fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Куди приведуть фермерів ціни на газ?

18/ 10/ 2021
  Автор: компанія G.R. Agro Про ціну газу та подорожчання мінеральних добрив вже встиг почути і відчути перший вплив кожен. Багато хто зайняв вичікувальну позицію «поживемо — побачимо», в надії що якось воно до нового року саме вирішиться, а хтось вдарився у паніку та вимагає в уряду підтримати аграріїв, бо «ми всі помремо голодною смертю». Звісно, що вистачає розумних людей, які аналізують та прораховують ситуацію і складають стратегії роботи у наступному році. В цьому матеріалі наведено дослідження ситуації та розбір усіх факторів впливу та майбутні ризики. Чотири «вершники» енергетичного колапсу: Китай, коронавірус, клімат і Росія. Ось основні причини росту цін на газ, вугілля, нафту та інші енергоносії. В першу чергу — це необдумана політика Китаю, який посварився з основним постачальником вугілля Австралією та вирішив вийти із хорошою міною при поганій грі — почав прискорене реформування власної економіки задля зменшення впливу на клімат.  В наказовому порядку електростанціям було введено квоти на викиди CO2, які мали змусити електростанції перейти з вугільної генерації до газової. Але заходи виявились настільки жорсткими і необдуманими, що виник різкий дефіцит газу й електроенергії в усьому регіоні. Дійшло навіть до «віялових відключень» електроенергії у столиці та інших містах. Багато фабрик перейшли на чотириденний робочий тиждень, скоротили зміни, або взагалі закрились. Проблеми виникли навіть у китайських заводів Apple, Tesla та інших техногігантів. Тепер Китай «вижирає» на ринку усі доступні запаси газу. Конкуренція за енергоносії змушує піднімати ціну інших імпортерів, таких, як Японія чи Малайзія, що робить азійський ринок надзвичайно вигідним для постачальників. Всі експортери газу вважають поставки до Азії пріоритетними, тому виник дефіцит і у Європі. «Старий світ» у цей час також оговтується від пандемії. Вакциновані співробітники повертаються до нормального режиму роботи на заводах, економіки пожвавлюються і потребують більше газу, ніж це було потрібно досі.  Третій чинник — зміни клімату, які підвищують інтерес до газу не лише в Китаї. Наприклад у США споживання викопного палива скоротили загалом на 9%, у порівнянні з попередніми роками, але це за рахунок нафти і вугілля, а от споживання газу різко виросло і становить уже 36% від усієї генерації енергії в Штатах. На додачу Північну півкулю накрило різке похолодання у вересні, що підвищило попит на газ, якого у сховищах Європи поки що недостатньо. І четвертим регіональним фактором у Європі є Росія. Скориставшись світовими тенденціями та потребою у швидкому запуску «Північного потоку — 2», росіяни планомірно скорочують помпування газу до мінімально можливого, «стимулюючи» процес сертифікації нового газогону. Мотивація до дій через «затискання пальців у дверях» росіянам добре знайома історично і вони її використовують на повну. Агросектор в ауті — які галузі найбільше залежні від газу. Наслідки подорожчання газу зачіпають аграрне виробництво одразу по кількох дотичних. На жаль, Україна постраждає сильніше, ніж багато інших країн, адже залежність від газу у нас критично висока у найважливіших галузях сільського господарства. А багато суміжних напрямків постраждають опосередковано, адже енергетична криза впливає на економіку комплексно. Рослинництво. Тут вплив подорожчання газу відчувається вже сьогодні у цінах на сушку зерна, вартості міндобрив. Але з часом вплив кризи може поширюватись та поглиблюватись, переконують експерти, адже зупинка заводів, відкладений попит на добрива і ЗЗР через високі ціни, перегляд технологій вирощування аграріями, можуть значно змінити розклади на ринку уже взимку-навесні. Добрива. Азотні добрива і так значно зросли в ціні за цей рік, але нинішня ціна у 21-25 тис. грн за тонну карбаміду далеко не є піковою, прогнозують фахівці. По-перше, невідомо де зупиниться ціна на газ. Ще недавно показник у $900/тис. кубів вважали піковим, але ось ми уже побачили ціну і у $1950/тис. кубів. Враховуючи те, що в Україні частка газу у собівартості добрив становить до 80%, цілком можна очікувати подальшого зростання. По-друге, багато хто побоюється виникнення дефіциту добрив уже взимку-навесні. Адже через високу вартість газу та інші проблеми частина хімічних заводів просто зупиняють роботу. Цей процес іде як у Європі, так і в Україні, де зупинились уже 2 заводи з виробництва міндобрив.  Якщо добрива вийдуть на ринок з цінником у понад 30 тис. грн/т навряд чи кожен аграрій зможе собі дозволити їх купити. Розуміючи це, заводи можуть свідомо не виробляти добрива, щоб не отримати повний склад та порожні кишені. У Європі про плани скорочення виробництва добрив уже оголосили два хімічних гіганти – британський концерн CF Industries Holdings і норвезька Yara International, повідомляє biz.liga.net із посиланням на Financial Times. У такій ситуації виникають побоювання, що навесні буде важливою не ціна добрив, а їх наявність. Як будуть змінюватись стратегії аграріїв та до яких наслідків слід готуватись — про це читайте нижче в іншому розділі. Засоби захисту рослин. Через згадані уже проблеми із енергетикою у Китаї, заводи з виробництва діючих речовин та пестицидів теж працюють з перебоями. Хімічна галузь — одна із найбільш енергоємних і саме вона постраждає від дефіциту газу в першу чергу. Для українських аграріїв це може обернутись не лише ростом ціни на ЗЗР, а і відсутністю певних позицій на ринку навесні, переконують експерти. Через віялові відключення електроенергії деякі китайські заводи, які виробляють діючі речовини, останнім часом працюють в режимі одного дня на тиждень. Деякі взагалі зупинились. Тому більшість уже навіть укладених контрактів зараз під питанням щодо їх виконання з боку китайської сторони. Сушка зерна. Газова сушка зерна — один із найпоширеніших видів на українських елеваторах. Альтернативне паливо, як тріска, солома тощо застосовується значно рідше, адже дим від спалювання таких енергоносіїв може викликати невдоволення населення, переконані фермери. Але проблема цього року ще й в тому, що холодна затяжна весна викликала затримку зі строками сівби кукурудзи і соняшнику. Відповідно строки достигання теж зсунулись на глибоку осінь. Тож фермери змушені зараз молотити зерно зі значно вищою вологістю, ніж зазвичай і витрати на сушку зростають ще більше з кожним «знятим» відсотком. Враховуючи такі ціни на сушку і високу вологість, частина аграріїв обере стратегію вичікування і збиратиме кукурудзу після зниження вологості, навіть якщо це буде узимку по снігу. Досвід подібних жнив є у фермерів багатьох регіонів. Тваринництво. У тваринництві також є напрямки, що залежать від газу напряму, а є і ті, що зазнають віддаленого впливу від супутніх впливів. Але тут ситуація однозначно буде важчою, ніж в рослинництві. По-перше, модернізація виробництва та перехід на альтернативну енергетику коштуватиме тут дорожче, по-друге, маржинальність бізнесу і так є надзвичайно низькою, а піднімати ціни не дає як низька купівельна спроможність населення, так і тиск імпортної продукції. Птахівництво. Опалення курників для виробництва бройлерів та яєць в Україні традиційно проводиться газом. Також ці тваринницькі напрямки споживають багато електроенергії, яка росте в ціні слідом за газом. Тому подорожчання найбільш ходових видів м’яса не просто можливе, а неминуче.  Втім, тут є декілька «але». Частина виробників уже почали раніше перехід на опалення біогазом, отримуючи його з відходів власного виробництва. Це дасть їм конкурентну перевагу та стримає ріст цін до певної межі.  Крім того, курятина є найбільш бюджетним м’ясом в Україні і входить до раціону менш заможних верств. Зростання її вартості просто вб’є попит. Населення почне просто споживати менше м’яса. А виробники курятини будуть поставлені перед вибором: продавати собі у збиток або скорочувати виробництво. Кормовиробництво. З кормами для тварин теж не усе гладко. Безсумнівно, що зростання ціни на енергоносії підніме собівартість кукурудзи, сої, соняшнику та інших культур які можуть потребувати сушки цієї осені. Подальша переробка сировини, виробництво і сушка комбікормів також зростає в ціні. Адже ці процеси дуже енергозатратні. Передовсім зросте вартість продукції олієекстракційних заводів: макухи, шротів, білкових концентратів. Через це білкова група кормів підніметься у ціні суттєво, а за нею зросте собівартість виробництва молока, яєць та м’яса. Переробка. Затратними у споживанні газу є практично всі галузі аграрної переробки: виробництво цукру, олії, м’ясопродуктів, молочних продуктів, борошна тощо. Окрім того, ці галузі зазнають значного впливу споживчої інфляції, яка росте слідом за цінами на газ, а відповідно зростає навантаження на зарплатний бюджет, закупку ресурсів виробництва, обладнання тощо.  «Тільки зростання ціни на газ збільшить собівартість виробництва цукру в порівнянні з минулим роком більш ніж на 30%. У більш тривалому проміжку часу, а це посівна 2022 року, ми побачимо значне збільшення цін на мінеральні добрива, металопрокат, будівельні матеріали та інші, що зрештою буде наступним інфляційним витком і знову ляже на собівартість вирощування цукрових буряків і виробництво цукру». Федерація роботодавців спільно з іншими національними обєднаннями бізнесу також звернулась до Уряду і Парламенту з пропозиціями передбачити у державному бюджеті кошти для державної підтримки цукрової галузі, щоб зменшити негативний вплив на промисловість від зростання цін на енергоносії. За даними федерації, забезпечення переробки цукрових буряків та виробництво цукру у поточному році потребує закупівлі цукровими заводами щонайменше 300 млн м3 природного газу. Хто готувався — молодець, або якими будуть наслідки у 2022 році. Поки що більшість фермерів відзначають, що ситуація з добривами є болючою, але не катастрофічною. Висока ціна на продукцію цього сезону дозволяє закупити добрива для наступного сезону. Втім, якщо вартість азотних добрив зросте ще вище, то виникнуть серйозні проблеми. Також зростає вага погодних ризиків для наступного сезону. Скажемо наперед, що розрив між потужними, заможними господарствами і дрібним низькотехнологічним бізнесом зросте ще більше, адже можливість інвестувати у більш економічні рішення для виробництва може виявитись вирішальною найближчим часом. «Ніх@ра-till» чи розумна економія?. Сезон 2022 змусить багатьох переглянути свій підхід у бізнесі. Через збільшення витрат на добрива, засоби захисту, оренду землі і пальне, яке повторює динаміку цін на газ, фермери будуть змушені економити на технологіях та насінні.  Є навіть радикальні висловлювання фермерів щодо скорочення посівних площ, відмову від мінерального живлення на наступний рік, витрати лише на рівні, необхідному для отримання мінімального врожаю, здатного перекрити вартість оренди та інші статті витрат. У соцмережах такий підхід уже охрестили назвою «ніх@ра-till». З іншого боку, багато хто прогнозує також  перехід до більш ощадних технологій обробітку ґрунту, живлення тощо. У вигідному становищі опиняться ті, хто вже встиг здійснити перехід до точного землеробства, впровадити у себе альтернативну генерацію енергії із соломи, тріски, біогазу. Роль азотних добрив для виробництва залишається високою тому відмовлятись від них більшість фермерів не планує, а от економити — так. Як ніколи зростає вага сортовипробування та демополігонів — виробники мають тепер шанс виправдати ці інвестиції, обравши для сівби менш дорогі і достатньо урожайні сорти та гібриди. Стратегія «Максимальна якість за будь-яку ціну» точно не буде в тренді. Питання «технологічного ривка» стосується і переробників. При такій ціні газу від банкрутства підприємства рятує тільки глибока модернізація, яку вони провели за останній час (починаючи з «газової» кризи 2008 року). Курсові валютні ризики. Слід зважати також на курс гривні, який перейшов до серйозного зміцнення внаслідок подорожчання цін на газ. Чому так відбувається? Річ у тому, що підприємства, які імпортували газ з-за кордону, скоротили виробництво і зменшили обсяги закупівель газу. Як приклад — той же.  Одеський припортовий заводІмпортно-експортний баланс зазнає серйозних змін і ми вчергове опиняємось у ситуації, коли сировину для вирощування купуємо навесні за високим курсом долара, а продаємо продукцію восени на його падінні. Таким чином рентабельність бізнесу фермерів знижується ще більше і вони змушені закладати зерно на зберігання в очікуванні росту цін та курсу долара. Але ж гроші для виробництва треба уже зараз.  Дистриб’ютори під прицілом. Враховуючи високу вартість добрив, які треба вносити вже цього року, низьку маржинальність виробництва та ймовірні ускладнення в роботі цукрових заводів, аграрії можуть суттєво скоротити площі під цукровими буряками наступного року.  Насіння цієї культури мало б закуповуватись фермерами уже в найближчі місяці, тому існує ризик, що значна частина уже замовленого товару ляже на складах дистриб’юторів «мертвим» вантажем. Це ще зменшить у них кількість оборотних коштів.  Також цілком можуть зменшитись продажі преміальних брендів ЗЗР та насіння, що приносили найбільшу маржу продавцям. Зросте і кількість підробок та фальсифікату, які складуть конкуренцію офіційним дистриб’юторам. До того ж посилюється ризик неплатежів фермерів у разі негативних погодних явищ чи цінової кон’юктури, адже агровиробники просто не мають вільних оборотних коштів після подорожчання основних ресурсів. Тому шанси побачити у 2022 році чергове падіння дистриб’юторських компаній як ніколи високі. Джерело: https://gr-agro.com/kudi-privedut-fermeriv-tsini-na-gaz/

Автор: компанія G.R. Agro

Про ціну газу та подорожчання мінеральних добрив вже встиг почути і відчути перший вплив кожен. Багато хто зайняв вичікувальну позицію «поживемо — побачимо», в надії що якось воно до нового року саме вирішиться, а хтось вдарився у паніку та вимагає в уряду підтримати аграріїв, бо «ми всі помремо голодною смертю». Звісно, що вистачає розумних людей, які аналізують та прораховують ситуацію і складають стратегії роботи у наступному році. В цьому матеріалі наведено дослідження ситуації та розбір усіх факторів впливу та майбутні ризики.

Чотири «вершники» енергетичного колапсу: Китай, коронавірус, клімат і Росія

Ось основні причини росту цін на газ, вугілля, нафту та інші енергоносії. В першу чергу — це необдумана політика Китаю, який посварився з основним постачальником вугілля Австралією та вирішив вийти із хорошою міною при поганій грі — почав прискорене реформування власної економіки задля зменшення впливу на клімат. 

В наказовому порядку електростанціям було введено квоти на викиди CO2, які мали змусити електростанції перейти з вугільної генерації до газової. Але заходи виявились настільки жорсткими і необдуманими, що виник різкий дефіцит газу й електроенергії в усьому регіоні.

Дійшло навіть до «віялових відключень» електроенергії у столиці та інших містах. Багато фабрик перейшли на чотириденний робочий тиждень, скоротили зміни, або взагалі закрились. Проблеми виникли навіть у китайських заводів Apple, Tesla та інших техногігантів.

Тепер Китай «вижирає» на ринку усі доступні запаси газу. Конкуренція за енергоносії змушує піднімати ціну інших імпортерів, таких, як Японія чи Малайзія, що робить азійський ринок надзвичайно вигідним для постачальників. Всі експортери газу вважають поставки до Азії пріоритетними, тому виник дефіцит і у Європі.

«Старий світ» у цей час також оговтується від пандемії. Вакциновані співробітники повертаються до нормального режиму роботи на заводах, економіки пожвавлюються і потребують більше газу, ніж це було потрібно досі. 

Третій чинник — зміни клімату, які підвищують інтерес до газу не лише в Китаї. Наприклад у США споживання викопного палива скоротили загалом на 9%, у порівнянні з попередніми роками, але це за рахунок нафти і вугілля, а от споживання газу різко виросло і становить уже 36% від усієї генерації енергії в Штатах.

На додачу Північну півкулю накрило різке похолодання у вересні, що підвищило попит на газ, якого у сховищах Європи поки що недостатньо.

І четвертим регіональним фактором у Європі є Росія. Скориставшись світовими тенденціями та потребою у швидкому запуску «Північного потоку — 2», росіяни планомірно скорочують помпування газу до мінімально можливого, «стимулюючи» процес сертифікації нового газогону. Мотивація до дій через «затискання пальців у дверях» росіянам добре знайома історично і вони її використовують на повну.

Агросектор в ауті — які галузі найбільше залежні від газу

Наслідки подорожчання газу зачіпають аграрне виробництво одразу по кількох дотичних. На жаль, Україна постраждає сильніше, ніж багато інших країн, адже залежність від газу у нас критично висока у найважливіших галузях сільського господарства. А багато суміжних напрямків постраждають опосередковано, адже енергетична криза впливає на економіку комплексно.

Рослинництво

Тут вплив подорожчання газу відчувається вже сьогодні у цінах на сушку зерна, вартості міндобрив. Але з часом вплив кризи може поширюватись та поглиблюватись, переконують експерти, адже зупинка заводів, відкладений попит на добрива і ЗЗР через високі ціни, перегляд технологій вирощування аграріями, можуть значно змінити розклади на ринку уже взимку-навесні.

Добрива

Азотні добрива і так значно зросли в ціні за цей рік, але нинішня ціна у 21-25 тис. грн за тонну карбаміду далеко не є піковою, прогнозують фахівці. По-перше, невідомо де зупиниться ціна на газ. Ще недавно показник у $900/тис. кубів вважали піковим, але ось ми уже побачили ціну і у $1950/тис. кубів. Враховуючи те, що в Україні частка газу у собівартості добрив становить до 80%, цілком можна очікувати подальшого зростання.

По-друге, багато хто побоюється виникнення дефіциту добрив уже взимку-навесні. Адже через високу вартість газу та інші проблеми частина хімічних заводів просто зупиняють роботу. Цей процес іде як у Європі, так і в Україні, де зупинились уже 2 заводи з виробництва міндобрив. 

Якщо добрива вийдуть на ринок з цінником у понад 30 тис. грн/т навряд чи кожен аграрій зможе собі дозволити їх купити. Розуміючи це, заводи можуть свідомо не виробляти добрива, щоб не отримати повний склад та порожні кишені.

У Європі про плани скорочення виробництва добрив уже оголосили два хімічних гіганти – британський концерн CF Industries Holdings і норвезька Yara International, повідомляє biz.liga.net із посиланням на Financial Times.

У такій ситуації виникають побоювання, що навесні буде важливою не ціна добрив, а їх наявність. Як будуть змінюватись стратегії аграріїв та до яких наслідків слід готуватись — про це читайте нижче в іншому розділі.

Засоби захисту рослин

Через згадані уже проблеми із енергетикою у Китаї, заводи з виробництва діючих речовин та пестицидів теж працюють з перебоями. Хімічна галузь — одна із найбільш енергоємних і саме вона постраждає від дефіциту газу в першу чергу. Для українських аграріїв це може обернутись не лише ростом ціни на ЗЗР, а і відсутністю певних позицій на ринку навесні, переконують експерти.

Через віялові відключення електроенергії деякі китайські заводи, які виробляють діючі речовини, останнім часом працюють в режимі одного дня на тиждень. Деякі взагалі зупинились. Тому більшість уже навіть укладених контрактів зараз під питанням щодо їх виконання з боку китайської сторони.

Сушка зерна

Газова сушка зерна — один із найпоширеніших видів на українських елеваторах. Альтернативне паливо, як тріска, солома тощо застосовується значно рідше, адже дим від спалювання таких енергоносіїв може викликати невдоволення населення, переконані фермери.

Але проблема цього року ще й в тому, що холодна затяжна весна викликала затримку зі строками сівби кукурудзи і соняшнику. Відповідно строки достигання теж зсунулись на глибоку осінь. Тож фермери змушені зараз молотити зерно зі значно вищою вологістю, ніж зазвичай і витрати на сушку зростають ще більше з кожним «знятим» відсотком.

Враховуючи такі ціни на сушку і високу вологість, частина аграріїв обере стратегію вичікування і збиратиме кукурудзу після зниження вологості, навіть якщо це буде узимку по снігу. Досвід подібних жнив є у фермерів багатьох регіонів.

Тваринництво

У тваринництві також є напрямки, що залежать від газу напряму, а є і ті, що зазнають віддаленого впливу від супутніх впливів. Але тут ситуація однозначно буде важчою, ніж в рослинництві. По-перше, модернізація виробництва та перехід на альтернативну енергетику коштуватиме тут дорожче, по-друге, маржинальність бізнесу і так є надзвичайно низькою, а піднімати ціни не дає як низька купівельна спроможність населення, так і тиск імпортної продукції.

Птахівництво

Опалення курників для виробництва бройлерів та яєць в Україні традиційно проводиться газом. Також ці тваринницькі напрямки споживають багато електроенергії, яка росте в ціні слідом за газом. Тому подорожчання найбільш ходових видів м’яса не просто можливе, а неминуче. 

Втім, тут є декілька «але». Частина виробників уже почали раніше перехід на опалення біогазом, отримуючи його з відходів власного виробництва. Це дасть їм конкурентну перевагу та стримає ріст цін до певної межі. 

Крім того, курятина є найбільш бюджетним м’ясом в Україні і входить до раціону менш заможних верств. Зростання її вартості просто вб’є попит. Населення почне просто споживати менше м’яса. А виробники курятини будуть поставлені перед вибором: продавати собі у збиток або скорочувати виробництво.

Кормовиробництво

З кормами для тварин теж не усе гладко. Безсумнівно, що зростання ціни на енергоносії підніме собівартість кукурудзи, сої, соняшнику та інших культур які можуть потребувати сушки цієї осені. Подальша переробка сировини, виробництво і сушка комбікормів також зростає в ціні. Адже ці процеси дуже енергозатратні.

Передовсім зросте вартість продукції олієекстракційних заводів: макухи, шротів, білкових концентратів. Через це білкова група кормів підніметься у ціні суттєво, а за нею зросте собівартість виробництва молока, яєць та м’яса.

Переробка

Затратними у споживанні газу є практично всі галузі аграрної переробки: виробництво цукру, олії, м’ясопродуктів, молочних продуктів, борошна тощо. Окрім того, ці галузі зазнають значного впливу споживчої інфляції, яка росте слідом за цінами на газ, а відповідно зростає навантаження на зарплатний бюджет, закупку ресурсів виробництва, обладнання тощо. 

«Тільки зростання ціни на газ збільшить собівартість виробництва цукру в порівнянні з минулим роком більш ніж на 30%. У більш тривалому проміжку часу, а це посівна 2022 року, ми побачимо значне збільшення цін на мінеральні добрива, металопрокат, будівельні матеріали та інші, що зрештою буде наступним інфляційним витком і знову ляже на собівартість вирощування цукрових буряків і виробництво цукру».

Федерація роботодавців спільно з іншими національними об’єднаннями бізнесу також звернулась до Уряду і Парламенту з пропозиціями передбачити у державному бюджеті кошти для державної підтримки цукрової галузі, щоб зменшити негативний вплив на промисловість від зростання цін на енергоносії.

За даними федерації, забезпечення переробки цукрових буряків та виробництво цукру у поточному році потребує закупівлі цукровими заводами щонайменше 300 млн м3 природного газу.

Хто готувався — молодець, або якими будуть наслідки у 2022 році

Поки що більшість фермерів відзначають, що ситуація з добривами є болючою, але не катастрофічною. Висока ціна на продукцію цього сезону дозволяє закупити добрива для наступного сезону. Втім, якщо вартість азотних добрив зросте ще вище, то виникнуть серйозні проблеми. Також зростає вага погодних ризиків для наступного сезону.

Скажемо наперед, що розрив між потужними, заможними господарствами і дрібним низькотехнологічним бізнесом зросте ще більше, адже можливість інвестувати у більш економічні рішення для виробництва може виявитись вирішальною найближчим часом.

«Ніх@ра-till» чи розумна економія?

Сезон 2022 змусить багатьох переглянути свій підхід у бізнесі. Через збільшення витрат на добрива, засоби захисту, оренду землі і пальне, яке повторює динаміку цін на газ, фермери будуть змушені економити на технологіях та насінні. 

Є навіть радикальні висловлювання фермерів щодо скорочення посівних площ, відмову від мінерального живлення на наступний рік, витрати лише на рівні, необхідному для отримання мінімального врожаю, здатного перекрити вартість оренди та інші статті витрат. У соцмережах такий підхід уже охрестили назвою «ніх@ра-till».

З іншого боку, багато хто прогнозує також  перехід до більш ощадних технологій обробітку ґрунту, живлення тощо. У вигідному становищі опиняться ті, хто вже встиг здійснити перехід до точного землеробства, впровадити у себе альтернативну генерацію енергії із соломи, тріски, біогазу. Роль азотних добрив для виробництва залишається високою тому відмовлятись від них більшість фермерів не планує, а от економити — так.

Як ніколи зростає вага сортовипробування та демополігонів — виробники мають тепер шанс виправдати ці інвестиції, обравши для сівби менш дорогі і достатньо урожайні сорти та гібриди. Стратегія «Максимальна якість за будь-яку ціну» точно не буде в тренді.

Питання «технологічного ривка» стосується і переробників. При такій ціні газу від банкрутства підприємства рятує тільки глибока модернізація, яку вони провели за останній час (починаючи з «газової» кризи 2008 року).

Курсові валютні ризики

Слід зважати також на курс гривні, який перейшов до серйозного зміцнення внаслідок подорожчання цін на газ. Чому так відбувається? Річ у тому, що підприємства, які імпортували газ з-за кордону, скоротили виробництво і зменшили обсяги закупівель газу. Як приклад — той же.  Одеський припортовий заводІмпортно-експортний баланс зазнає серйозних змін і ми вчергове опиняємось у ситуації, коли сировину для вирощування купуємо навесні за високим курсом долара, а продаємо продукцію восени на його падінні.

Таким чином рентабельність бізнесу фермерів знижується ще більше і вони змушені закладати зерно на зберігання в очікуванні росту цін та курсу долара. Але ж гроші для виробництва треба уже зараз. 

Дистриб’ютори під прицілом

Враховуючи високу вартість добрив, які треба вносити вже цього року, низьку маржинальність виробництва та ймовірні ускладнення в роботі цукрових заводів, аграрії можуть суттєво скоротити площі під цукровими буряками наступного року. 

Насіння цієї культури мало б закуповуватись фермерами уже в найближчі місяці, тому існує ризик, що значна частина уже замовленого товару ляже на складах дистриб’юторів «мертвим» вантажем. Це ще зменшить у них кількість оборотних коштів. 

Також цілком можуть зменшитись продажі преміальних брендів ЗЗР та насіння, що приносили найбільшу маржу продавцям. Зросте і кількість підробок та фальсифікату, які складуть конкуренцію офіційним дистриб’юторам.

До того ж посилюється ризик неплатежів фермерів у разі негативних погодних явищ чи цінової кон’юктури, адже агровиробники просто не мають вільних оборотних коштів після подорожчання основних ресурсів. Тому шанси побачити у 2022 році чергове падіння дистриб’юторських компаній як ніколи високі.

Джерело: https://gr-agro.com/kudi-privedut-fermeriv-tsini-na-gaz/

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: