fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Олександр Бабаскін, Менеджер із зв’язків з громадськістю та державними установами Coca-Cola Beverages Ukraine

03/ 04/ 2017
  Природа не терпить неточностей і не прощає помилок Ральф Емерсон 22 березня 2017 року Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки більшістю голосів ухвалив прийняв рішення щодо підтримки Законопроекту № 4493 «Про ринок електричної енергії України» та рекомендував Верховній Раді прийняти його у другому читанні та в цілому. Європейська Бізнес Асоціація та бізнес спільнота в цілому активно підтримувала ініціативу запровадження ринку електричної енергії в Україні, разом з тим, як це часто буває в нашому законотворчому процесі, диявол скритий у деталях… Крім запровадження ринку електроенергії, Законопроект № 4493 вносить зміни до деяких чинних законів України, зокрема, до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» і пропонує називати побутові відходи альтернативним джерелом енергії. В свою чергу, законопроект пропонує підприємцям заробляти на їх спаленні за «зеленим тарифом». Іншими словами, до альтеративних джерел енергії пропонують додати й побутові відходи, незважаючи на те, чи містять вони небезпечні компоненти (батарейки, ртутевмісні речовини),або важливі для переробної галузі корисні компоненти (папір, картон, пластик), а також не переймаючись, чи спалення таких відходів є безпечним для навколишнього середовища і людини. З іншого боку, сам законопроект доволі прогресивний і є результатом багаторічної роботи по підготовці ринку електричної енергії України до переходу на загальноприйняті в Європейському Союзі (далі – ЄС) принципи. Варто зазначити, що були й інші ініціативи щодо визначення побутових відходів як таких, що утворились у процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках та попередньо розподілені (роздільно зібрані та/або відсортовані). При цьому, вони не повинні містити небезпечних відходів та ресурсоцінних компонентів (пластик, скло, папір, метал), утилізація яких може створити небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини. Проте цю правку депутати достатньо швидко відхили. Стимулювання спалення відходів, у тому числі шляхом встановлення «зеленого тарифу» для такої діяльності, як передбачено законопроектом № 4493, суперечить законодавству ЄС та не узгоджується із міжнародними зобов’язаннями України щодо захисту довкілля та розвитку енергетичного ринку. А як у Європі? Отримання енергії з твердих побутових відходів не розглядається в ЄС як напрям, який потребує стимулювання державою. Країни-члени ЄС підтримують вироблення енергії виключно з відновлюваних джерел, до яких не належать побутові відходи (Директива 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел). Спалювання побутових відходів дозволяється виключно за умови забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища та охорони здоровя людини у спосіб, визначений Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди. Запропонований законопроект цього не забезпечує. Директивою 2008/98/ЄС «Про відходи» встановлено обов’язковість дотримання ієрархії поводження з відходами, відповідно до якої повторне використання та вторинна переробка повинні передувати утилізації (термічній обробці) відходів – саме така ієрархія передбачена у Національній Стратегії поводження з відходами, яку зараз розробляє Міністерство Екології України. Проте, встановлення «зеленого тарифу» на спалення відходів призведе до порушення цієї ієрархії, оскільки знизить зацікавленість у повторному використанні відходів або здійсненні їх вторинної переробки. 2 грудня 2015 року ЄС оприлюднив план дій з переходу на економіку замкнутого циклу — економіку, де утворення відходів буде зведено до мінімуму, а повторне використання ресурсів, сировини і матеріалів — до максимуму. А в цей час, ми, українці, приймаємо рішення спалювати всі ресурсоцінні компоненти, що входять до складу побутових відходів, а це - 30-35% у складі відходів. До чого це призведе? До спалювання всіх відходів, у тому числі небезпечних (батарейки, ртутні лампи) і таких, які просто необхідно утилізовувати безпечно та використовувати як вторинну сировинну в переробних галузях. Відсутність роздільного збору, а також стимулювання державою спалення всіх побутових відходів ставлять під загрозу функціонування переробної галузі, із-за відсутності сировини для їх виробництва. До шалених викидів у повітря, адже поправки не встановлюють технічних вимог для установок, що спалюють відходи. На сьогодні в Україні відсутні підприємства, на яких можливе екологічно безпечне спалювання твердих побутових відходів. Не існує і не впроваджується система контролю та моніторингу за експлуатацією установок, що спалюють відходи та за викидами, спричиненими їх діяльністю. Тобто екологічний контроль на державному рівні не відслідковує наявності у викидах в атмосферу небезпечних речовин. Законодавство ЄС, наприклад, вимагає отримання відповідного дозволу на кожну установку для спалювання відходів і вимагає вимірювання викидів принаймі двічі на рік. А що ж робити зі сміттям? Вихід є. Це - розширена відповідальність виробника та дотримання ієрархії поводження з відходами, котра прийнята у країнах - членах ЄС. Вже багато років промисловість пропонує готове рішення у поводженні з відходами – Проект закону 4028, котрий запроваджує принцип розширеної відповідальності виробника та передбачає залучення додаткових джерел фінансування для організації роздільного збирання відходів як вторинної сировини поряд із контролем за ефективним і цільовим використанням фінансових ресурсів. А що найголовніше – створення умов для сортування у кожному населеному пункті. Основні принципи, що закладені в ієрархії поводження з відходами: (REDUCE) - уникати продукування зайвого сміття: не брати зайвих пакетиків, одноразового посуду, паперових горняток, не користуватися неякісним та дешевим (надто швидко стає сміттям). (REUSE) - повторне використання і впровадження багаторазових рішень замість одноразових (посуд, пакування, тощо). (RECYCLING) – переробка всього, що можна переробити. Наприклад: цінні матеріали зі скла, паперу, пластику, металів. Спалювання сміття використовується лише як компроміс між звалищем (викиди у ґрунт) та викидами у повітря, і лише як крайній, останній варіант поводження з відходами згідно ієрархії. Що далі? Законопроект, який передбачає спалювання побутових відходів, очікує другого читання у Верховній Раді. Маємо зробити все можливе, щоб представники енергетичного лобі в комітеті ПЕК відкоригували текст Законопроекту на користь екології, засад економіки замкнутого циклу та здорового глузду. Наразі ми – Регуляторний комітет Європейської Бізнес Асоціації, а саме наша група з поводження з відходами - готує звернення до Голови Верховної Ради України та голів усіх фракцій, щоб повідомити і попередити про наслідки впровадження згаданих правок до «зеленого тарифу». Голосування за закон, який створить стимул для спалювання усіх побутових відходів, стане чорним днем для української екології і економіки. Будемо сподіватися, що закон буде прийнято без згаданих правок, бо, як було процитовано в преамбулі: «Природа не терпить неточностей і не прощає помилок».

“Природа не терпить неточностей і не прощає помилок”
Ральф Емерсон

22 березня 2017 року Комітет Верховної Ради України з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки більшістю голосів ухвалив прийняв рішення щодо підтримки Законопроекту № 4493 «Про ринок електричної енергії України» та рекомендував Верховній Раді прийняти його у другому читанні та в цілому. Європейська Бізнес Асоціація та бізнес спільнота в цілому активно підтримувала ініціативу запровадження ринку електричної енергії в Україні, разом з тим, як це часто буває в нашому законотворчому процесі, диявол скритий у деталях…

Крім запровадження ринку електроенергії, Законопроект № 4493 вносить зміни до деяких чинних законів України, зокрема, до Закону України «Про альтернативні джерела енергії» і пропонує називати побутові відходи альтернативним джерелом енергії. В свою чергу, законопроект пропонує підприємцям заробляти на їх спаленні за «зеленим тарифом».

Іншими словами, до альтеративних джерел енергії пропонують додати й побутові відходи, незважаючи на те, чи містять вони небезпечні компоненти (батарейки, ртутевмісні речовини),або важливі для переробної галузі корисні компоненти (папір, картон, пластик), а також не переймаючись, чи спалення таких відходів є безпечним для навколишнього середовища і людини.

З іншого боку, сам законопроект доволі прогресивний і є результатом багаторічної роботи по підготовці ринку електричної енергії України до переходу на загальноприйняті в Європейському Союзі (далі – ЄС) принципи.

Варто зазначити, що були й інші ініціативи щодо визначення побутових відходів як таких, що утворились у процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках та попередньо розподілені (роздільно зібрані та/або відсортовані). При цьому, вони не повинні містити небезпечних відходів та ресурсоцінних компонентів (пластик, скло, папір, метал), утилізація яких може створити небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини. Проте цю правку депутати достатньо швидко відхили.

Стимулювання спалення відходів, у тому числі шляхом встановлення «зеленого тарифу» для такої діяльності, як передбачено законопроектом № 4493, суперечить законодавству ЄС та не узгоджується із міжнародними зобов’язаннями України щодо захисту довкілля та розвитку енергетичного ринку.

А як у Європі?

Отримання енергії з твердих побутових відходів не розглядається в ЄС як напрям, який потребує стимулювання державою. Країни-члени ЄС підтримують вироблення енергії виключно з відновлюваних джерел, до яких не належать побутові відходи (Директива 2009/28/ЄС про заохочення до використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел).

Спалювання побутових відходів дозволяється виключно за умови забезпечення високого рівня захисту навколишнього середовища та охорони здоров’я людини у спосіб, визначений Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди. Запропонований законопроект цього не забезпечує.

Директивою 2008/98/ЄС «Про відходи» встановлено обов’язковість дотримання ієрархії поводження з відходами, відповідно до якої повторне використання та вторинна переробка повинні передувати утилізації (термічній обробці) відходів – саме така ієрархія передбачена у Національній Стратегії поводження з відходами, яку зараз розробляє Міністерство Екології України. Проте, встановлення «зеленого тарифу» на спалення відходів призведе до порушення цієї ієрархії, оскільки знизить зацікавленість у повторному використанні відходів або здійсненні їх вторинної переробки.

2 грудня 2015 року ЄС оприлюднив план дій з переходу на економіку замкнутого циклу — економіку, де утворення відходів буде зведено до мінімуму, а повторне використання ресурсів, сировини і матеріалів — до максимуму. А в цей час, ми, українці, приймаємо рішення спалювати всі ресурсоцінні компоненти, що входять до складу побутових відходів, а це – 30-35% у складі відходів.

До чого це призведе?

До спалювання всіх відходів, у тому числі небезпечних (батарейки, ртутні лампи) і таких, які просто необхідно утилізовувати безпечно та використовувати як вторинну сировинну в переробних галузях. Відсутність роздільного збору, а також стимулювання державою спалення всіх побутових відходів ставлять під загрозу функціонування переробної галузі, із-за відсутності сировини для їх виробництва.

До шалених викидів у повітря, адже поправки не встановлюють технічних вимог для установок, що спалюють відходи. На сьогодні в Україні відсутні підприємства, на яких можливе екологічно безпечне спалювання твердих побутових відходів. Не існує і не впроваджується система контролю та моніторингу за експлуатацією установок, що спалюють відходи та за викидами, спричиненими їх діяльністю. Тобто екологічний контроль на державному рівні не відслідковує наявності у викидах в атмосферу небезпечних речовин. Законодавство ЄС, наприклад, вимагає отримання відповідного дозволу на кожну установку для спалювання відходів і вимагає вимірювання викидів принаймі двічі на рік.

А що ж робити зі сміттям?

Вихід є. Це – розширена відповідальність виробника та дотримання ієрархії поводження з відходами, котра прийнята у країнах – членах ЄС.

Вже багато років промисловість пропонує готове рішення у поводженні з відходами – Проект закону 4028, котрий запроваджує принцип розширеної відповідальності виробника та передбачає залучення додаткових джерел фінансування для організації роздільного збирання відходів як вторинної сировини поряд із контролем за ефективним і цільовим використанням фінансових ресурсів. А що найголовніше – створення умов для сортування у кожному населеному пункті.

Основні принципи, що закладені в ієрархії поводження з відходами:

  • (REDUCE) – уникати продукування зайвого сміття: не брати зайвих пакетиків, одноразового посуду, паперових горняток, не користуватися неякісним та дешевим (надто швидко стає сміттям).
  • (REUSE) – повторне використання і впровадження багаторазових рішень замість одноразових (посуд, пакування, тощо).
  • (RECYCLING) – переробка всього, що можна переробити. Наприклад: цінні матеріали зі скла, паперу, пластику, металів.

Спалювання сміття використовується лише як компроміс між звалищем (викиди у ґрунт) та викидами у повітря, і лише як крайній, останній варіант поводження з відходами згідно ієрархії.

Що далі?

Законопроект, який передбачає спалювання побутових відходів, очікує другого читання у Верховній Раді. Маємо зробити все можливе, щоб представники енергетичного лобі в комітеті ПЕК відкоригували текст Законопроекту на користь екології, засад економіки замкнутого циклу та здорового глузду.

Наразі ми – Регуляторний комітет Європейської Бізнес Асоціації, а саме наша група з поводження з відходами – готує звернення до Голови Верховної Ради України та голів усіх фракцій, щоб повідомити і попередити про наслідки впровадження згаданих правок до «зеленого тарифу». Голосування за закон, який створить стимул для спалювання усіх побутових відходів, стане чорним днем для української екології і економіки.

Будемо сподіватися, що закон буде прийнято без згаданих правок, бо, як було процитовано в преамбулі: «Природа не терпить неточностей і не прощає помилок».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: