Подолання кадрового голоду, забезпечення незалежності, боротьба з корупцією та цифровізація судочинства – головні завдання в діяльності судової влади

20/ 12/ 2023

Експертне дослідження «Судовий індекс», проведене Європейською Бізнес Асоціацією у партнерстві з юридичною фірмою AEQUO, продемонструвало незначну позитивну зміну в оцінках роботи судової системи у 2023 році. Усі компоненти індексу дещо зросли порівняно з 2021 роком, втім недостатньо, щоб говорити про відчутні зміни. Переглянути презентацію У 2023 році інтегральний показник Судового індексу збільшився до 2,73 балів за 5-ти бальною шкалою (у 2021 році він складав 2,51 балів). Рівень довіри до судової системи з боку керівників компаній збільшився з 1,96 балів у 2021 році до поточних 2,17 балів. Оцінка директорів традиційно є значно нижчою за оцінку експертної юридичної спільноти. Оцінка факторів організації та діяльності судової системи юридичними фахівцями вперше за всю історію опитування перемістилась з негативної у нейтральну площину та склала 3,13 балів у 2023 році. Нагадаємо, у 2021 році цей показник складав 2,92 балів. Оцінка неупередженості судової системи юристами покращилась з 2,64 балів до поточних 2,88 балів. Респонденти загалом позитивно оцінили діяльність Верховного Суду. Також респонденти відзначили необхідність збереження системи господарських судів, Великої Палати Верховного Суду як механізму узгодження правових позицій між судами різних юрисдикцій та вирішення міжюрисдикційних спорів. При цьому, ряд респондентів відмітили необхідність оновлення персонального складу Великої Палати. Серед факторів організації та діяльності судової системи найкраще експерти оцінили доступність судових рішень, кваліфікацію та професіоналізм суддів, якість судових рішень та передбачуваність результатів судового процесу. Гірші оцінки мають – строки прийняття судових рішень, незалежність судової системи та об’єктивність судового процесу. Варто зазначити, що 49% вважають, що ситуація з незалежністю судів не змінилася за останні два роки, а 27% – що ситуація має різну динаміку в різних судах. До топ-3 факторів негативного впливу на довіру до судової гілки влади респонденти опитування віднесли (1) корупцію та хабарництво в рамках судового процесу, (2) занадто високу завантаженість судів, що призводить до зниження якості судового розгляду, (3) неоднозначність законодавства, з яким має справу суд. Найвищу оцінку роботи від професійної спільноти отримали господарські суди – 2,83 балів з 5-ти можливих (2,62 – у 2021 році). На другому місці – адміністративні із оцінкою 2,72 бали, і на третьому – загальні суди з оцінкою 2,63 балів. Така тенденція спостерігалась і у попередній хвилі дослідження. Загалом негативно респонденти оцінили запроваджені у 2019 році касаційні фільтри, відзначивши створену ними правову невизначеність та підвищені ризики для суб’єктивних перешкод для доступу до правосуддя у суді касаційної інстанції. Також загалом негативну оцінку респондентів отримала ідея створення спеціалізованого суду з інвестиційних спорів, в першу чергу через неможливість належного розмежування юрисдикції такого суду з іншими судами та низки очікування від впливу створення такого суду на якість правосуддя. Найбільш нагальними завданнями в діяльності судової влади бізнес називає подолання кадрового голоду та корупції, забезпечення незалежності судової влади від впливу з боку інших гілок влади та забезпечення єдності та сталості судової практики.Результати «Судового індексу» були представлені 19 грудня під час експертного обговорення Асоціації за участі юридичної спільноти, судового корпусу та органів суддівського врядування, профільного Комітету ВРУ. Окремий акцент учасники заходу зробили на необхідності цифровізації судочинства, що, на їх думку, спростить доступ до правосуддя та знизить корупційні ризики. Анна Деревянко. Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації. Запит бізнесу на якісні зрушення в роботі судової системи залишається величезним. Це реформа, від якої залежить майбутнє України, інвестиції, довіра міжнародних партнерів. І ми раді тому, що є діалог з органами, що впроваджують зміни в судовій системі, і що вони усвідомлюють важливість та нагальність таких змін. Водночас варто пам’ятати, що кожен з нас може впливати на ситуацію – чесна та принципова позиція керівників бізнесу у відносинах з судовою владою теж є важливою частиною змін. Олексій Філатов. Старший партнер юридичної фірми Aequo. Результати “Судового індексу” мають суттєве значення для економічного розвитку України та її подальшої інтеграції у світову економічну систему. Іноземні інвестиції, так само як інвестиції лідерів українського бізнесу будуть одним із ключових факторів відбудови нашої країни, і думка інвесторів щодо системи правосуддя має бути врахована при вирішенні питань реформування цієї системи. Про дослідження «Судовий Індекс» проводиться Європейською Бізнес Асоціацією з 2013 року для моніторингу та своєчасного виявлення проблемних аспектів у взаємовідносинах між бізнесом та судовою гілкою влади. Він складається з трьох рівнозначних компонентів: оцінка рівня довіри до судової системи керівниками компаній-членів Асоціації, оцінка неупередженості судової системи, середня оцінка факторів організації та діяльності судової системи. У дослідженні, яка проводилось з 23 жовтня до 9 листопада, взяли участь 75 юристів членських компаній Асоціації. Партнер дослідження у 2023 році - юридична фірма AEQUO.

Переглянути презентацію

У 2023 році інтегральний показник Судового індексу збільшився до 2,73 балів за 5-ти бальною шкалою (у 2021 році він складав 2,51 балів).

Рівень довіри до судової системи з боку керівників компаній збільшився з 1,96 балів у 2021 році до поточних 2,17 балів. Оцінка директорів традиційно є значно нижчою за оцінку експертної юридичної спільноти.

Оцінка факторів організації та діяльності судової системи юридичними фахівцями вперше за всю історію опитування перемістилась з негативної у нейтральну площину та склала 3,13 балів у 2023 році. Нагадаємо, у 2021 році цей показник складав 2,92 балів. Оцінка неупередженості судової системи юристами покращилась з 2,64 балів до поточних 2,88 балів.

Респонденти загалом позитивно оцінили діяльність Верховного Суду. Також респонденти відзначили необхідність збереження системи господарських судів, Великої Палати Верховного Суду як механізму узгодження правових позицій між судами різних юрисдикцій та вирішення міжюрисдикційних спорів. При цьому, ряд респондентів відмітили необхідність оновлення персонального складу Великої Палати.

Серед факторів організації та діяльності судової системи найкраще експерти оцінили доступність судових рішень, кваліфікацію та професіоналізм суддів, якість судових рішень та передбачуваність результатів судового процесу. Гірші оцінки мають – строки прийняття судових рішень, незалежність судової системи та об’єктивність судового процесу. Варто зазначити, що 49% вважають, що ситуація з незалежністю судів не змінилася за останні два роки, а 27% – що ситуація має різну динаміку в різних судах.

До топ-3 факторів негативного впливу на довіру до судової гілки влади респонденти опитування віднесли (1) корупцію та хабарництво в рамках судового процесу, (2) занадто високу завантаженість судів, що призводить до зниження якості судового розгляду, (3) неоднозначність законодавства, з яким має справу суд.

Найвищу оцінку роботи від професійної спільноти отримали господарські суди – 2,83 балів з 5-ти можливих (2,62 – у 2021 році). На другому місці – адміністративні із оцінкою 2,72 бали, і на третьому – загальні суди з оцінкою 2,63 балів. Така тенденція спостерігалась і у попередній хвилі дослідження.

Загалом негативно респонденти оцінили запроваджені у 2019 році касаційні фільтри, відзначивши створену ними правову невизначеність та підвищені ризики для суб’єктивних перешкод для доступу до правосуддя у суді касаційної інстанції.

Також загалом негативну оцінку респондентів отримала ідея створення спеціалізованого суду з інвестиційних спорів, в першу чергу через неможливість належного розмежування юрисдикції такого суду з іншими судами та низки очікування від впливу створення такого суду на якість правосуддя.

Найбільш нагальними завданнями в діяльності судової влади бізнес називає подолання кадрового голоду та корупції, забезпечення незалежності судової влади від впливу з боку інших гілок влади та забезпечення єдності та сталості судової практики.Результати «Судового індексу» були представлені 19 грудня під час експертного обговорення Асоціації за участі юридичної спільноти, судового корпусу та органів суддівського врядування, профільного Комітету ВРУ.

Окремий акцент учасники заходу зробили на необхідності цифровізації судочинства, що, на їх думку, спростить доступ до правосуддя та знизить корупційні ризики.

Анна Дерев'янко Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації

Запит бізнесу на якісні зрушення в роботі судової системи залишається величезним. Це реформа, від якої залежить майбутнє України, інвестиції, довіра міжнародних партнерів. І ми раді тому, що є діалог з органами, що впроваджують зміни в судовій системі, і що вони усвідомлюють важливість та нагальність таких змін. Водночас варто пам’ятати, що кожен з нас може впливати на ситуацію – чесна та принципова позиція керівників бізнесу у відносинах з судовою владою теж є важливою частиною змін.

Олексій Філатов Старший партнер юридичної фірми Aequo

Результати “Судового індексу” мають суттєве значення для економічного розвитку України та її подальшої інтеграції у світову економічну систему. Іноземні інвестиції, так само як інвестиції лідерів українського бізнесу будуть одним із ключових факторів відбудови нашої країни, і думка інвесторів щодо системи правосуддя має бути врахована при вирішенні питань реформування цієї системи.

Про дослідження

«Судовий Індекс» проводиться Європейською Бізнес Асоціацією з 2013 року для моніторингу та своєчасного виявлення проблемних аспектів у взаємовідносинах між бізнесом та судовою гілкою влади. Він складається з трьох рівнозначних компонентів: оцінка рівня довіри до судової системи керівниками компаній-членів Асоціації, оцінка неупередженості судової системи, середня оцінка факторів організації та діяльності судової системи. У дослідженні, яка проводилось з 23 жовтня до 9 листопада, взяли участь 75 юристів членських компаній Асоціації. Партнер дослідження у 2023 році – юридична фірма AEQUO.