Нова точка рівноваги? Як працює бізнес через рік повномасштабної війни

23/ 02/ 2023

Анна Деревянко. Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації. Стан тяжкий, але стабільний. Саме так, за моїми спостереженнями, почувається «пацієнт» – бізнес, що працює в Україні – на початку 2023 року. Минулий рік переважна більшість компаній завершили в мінусі: 83% повідомили про падіння доходів (у USD), з яких у 54% компаній падіння склало більше 20%. Зла іронія полягає в тому, що до повномасштабного вторгнення ті ж 83% прогнозували у 2022 році зростання. І, зрозуміло, що довше триває гаряча фаза війни, то більше зростають втрати бізнесу. Станом на зараз третина компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації повідомляє про втрати до 1 млн доларів, і дещо більше третини – про втрати в діапазоні 1-10 млн доларів. До того ж, 25% мають активи на окупованих територіях. Здебільшого це обладнання, техніка, офісні та складські приміщення, земельні ділянки, транспорт, товарні запаси. Ситуацію для бізнесу ускладнюють і численні проблеми, на вирішення яких доводиться залучати додаткові ресурси. Про які ж саме виклики говорить бізнес?. Найбільшими труднощами станом на початок 2023 року підприємці називають перебої з енергопостачанням, звязком та Інтернетом, а також проблеми з бронюванням співробітників та виїздом за кордон, зниження купівельної спроможності населення. Водночас про найбільший виклик перших місяців війни – труднощі з логістикою – зараз повідомляє тільки 30% компаній порівняно з 73% у березні 2022 року. Хоча, варто зауважити, і до викликів бізнес намагається адаптуватись. До блекаутів – закуповуючи та встановлюючи різноманітні генератори, батареї тощо (половина опитаних нами компаній зазначила, що витрати на це становлять близько $100 тис), водночас, деякі вже починають створювати і свої автономні джерела постачання – встановлюючи, наприклад, сонячні станції на своїх підприємствах. Витрати на такі автономні проєкти є більшими за витрати на генератори і можуть складати мільйони гривень, водночас, автономність, як ми бачимо – стає новим трендом. Також підприємці розглядають і варіанти виходу на глобальні ринки – що б допомогло втриматись та розвиватись. Хоча, як виявляється, це не такий вже й легкий процес, навіть враховуючи, що ЄС скасував на рік всі мита і квоти на експорт з України. Тож аби підтримати бізнес в цьому напрямку – ми в Асоціації запустили Global Business for Ukraine (GB4U) ініціативу. Більше того, аби і глобальний бізнес об’єднувати навколо України – більше ділитись інформацією про бізнес-можливості в країні, про потенційних партнерів, підтримувати потенційних інвесторів. Що ж до бронювання працівників, нещодавно було прийнято постанову КМУ №76, якою було затверджено новий Порядок бронювання військовозобов’язаних. Тож, сподіваюсь, вона скоро запрацює на практиці – з прозорим та зрозумілим механізмом бронювання. Водночас, важливо, щоб наразі відповідні Міністерства та місцева влада оперативно розробили критерії критичності бізнесів по своїм напрямкам. Проте, враховуючи, що цей процес буде тривати, імовірно, близько місяця – все ж варто чинні бронювання подовжити ще на місяць. Адже бізнес вже говорить, що наразі є непоодинокі випадки, коли працівникам, у яких термін бронювання спливає територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вже видають повістки із вимогою щодо прибуття до ТЦК та СП на наступний день після спливу строку відстрочки. Ракетні обстріли, як вони впливають на роботу бізнесу?. 9 з 10 підприємців відчувають наслідки ракетних обстрілів на своїй діяльності – це переривання робочих процесів, скорочення кількості продуктивних годин, складнощі у плануванні, накопичення психологічної втоми співробітників. А ще, це також додаткові витрати – на закупівлю генераторів та інших засобів автономного живлення та зв’язку. При цьому електроенергія з генератора вартує втричі дорожче за електроенергію з системи. Більше того, майже половина бізнесів понесли безпосередні втрати. Однак, попри накопичення проблем, бізнес почуває себе краще через рік повномасштабної війни, ніж на її початку. Сьогодні усі опитані нами компанії-члени Асоціації працюють (у березні 2022 не працювали 29% компаній), а 9 з 10 компаній виплачують своїх співробітникам заробітну плату у повному обсязі за будь-якого фінансового результату. До того ж, бізнес суттєво наростив свій запас міцності – рік тому більшість компаній мали фінансових резервів на кілька місяців, то наразі більшість мають резерви на пів року, рік та більше. Це ще раз говорить про те, наскільки адаптивним, сміливим та прогресивним є бізнес, що працює в країні. Адже навіть в таких складних умовах продовжує працювати. Звісно, бізнесу здебільшого не доводиться думати про прибутки, однак мені здається, компанії знайшли нову точку рівноваги, коли можуть виконувати свої зобов’язання сплачуючи податки, підтримувати співробітників та забезпечити продовжуваність бізнес-процесів. Хоча, підтримка для підприємців була б вкрай потрібна та важлива. Для усіх секторів. Від міжнародних партнерів, до прикладу фінансова, у вигляді грантів, тощо. Звісно, Україні слід віддати належне партнерам за підтримку країни, різних міст – що вкрай важливо! Однак, спілкуючись з міжнародними партнерами бачу, що для бізнесу таких ініціатив не так вже й багато, хоча, саме бізнес працюючи тримає економічний фронт, фінансує левову частку воєнних витрат. Тож ми в ЕВА та GB4U мотивуємо міжнародних партнерів працювати і в цьому напрямку. Від влади ж – у вигляді стабільності, прозорості та передбачуваності правил роботи. Непередбачуваних моментів у воєнний час і так вистачає. Що ж з інвестиціями?. «Інвестуючи в Україну, ви інвестуєте в майбутню державу ЄС», - так ще у жовтні сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц. І мені здається, що іноземний бізнес починає це розуміти. Надзвичайно обнадійливим сигналом є те, що міжнародні організації, такі як МІГА, DFC та національні уряди окремих країн (Польща, Німеччина) почали страхувати ризики для нових інвестицій в Україну під час війни. Маю надію, що таких прикладів буде більше, адже приватні інвестиції дуже потрібні українській економіці. Важливо, що і в Офісі Президента це є пріоритетом – на нещодавній зустрічі в Асоціації Ростислав Шурма повідомив про плани залучати до 10 доларів приватного капіталу на кожен долар отриманої допомоги від міжнародних партнерів. Інвестуватимуть в Україну також і вже присутні на ринку компанії – серед учасників Асоціації 63% мають такі наміри. Очевидно, що першочергово це будуть інвестиції у підтримку бізнесу – в зарплати, податки, сталий розвиток, диджитал, внутрішні процеси, енергоефективність, логістику. Однак з’являються і нові проєкти, зокрема в військовій/оборонній сфері. До того ж, пріоритетними галузями для інвестицій залишаються агро, IT, фарма, транспорт, FMCG. Підсумовуючи, імовірніше, попереду нас ще чекають нові випробування та важкі тижні, місяці, але дивлячись на наших неймовірних підприємців я вірю, що ми вистоїмо та нарешті зможемо повернутися до «business as usual». Побудувати ще більш прогресивну та розвинену країну. У нас за плечима вже довгий шлях, тож залишається тільки рухатись вперед та робити свій внесок для нашої Перемоги. Джерело: NV.Бізнес

Анна Дерев'янко Виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації

Стан тяжкий, але стабільний. Саме так, за моїми спостереженнями, почувається «пацієнт» – бізнес, що працює в Україні – на початку 2023 року. Минулий рік переважна більшість компаній завершили в мінусі: 83% повідомили про падіння доходів (у USD), з яких у 54% компаній падіння склало більше 20%. Зла іронія полягає в тому, що до повномасштабного вторгнення ті ж 83% прогнозували у 2022 році зростання.

І, зрозуміло, що довше триває гаряча фаза війни, то більше зростають втрати бізнесу. Станом на зараз третина компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації повідомляє про втрати до 1 млн доларів, і дещо більше третини – про втрати в діапазоні 1-10 млн доларів. До того ж, 25% мають активи на окупованих територіях. Здебільшого це обладнання, техніка, офісні та складські приміщення, земельні ділянки, транспорт, товарні запаси.

Ситуацію для бізнесу ускладнюють і численні проблеми, на вирішення яких доводиться залучати додаткові ресурси.

Про які ж саме виклики говорить бізнес?

Найбільшими труднощами станом на початок 2023 року підприємці називають перебої з енергопостачанням, зв’язком та Інтернетом, а також проблеми з бронюванням співробітників та виїздом за кордон, зниження купівельної спроможності населення. Водночас про найбільший виклик перших місяців війни – труднощі з логістикою – зараз повідомляє тільки 30% компаній порівняно з 73% у березні 2022 року.

Хоча, варто зауважити, і до викликів бізнес намагається адаптуватись. До блекаутів – закуповуючи та встановлюючи різноманітні генератори, батареї тощо (половина опитаних нами компаній зазначила, що витрати на це становлять близько $100 тис), водночас, деякі вже починають створювати і свої автономні джерела постачання – встановлюючи, наприклад, сонячні станції на своїх підприємствах. Витрати на такі автономні проєкти є більшими за витрати на генератори і можуть складати мільйони гривень, водночас, автономність, як ми бачимо – стає новим трендом. Також підприємці розглядають і варіанти виходу на глобальні ринки – що б допомогло втриматись та розвиватись. Хоча, як виявляється, це не такий вже й легкий процес, навіть враховуючи, що ЄС скасував на рік всі мита і квоти на експорт з України. Тож аби підтримати бізнес в цьому напрямку – ми в Асоціації запустили Global Business for Ukraine (GB4U) ініціативу. Більше того, аби і глобальний бізнес об’єднувати навколо України – більше ділитись інформацією про бізнес-можливості в країні, про потенційних партнерів, підтримувати потенційних інвесторів. Що ж до бронювання працівників, нещодавно було прийнято постанову КМУ №76, якою було затверджено новий Порядок бронювання військовозобов’язаних. Тож, сподіваюсь, вона скоро запрацює на практиці – з прозорим та зрозумілим механізмом бронювання. Водночас, важливо, щоб наразі відповідні Міністерства та місцева влада оперативно розробили критерії критичності бізнесів по своїм напрямкам. Проте, враховуючи, що цей процес буде тривати, імовірно, близько місяця – все ж варто чинні бронювання подовжити ще на місяць. Адже бізнес вже говорить, що наразі є непоодинокі випадки, коли працівникам, у яких термін бронювання спливає територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вже видають повістки із вимогою щодо прибуття до ТЦК та СП на наступний день після спливу строку відстрочки.

Ракетні обстріли, як вони впливають на роботу бізнесу?

9 з 10 підприємців відчувають наслідки ракетних обстрілів на своїй діяльності – це переривання робочих процесів, скорочення кількості продуктивних годин, складнощі у плануванні, накопичення психологічної втоми співробітників. А ще, це також додаткові витрати – на закупівлю генераторів та інших засобів автономного живлення та зв’язку. При цьому електроенергія з генератора вартує втричі дорожче за електроенергію з системи.

Більше того, майже половина бізнесів понесли безпосередні втрати.

Однак, попри накопичення проблем, бізнес почуває себе краще через рік повномасштабної війни, ніж на її початку.

Сьогодні усі опитані нами компанії-члени Асоціації працюють (у березні 2022 не працювали 29% компаній), а 9 з 10 компаній виплачують своїх співробітникам заробітну плату у повному обсязі за будь-якого фінансового результату. До того ж, бізнес суттєво наростив свій запас міцності – рік тому більшість компаній мали фінансових резервів на кілька місяців, то наразі більшість мають резерви на пів року, рік та більше. Це ще раз говорить про те, наскільки адаптивним, сміливим та прогресивним є бізнес, що працює в країні. Адже навіть в таких складних умовах продовжує працювати.

Звісно, бізнесу здебільшого не доводиться думати про прибутки, однак мені здається, компанії знайшли нову точку рівноваги, коли можуть виконувати свої зобов’язання сплачуючи податки, підтримувати співробітників та забезпечити продовжуваність бізнес-процесів.

Хоча, підтримка для підприємців була б вкрай потрібна та важлива. Для усіх секторів. Від міжнародних партнерів, до прикладу фінансова, у вигляді грантів, тощо. Звісно, Україні слід віддати належне партнерам за підтримку країни, різних міст – що вкрай важливо! Однак, спілкуючись з міжнародними партнерами бачу, що для бізнесу таких ініціатив не так вже й багато, хоча, саме бізнес працюючи тримає економічний фронт, фінансує левову частку воєнних витрат. Тож ми в ЕВА та GB4U мотивуємо міжнародних партнерів працювати і в цьому напрямку. Від влади ж – у вигляді стабільності, прозорості та передбачуваності правил роботи. Непередбачуваних моментів у воєнний час і так вистачає.

Що ж з інвестиціями?

«Інвестуючи в Україну, ви інвестуєте в майбутню державу ЄС», – так ще у жовтні сказав канцлер Німеччини Олаф Шольц. І мені здається, що іноземний бізнес починає це розуміти. Надзвичайно обнадійливим сигналом є те, що міжнародні організації, такі як МІГА, DFC та національні уряди окремих країн (Польща, Німеччина) почали страхувати ризики для нових інвестицій в Україну під час війни. Маю надію, що таких прикладів буде більше, адже приватні інвестиції дуже потрібні українській економіці. Важливо, що і в Офісі Президента це є пріоритетом – на нещодавній зустрічі в Асоціації Ростислав Шурма повідомив про плани залучати до 10 доларів приватного капіталу на кожен долар отриманої допомоги від міжнародних партнерів.

Інвестуватимуть в Україну також і вже присутні на ринку компанії – серед учасників Асоціації 63% мають такі наміри. Очевидно, що першочергово це будуть інвестиції у підтримку бізнесу – в зарплати, податки, сталий розвиток, диджитал, внутрішні процеси, енергоефективність, логістику. Однак з’являються і нові проєкти, зокрема в військовій/оборонній сфері. До того ж, пріоритетними галузями для інвестицій залишаються агро, IT, фарма, транспорт, FMCG.

Підсумовуючи, імовірніше, попереду нас ще чекають нові випробування та важкі тижні, місяці, але дивлячись на наших неймовірних підприємців я вірю, що ми вистоїмо та нарешті зможемо повернутися до «business as usual». Побудувати ще більш прогресивну та розвинену країну. У нас за плечима вже довгий шлях, тож залишається тільки рухатись вперед та робити свій внесок для нашої Перемоги.

Джерело: NV.Бізнес