fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Олігарх чи не олігарх, але реєстру бути!

13/ 07/ 2022
  Основний автор: Олександр Бородкін, партнер ЮФ Василь Кісіль і Партнери Співавторка: Марія Новик, юристка ЮФ Василь Кісіль і Партнери Восени минулого року жваво обговорювалася й піддавалася критиці тема олігархів. Така підвищена увага була спричинена прийняттям антиолігархічного закону, який, як пообіцяли, проллє світло на тіньових олігархів та докорінно змінить відносини між великим бізнесом та політиками, чим забезпечить Україні реальні зміни в інтересах усього суспільства. Нововведення антиолігархічного закону торкалися майже кожного бізнесмена, політика, медійника й держслужбовця, при чому не тільки емоційно, адже покладали на них певні обовязки. Проте, оскільки такий антиолігархічний закон мав вводитися в дію лише через понад пів року, а, як звикли казати англійці a wonder lasts but nine days (будь-яке диво триває лише дев’ять днів), протягом яких в Україні вже що тільки не відбулось, навіть війна – багато хто й забув про олігархів… Але, звісно ж, не наш законодавець. Про кроки держави на шляху до «виявлення» олігархів, осіб з кола їхніх контактів та нововведення законодавця детальніше нижче. Екскурс в минуле. Згаданий вище антиолігархічний закон, іншими словами Закон України Про запобігання загрозам національній безпеці, повязаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів) №1780 (далі – Закон №1780), був прийнятий 23 вересня 2021 р. і введений в дію, тобто фактично почав працювати – 07 травня 2022 р. Закон №1780, серед іншого, ввів поняття олігарх та анонсував запровадження так званого реєстру олігархів. Згідно з Законом №1780, олігарх – це фізична особа, яка має значну економічну й політичну вагу в суспільному житті та відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації; є кінцевим бенефіціарним власником субєкта господарювання, який є субєктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до Закону України Про захист економічної конкуренції та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище; підтверджена вартість активів особи (та субєктів господарювання, бенефіціаром яких вона є), перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року. Такі критерії для виявлення олігарха зламали стереотип, що олігарх – особа, в якої просто дуже багато грошей. Поняття олігарх, введене законодавцем, неодноразово піддавалося критиці за його неточність, яка може призвести до помилкового визнання олігархами осіб, які є далекими від політики та, у свою чергу, сприятиме потраплянню до реєстру середніх та великих бізнесменів, приховуванню статків та появі так званих номінальних власників майна. У звязку з цим, так само активно критикувався й сам Закон №1780. Проте, процес вже запущено. Так, реєстр є. 29 червня 2022 р. Президент України своїм указом №459/2022 ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – РНБО) від 29 червня 2022 р. Про затвердження Положення про Реєстр осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), порядок його формування і ведення (далі – Рішення №459/2022), чим фактично запустив процес реєстрації олігархів. Реєстр олігархів вестимуть в електронній формі державною мовою. До реєстру олігархів не вноситимуть відомості, що містять державну таємницю та службову інформацію. Однак Рішення №459/2022 прямо передбачає, що відомості про олігархів, які вносяться до реєстру, не можуть бути визнані конфіденційними. Такий реєстр олігархів міститиме, у тому числі, дані щодо олігарха, переліку юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є олігарх, контактів олігарха, та переліку політиків, до роботи яких він причетний. Вибірковий підхід. Виявлення олігархів та їх реєстрація – завдання РНБО, у тому числі, за поданням її членів, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Служби безпеки України та Антимонопольного комітету України. Рішення про відповідність кандидата в олігархи критеріям олігарха та необхідність його включення до реєстру приймається виключно РНБО. Цікаво, що ні Рішення №459/2022, ні Закон №1780 не передбачають обовязки РНБО виявити та зареєструвати всіх українських олігархів, розглянути подання перелічених вище органів щодо визнання особи олігархом, та, відповідно, не встановлюють жодних термінів для цього. Це дозволяє на практиці застосовувати вибірковий підхід до виявлення чи не виявлення олігархів, залежно від різних чинників, не виключаючи і бажання самого РНБО, і вказівки зверху. Певною мірою це навіть можна зрозуміти, бо вести війну одразу ж з усіма олігархами владі буде складно, і подекуди навіть не вигідно. Свої своїх же?. Відкритим також залишається питання конфлікту інтересів членів РНБО при розгляді питання про визнання одного із них олігархом. Нагадаємо, що до РНБО за посадою, серед інших, входять Президент України,  Голова Верховної Ради України, міністри, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України. У декого з них можуть бути статки і вплив на медіа. Виходить, орган, який відповідає за «викриття» олігархів потенційно може складатися з тих самих олігархів. Цікаво, чи будуть такі особи добросовісно вносити себе до реєстру олігархів? Чи, навпаки, будуть використовувати його як засіб економічної чи політичної боротьби з конкурентами? Олігарх: добре чи погано?. Як виявилось, олігархом теж бути не просто. Так, після визнання особи олігархом та включення її до реєстру олігархів, такій особі забороняється: здійснювати внески на підтримку політичних партій; бути покупцем, у тому числі, бенефіціарним власником покупця, у процесі приватизації обєктів великої приватизації – державних підприємств, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн. Їх перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України №36-р від 16 січня 2019 р.; фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами. Після включення олігарха до реєстру олігархів, він фактично прирівнюється до державного службовця, оскільки закон покладає на олігарха обовязок ще й подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – декларації про доходи, яку подають держслужбовці. Така норма Закону №1780 змушує олігархів задекларувати все, аби не бути притягненим до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації. Що обмежується насправді. На сьогодні законодавство України дозволяє фінансувати політичні партії олігархам до включення їх у реєстр олігархів. Проте, як Закон №1780, так і Рішення №459/2022 частково залишають поза увагою діяльність підконтрольних олігарху юридичних осіб. Формально, згадані вище заборони щодо внесків на підтримку політичних партій та фінансування політичних агітацій, мітингів та демонстрацій на них не поширюватимуться. Це означає, що дві із трьох заборон, запроваджених Законом №1780 та Рішенням №459/2022 є не стільки заборонами, скільки обмеженнями, які можна обійти. Обовязок подавати декларацію про майновий стан і доходи – теж досить формальне обмеження, оскільки практично не впливає на життя олігарха та потребує його уваги лише один раз на рік. Лишень юристам трохи розширили коло можливих клієнтів. Єдине, що реально обмежуватиметься на практиці – право бути покупцем у процесі приватизації обєктів великої приватизації. А з огляду на вибірковий підхід до «виявлення» олігархів, про який ми писали вище, РНБО фактично зможе відсіювати неугодних покупців крупних державних підприємств. Незахищені контакти. Хоч Закон №1780 та Рішення №459/2022, на перший погляд, стосуються тільки олігархів, вони не залишили поза увагою й осіб, які входять до кола їх спілкування. Так, у разі контакту публічного службовця з олігархом, або, що цікаво, його представником, такий публічний службовець зобовязаний подати декларацію про контакти. Закон №1780 та Рішення №459/2022 чітко визначать, що означає контакт та навіть запроваджують виключний перелік винятків. Під контактом з олігархом або його представником розуміється зустріч та розмова, у тому числі онлайн, спілкування за допомогою телефону чи засобів електронного звязку будь-якого змісту. Декларацію про контакти не потрібно подавати, якщо такий контакт відбувся у ході публічної зустрічі публічного службовця з олігархом або його представником: в офіційних заходах, перебіг яких відображається в режимі прямої трансляції на радіо, телебаченні або через мережу Інтернет у режимі, доступному для масового приймання; у судовому засіданні; в офіційних заходах (нарадах), ініційованих органами державної влади, за умови, що інформація про такі заходи із зазначенням повного переліку учасників та предмета обговорення розміщена на офіційному веб-сайті відповідного органу державної влади. Перш ніж розпочати контактувати, олігарх та його представник зобовязані повідомити публічного службовця про факт включення олігарха до реєстру. Однак, ні Закон №1780, ні Рішення №459/2022 не встановлюють відповідальність за непопередження. Це означає, що наявність контакту з олігархом – проблема того, хто з ним контактує. Декларація про контакти подається не пізніше наступного дня після контакту з олігархом або його представником шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Ради національної безпеки і оборони України. У такій декларації необхідно буде вказувати детальну інформацію щодо контакту, а саме: про особу, яка її подає, олігарха, дату і місце зустрічі або розмови, її короткий зміст. Отже, у сухому підсумку більш-менш чітко прописаною є заборона на участь у великій приватизації для осіб, включених до реєстру олігархів та підконтрольних їм юридичних осіб, зокрема, вказаних в їхній декларації про майновий стан. Також дещо «постраждають» державні службовці, яким необхідно буде звітувати про кожен контакт з олігархами та їхніми представниками. Інші обмеження виглядають досить формальними, не обтяжливими або ж такими, які можна відносно легко обійти. Натомість, сам підхід до визнання осіб олігархами викликає досить багато сумнівів, дозволяє упереджене та вибіркове ставлення, а відтак може використовуватися як засіб тиску на неугодних і конкурентів. Подивимось, яким чином насправді реєструватимуть олігархів, не виключаємо, що доведеться іще вдосконалювати підхід.

Основний автор: Олександр Бородкін, партнер ЮФ Василь Кісіль і Партнери

Співавторка: Марія Новик, юристка ЮФ Василь Кісіль і Партнери

Восени минулого року жваво обговорювалася й піддавалася критиці тема олігархів. Така підвищена увага була спричинена прийняттям “антиолігархічного” закону, який, як пообіцяли, проллє світло на тіньових олігархів та докорінно змінить відносини між великим бізнесом та політиками, чим забезпечить Україні реальні зміни в інтересах усього суспільства. Нововведення “антиолігархічного” закону торкалися майже кожного бізнесмена, політика, медійника й держслужбовця, при чому не тільки емоційно, адже покладали на них певні обов’язки.

Проте, оскільки такий “антиолігархічний” закон мав вводитися в дію лише через понад пів року, а, як звикли казати англійці “a wonder lasts but nine days” (будь-яке диво триває лише дев’ять днів), протягом яких в Україні вже що тільки не відбулось, навіть війна – багато хто й забув про олігархів… Але, звісно ж, не наш законодавець.

Про кроки держави на шляху до «виявлення» олігархів, осіб з кола їхніх контактів та нововведення законодавця детальніше нижче.

Екскурс в минуле

Згаданий вище “антиолігархічний” закон, іншими словами Закон України “Про запобігання загрозам національній безпеці, пов’язаним із надмірним впливом осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів)” №1780 (далі – “Закон №1780“), був прийнятий 23 вересня 2021 р. і введений в дію, тобто фактично почав працювати – 07 травня 2022 р.

Закон №1780, серед іншого, ввів поняття “олігарх” та анонсував запровадження так званого реєстру олігархів.

Згідно з Законом №1780, олігарх – це фізична особа, яка має значну економічну й політичну вагу в суспільному житті та відповідає щонайменше трьом із таких ознак:

  • бере участь у політичному житті;
  • має значний вплив на засоби масової інформації;
  • є кінцевим бенефіціарним власником суб’єкта господарювання, який є суб’єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на ринку відповідно до Закону України “Про захист економічної конкуренції” та протягом одного року поспіль підтримує або посилює таке становище;
  • підтверджена вартість активів особи (та суб’єктів господарювання, бенефіціаром яких вона є), перевищує 1 млн прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року.

Такі критерії для виявлення “олігарха” зламали стереотип, що олігарх – особа, в якої просто дуже багато грошей. Поняття “олігарх”, введене законодавцем, неодноразово піддавалося критиці за його неточність, яка може призвести до помилкового визнання олігархами осіб, які є далекими від політики та, у свою чергу, сприятиме потраплянню до реєстру середніх та великих бізнесменів, приховуванню статків та появі так званих номінальних власників майна. У зв’язку з цим, так само активно критикувався й сам Закон №1780. Проте, процес вже запущено.

Так, реєстр є

29 червня 2022 р. Президент України своїм указом №459/2022 ввів в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України (далі – “РНБО“) від 29 червня 2022 р. “Про затвердження Положення про Реєстр осіб, які мають значну економічну та політичну вагу в суспільному житті (олігархів), порядок його формування і ведення” (далі – “Рішення №459/2022“), чим фактично запустив процес реєстрації олігархів.

Реєстр олігархів вестимуть в електронній формі державною мовою. До реєстру олігархів не вноситимуть відомості, що містять державну таємницю та службову інформацію. Однак Рішення №459/2022 прямо передбачає, що відомості про олігархів, які вносяться до реєстру, не можуть бути визнані конфіденційними.

Такий реєстр олігархів міститиме, у тому числі, дані щодо олігарха, переліку юридичних осіб, кінцевим бенефіціарним власником яких є олігарх, контактів олігарха, та переліку політиків, до роботи яких він причетний.

Вибірковий підхід

Виявлення олігархів та їх реєстрація – завдання РНБО, у тому числі, за поданням її членів, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Служби безпеки України та Антимонопольного комітету України. Рішення про відповідність “кандидата” в олігархи критеріям олігарха та необхідність його включення до реєстру приймається виключно РНБО. Цікаво, що ні Рішення №459/2022, ні Закон №1780 не передбачають обов’язки РНБО виявити та зареєструвати всіх українських олігархів, розглянути подання перелічених вище органів щодо визнання особи олігархом, та, відповідно, не встановлюють жодних термінів для цього.

Це дозволяє на практиці застосовувати вибірковий підхід до виявлення чи не виявлення олігархів, залежно від різних чинників, не виключаючи і бажання самого РНБО, і вказівки “зверху”. Певною мірою це навіть можна зрозуміти, бо вести війну одразу ж з усіма олігархами владі буде складно, і подекуди навіть не вигідно.

Свої своїх же?

Відкритим також залишається питання конфлікту інтересів членів РНБО при розгляді питання про визнання одного із них олігархом. Нагадаємо, що до РНБО за посадою, серед інших, входять Президент України,  Голова Верховної Ради України, міністри, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор, Голова Національного банку України. У декого з них можуть бути статки і вплив на медіа. Виходить, орган, який відповідає за «викриття» олігархів потенційно може складатися з тих самих олігархів. Цікаво, чи будуть такі особи добросовісно вносити себе до реєстру олігархів? Чи, навпаки, будуть використовувати його як засіб економічної чи політичної боротьби з конкурентами?

Олігарх: добре чи погано?

Як виявилось, олігархом теж бути не просто. Так, після визнання особи олігархом та включення її до реєстру олігархів, такій особі забороняється:

  • здійснювати внески на підтримку політичних партій;
  • бути покупцем, у тому числі, бенефіціарним власником покупця, у процесі приватизації об’єктів великої приватизації – державних підприємств, балансова вартість яких перевищує 250 млн грн. Їх перелік затверджено постановою Кабінету Міністрів України №36-р від 16 січня 2019 р.;
  • фінансувати будь-яку політичну агітацію або проведення мітингів чи демонстрацій з політичними вимогами.

Після включення олігарха до реєстру олігархів, він фактично прирівнюється до державного службовця, оскільки закон покладає на олігарха обов’язок ще й подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування – декларації про доходи, яку подають держслужбовці. Така норма Закону №1780 змушує олігархів задекларувати все, аби не бути притягненим до кримінальної відповідальності за декларування недостовірної інформації.

Що обмежується насправді

На сьогодні законодавство України дозволяє фінансувати політичні партії олігархам до включення їх у реєстр олігархів. Проте, як Закон №1780, так і Рішення №459/2022 частково залишають поза увагою діяльність підконтрольних олігарху юридичних осіб. Формально, згадані вище заборони щодо внесків на підтримку політичних партій та фінансування політичних агітацій, мітингів та демонстрацій на них не поширюватимуться. Це означає, що дві із трьох заборон, запроваджених Законом №1780 та Рішенням №459/2022 є не стільки заборонами, скільки обмеженнями, які можна обійти.

Обов’язок подавати декларацію про майновий стан і доходи – теж досить формальне обмеження, оскільки практично не впливає на життя олігарха та потребує його уваги лише один раз на рік. Лишень юристам трохи розширили коло можливих клієнтів.

Єдине, що реально обмежуватиметься на практиці – право бути покупцем у процесі приватизації об’єктів великої приватизації. А з огляду на вибірковий підхід до «виявлення» олігархів, про який ми писали вище, РНБО фактично зможе відсіювати неугодних покупців крупних державних підприємств.

Незахищені контакти

Хоч Закон №1780 та Рішення №459/2022, на перший погляд, стосуються тільки олігархів, вони не залишили поза увагою й осіб, які входять до кола їх спілкування.

Так, у разі контакту публічного службовця з олігархом, або, що цікаво, його представником, такий публічний службовець зобов’язаний подати декларацію про контакти. Закон №1780 та Рішення №459/2022 чітко визначать, що означає “контакт” та навіть запроваджують виключний перелік винятків. Під контактом з олігархом або його представником розуміється зустріч та розмова, у тому числі онлайн, спілкування за допомогою телефону чи засобів електронного зв’язку будь-якого змісту.

Декларацію про контакти не потрібно подавати, якщо такий контакт відбувся у ході публічної зустрічі публічного службовця з олігархом або його представником:

  • в офіційних заходах, перебіг яких відображається в режимі прямої трансляції на радіо, телебаченні або через мережу Інтернет у режимі, доступному для масового приймання;
  • у судовому засіданні;
  • в офіційних заходах (нарадах), ініційованих органами державної влади, за умови, що інформація про такі заходи із зазначенням повного переліку учасників та предмета обговорення розміщена на офіційному веб-сайті відповідного органу державної влади.

Перш ніж розпочати контактувати, олігарх та його представник зобов’язані повідомити публічного службовця про факт включення олігарха до реєстру. Однак, ні Закон №1780, ні Рішення №459/2022 не встановлюють відповідальність за непопередження. Це означає, що наявність контакту з олігархом – проблема того, хто з ним контактує.

Декларація про контакти подається не пізніше наступного дня після контакту з олігархом або його представником шляхом заповнення електронної форми на офіційному веб-сайті Ради національної безпеки і оборони України. У такій декларації необхідно буде вказувати детальну інформацію щодо контакту, а саме: про особу, яка її подає, олігарха, дату і місце зустрічі або розмови, її короткий зміст.

Отже, у сухому підсумку більш-менш чітко прописаною є заборона на участь у великій приватизації для осіб, включених до реєстру олігархів та підконтрольних їм юридичних осіб, зокрема, вказаних в їхній декларації про майновий стан. Також дещо «постраждають» державні службовці, яким необхідно буде звітувати про кожен контакт з олігархами та їхніми представниками. Інші обмеження виглядають досить формальними, не обтяжливими або ж такими, які можна відносно легко обійти. Натомість, сам підхід до визнання осіб олігархами викликає досить багато сумнівів, дозволяє упереджене та вибіркове ставлення, а відтак може використовуватися як засіб тиску на неугодних і конкурентів. Подивимось, яким чином насправді реєструватимуть олігархів, не виключаємо, що доведеться іще вдосконалювати підхід.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: