Не тільки війна. Що заважає залучати приватні інвестиції в Україну

17/ 04/ 2023

Анна Деревянко. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. Минулого року економіка України скоротилась на 35%. Сталося це через воєнні дії та окупацію деяких територій, руйнування виробничих потужностей, порушення ланцюгів постачання, забруднення сільськогосподарських земель, зниження купівельної спроможності населення, зменшення кількості робочої сили (адже, за різними підрахунками, від 5 до 10 мільйонів українців покинули країну). І цей перелік можна продовжувати. За результатами нещодавно проведеної оцінки Світового банку, потреби на відновлення та відбудову вимагатимуть як мінімум $411 млрд. Ця цифра в 1,5 рази перевищує розмір довоєнної економіки України. Так, ситуація непроста. Потреб багато і про відбудову активно почали говорити вже зараз. Але варто переходити і від слів до дій. Очевидно, що бізнес є вкрай важливим для ефективного проходження процесу відбудови. Важливий приватний капітал, іноземні інвестиції. Так, наразі, з одного боку, першим та основним аспектом, що стримує інвестиції, є безпекові питання, важливість наявності механізму страхування інвестицій з відповідних країн, аби бізнес розумів, що заходячи в Україну, в нього є гарантії. З іншого ж боку, варто бути чесними. На жаль, і до початку повномасштабної війни Україна не могла похвалитись великим бумом з інвесторів. Адже, не менш важливою є і робота в середині країни — над створенням рівних правил гри для бізнесу, становленням верховенства права, ефективної системи боротьби з корупцією. Тобто робота над створенням фундаменту. На жаль, наразі по кожному з цих аспектів питання є, і вони не дуже сприяють формуванню довіри інвесторів та бізнесу до країни. Хто має бути лідером у вирішенні цих питань? Арбітр в обличчі держави, який справедливо та прозоро контролює норми дотримання законодавства в країні. Аби всі сплачували податки, відповідали за порушення, аби правила були однаковими для всіх без жодних«але» та виключень. Важливою є й стабільність правил роботи. Бо коли ці правила змінюються кілька разів на рік, а бізнес інформується заднім числом — це не про ефективність та транспарентність, не про довіру та формування сприятливого бізнес-клімату в країні. Згадати лише ситуацію в податковому секторі - коли і критерії ризиковості змінювались при реєстрації податкових накладних, і компанії були поінформовані про це через 2 тижні, коли вже почались масові блокування накладних. Не менш актуальні і питання простоти та зрозумілості правил. Наприклад, простоти сплати податків, простоти подачі звітності, однакової інтерпретації норм/правил/процедур усіма органами державної влади, тощо. До України наразі прикута увага всього світу. І, так, країни підтримують Україну, допомагають та готові і надалі продовжувати це робити. Але коли спілкуєшся з реальним бізнесом про конкретні речі, інвестиції, все ж певний скептицизм чутно. Бо, як вже писала, воєнні ризики в країні є високими, але до цього додають ще й внутрішні питання. Тож ситуацію треба виправляти вже зараз — по всім індустріям та фронтам і таким має бути фокус усієї державницької команди. На чому варто сфокусуватися?. Очевидно, що світова відомість України, яка хоч і спричинена війною, мотивує зміцнювати дипломатію та економічну дипломатію. Так, ми всі маємо працювати над тим, щоб формувати привабливим бренд України за кордоном. А для бізнесу — привабливий економічний бренд. Репутація — це не просто, це не швидко, але це, напевно, єдиний спосіб переконати інших. Ми з Асоціації і запустили проект — Global Business for Ukraine — аби працювати над розвитком економічної дипломатії, розказувати про Україну та бізнес можливості (адже вони колосальні), допомагати глобальним компаніям знаходити бізнес-партнерів в Україні, бути правою рукою для глобальних компаній — потенційних інвесторів. Однак, привабливість бренду має спиратися на реальні засади. І в цьому контексті в середині країни варто попіклуватись про створення нової, прозорої та швидкої структури управління, мати політичну волю до реальних дій та змін. Так, доведеться часом приймати непрості рішення, і далі це залежатиме від людей та інституцій. По-перше, в контексті встановлення верховенства права в країні - бізнес має розуміти, що навіть якщо його права було порушено, суди точно зможуть допомогти віднайти справедливість. Що справа буде розглянуто, не буде роками затягуватись процес. А рішення буде чесним і незаангажованим. По-друге, в контексті ефективної боротьби з корупцією. Наразі чимало органів, зокрема, правоохоронних, мають вкрай погану репутацію. З моменту вступу на посаду президент Зеленський наголосив міжнародній спільноті, що зробить боротьбу з корупцією у своїй країні головним політичним пріоритетом. І, так, точкові зрушення відбуваються, за останній час ми бачимо політичні та кадрові рішення, які приймаються. Але дуже б хотілось побачити і глобальні зміни, і все ж більш комплексі рішення на всіх рівнях та у всіх гілках влади. І конкретні результати. По-третє, в контексті подолання тіньової економіки в країні, яка становить приблизно третину ВВП. На жаль, війна кардинально не змінила ситуацію, а по деяким категоріям і, навпаки, посилила, зокрема, по підакцизній продукції. Так, наприклад, рекордне зростання продемонструвала тютюнова галузь до найбільших показників за всі часи Незалежної України — 22%. Кордон країни з ЄС протяжністю понад 1 500 кілометрів традиційно був «зеленим полем» для нелегальної торгівлі, причому деякі категорії, як-то тютюнові вироби, очолювали список. А державний бюджет минулого року недоотримав близько 20,5 млрд грн нарахувань через нелегальний обіг тютюну. З медіа ми могли читати гучні кейси фіксування конкретних порушень. Однак, на жаль, про конкретні покарання та притягнення до відповідальності згадати важко. Частка нелегального ринку на сьогодні все ж залишається значною та боротьба з ним потребує скоординованої роботи з метою уникнення перерозподілу частки закритих нелегальних підприємств між діючими тіньовими гравцями. Аби і прозорий бізнес розумів та відчував справедливість у підходах. Бо коли останній сплачує мільярди податків, підтримує на мільярди гривень країну в часи війни (наприклад, у 2022 бізнес сплатив податків на 694,4 млрд грн), а тіньовий навіть повноцінно податки не сплачує — це, на жаль, не дає сигнал ‘you are welcome прозорому бізнесу. Впевнена, що ці питання вирішити можна. Та, власне, у нас як країни, яка впевнено прямує до членства в ЄС, і виходу іншого немає. І прозорий бізнес готовий бути надійною підтримкою та помічником владі у тому, де варто підсилювати роботу. Зокрема, для цього і має сенс вести постійний діалог — аби можна було в реальному часі відслідковувати зміни, що працює, а що — ні. Адже лише спільно ми зможемо дати поштовх для розвитку та зміцнення економіки країни, відбудувати ще більш прогресивну та інноваційну країну. Нам треба обов’язково втримати свою репутацію й інтерес світу до України. Це супер унікальний шанс. Джерело: NV Бізнес

Анна Дерев'янко Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації

Минулого року економіка України скоротилась на 35%. Сталося це через воєнні дії та окупацію деяких територій, руйнування виробничих потужностей, порушення ланцюгів постачання, забруднення сільськогосподарських земель, зниження купівельної спроможності населення, зменшення кількості робочої сили (адже, за різними підрахунками, від 5 до 10 мільйонів українців покинули країну). І цей перелік можна продовжувати.

За результатами нещодавно проведеної оцінки Світового банку, потреби на відновлення та відбудову вимагатимуть як мінімум $411 млрд. Ця цифра в 1,5 рази перевищує розмір довоєнної економіки України.

Так, ситуація непроста. Потреб багато і про відбудову активно почали говорити вже зараз. Але варто переходити і від слів до дій. Очевидно, що бізнес є вкрай важливим для ефективного проходження процесу відбудови. Важливий приватний капітал, іноземні інвестиції. Так, наразі, з одного боку, першим та основним аспектом, що стримує інвестиції, є безпекові питання, важливість наявності механізму страхування інвестицій з відповідних країн, аби бізнес розумів, що заходячи в Україну, в нього є гарантії.

З іншого ж боку, варто бути чесними. На жаль, і до початку повномасштабної війни Україна не могла похвалитись великим бумом з інвесторів. Адже, не менш важливою є і робота в середині країни — над створенням рівних правил гри для бізнесу, становленням верховенства права, ефективної системи боротьби з корупцією. Тобто робота над створенням фундаменту. На жаль, наразі по кожному з цих аспектів питання є, і вони не дуже сприяють формуванню довіри інвесторів та бізнесу до країни.

Хто має бути лідером у вирішенні цих питань? Арбітр в обличчі держави, який справедливо та прозоро контролює норми дотримання законодавства в країні. Аби всі сплачували податки, відповідали за порушення, аби правила були однаковими для всіх без жодних«але» та виключень.

Важливою є й стабільність правил роботи. Бо коли ці правила змінюються кілька разів на рік, а бізнес інформується заднім числом — це не про ефективність та транспарентність, не про довіру та формування сприятливого бізнес-клімату в країні. Згадати лише ситуацію в податковому секторі – коли і критерії ризиковості змінювались при реєстрації податкових накладних, і компанії були поінформовані про це через 2 тижні, коли вже почались масові блокування накладних.

Не менш актуальні і питання простоти та зрозумілості правил. Наприклад, простоти сплати податків, простоти подачі звітності, однакової інтерпретації норм/правил/процедур усіма органами державної влади, тощо.

До України наразі прикута увага всього світу. І, так, країни підтримують Україну, допомагають та готові і надалі продовжувати це робити. Але коли спілкуєшся з реальним бізнесом про конкретні речі, інвестиції, все ж певний скептицизм чутно. Бо, як вже писала, воєнні ризики в країні є високими, але до цього додають ще й внутрішні питання. Тож ситуацію треба виправляти вже зараз — по всім індустріям та фронтам і таким має бути фокус усієї державницької команди.

На чому варто сфокусуватися?

Очевидно, що світова відомість України, яка хоч і спричинена війною, мотивує зміцнювати дипломатію та економічну дипломатію. Так, ми всі маємо працювати над тим, щоб формувати привабливим бренд України за кордоном. А для бізнесу — привабливий економічний бренд. Репутація — це не просто, це не швидко, але це, напевно, єдиний спосіб переконати інших. Ми з Асоціації і запустили проект — Global Business for Ukraine — аби працювати над розвитком економічної дипломатії, розказувати про Україну та бізнес можливості (адже вони колосальні), допомагати глобальним компаніям знаходити бізнес-партнерів в Україні, бути правою рукою для глобальних компаній — потенційних інвесторів.

Однак, привабливість бренду має спиратися на реальні засади. І в цьому контексті в середині країни варто попіклуватись про створення нової, прозорої та швидкої структури управління, мати політичну волю до реальних дій та змін. Так, доведеться часом приймати непрості рішення, і далі це залежатиме від людей та інституцій.

По-перше, в контексті встановлення верховенства права в країні – бізнес має розуміти, що навіть якщо його права було порушено, суди точно зможуть допомогти віднайти справедливість. Що справа буде розглянуто, не буде роками затягуватись процес. А рішення буде чесним і незаангажованим.

По-друге, в контексті ефективної боротьби з корупцією. Наразі чимало органів, зокрема, правоохоронних, мають вкрай погану репутацію. З моменту вступу на посаду президент Зеленський наголосив міжнародній спільноті, що зробить боротьбу з корупцією у своїй країні головним політичним пріоритетом. І, так, точкові зрушення відбуваються, за останній час ми бачимо політичні та кадрові рішення, які приймаються. Але дуже б хотілось побачити і глобальні зміни, і все ж більш комплексі рішення на всіх рівнях та у всіх гілках влади. І конкретні результати.

По-третє, в контексті подолання тіньової економіки в країні, яка становить приблизно третину ВВП. На жаль, війна кардинально не змінила ситуацію, а по деяким категоріям і, навпаки, посилила, зокрема, по підакцизній продукції. Так, наприклад, рекордне зростання продемонструвала тютюнова галузь до найбільших показників за всі часи Незалежної України — 22%.

Кордон країни з ЄС протяжністю понад 1 500 кілометрів традиційно був «зеленим полем» для нелегальної торгівлі, причому деякі категорії, як-то тютюнові вироби, очолювали список. А державний бюджет минулого року недоотримав близько 20,5 млрд грн нарахувань через нелегальний обіг тютюну.

З медіа ми могли читати гучні кейси фіксування конкретних порушень. Однак, на жаль, про конкретні покарання та притягнення до відповідальності згадати важко.

Частка нелегального ринку на сьогодні все ж залишається значною та боротьба з ним потребує скоординованої роботи з метою уникнення перерозподілу частки закритих нелегальних підприємств між діючими тіньовими гравцями. Аби і прозорий бізнес розумів та відчував справедливість у підходах. Бо коли останній сплачує мільярди податків, підтримує на мільярди гривень країну в часи війни (наприклад, у 2022 бізнес сплатив податків на 694,4 млрд грн), а тіньовий навіть повноцінно податки не сплачує — це, на жаль, не дає сигнал ‘you are welcome’ прозорому бізнесу.

Впевнена, що ці питання вирішити можна. Та, власне, у нас як країни, яка впевнено прямує до членства в ЄС, і виходу іншого немає. І прозорий бізнес готовий бути надійною підтримкою та помічником владі у тому, де варто підсилювати роботу. Зокрема, для цього і має сенс вести постійний діалог — аби можна було в реальному часі відслідковувати зміни, що працює, а що — ні.

Адже лише спільно ми зможемо дати поштовх для розвитку та зміцнення економіки країни, відбудувати ще більш прогресивну та інноваційну країну. Нам треба обов’язково втримати свою репутацію й інтерес світу до України. Це супер унікальний шанс.

Джерело: NV Бізнес