fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Країні потрібні тарифи – справедливі для авторів та не обтяжливі для легальних імпортерів і споживачів

17/ 09/ 2021
  17 вересня в інформаційному агентстві Укрінформ відбулася презентація економічно обґрунтованих розрахунків рівня зборів при приватному копіюванні та репрографії з урахуванням фактичного скачування контенту українським споживачем. Київська школа економіки на замовлення Європейської Бізнес Асоціації презентувала дослідження Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав”.  Експерти KSE здійснили дослідження системи захисту авторських прав та оцінки справедливого розміру зборів, що справляється з техніки за копіювання авторських творів в межах персонального використання. Згідно з Законом України про колективне управління майновими правами у сфері авторського права, перелік обладнання та відсотки відрахувань (тарифи) з ввезеної та виробленої в Україні техніки мають бути встановлені під час переговорів імпортерів із організаціями колективного управління авторськими правами (ОКУ) та мають бути економічно обґрунтованими, – пояснила актуальність дослідження Вікторія Куликова, керівниця напрямків регуляторний, побутова електротехніка Європейської Бізнес Асоціації. -  Але оскільки в Україні ніколи не проводилося економічне дослідження реального копіювання контенту українцями та шкоди авторам від приватного копіювання – учасники переговорів зайшли в глухий кут. Розв’язати цю кризу й мали економісти, надавши рекомендації щодо рівня таких тарифів, які, по-перше, мають враховувати збитки авторам від можливого копіювання творів за допомогою техніки, по-друге, ризики для конкурентності легальних імпортерів, ринок яких на 30% знаходиться у тіні, і по-третє мають бути справедливими до споживачів та враховувати їх реальну поведінку при скачуванні контента. Результати дослідження представив Юрій Шоломицький – почесний керівник Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки. Він підтвердив, що наразі в Україні рівень зборів є предметом значних суперечок, насамперед ініційованих організаціями колективного управління. Тому метою дослідження стало створення методології, яка могла б оцінити відповідність поточних розмірів зборів з імпортованої та виробленої на території України техніки справедливій компенсації авторам за приватне копіювання їхніх творів (аудіо, відео та друкованої продукції). Основна цінність роботи – поява методології, яка при зміні обставин в Україні може дати інші значення запропонованих тарифів, - зауважив Юрій Шоломицький. - Наш підхід у цілому відповідає ідеї визначення вартості скопійованого контенту на пристрої, але розширює методологію через врахування рівня доходів населення, звичок українських споживачів (рівня піратства та користування стрімінговими сервісами) та враховує останні доступні дані щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання та дані проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом. Опитування щодо практик споживання контенту українцями, необхідне для коректної роботи прописаної економістами KSE формули, здійснили соціологи дослідницької компанії Gradus Research. У серпні цього року шляхом самозаповнення анкет у мобільному додатку було опитано 1000 респондентів, вибірка відтворювала структуру міського населення України, — розповіла Євгенія Близнюк – директорка та засновниця дослідницької компанії Gradus Research. — За результатами дослідження, приблизно чверть опитаних українців наразі використовують платний як музичний, так і відеоконтент. Майже половина респондентів (42%) декларують споживання музичного контенту, що є скопійований на особистий пристрій або інший носій інформації. 27% — споживають придбаний  контент на офіційних носіях інформації або отриманий через завантаження з оплатою, 24% — користуються стримінговими сервісами. У структурі споживання за місяць домінують прослуховування музики, завантаженої на власний пристрій, та через стримінгові сервіси.  Дослідження показало, що 43% респондентів взагалі не долучаються до практик копіювання паперового контенту, 26% найчастіше копіюють навчальну літературу та відповідні матеріали, 12% - професійну літературу, ще 12% - різноманітні зображення. Щодо відеоконтенту, то 35% респондентів декларують, що споживають його безкоштовно шляхом копіювання, 29% — через стрімінгові сервіси, 27% через завантаження з оплатою або придбаний на офіційних носіях інформації. При цьому домінуючим у структурі споживання відеоконтенту є перегляд відео на YouTube.  Ці показники є важливим, адже демонструють частку легально отриманого контенту, оскільки світова практика показує, що збори не мають використовуватися для боротьби з піратством, оскільки створюють прецедент відповідальності для законослухняних споживачів за дії, яких вони не роблять, - зауважив Юрій Шоломицький. – Продемонстровані зміщення у способі доступу українців до авторських творів — стрімінгові сервіси -  означають право на тимчасове користування, а не володіння та потім копіювання, що також вплинуло на розрахунок. Важливо розуміти, що частка стрімінгових сервісів, що показує приклад Великобританії з часом лише буде збільшуватися, а отже, це може зменшити частку легального контенту скопійованого в рамках визначення приватного копіювання. Такий висновок економістів дає підстави говорити, що якщо акту копіювання не відбулося, то й збори з техніки не стягуються. Має працювати принцип досягнення рівня, за якого зберігається відшкодування збитку авторів та водночас підтримується оптимальне навантаження на споживачів. «Таким рівнем у наших розрахунках є значення, вказані у таблиці запропонованих зборів, - сказав Юрій Шоломицький. Згідно таблиці, ставка збору на обладнання (мобільні телефони, смартфони, телевізори із функцією запису, ноутбуки, компютери тощо) у межах від 0,1 до 0,3%, а на чисті носії інформації (накопичувачі, карти памяті тощо) – 1,3%, - сказав Геннадій Сморжевський, голова комітету інтелектуальної власності АПІТУ. – Дані тарифи є цілком логічними, адже обладнання є інтегрованою системою й не використовується лише для копіювання, а чисті носії інформації використовуються лише з метою копіювання та поширення. Вважаємо, що запропоновані тарифи є економічно обґрунтованими, вони наближені до ставок Постанови КМУ №992  й такими, що враховують усі економічні реалії України. А запропоноване ОКУ підвищення зборів за приватне копіювання у 3-4 рази є економічно необґрунтованим. Геннадій Сморжевський відзначив, що цей тренд з диференціації тарифів як чистих носіїв та обладнання враховано у законопроєкті №4537, який у 2021 році підтримали 5 профільних бізнес-асоціацій України. Довідка: Приватне копіювання є по суті виключенням із заборони на репродукцію авторського твору та дозволяє здійснювати акт переміщення авторських творів на інші носії за умови справедливого відшкодування автору внаслідок заподіяної шкоди. Самі поняття приватного копіювання та репрографії вже існують в українському правовому полі, принцип відшкодування полягає у встановленні зборів для пристроїв, що можуть використовуватися для копіювання та відтворення аудіо, відео, та паперового контенту.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

17 вересня в інформаційному агентстві Укрінформ відбулася презентація економічно обґрунтованих розрахунків рівня зборів при приватному копіюванні та репрографії з урахуванням фактичного скачування контенту українським споживачем. Київська школа економіки на замовлення Європейської Бізнес Асоціації презентувала дослідження “Оцінка оптимальних параметрів економічної системи зборів, побудованої для захисту авторських та суміжних прав”.  Експерти KSE здійснили дослідження системи захисту авторських прав та оцінки справедливого розміру зборів, що справляється з техніки за копіювання авторських творів в межах персонального використання.

“Згідно з Законом України про колективне управління майновими правами у сфері авторського права, перелік обладнання та відсотки відрахувань (тарифи) з ввезеної та виробленої в Україні техніки мають бути встановлені під час переговорів імпортерів із організаціями колективного управління авторськими правами (ОКУ) та мають бути економічно обґрунтованими, – пояснила актуальність дослідження Вікторія Куликова, керівниця напрямків регуляторний, побутова електротехніка Європейської Бізнес Асоціації. –  Але оскільки в Україні ніколи не проводилося економічне дослідження реального копіювання контенту українцями та шкоди авторам від приватного копіювання – учасники переговорів зайшли в глухий кут. Розв’язати цю кризу й мали економісти, надавши рекомендації щодо рівня таких тарифів, які, по-перше, мають враховувати збитки авторам від можливого копіювання творів за допомогою техніки, по-друге, ризики для конкурентності легальних імпортерів, ринок яких на 30% знаходиться у тіні, і по-третє мають бути справедливими до споживачів та враховувати їх реальну поведінку при скачуванні контента”.

Результати дослідження представив Юрій Шоломицький – почесний керівник Центру макроекономічного моделювання Київської школи економіки. Він підтвердив, що наразі в Україні рівень зборів є предметом значних суперечок, насамперед ініційованих організаціями колективного управління. Тому метою дослідження стало створення методології, яка могла б оцінити відповідність поточних розмірів зборів з імпортованої та виробленої на території України техніки справедливій компенсації авторам за приватне копіювання їхніх творів (аудіо, відео та друкованої продукції).

“Основна цінність роботи – поява методології, яка при зміні обставин в Україні може дати інші значення запропонованих тарифів, – зауважив Юрій Шоломицький. – Наш підхід у цілому відповідає ідеї визначення вартості скопійованого контенту на пристрої, але розширює методологію через врахування рівня доходів населення, звичок українських споживачів (рівня піратства та користування стрімінговими сервісами) та враховує останні доступні дані щодо світових та вітчизняних бенчмарків вартості аудіо, відео, паперового копіювання та дані проведеного в Україні опитування щодо характеру користування авторським контентом”.

Опитування щодо практик споживання контенту українцями, необхідне для коректної роботи прописаної економістами KSE формули, здійснили соціологи дослідницької компанії Gradus Research.

“У серпні цього року шляхом самозаповнення анкет у мобільному додатку було опитано 1000 респондентів, вибірка відтворювала структуру міського населення України, — розповіла Євгенія Близнюк – директорка та засновниця дослідницької компанії Gradus Research. — За результатами дослідження, приблизно чверть опитаних українців наразі використовують платний як музичний, так і відеоконтент. Майже половина респондентів (42%) декларують споживання музичного контенту, що є скопійований на особистий пристрій або інший носій інформації. 27% — споживають придбаний  контент на офіційних носіях інформації або отриманий через завантаження з оплатою, 24% — користуються стримінговими сервісами. У структурі споживання за місяць домінують прослуховування музики, завантаженої на власний пристрій, та через стримінгові сервіси”. 

Дослідження показало, що 43% респондентів взагалі не долучаються до практик копіювання паперового контенту, 26% найчастіше копіюють навчальну літературу та відповідні матеріали, 12% – професійну літературу, ще 12% – різноманітні зображення.

Щодо відеоконтенту, то 35% респондентів декларують, що споживають його безкоштовно шляхом копіювання, 29% — через стрімінгові сервіси, 27% через завантаження з оплатою або придбаний на офіційних носіях інформації. При цьому домінуючим у структурі споживання відеоконтенту є перегляд відео на YouTube. 

“Ці показники є важливим, адже демонструють частку легально отриманого контенту, оскільки світова практика показує, що збори не мають використовуватися для боротьби з піратством, оскільки створюють прецедент відповідальності для законослухняних споживачів за дії, яких вони не роблять, – зауважив Юрій Шоломицький. – Продемонстровані зміщення у способі доступу українців до авторських творів — стрімінгові сервіси –  означають право на тимчасове користування, а не володіння та потім копіювання, що також вплинуло на розрахунок. Важливо розуміти, що частка стрімінгових сервісів, що показує приклад Великобританії з часом лише буде збільшуватися, а отже, це може зменшити частку легального контенту скопійованого в рамках визначення приватного копіювання”.

Такий висновок економістів дає підстави говорити, що якщо акту копіювання не відбулося, то й збори з техніки не стягуються. Має працювати принцип досягнення рівня, за якого зберігається відшкодування збитку авторів та водночас підтримується оптимальне навантаження на споживачів.

«Таким рівнем у наших розрахунках є значення, вказані у таблиці запропонованих зборів”, – сказав Юрій Шоломицький.

“Згідно таблиці, ставка збору на обладнання (мобільні телефони, смартфони, телевізори із функцією запису, ноутбуки, комп’ютери тощо) у межах від 0,1 до 0,3%, а на чисті носії інформації (накопичувачі, карти памяті тощо) – 1,3%, – сказав Геннадій Сморжевський, голова комітету інтелектуальної власності АПІТУ. – Дані тарифи є цілком логічними, адже обладнання є інтегрованою системою й не використовується лише для копіювання, а чисті носії інформації використовуються лише з метою копіювання та поширення. Вважаємо, що запропоновані тарифи є економічно обґрунтованими, вони наближені до ставок Постанови КМУ №992  й такими, що враховують усі економічні реалії України. А запропоноване ОКУ підвищення зборів за приватне копіювання у 3-4 рази є економічно необґрунтованим”.

Геннадій Сморжевський відзначив, що цей тренд з диференціації тарифів як чистих носіїв та обладнання враховано у законопроєкті №4537, який у 2021 році підтримали 5 профільних бізнес-асоціацій України.

Довідка: Приватне копіювання є по суті виключенням із заборони на репродукцію авторського твору та дозволяє здійснювати акт переміщення авторських творів на інші носії за умови справедливого відшкодування автору внаслідок заподіяної шкоди. Самі поняття приватного копіювання та репрографії вже існують в українському правовому полі, принцип відшкодування полягає у встановленні зборів для пристроїв, що можуть використовуватися для копіювання та відтворення аудіо, відео, та паперового контенту.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: