fbpx

Помилки у фінансовій звітності: комплексний підхід як шлях до успіху

24/ 03/ 2021
  Оксана Чухрай, бухгалтер-експерт Accountor Ukraine Тетяна Шеремет, податковий експерт в Accountor Ukraine Виявлення помилок в обліку компанії завжди є неприємною подією. Але сам факт виявлення помилки самостійно, до приходу податкової перевірки, вже можна вважати за «щасливий випадок». А розібратися  зі шляхами виправлення допоможе Accountor Ukraine. Із прийняттям Податкової реформи в травні 2020 року велику увагу приділяють поняттю «умисності» - зокрема, статтю109.1 ПКУ було доповнено: «Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог», а покарання за виявлені порушення  збільшено.. Втім, не роз’яснено, за якими саме критеріями податкова буде оцінювати «умисність», адже очевидно, що під цим «соусом» можна подати будь-яку виявлену неточність та помилку. Зважаючи на це, питання виправлення помилок в бухгалтерському обліку, є наразі більш актуальним, ніж будь-коли раніше. Якими нормативними актами регламентовано визначення «помилка» в українському законодавстві? П(С)БО № 1, пункт 3.3: «Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності». П(С)БО № 6, пункти 4 та 5: «Помилка має бути виправлена «шляхом коригування сальдо нерозподіленого  прибутку  на  початок  звітного  року,  якщо такі помилки    впливають    на   величину   нерозподіленого   прибутку (непокритого збитку)» та «виправлення   помилок,   які   відносяться  до  попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності». Звичайно, цієї інформації недостатньо для чіткого плану дій, тому почнемо із систематизації, а саме з аналізу помилок за наступними критеріями: 1) Суттєва чи несуттєва помилка. Межу суттєвості кожна компанія приймає виходячи із даних своєї господарської діяльності та прописує ці межі в обліковій політиці. Такий підхід регламентовано в Методрекомендацій № 635, в якій зазначено: «Суттєвою є інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності». Звичайно, немає законодавчого акту, який би дозволяв помилки не виправляти, якщо вони є несуттєвими, тому до цього критерію потрібно відноситись максимально об’єктивно і розуміти всі наслідки його прийняття. 2) Період виникнення помилки: в минулих періодах і в поточному періоді. Акцентувати увагу на помилках, які виникли в поточному періоді до подання фінансової звітності не варто, адже тут є один чіткий алгоритм – вносимо зміни і відображаємо достовірні дані. А от із питанням минулих періодів складніше. В цьому випадку помилки варто оцінити з точки зору впливу на фінансовий результат минулих періодів. Якщо помилки не призвели до зміни фінансового результату минулих періодів: Оформлюємо бухгалтерську довідку з повним описом змісту помилки в місяці виявлення; керуючись П(С)БО № 6, змінюємо фінансову звітність минулих періодів - так, ніби помилки не було; Відображаємо правильні показники в поточній фінансовій звітності. Наводимо інформацію про виправлення помилки в примітках до фінансової звітності.  Якщо помилки призвели до зміни фінансового результату минулих періодів: Оформлюємо бухгалтерську довідку з повним описом змісту помилки в місяці виявлення; Виправлення помилок минулих періодів можна відображати через рахунок44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» у кореспонденції з відповідними рахунками бухобліку, про що вказано в листах Міністерства фінансів № N 31-34000-10-10/36311 від 30.12.2009 р. та № 31-08410-07-29/21303 від 17.07.2013 р. Складаємо виправлену фінансову звітність за рік, в якому відбулася помилка, керуючись П(С)БО №6; Відображаємо вірні показники в поточній фінансовій звітності. Факт виправлення помилки необхідно вказати в примітках до поточної фінансової звітності. 3) Вплив помилки на фінансову звітність компанії та Декларацію з податку прибуток (Єдиного податку). Помилка позначилася на фінансовій звітності та декларації. В цьому випадку виправлену фінансову звітність та декларацію обовязково слід подати до податкової -  щораніше, тим краще, адже це дозволить зменшити нараховану пеню у разі збільшення фінансового результату компанії.  Також, згідно пункту 46.4 ПКУ,  в разі необхідності можна подати пояснення до змін, що були внесені в податкову декларацію. Помилка вплинула на фінансову звітність і не позначилася на даних у декларації. У зв’язку з тим, що фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток, податківці в цій ситуації наголошують на необхідності подачі обох звітів. Платники ж єдиного податку, у разі відсутності впливу на дані декларації, можуть уникнути необхідності подавати декларацію наново. Помилка вплинула на декларацію і не позначилася на фінансовій звітності. В аналізованому випадку податківці дозволяють не подавати фінансову звітність наново разом з уточнюючою Декларацією. Втім,  під час подання уточнюючої Декларації необхідно поставити позначку «+» навпроти додатку ФЗ і розшифрувати поданий раніше комплект звітності. Ми в Accountor Ukraine впевнені, що у будь-якої проблеми завжди є рішення. А в даному випадку, є чіткий плані дій і шляхи вирішення, що допоможуть мінімізувати наслідки і гідно винести цей урок для недопускання аналогічних помилок в майбутньому.

Оксана Чухрай, бухгалтер-експерт Accountor Ukraine

Тетяна Шеремет, податковий експерт в Accountor Ukraine

Виявлення помилок в обліку компанії завжди є неприємною подією. Але сам факт виявлення помилки самостійно, до приходу податкової перевірки, вже можна вважати за «щасливий випадок». А розібратися  зі шляхами виправлення допоможе Accountor Ukraine.

Із прийняттям Податкової реформи в травні 2020 року велику увагу приділяють поняттю «умисності» – зокрема, статтю109.1 ПКУ було доповнено: «Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог», а покарання за виявлені порушення  збільшено..

Втім, не роз’яснено, за якими саме критеріями податкова буде оцінювати «умисність», адже очевидно, що під цим «соусом» можна подати будь-яку виявлену неточність та помилку. Зважаючи на це, питання виправлення помилок в бухгалтерському обліку, є наразі більш актуальним, ніж будь-коли раніше.

Якими нормативними актами регламентовано визначення «помилка» в українському законодавстві?

  • П(С)БО № 1, пункт 3.3: «Фінансова звітність повинна бути достовірною. Інформація, наведена у фінансовій звітності, є достовірною, якщо вона не містить помилок та перекручень, які здатні вплинути на рішення користувачів звітності».
  • П(С)БО № 6, пункти 4 та 5: «Помилка має бути виправлена «шляхом коригування сальдо нерозподіленого  прибутку  на  початок  звітного  року,  якщо такі помилки    впливають    на   величину   нерозподіленого   прибутку (непокритого збитку)» та «виправлення   помилок,   які   відносяться  до  попередніх періодів, вимагає повторного відображення відповідної порівняльної інформації у фінансовій звітності».

Звичайно, цієї інформації недостатньо для чіткого плану дій, тому почнемо із систематизації, а саме з аналізу помилок за наступними критеріями:

1) Суттєва чи несуттєва помилка.

Межу суттєвості кожна компанія приймає виходячи із даних своєї господарської діяльності та прописує ці межі в обліковій політиці. Такий підхід регламентовано в Методрекомендацій № 635, в якій зазначено: «Суттєвою є інформація, відсутність якої може вплинути на рішення користувачів фінансової звітності». Звичайно, немає законодавчого акту, який би дозволяв помилки не виправляти, якщо вони є несуттєвими, тому до цього критерію потрібно відноситись максимально об’єктивно і розуміти всі наслідки його прийняття.

2) Період виникнення помилки: в минулих періодах і в поточному періоді.

Акцентувати увагу на помилках, які виникли в поточному періоді до подання фінансової звітності не варто, адже тут є один чіткий алгоритм – вносимо зміни і відображаємо достовірні дані.

А от із питанням минулих періодів складніше. В цьому випадку помилки варто оцінити з точки зору впливу на фінансовий результат минулих періодів.

Якщо помилки не призвели до зміни фінансового результату минулих періодів:

  • Оформлюємо бухгалтерську довідку з повним описом змісту помилки в місяці виявлення; керуючись П(С)БО № 6, змінюємо фінансову звітність минулих періодів – так, ніби помилки не було;
  • Відображаємо правильні показники в поточній фінансовій звітності.
  • Наводимо інформацію про виправлення помилки в примітках до фінансової звітності.

 Якщо помилки призвели до зміни фінансового результату минулих періодів:

  • Оформлюємо бухгалтерську довідку з повним описом змісту помилки в місяці виявлення;
  • Виправлення помилок минулих періодів можна відображати через рахунок44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» у кореспонденції з відповідними рахунками бухобліку, про що вказано в листах Міністерства фінансів № N 31-34000-10-10/36311 від 30.12.2009 р. та № 31-08410-07-29/21303 від 17.07.2013 р.
  • Складаємо виправлену фінансову звітність за рік, в якому відбулася помилка, керуючись П(С)БО №6;
  • Відображаємо вірні показники в поточній фінансовій звітності.
  • Факт виправлення помилки необхідно вказати в примітках до поточної фінансової звітності.

3) Вплив помилки на фінансову звітність компанії та Декларацію з податку прибуток (Єдиного податку).

  • Помилка позначилася на фінансовій звітності та декларації.

В цьому випадку виправлену фінансову звітність та декларацію обов’язково слід подати до податкової –  щораніше, тим краще, адже це дозволить зменшити нараховану пеню у разі збільшення фінансового результату компанії.  Також, згідно пункту 46.4 ПКУ,  в разі необхідності можна подати пояснення до змін, що були внесені в податкову декларацію.

  • Помилка вплинула на фінансову звітність і не позначилася на даних у декларації.

У зв’язку з тим, що фінансова звітність є додатком до декларації з податку на прибуток, податківці в цій ситуації наголошують на необхідності подачі обох звітів. Платники ж єдиного податку, у разі відсутності впливу на дані декларації, можуть уникнути необхідності подавати декларацію наново.

  • Помилка вплинула на декларацію і не позначилася на фінансовій звітності.

В аналізованому випадку податківці дозволяють не подавати фінансову звітність наново разом з уточнюючою Декларацією. Втім,  під час подання уточнюючої Декларації необхідно поставити позначку «+» навпроти додатку ФЗ і розшифрувати поданий раніше комплект звітності.

Ми в Accountor Ukraine впевнені, що у будь-якої проблеми завжди є рішення. А в даному випадку, є чіткий плані дій і шляхи вирішення, що допоможуть мінімізувати наслідки і гідно винести цей урок для недопускання аналогічних помилок в майбутньому.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: