Роль держави у конкуренції за клінічні дослідження: що визначає вибір України

11/ 06/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   Тема конкурентоспроможності України у сфері клінічних досліджень була у фокусі панельної дискусії «Клінічні випробування в Україні: потенціал і шляхи розвитку» на Національному форумі «Здорова Україна 2023», який відбувся 5 червня в Ужгороді. Ключовий висновок дискусії, який відображає позицію Підкомітету клінічних досліджень Європейської Бізнес Асоціації, — конкуренція за клінічні дослідження в світі вже відбувається і швидко посилюється, і щоб залишатися конкурентною в цих умовах, Україна має діяти на випередження, а не наздоганяти. Світова мапа клінічних досліджень змінюється під впливом активної конкуренції та цілеспрямованих дій окремих регіонів. Азія, передусім Китай, системно нарощує свою частку, яка до 2030 року може сягнути близько 25% глобального ринку. За цим стоять швидкість регуляторних процедур, масштабованість інфраструктури, цифровізація, що дозволяє суттєво скорочувати час і витрати, а також активна роль держави. Паралельно ЄС переходить від нормативної гармонізації до моделі прямої конкуренції, закладаючи у свою політику конкретні KPI як щодо збільшення кількості клінічних досліджень, так і щодо пришвидшення їх запуску, де ключовим показником стає період від подання до першого пацієнта. Дослідження більше не розподіляються між країнами автоматично: вони концентруються там, де система демонструє найвищу швидкість і передбачуваність. Частина досліджень уже не доходить до менш конкурентних ринків, оскільки країни проходять жорсткий відбір ще на етапі планування, де оцінюється повний набір факторів — від швидкості регуляторних процедур до здатності системи забезпечити стабільний і прогнозований запуск та ефективне проведення КД. Для України це означає, що ризик втрати частини клінічних досліджень є реальним. Ситуацію додатково ускладнює те, що після різкого падіння через повномасштабну війну кількість клінічних досліджень лише починає відновлюватися. Ми одночасно повертаємо позиції і змушені конкурувати у значно жорсткіших глобальних умовах, що потребує швидких, скоординованих і проактивних дій та системних рішень. Водночас Україна має сильні сторони, які залишаються важливими для спонсорів: досвідчені дослідницькі центри, високу якість проведення досліджень, швидкий набір пацієнтів, сильну клінічну експертизу, здатність ефективно працювати в складних умовах. Це є важливою конкурентною базою, але сьогодні цього вже замало без належної і ефективної регуляторної політики і послідовного її впровадження. У цій ситуації ключове не лише якість регулювання, а й його реальна робота на практиці. Підвищення конкурентоспроможності вимагає фокусу на швидкості повного циклу запуску дослідження — від подання до першого пацієнта, а також забезпечення передбачуваності та координації системи як єдиного процесу. Але в умовах глобальної конкуренції навіть цього вже недостатньо. Країни-лідери активно застосовують додаткові стимули для залучення досліджень, і Україна також має йти цим шляхом. Йдеться, зокрема, про створення спеціальних прискорених режимів для інноваційних препаратів, податкові та митні спрощення для клінічних досліджень, пріоритетні треки розгляду, підтримку дослідницької інфраструктури, а також можливі механізми раннього доступу або паралельних процедур для інновацій. Такі рішення дозволяють не лише зменшувати бар’єри, а й підвищувати привабливість країни для глобальних спонсорів. У цьому контексті важливим є і питання євроінтеграції. Гармонізація з EU CTR є необхідною, але має бути адаптивною. Без членства в ЄС Україна не отримає повного доступу до переваг цієї системи, тоді як буквальне копіювання процедур і правил уже сьогодні може обмежити гнучкість і наші конкурентні переваги. Саме тому поєднання європейських стандартів із власними рішеннями та інструментами, що забезпечують швидкість і ефективність, є критичним. У підсумку конкуренція сьогодні відбувається не між правилами, а між здатністю системи забезпечити швидкий, передбачуваний і безбар’єрний запуск дослідження. В умовах, коли Україна лише відновлює свою роль у глобальній системі клінічних досліджень, ключовим стає не лише напрям змін, а й швидкість їх реалізації. Вирішальною є роль держави — її здатність формувати необхідні рішення, оперативно їх впроваджувати, забезпечувати послідовне виконання та використовувати додаткові інструменти стимулювання. Водночас уся екосистема клінічних досліджень в Україні вже готова до запуску та проведення нових міжнародних досліджень — з боку дослідницьких центрів, пацієнтів, контрактних дослідницьких організацій і самих спонсорів — і ця готовність потребує відповідної швидкості та рішучості на рівні держави. Саме це визначатиме, чи буде Україна обрана глобальними спонсорами. Асоціація вдячна Міністерству охорони здоров’я України за організацію форуму та відкритий формат діалогу між державою і учасниками ринку клінічних досліджень, а також Державному експертному центру - за предметну і конструктивну дискусію.

Тема конкурентоспроможності України у сфері клінічних досліджень була у фокусі панельної дискусії «Клінічні випробування в Україні: потенціал і шляхи розвитку» на Національному форумі «Здорова Україна 2023», який відбувся 5 червня в Ужгороді. Ключовий висновок дискусії, який відображає позицію Підкомітету клінічних досліджень Європейської Бізнес Асоціації, — конкуренція за клінічні дослідження в світі вже відбувається і швидко посилюється, і щоб залишатися конкурентною в цих умовах, Україна має діяти на випередження, а не наздоганяти.

Світова мапа клінічних досліджень змінюється під впливом активної конкуренції та цілеспрямованих дій окремих регіонів. Азія, передусім Китай, системно нарощує свою частку, яка до 2030 року може сягнути близько 25% глобального ринку. За цим стоять швидкість регуляторних процедур, масштабованість інфраструктури, цифровізація, що дозволяє суттєво скорочувати час і витрати, а також активна роль держави. Паралельно ЄС переходить від нормативної гармонізації до моделі прямої конкуренції, закладаючи у свою політику конкретні KPI як щодо збільшення кількості клінічних досліджень, так і щодо пришвидшення їх запуску, де ключовим показником стає період від подання до першого пацієнта.

Дослідження більше не розподіляються між країнами автоматично: вони концентруються там, де система демонструє найвищу швидкість і передбачуваність. Частина досліджень уже не доходить до менш конкурентних ринків, оскільки країни проходять жорсткий відбір ще на етапі планування, де оцінюється повний набір факторів — від швидкості регуляторних процедур до здатності системи забезпечити стабільний і прогнозований запуск та ефективне проведення КД.

Для України це означає, що ризик втрати частини клінічних досліджень є реальним. Ситуацію додатково ускладнює те, що після різкого падіння через повномасштабну війну кількість клінічних досліджень лише починає відновлюватися. Ми одночасно повертаємо позиції і змушені конкурувати у значно жорсткіших глобальних умовах, що потребує швидких, скоординованих і проактивних дій та системних рішень.

Водночас Україна має сильні сторони, які залишаються важливими для спонсорів: досвідчені дослідницькі центри, високу якість проведення досліджень, швидкий набір пацієнтів, сильну клінічну експертизу, здатність ефективно працювати в складних умовах. Це є важливою конкурентною базою, але сьогодні цього вже замало без належної і ефективної регуляторної політики і послідовного її впровадження.

У цій ситуації ключове не лише якість регулювання, а й його реальна робота на практиці.

Підвищення конкурентоспроможності вимагає фокусу на швидкості повного циклу запуску дослідження — від подання до першого пацієнта, а також забезпечення передбачуваності та координації системи як єдиного процесу. Але в умовах глобальної конкуренції навіть цього вже недостатньо. Країни-лідери активно застосовують додаткові стимули для залучення досліджень, і Україна також має йти цим шляхом. Йдеться, зокрема, про створення спеціальних прискорених режимів для інноваційних препаратів, податкові та митні спрощення для клінічних досліджень, пріоритетні треки розгляду, підтримку дослідницької інфраструктури, а також можливі механізми раннього доступу або паралельних процедур для інновацій. Такі рішення дозволяють не лише зменшувати бар’єри, а й підвищувати привабливість країни для глобальних спонсорів.

У цьому контексті важливим є і питання євроінтеграції. Гармонізація з EU CTR є необхідною, але має бути адаптивною. Без членства в ЄС Україна не отримає повного доступу до переваг цієї системи, тоді як буквальне копіювання процедур і правил уже сьогодні може обмежити гнучкість і наші конкурентні переваги. Саме тому поєднання європейських стандартів із власними рішеннями та інструментами, що забезпечують швидкість і ефективність, є критичним.

У підсумку конкуренція сьогодні відбувається не між правилами, а між здатністю системи забезпечити швидкий, передбачуваний і безбар’єрний запуск дослідження. В умовах, коли Україна лише відновлює свою роль у глобальній системі клінічних досліджень, ключовим стає не лише напрям змін, а й швидкість їх реалізації. Вирішальною є роль держави — її здатність формувати необхідні рішення, оперативно їх впроваджувати, забезпечувати послідовне виконання та використовувати додаткові інструменти стимулювання.

Водночас уся екосистема клінічних досліджень в Україні вже готова до запуску та проведення нових міжнародних досліджень — з боку дослідницьких центрів, пацієнтів, контрактних дослідницьких організацій і самих спонсорів — і ця готовність потребує відповідної швидкості та рішучості на рівні держави. Саме це визначатиме, чи буде Україна обрана глобальними спонсорами.

Асоціація вдячна Міністерству охорони здоров’я України за організацію форуму та відкритий формат діалогу між державою і учасниками ринку клінічних досліджень, а також Державному експертному центру – за предметну і конструктивну дискусію.