Починати попри все: як та навіщо будувати особисту фінансову стратегію у молодому віці
Розуміння того, як правильно накопичувати чи інвестувати, має з’явитися ще в юності. Але чому це так важливо і як навчити підлітка планувати свої фінанси?
У новій статті свого блогу Голова Правління МетЛайф в Україні Інна Бєлянська розказує, як допомогти підліткам навчитися фінансової грамотності, а ще пояснює важливість заощаджень, інвестицій та реалістичних фінансових цілей. Читайте повну статтю та дізнайтеся, як інвестувати у фінансову освіту ваших дітей та їхнє успішне майбутнє!
Напевно, думати “про гроші” кожен з нас починає ще з дитинства, коли з’являються перші усвідомлені бажання та перше розуміння, що для їх втілення потрібні саме вони, гроші. Але всі “стратегії” наймолодшого віку – це, зазвичай, про витрати і про покупки. В них немає довготермінових цілей, інвестицій, роботи з ризиками та інших складових, що роблять наші відносини з грошима стратегічними.
Адже особиста фінансова стратегія – це систематичний підхід людини до управління грошима. В ній є чіткі цілі (як правило, не одна), розрахунок бюджету, інвестування, управління ризиками тощо. Її загальна мета – довгострокова фінансова стабільність та зростання.
У молодому віці, коли тільки з’явилися перші реальні заробітки та розпочалося будування кар’єри, все це може здаватись заскладним. Особливо, якщо враховувати, що грошей поки не так багато, «все життя попереду», та й ризики воєнних часів ускладнюють планування для всіх вікових категорій. Втім я впевнена, що молодий вік – найкращий час для початку роботи над своєю фінансовою стратегією.
І саме тут я хочу надати «дисклеймер»: відчувати себе молодим можна у будь-якому віці. І якщо вам більше років, ніж умовні тридцять п’ять, але ви ще не почуваєтеся «навченими життям» – то ця стаття і для вас також!
Ніколи не зарано: чому варто починати вже зараз
Згідно даних Всеукраїнського опитування, що проводилося у лютому 2024 року соціологічною групою Рейтинг, українці віком 18-35 років виявилися найбільш оптимістичними щодо поглядів на своє фінансове майбутнє. 24% з них вважають, що протягом року економічне становище їхньої родини покращиться, 52% – лишиться без змін, і тільки 18% очікують погіршення. Для порівняння, у віковій групі 36-50 років ці цифри склали: 16% – покращення, 46% – без змін, 25% – погіршення.
Також серед української молоді найнижча частка тих, хто зараз не може будувати жодних планів – всього 7%. У віці 36-50 років таких людей 12%, а старше 50 років – вже 21%.
Та крім відносного оптимізму є й інші об’єктивні причини, які сприяють започаткуванню фінансових стратегій саме в молодості:
Вік визначення цілей. Саме у 18-35 років у сучасної людини формуються головні життєві цілі та прагнення. В когось раніше, в когось пізніше, всі ми дорослішаємо у різний час. До того ж, протягом цього віку цілі можуть змінюватись, це також природно. І оптимально буде, якщо одночасно з розумінням цілей почати формувати фінансові ресурси для їх втілення. Це додасть впевненості в тому, що цілі – досяжні.
Ранній старт дає більше часу для зростання. Він дає можливість накопичити на реалізацію різних цілей більше та раніше, особливо, якщо користуватися фінансовими інструментами, які передбачають так званий “складний відсоток” (коли нараховані раніше відсотки на суму вкладення потім самі стають базою для нарахування відсотків). До того ж, що раніше сформуються правильні фінансові звички – ведення бюджету, створення заощаджень – то легше буде у подальшому керувати грошима.
Менше зобов’язань. Молоді люди зазвичай мають менше зобов’язань, як фінансових (великі кредити, іпотека), так і життєвих (в багатьох поки ще немає дітей, а батьки ще не потребують підтримки). І це дозволяє більше коштів спрямовувати на інвестиції й заощадження, та більше часу – на вивчення фінансових інструментів. І ще досить важливо: менше зобов’язань – більше “люфт” для спроб та можливих помилок.
До речі, ймовірну помилку у царині фінансів правильніше буде називати ризиком. Ризиком втратити гроші. І майже завжди з грошима працює такий принцип: чим вищий потенційний дохід від того чи іншого фінансового інструмента, тим вищим стає і ризик втрати.
Більше чи надійніше: час визначення толерантності до фінансових ризиків
Оскільки молоді роки – це час поглибленого пізнання самого себе, то саме зараз варто визначитись зі своїм сприйняттям фінансових ризиків.
Висока толерантність до ризику. На рівні емоцій висока толерантність до ризику визначається тим, що людина готова інвестувати в нестабільні активи та не боїться короткострокових втрат. Є ще й об’єктивні критерії того, чи можна дозволяти собі значні ризики в певний час:
- Наявність фінансової «подушки безпеки» та стабільного доходу. Це дозволить впоратися з тимчасовими втратами.
- Довгострокові фінансові цілі. Далекий горизонт «дозволяє» короткострокові втрати, бо є час на вирівнювання фінансової ситуації.
Якщо всі ці фактори – про вас, то ви можете дозволити собі користуватися «агресивними» фінансовими інструментами: такими, що можуть принести великі прибутки, але разом з тим і привести до втрат. Принаймні, ви отримаєте власний досвід з цього питання, що вже дуже важливо. Приміром: криптоактиви, інвестиції в стартапи.
Низька толерантність до ризику. Якщо ви дуже емоційно ставитесь до втрат і, перш за все, хочете зберегти свої кошти в безпеці, то ваша толерантність до ризику – низька. До того ж, не варто ризикувати, якщо:
- Ви не маєте накопичень та достатнього постійного доходу. Адже у випадку невдачі просто не буде на що жити. І найперше завдання у цьому випадку – сформувати достатній резерв.
- Вам потрібно швидко досягти фінансової цілі. Бо втративши гроші, ви можете не встигнути їх відновити.
Якщо все так, то варто обирати менш дохідні, але малоризиковані інструменти, як от банківські депозити, державні облігації тощо.
Але, безумовно, найкращим для вдалої фінансової стратегії буде збалансований підхід, коли використовуються і високоризиковані, і стабільні фінансові інструменти. Але для нього також варто спочатку сформувати резерви.
Життєві ризики: чи можливо убезпечитись від того, що ускладнює шлях
На жаль, крім фінансових, в житті існують і інші ризики – ті, які здатні принести лише втрати: серйозні захворювання, раптові травми, пошкодження або втрата цінного майна. Питання в тому, чи можна ним запобігти? Частково – так. Приміром, якщо регулярно, з періодичністю, яку рекомендують лікарі, проходити профілактичні огляди, вести здоровий спосіб життя, уникати ризикованої поведінки, дотримуватись правил безпеки… Але чи притаманний такий підхід саме молодим людям? Звісно, що далеко не всім. Та й, на жаль, навіть обачливість та обережність не здатні повністю нівелювати життєві ризики.
Втім якщо з самими подіями нічого не вдіяти ми майже не можемо, то принаймні можемо вплинути на їхні наслідки: мінімізувати вплив на нашу фінансову стратегію. А такий вплив, якщо про нього не дбати заздалегідь, може бути суттєвим і навіть руйнівним: важке захворювання або травма потребуватимуть вартісного лікування, до того ж на певний час позбавлять можливості заробляти; втрата майна, особливо того, що використовується для заробітку, може потребувати критичних витрат на його відновлення.
Єдине слово: страхування. Це фінансовий інструмент, який створений саме для цього – зменшувати або нівелювати фінансові наслідки складних подій. І починати його використовувати варто саме у молодому віці.
Медичне страхування – покриває витрати на лікування, що може бути особливо важливим у випадку серйозних захворювань або травм. В молодому віці поліс медичного страхування зазвичай вартує дешевше, а у подальшому, якщо страхуватися безперервно, страхова компанія може надавати відчутні знижки.
Страхування майна (автомобіля, житла, бізнес-активів). Тут, звісно, немає вигоди, яка б залежала від віку людини (а у деяких програмах страхування авто молодий вік водія навіть робить поліс дорожчим). Але майнове страхування – єдиний спосіб відносно безболісно відновити свої майнові активи. Тим більш, що наразі багато страхових компаній включають у своє покриття захист від воєнних ризиків. А це – дуже актуально, погодьтеся.
Страхування життя та здоров’я. На пересічну думку – це фінансова послуга, який передбачає виплату тільки у разі смерті людини. Та насправді це не так, адже зазвичай у договір страхування життя включаються ризики критичних (таких що потребують тривалого лікування та відновлення) захворювань, легких та важких травм в результаті нещасного випадку, тощо. А також – накопичувальна складова, тобто регулярні страхові внески акумулюються та інвестуються страховою компанією у стабільні фінансові інструменти, що дозволяє нараховувати на них відсоток. Той самий «складний відсоток», про який ми говорили на початку, і який дозволяє накопичити значні суми на довготермінові цілі, втілення яких припаде на подальші етапи вашого життя: нова дорога автівка, внесок на придбання нерухомості, навіть пенсійне забезпеченні у старшому віці.
Сподіваюся, що я переконала вас: будувати особисту фінансову стратегію варто вже зараз. Починати – скільки б років вам не було, і які б обставини не вирували навколо. А у наступному матеріалі – про те, як бути із фінансовою стратегією у середньому віці.
Джерело: NV Бізнес
