Як залучити інвестиції та розкрити потенціал українських надр. Підсумки Mining Day 2026

3 вересня Європейська Бізнес Асоціація провела галузеву подію Mining Day, яка об’єднала надрокористувачів, представників державних органів та експертів для обговорення актуальних викликів і перспектив розвитку видобувної галузі. 

 

 

Під час першої панелі учасники обговорили результати дослідження Асоціації щодо впливу воєнних дій на діяльність компаній сектору. У фокусі розмови — ключові регуляторні бар’єри, необхідні стимули для залучення інвестицій та можливі рішення, які сприятимуть сталому розвитку галузі. 

Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації, представила результати дослідження EBA “Надрокористування в умовах війни та перспективи розвитку”. Головний висновок: галузь зберігає інвестиційну привабливість, однак низка регуляторних питань потребує вирішення, зокрема щодо доступу до земельних ділянок, процедур ОВД, продовження спецдозволів та координації між державними органами.

 

Олег Бондаренко, голова Комітету Верховної Ради з питань екологічної політики та природокористування, відзначив конструктивний діалог парламенту з бізнесом. Він запевнив, що озвучені компаніями проблеми вже перебувають у фокусі роботи Комітету та опрацьовуються спільно з профільним міністерством.

 

Єгор Перелигін, заступник міністра економіки та довкілля, розповів про пріоритети роботи Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови: Міністерство працює над тим, щоб до кінця року принаймні три проєкти отримали фінансування. Бар’єрами залишаються якісна підготовка проєктів та ресурсозатратність процесу їх вивчення й розробки індивідуальних пропозицій під кожен.   

 

Дмитро Наталуха, голова Фонду державного майна, презентував перелік активів у сфері видобутку та переробки, які найближчим часом планують виставити на аукціони. Він наголосив, що інтерес інвесторів до українських активів значною мірою визначається глобальними геополітичними процесами, водночас держава насамперед прагне залучати до проєктів локальне фінансування.

 

Сергій Власенко, т.в.о. голови Державної служби геології та надр, підтвердив готовність служби до точкових реформ і закликав бізнес активніше надавати пропозиції щодо проблемних питань. Окремо він звернув увагу на розвиток цифрових сервісів, зокрема Кабінету надрокористувача, як інструменту прозорості та відкритості галузі.

 

Ірина Супрун, голова Комітету надрокористування Європейської Бізнес Асоціації та CEO Геологічної інвестиційної групи, наголосила, що результати дослідження є чітким сигналом для держави щодо пріоритетних проблем галузі. Вона підкреслила важливість забезпечення стабільних правил гри, а також забезпечення не лише доступу до надр, а й до земельних ресурсів для реалізації інвестиційних проєктів.

 

Під час другої панелі спікери обговорювали роль енергетичних ресурсів у сучасній геополітиці, потенціал українських надр, можливості для залучення інвестицій та нові правила для розвитку галузі.

Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України, зазначив, що Україна є унікальною країною на європейському континенті, яка забезпечує власне споживання за рахунок внутрішнього газовидобутку. Збереження і нарощення виробництва – стратегічне завдання, і компанії щоденно це демонструють на практиці. Для подальшого розвитку сектору потрібні інвестиції, новітні технології та кращі міжнародні практики.

Єгор Перелигін розповів, що робота Американсько-українського інвестиційного фонду зосереджується на п’яти напрямках: інфраструктурі, енергетиці, гірничовидобувній сфері, хайтеку та оборонній промисловості. 

Ілля Кузнєцов, начальник департаменту бізнес-стратегії Укргазвидобування, підкреслив, що попри повномасштабну війну стратегічна мета компанії залишається незмінною — нарощувати видобуток та розвивати ресурсну базу. Водночас безпекові ризики стали невід’ємною складовою інвестиційних рішень поряд із традиційними економічними показниками. Компанія продовжує інвестувати у нові активи, розвиток нетрадиційних ресурсів і сучасних технологій, зокрема 3D-сейсміку, а також бачить значний потенціал у залученні міжнародних партнерів до реалізації технологічно складних та капіталомістких проєктів. 

Наталія Гребенюк, виконавча директорка ДТЕК Нафтогаз, наголосила на необхідності залучення інвестицій у галузь, зокрема в межах міжнародних угод. Для цього слід перейти на міжнародні стандарти оцінки запасів, запровадивши прозорий механізм залучення приватного капіталу до геологічного вивчення нерозподілених ділянок надр під контролем держави. Вона також запропонувала переглянути підходи до інструменту спільної діяльності, зокрема визначеної ставки ренти, та впровадити міжнародні моделі контрактів (FarmOut, Risk Service Contract) для прискорення залучення інвесторів.  

Степан Козицький, керівник групи компаній “Західнадрасервіс”, зазначив, що з 2022 року група нарощує видобуток завдяки інвестиціям у технології та обладнання. Стосовно досвіду реалізації проєкту за угодою про розподіл продукції в межах Угнівської нафтогазоносної ділянки, то за 5 років виконання програми на цій площі зроблено 483 км² 3D-сейсмічних досліджень, встановлено 2 установки підготовки газу, пробурено 14 свердловин глибиною до 2000 м, 9 з яких стали успішними. В цілому на Угнівській ділянці видобуто 330 млн куб. м газу.

 

Дмитро Кащук, директор з розвитку бізнесу Геологічної інвестиційної групи,пояснив різницю між інтересом іноземних інвесторів до України та реальною готовністю вкладати кошти. Він підкреслив, що інвестору потрібен не просто спецдозвіл чи геологічна гіпотеза, а готовий інвестиційний продукт із перевіреними даними, зрозумілою економікою та захищеним правом на ресурс.

Третя панель охопила найбільш актуальні проблеми, що турбують надрокористувачів. Спікери не лише підкреслили ключові перепони в галузі, а й обговорили можливі шляхи їх вирішення.  

Єгор Перелигін зосередився на питанні страхування воєнних ризиків. Він зазначив, що український страховий ринок наразі має дуже низький рівень капіталізації. Це проблема для страхування великих довгострокових проєктів, оскільки завжди виникає необхідність виходу на зовнішні ринки перестрахування. Для розширення можливостей страхування та загального “de-risking” необхідно залучати міжнародний перестрахувальний капітал. Але ринок перестрахування на разі надто дорогий, з цінами понад 10%. При цьому, ємностей катастрофічно не вистачає. Тож держава має зайти з конкретною пропозицію гарантування страхового шару за принципом “першого збитку”. Це має спонукати ринок, бо держава зможе гарантувати найдорожчий і найпроблемніший перший шар.  

Рішад Алієв, перший заступник генерального директора UMCC Titanium та директор зі зв’язків з інвесторами NEQSOL Holding, зазначив, що попри численні виклики, зокрема пов’язані з війною, NEQSOL продовжує інвестувати в Україну. Компанія здійснила значні інвестиції минулого року, придбавши UMCC Titanium. Наразі підприємство вже працює та експортує продукцію. Після придбання інвестор продовжує вкладати кошти в модернізацію, розраховуючи на підтримку держави у подоланні подальших викликів. Водночас Рішад наголосив на негативному впливі регулювання експорту цирконового та рутилового концентратів, яке вже призвело до недоотримання близько 35 млн доларів валютної виручки. Він підкреслив важливість пошуку збалансованих регуляторних рішень, які забезпечуватимуть належний експортний контроль і дозволятимуть підприємству стабільно працювати та розвивати експорт.

Михайло Гейченко, генеральний директор Укрлітійвидобування, наголосив на необхідності автоматичного продовження термінів дії програм виконання робіт і спеціальних дозволів не лише на період воєнного стану, а й після його завершення. Це, за його словами, має стосуватися і процедури ОВД. Водночас він зазначив про важливість створення кластерів виробництва для розвитку переробки, щоб країна не обмежувалася експортом руди чи концентрату.

На думку Юлії Лушпієнко, керівниці юридичного відділу BGV Group, для українських видобувних проєктів міжнародне партнерство сьогодні — це більше, ніж доступ до фінансування чи технологій, це можливість вивести сам проєкт і бізнес на принципово новий рівень — міжнародних стандартів корпоративного управління, ESG, технологічних рішень, фінансового планування та роботи з глобальними ринками. Співпраця з міжнародними фінансовими інституціями, технологічними партнерами та потенційними оффтейкерами змушує дивитися на проєкт очима майбутнього інвестора і клієнта та робить його сильнішим і конкурентоспроможнішим. Тому партнерства — це не додатковий елемент бізнес-стратегії, це фактично і є бізнес-стратегія.

Дмитро Макаренко, голова Держгеокадастру, звернув увагу на необхідність тіснішої взаємодії Держгеокадастру з іншими державними органами, враховуючи комплексність питань, пов’язаних із земельним законодавством. Він також анонсував запуск платформи для роботи з бізнесом, через яку планується збирати проблемні питання від бізнес-асоціацій та спільно працювати над їх вирішенням.

Олег Бондаренко погодився з необхідністю формування нового підходу до оновлення оцінки впливу на довкілля на об’єктах надровидобування, де планована діяльність не була розпочата у зв’язку з повномасштабним вторгненням. Голова Комітету повідомив, що навіть пропозиція стосовно продовження дії спеціальних дозволів разом з програмою робіт на два роки (в порівнянні з теперішніми 3 та 6 місяцями) після завершення воєнного стану, має як своїх прибічників, так і опонентів у Верховній Раді. Відповідно, будь-які зміни щодо автоматичного продовження дії спецдозволів за межами вже встановлених законом періодів можливі виключно у разі, якщо бізнес разом з державою знайде оптимальне для всіх сторін рішення цього питання.

Альона Шуліма, Голова Комітету з питань надрокористування ТПП України, партнерка Pragma Consulting Group, підсумовуючи дискусію, відзначила, що Mining Day 2026 EBA став унікальним досвідом об’єднання щонайменше трьох майданчиків бізнесу у сфері надрокористування – Європейської бізнес асоціації, Асоціації газовидобувних компаній України та Торгово-промислової палати України , підтвердивши наявність значного обсягу питань галузі та готовність до їх спільного вирішення.