Країні потрібне законодавче регулювання сфери хмарних сервісів, – ЕВА

11/ 06/ 2020

Вперше в країні з’явився проєкт закону, який регулює сферу хмарних сервісів. Так, минулого року було зареєстровано законопроєкт №2655 «Про хмарні послуги», яким передбачаються правила доступу до хмарних ресурсів, захист даних у хмарі, умови резервного копіювання, тощо. Крім того, документ передбачає європейський принцип Cloud First, за яким державні органи при здійсненні закупівель повинні ставити в пріоритет хмарні сервіси. Цей принцип дозволить збалансувати умови постачальників хмарних сервісів та традиційних фізичних серверів, значно зекономити бюджетні витрати у цьому напряму та зробить процес закупівель більш прозорим та менш корупційним – за рахунок доступності повної інформації стосовно цін онлайн, відсутності залежності від одних і тих самих постачальників, тощо. Ольга Куничак. Менеджер ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації. Особливо актуальним є законодавче регулювання хмарних сервісів в час тотальної діджиталізації та електронізації послуг і сервісів, аби посилити захист інформації в цьому напрямку. Крім того, оптимізувати державні витрати в контексті ІТ закупівель. Так, за три квартали 2019 року витрати держави на ІТ закупівлі зросли на 22% порівняно з аналогічним періодом 2018. І тенденція до зростання прослідковується щороку. Хмарні ж рішення допоможуть оптимізувати витрати. Адже придбання послуг хмарних сервісів не потребує постійного оновлення обладнання, придбання нового, дуже дорогого «заліза» в разі необхідності підвищення потужностей та витрати коштів на його обслуговування. Крім того, при використанні «хмари» держава сплачуватиме лише фактично спожитий обсяг послуг, а не придбані із запасом на майбутнє. За даними журналу The Economist, обсяги цифрової інформації збільшуються в десять разів кожні п’ять років. Враховуючи темпи росту та попередні підрахунки експертів відносно України, за умови відсутності кардинальних змін щодо структури та динаміки закупівель, сукупні витрати державного сектора на ІТ закупівлі в період 2020-2024 рр. досягнуть 100 млрд грн (в 2018 році ця сума була 15,8 млрд грн, а обсяг витрат на хмарні рішення був всього лише 0,2%). У 2017 сума складала 9,8 млрд грн. У разі хоча б часткової реалізації стратегії Cloud First (приблизно 50% потреб в ІТ сфері буде задовольнятися за рахунок хмарних послуг, а не капітальних інвестицій), а сукупна економія може досягти 40 млрд грн. за період 2020-2024 рр. Варто зауважити, що вже починаючи з 2011 року провідні країни (США, Великобританія, Німеччина, Сінгапур, Індія, Республіка Корея, Австралія, Канада, Саудівська Аравія) почали впровадження стратегії цифрової трансформації, одним з аспектів якої є Стратегія Cloud First. До прикладу, впровадження хмарних технологій державними органами Великобританії (модель «G-Cloud» – «урядова хмара») дозволило зменшити витрати державних органів на цифровій трансформації та інформаційних технологіях з 2012 до 2015 року на 3,56 млрд фунтів стерлінгів. Європейська Бізнес Асоціація підтримує законопроєкт №2655 «Про хмарні послуги» та закликає Верховну Раду на найближчому засіданні розглянути та прийняти документ, аби прискорити процес цифрової трансформації країни, а зекономлені кошти перенаправити на стратегічно важливі напрямки для розвитку країни.

Крім того, документ передбачає європейський принцип Cloud First, за яким державні органи при здійсненні закупівель повинні ставити в пріоритет хмарні сервіси. Цей принцип дозволить збалансувати умови постачальників хмарних сервісів та традиційних фізичних серверів, значно зекономити бюджетні витрати у цьому напряму та зробить процес закупівель більш прозорим та менш корупційним – за рахунок доступності повної інформації стосовно цін онлайн, відсутності залежності від одних і тих самих постачальників, тощо.

Ольга Куничак Менеджер ІТ комітету Європейської Бізнес Асоціації

Особливо актуальним є законодавче регулювання хмарних сервісів в час тотальної діджиталізації та електронізації послуг і сервісів, аби посилити захист інформації в цьому напрямку. Крім того, оптимізувати державні витрати в контексті ІТ закупівель. Так, за три квартали 2019 року витрати держави на ІТ закупівлі зросли на 22% порівняно з аналогічним періодом 2018. І тенденція до зростання прослідковується щороку. Хмарні ж рішення допоможуть оптимізувати витрати. Адже придбання послуг хмарних сервісів не потребує постійного оновлення обладнання, придбання нового, дуже дорогого «заліза» в разі необхідності підвищення потужностей та витрати коштів на його обслуговування. Крім того, при використанні «хмари» держава сплачуватиме лише фактично спожитий обсяг послуг, а не придбані із запасом на майбутнє.

За даними журналу The Economist, обсяги цифрової інформації збільшуються в десять разів кожні п’ять років. Враховуючи темпи росту та попередні підрахунки експертів відносно України, за умови відсутності кардинальних змін щодо структури та динаміки закупівель, сукупні витрати державного сектора на ІТ закупівлі в період 2020-2024 рр. досягнуть 100 млрд грн (в 2018 році ця сума була 15,8 млрд грн, а обсяг витрат на хмарні рішення був всього лише 0,2%). У 2017 сума складала 9,8 млрд грн. У разі хоча б часткової реалізації стратегії Cloud First (приблизно 50% потреб в ІТ сфері буде задовольнятися за рахунок хмарних послуг, а не капітальних інвестицій), а сукупна економія може досягти 40 млрд грн. за період 2020-2024 рр.

Варто зауважити, що вже починаючи з 2011 року провідні країни (США, Великобританія, Німеччина, Сінгапур, Індія, Республіка Корея, Австралія, Канада, Саудівська Аравія) почали впровадження стратегії цифрової трансформації, одним з аспектів якої є Стратегія Cloud First. До прикладу, впровадження хмарних технологій державними органами Великобританії (модель «G-Cloud» – «урядова хмара») дозволило зменшити витрати державних органів на цифровій трансформації та інформаційних технологіях з 2012 до 2015 року на 3,56 млрд фунтів стерлінгів.

Європейська Бізнес Асоціація підтримує законопроєкт №2655 «Про хмарні послуги» та закликає Верховну Раду на найближчому засіданні розглянути та прийняти документ, аби прискорити процес цифрової трансформації країни, а зекономлені кошти перенаправити на стратегічно важливі напрямки для розвитку країни.