дані; Друга копія: власне бекап першої, розміщений на іншому сервері;  Третя копія: зберігається в іншому місті або країні. На випадок пожежі, стихійного лиха або компрометації даних хакерами.   У такий спосіб бекап можна захистити фактично від усіх загроз. Наприклад, якщо продуктив системи клієнта знаходиться в нашому хмарному ЦОДі у Києві, ми щоночі робимо бекап на один зі двох власних дата-центрів у Варшаві. Там інформація зберігається до двох тижнів. А додаткову копію заливаємо в ЦОД у Франкфурті, де вона залишатиметься від місяця до півроку. Тож навіть якщо зловмисники заблокують продуктив та знищать бекапи на одному з серверів, одночасно дістатися ЦОДу в інших країнах їм буде складно. Ще важливий момент, про який варто памятати — це регулярне тестування бекапів. Необхідно кожні кілька місяців проводити перевірки, чи є вони актуальними. І звичайно, не забувати регулярно робити самі копії. Якщо говорити про хмарні сервіси, то система для бекапів влаштована доволі просто. Наприклад, наші клієнти отримують логін і пароль, за допомогою якого підключаються до хмари та налаштовують план резервного збереження копій. Також у разі втрати продуктиву, завжди є можливість підєднатися з будь-якого іншого серверу до хмарного сховища, та швидко відновити його. Нам може видаватися, що надійні паролі та антивіруси — цілком захистять наші дані, однак це не так. Як ми вже розібралися, обставини бувають різні тож важливо мати резерви. Оскільки, якщо відновити дані неможливо, організація ризикує втратити налагоджену цифрову інфраструктуру, клієнтську базу та зіткнутися з проблемами, рішення яких потребує часу та коштів, часом в декілька разів більших за своєчасно зроблені бекапи. Саме тому не варто нехтувати бекапом та правилами його налаштування.

Данило Бєлов

Директор з розвитку бізнесу UCloud

В епоху цифровізації велика кількість даних зі стандартних офісних шухляд, папок та поличок перемістилися у сервери, хмарні сховища тощо. За прогнозами, до 2025 року загальний обсяг глобального зберігання цифрової інформації перевищить 200 зетабайт. Серед них, як звичайні фото та буденні нотатки, так і звіти, клієнтські бази, фінансові та юридичні документи, втрата яких може стати серйозною проблемою.

Майже 60% компаній, які втратили свої дані, закриваються протягом 6 місяців і 72% протягом 24 місяців. І якщо в приватних випадках відновити файл чи інформацію можна за кілька кліків, наприклад, усі фото з загубленого телефону можна повернути завдяки звичним нам хмарним сховищам. То у випадку з бізнесом та великими підприємствами — ситуація складніша. Власне, щоб максимально захистити та зберегти данні й потрібна налагоджена система резервного збереження та відновлення інформації.

Коли backup не працює

Бекап, або резервне копіювання — це процес створення копії файлів на додатковому носії. Він допомагає відновити потрібну інформацію у випадку її пошкодження чи видалення, або отримати до неї доступ, коли основний пристрій недоступний. Наприклад, якщо ноутбук, комп’ютер чи робочий сервер зламався.

Але в Україні далеко не завжди відповідально ставляться до копій даних. Тож коли під час кібератак чи технічних збоїв “удар” припадає на сам “сервер” (тобто ціллю стає операційне середовище), резервні копії втрачаються разом з основними даними.

До речі, в таких ситуаціях втрати стосуються не лише інформації, а й загалом репутації компанії. Лише уявіть, яких збитків може зазнати “Нова пошта”, якщо раптом зникне вся інформація про клієнтів, посилки, грошові перекази тощо. Тож чим критичніші дані, тим серйознішими стають наслідки.

Часом кампанії зберігають резервні копії на власних серверах. Це може видатися надійним рішенням, і іноді є максимально вірним, але є нюанси. Один з них — людський фактор. Є історії, коли навіть ІТ-адміністратори на замовлення фірм-конкурентів видаляли важливі документи. Як приклад, колишній адміністратор бази даних брокерського гіганта з нерухомості Lianjia  видалив фінансові дані, що належали його роботодавцю. Після чого був засуджений на 7 років. Однак його покарання ніяк не допомогло співробітникам компанії, які на тривалий час залишилися без зарплати.

Існує ще одна досить небезпечна для бізнесу думка, що бекап не потрібен, якщо використовувати дороге обладнання. Але жодна техніка не захистить від кібератак або банального вимкнення електроенергії. Загалом причини втрати інформації можуть бути найрізноманітнішими. Нижче наведемо приклади для всіх можливих ситуацій (хоча насправді багато що залежить від зрілості інфраструктури):

  • технічні проблеми, наприклад, зламався жорсткий диск
  • програмні збої, які можуть пошкодити файли
  • людський фактор, видалити документи можна випадково
  • кібератаки, програми-шкідники та віруси
  • апаратний чи програмний збій на сервері
  • незаплановане вимкнення електроенергії

Тож до резервних копій та їхнього зберігання варто підходити ретельно. У майбутньому це допоможе максимально швидко та якісно відновити усю інформацію.

Правила ефективного backup 

Резервне копіювання допомагає захистити дані, але щоб зробити це максимально якісно необхідно дотримуватися правила 3-2-1. Його принцип полягає у тому, що необхідно мати принаймні три копії даних, що зберігаються на двох різних типах носіїв, один з яких знаходиться в окремому місці. Ми радимо клієнтам зберігати бекапи у трьох копіях наступним чином:

  • Перша копія: вона ж основна, з якою щодня працює персонал і куди щосекунди вносяться дані;
  • Друга копія: власне бекап першої, розміщений на іншому сервері; 
  • Третя копія: зберігається в іншому місті або країні. На випадок пожежі, стихійного лиха або компрометації даних хакерами.  

У такий спосіб бекап можна захистити фактично від усіх загроз. Наприклад, якщо продуктив системи клієнта знаходиться в нашому хмарному ЦОДі у Києві, ми щоночі робимо бекап на один зі двох власних дата-центрів у Варшаві. Там інформація зберігається до двох тижнів. А додаткову копію заливаємо в ЦОД у Франкфурті, де вона залишатиметься від місяця до півроку. Тож навіть якщо зловмисники заблокують продуктив та знищать бекапи на одному з серверів, одночасно дістатися ЦОДу в інших країнах їм буде складно.

Ще важливий момент, про який варто пам’ятати — це регулярне тестування бекапів. Необхідно кожні кілька місяців проводити перевірки, чи є вони актуальними. І звичайно, не забувати регулярно робити самі копії. Якщо говорити про хмарні сервіси, то система для бекапів влаштована доволі просто. Наприклад, наші клієнти отримують логін і пароль, за допомогою якого підключаються до хмари та налаштовують план резервного збереження копій. Також у разі втрати продуктиву, завжди є можливість під’єднатися з будь-якого іншого серверу до хмарного сховища, та швидко відновити його.

Нам може видаватися, що надійні паролі та антивіруси — цілком захистять наші дані, однак це не так. Як ми вже розібралися, обставини бувають різні тож важливо мати резерви. Оскільки, якщо відновити дані неможливо, організація ризикує втратити налагоджену цифрову інфраструктуру, клієнтську базу та зіткнутися з проблемами, рішення яких потребує часу та коштів, часом в декілька разів більших за своєчасно зроблені бекапи. Саме тому не варто нехтувати бекапом та правилами його налаштування.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: