Доступ до фінансів під час війни: що варто знати бізнесу

13/ 02/ 2024

Прослухати онлайн Зупинити     8 лютого Європейська Бізнес Асоціація спільно з Незалежною Асоціацією Банків України провела спеціальний захід «Фінанси для бізнесу під час війни» за підтримки міжнародних донорів – ПроєктуUSAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» (раніше Проєкт USAID «Реформування фінансового сектору») та проєкту IFC «Asset Based Finance», який реалізується у партнерстві з Державним секретаріатом з економічних справ Швейцарії (SECO), у фокусі якого були питання доступу бізнесу до інструментів фінансової підтримки. Перша панель стосувалась регуляторного середовища та інструментів пом’якшення регіональних ризиків. Так, Дмитро Наталуха, голова Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, акцентував увагу на зарегульованості багатьох процесів та процедур, над якими наразі ведеться робота. Зокрема, наразі розглядається рекомендований до прийняття принцип – пропонуємо 1 регуляцію, скасовуємо 2. Наразі в країні більше 1200 лише регуляторних актів, до прикладу, по напрямку довкілля більше 100. Завдяки USAID відбувся їх аналіз та виявлено, що 37 з них є неефективними, а 38 дублюють один одного. Пан Наталуха також поділився зрушенням у військовій сфері – вчора Президент підписав Закон, який спрощує списання зруйнованої техніки. Загалом, система перевантажена бюрократичними вимогами. Один з таких для бізнесу, наприклад, обмеження щодо працевлаштування іноземців. Наступний аспект порядку денного – цифровізація (зокрема, законопроєкт №5837, де передбачено напрямки, наприклад, де можна інспекторів замінити автоматичним процесом. І ще один напрям – уніфікація системи отримання дозволів – через їх отримання в 1 системі. Всі це, на думку пана Наталухи, допоможе заощаджувати бюджетні кошти, створити умови для бізнесу, мати адекватні рамки контролю (де буде фокус на реальних порушеннях, а не намагання тиску), тощо. Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики,наголосив на інструментах підтримки бізнесу. Так, державна підтримка скорочується, але навіть в таких умовах більше 40 млрд було виділено в бюджеті на допомогу бізнесу (підтримка програм зі значними інвестиціями – 3 млрд, створення індустріальних парків – 1 млрд, гуманітарне розмінування – 3 млрд). Крім того, запущено програми страхування військово-політичних ризиків, і ми маємо чимало домовленостей з міжнародними партнерами (МІГА, ЄБРР, тощо). Проте, безумовно, ці програми потребують масштабування, аби говорити про системність, а не поодинокі випадки. Програма Доступні кредити 5-7-9% – більше 180 млрд кредитів вже видано. Але важливе розширення комерційного кредитування, тому окремо потрібна робота і з банками, адже суто програми Доступні кредити 5-7-9% вже не є достатньо.  Він також подякував прозорому бізнесу за підтримку детінізації та тим підприємцям, які виходять з тіні, розуміючи важливість прозорої роботи. Катерина Рожкова, перша заступниця Голови НБУ, акцентувала на макрофінансових аспектах та кредитуванні. Так, країна втримала макрофінансову стабільність, зростання ВВП є на рівні 6%. Це створило передумови для активізації кредитування. А за рахунок зниження облікової ставки відбулось і зниження для бізнесу ставок (за минулий рік – на 1,5%). Крім того, покращились кредитні метрики багатьох підприємств, обсяг депозитних сертифікатів наразі складає близько 800 млрд (це рекордні обсяги ліквідності). Тобто, є зниження ставок, підвищення платоспроможності бізнесу, зростання внутрішнього попиту, забезпечення можливостей для експорту. Водночас, за словами пані Рожкової, ми пройшли пік кредитних втрат через війну – він припав на 2022 рік. Наразі разом з банками Нацбанк напрацював механізми підтримки постраждалого бізнесу (різні механізми реструктуризації тощо). Безумовно, програма 5-7-9 була і є важлива, особливо в перший рік війни. Але відбулась адаптація, відбувається зниження відсотків ставок, покращення стану підприємств, тож і ця програма має бути перефокусована. Нацбанк її аналізує і буде готувати пропозиції, щоб в умовах дефіциту бюджету перенаправити програму туди, де дійсно найбільше потрібна підтримка (наприклад, на деокупованихтериторіях, щоб майже з нуля відновити бізнес, тощо). Переглянути презентацію Володимир Кузьо, заступник Міністра економіки України, поділився різними наявними практичними інструментами підтримки. Зокрема, страхуванням воєнних ризиків. Так, цей інструмент надає чимало структур. Зокрема, МІГА (створила трастовий фонд, профінансувала 4 проєкти, це не майнове страхування), DFC (теж не майнове страхування, реалізували 5 проєктів, частина – risk sharing), ЄБРР (це і майнове страхування в Україні; очікується також, що цього року буде запущено і механізм страхування товарів в дорозі в Україні). Водночас, існують Експортно-кредитна агенція України, міжнародні експортні кредитні агентства (тут завданням України на сьогодні є перекваліфікація ризику країни в 6 категорію, і у випадку joint ventures, щоб інші країни могли надати підтримку у вигляді страхування і для українського бізнесу). Також запрацював механізм перестрахування ризику заходу в акваторію Чорного моря (фонд складає – 50 млн дол, де 20 млн дол – державні кошти; в рамках цього інструменту відбувається страхування не тільки агро, але й інших експортних товарів; минулого тижня було випущено у страховку – це 0,75% від вартості судна і Loids of London розглядає ще 15 заявок). Переглянути презентацію Агіль Абдуллаєв, консультант IFC, поділився інформацію про проєкти організації та інструменти фінансування бізнесу. Детальну інформацію про ці інструменти можна переглянути в презентації за посиланням. Переглянути презентацію Віра Савченко, виконавча директорка BDO Україна, та Ольга Балицька, керівниця практики нерухомості та інфраструктури PwC в Україні, а також члени правління Комітету з відновлення України акцентували на важливості інструментів фінансової підтримки для бізнесу в рамках відбудови України, важливості наявності саме ефективних інструментів, яких поки є не так багато для українського бізнесу. Тож, сподіваємось, ситуація буде поступово змінюватись. Переглянути презентацію Руслан Співак, директор корпоративного бізнесу АТ «Райффайзен Банк», підтримав необхідність підтримки для бізнесу, зокрема особливо постраждалого. Окремий фокус, на його думку, має також бути зроблений на зелену економіку, підтримку експорту та внутрішнього товаровиробника, адже імпортозаміщення, в непростих умовах і з точки зору логістики, є важливим. Апетит до фінансування у ринку є, так до липня 2023 було зниження портфелю, але з липня попит зріс – і банки і далі готові над цим працювати. Учасники другої панелі обговорили актуальні питання кредитування бізнесу під час війни. Станіслав Тошков, представник делегації Європейського Союзу в Україні, підкреслив значну підтримку, яка надається розвитку приватного сектору в Україні протягом останніх років. Європейський Союз має намір збільшити масштаби цієї підтримки й надалі співпрацювати з урядом та фінансовим сектором для ефективного спрямування програм. Партнерство з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) також сприяє поширенню фінансових інструментів та програм зниження ризиків для підтримки малого бізнесу в Україні. Тошков згадав конкретні ініціативи, такі як Гарантійний фонд EU4Business, Програму гарантування малих кредитів з МФК та Програму ЄБРР з підвищення конкурентоспроможності МСБ, що фокусується на зелених інвестиціях. Дивлячись у майбутнє, пан Тошков висловив готовність до спільної роботи з метою максимізації впливу підтримки ЄС в країні та підкреслив прагнення ЄС прислухатися до потреб фінансового сектору та узгоджувати підтримку з державними пріоритетами. Виступ Володимира Кузьо, заступника Міністра економіки України, в першу чергу стосувався поточного стану ринку кредитування в Україні, й зосереджувався як на корпоративному, так і на індивідуальному секторах. Спікер зазначив, що обсяг кредитування юридичних осіб зменшився, однак збільшилося кредитування фізичних осіб. Зокрема, через програму Доступні кредити 5-7-9%, яку Уряд розробив для сприяння зростанню кредитування малого бізнесу. Програма продовжує розвиватися і модифікуватися, зокрема, зосереджуючись на інвестиційних потребах, а не на фінансуванні оборотного капіталу. Іншими стимулами, передбаченими в бюджеті, є підтримка індустріальних парків та гранти для підприємців у різних секторах. Пан Кузьо також окреслив програми, спрямовані на розвиток житлового будівництва, закупівлю сільськогосподарської техніки та гуманітарне розмінування. Крім того, Уряд, у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, бере участь у формуванні програм, інструментів фінансування й розподілу коштів на проєкти в Україні, для задоволення потреб ринку та полегшення кредитування. Переглянути презентацію Андрій Гапон, виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва, також поділився інсайтами щодо еволюції програми «Доступні кредити 5-7-9%». Так, програма тепер охоплює нові сектори, такі як переробка відходів та енергетичні послуги. Він звернув увагу на мінливі потреби бізнесу в кредитних коштах у рамках програми та підкреслив бачення Міністерства економіки щодо посилення інвестиційного компоненту програми й екологічних та соціальних стандартів, яких вимагають іноземні інвестори. Тепер банкам необхідно адаптувати свою кредитну політику відповідно до цих стандартів. Також була запроваджена нова програма Доступний факторинг, яка має на меті надати компаніям додаткові фінансові ресурси. Пан Гапон зазначив, що чітка комунікація та координація між державними установами, банками та зацікавленими сторонами забезпечить безперебійну роботу програм кредитування та підтримки українського бізнесу. Переглянути презентацію Юрій Каціон, заступник голови правління АТ «Ощадбанк» також підтвердив важливість фінансування проєктів альтернативної енергетики в контексті глобальної зміни. Також зростає значення ESG-стандартів при оцінці інвестиційних проєктів як для великого, так і для середнього бізнесу. На 2015-2020 роки припадає бум фінансування Ощадбанком проєктів альтернативної енергетики, який був спричинений державною підтримкою та зеленими тарифами. Однак пан Каціон зазначив, що через війну та зміну ринкової динаміки мотивація цих проєктів змістилася в бік енергетичної безпеки та власного споживання. Заступник голови правління підкреслив важливість ринкових інструментів для балансування попиту та пропозиції та визнав, що програми, які сприяють стабільності в умовах невизначеності, є необхідними. Олена Гіль, фахівчиня з банківської діяльності та портфельних гарантій Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу», презентувала грантові програми Проєкту з фінансовими посередниками,  програми для розвитку ринку факторингу та лізингу, а також нещодавно запущену ініціативу спільного інвестування для середніх і великих підприємств,  спрямовану на збільшення продажів, експорту та робочих місць. Завдяки програмі спільного інвестування Проєкт прагне допомогти бізнесу збільшити к-сть робочих місць до 20 тис за 3 роки, а обсяги продажів (у т.ч. експорт) цих підприємств - щонайменше на 250 млн дол.  Водночас, очікуємо, що наші діючі грантові програми дозволять забезпечити понад 440 мікро-, малих та середніх підприємств доступним фінансуванням, що включає кредитні лінії на поповнення обігового капіталу, лізингове та факторингове фінансування. Олена також наголосила на важливості підвищення обізнаності бізнесу про можливості фінансування та доступні фінансові продукти. Програми міжнародної підтримки узагальнено нашим Проєктом, перелік налічує не менше 14 міжнародних інституцій, які реалізують 39 програм підтримки ММСБ. Завдяки нашій співпраці з Агріаналітикою ця інформація доступна всім зараз у вигляді зручного пошукового інструменту https://agrianalytica.com/uk/matrix/banks-and-finance Переглянути презентацію Руслан Гашев, голова правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», розглянув ключові фактори, що впливають на прийняття рішень при страхуванні військових ризиків. Він виділив три основні фактори: наявність зовнішньоекономічного договору, фінансовий стан страхувальника та оцінка ризиків відповідної країни. У звязку з тим, що Україна класифікується як країна з підвищеним ризиком, були запроваджені додаткові заходи для оцінки фінансової стабільності українських субєктів та іноземних покупців. Щодо структури капіталу, пан Гашев запропонував потенційні рішення, такі як заміна ПДВ іншими інструментами або монетизація ПДВ через Національний банк. Він також запропонував розширити капітал за рахунок партнерства з інвесторами та гарантійних зобовязань, підкреслюючи важливість приведення законодавства у відповідність до міжнародної практики. Бетюль Куртулус, регіональна директорка FCI у Центральній, Східній та Південно-Східній Європі, розповіла про роль FCI у підтримці розвитку факторингової галузі в усьому світі, в тому числі в Україні. FCI фокусується на факторингу, дисконтуванні рахунків-фактур та інших рішеннях для фінансування ланцюгів поставок, тісно співпрацюючи з політиками, зацікавленими сторонами та інвестиційними банками з метою просування факторингу. Пані Куртулус розповіла про основні напрямки діяльності FCI, серед яких правова інфраструктура, освіта, просування, комплаєнс та мережева співпраця, що сприяють розвитку факторингу в усьому світі. Вона підкреслила важливість правової бази, надійного права власності на дебіторську заборгованість та надійних фінансових установ для сприяння факторинговим операціям. З точки зору державного регулювання, кваліфікаційні вимоги до факторів, реєстрація, ліцензування та державні реєстри є важливими для забезпечення сприятливого середовища для факторингових операцій. На завершення вона підтвердила готовність FCI підтримувати українську фінансову екосистему та пропонувати допомогу в разі потреби. Переглянути презентацію В рамках третьої панелі учасники обговорили актуальний стан, можливості та перспективи ринку факторингу в Україні. Сергій Савчук, директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України, підкреслив важливість та необхідність Закону України про факторинг та поінформував про процес роботи над ним. Наразі державні органи завершили перший етап реформи державного регулювання фінансового ринку, далі буде вестись робота над секторальними законами. Зокрема, Нацбанк разом з партнерами, міжнародними експертами та донорами наразі працюють і над Законом про факторинг. У Національному банку ставлять собі амбітну ціль – завершити розробку та подати відповідний законопроєкт до Верховної Ради до кінця першого півріччя поточного року. Павло Матіяш, генеральний директор ФК «Актівітіс», підтвердив, що небанківські установи також працюють з факторингом. Так, наразі у ФК Актівітіс прийняття рішення займає 4 години, отримання грошей – до 48 годин, угода та фінансування відбуваються онлайн. Більшість рішень беззаставні до 5 млн грн, основними клієнтами є МСБ. У останньому кварталі минулого року компанія отримала 185 заявок, позитивні рішення були прийняті по 60% з них, і половина від них скористалась факторингом, тобто лизько 60 клієнтів, середній чек склав 800 тис. грн. Надалі компанія планує розробку нових цифрових рішень для операцій з залученням факторингу –прийняття рішення 15-30 хвилин, отримання коштів день у день. За словами пана Матіяша, є бажання та необхідність зробити факторинг у державних закупівлях. Це важливий напрямок, що дозволить МСБ з обмеженим капіталом долучатись до виконання контрактів в державних закупівлях. Переглянути презентацію Ліна Заіка, начальниця Відділу факторингового фінансування АТ «ОТП Банк», розповіла, що у банку відчувають попит на факторинг, зокрема через необхідність поповнення обігових коштів. Факторинг застосовують також і для імпортних операцій – для зниження валютних ризиків. Завдяки ставкам, які зараз пропонує ринок, попит зростає, тож є сподівання збільшити обсяги цього продукту до європейських рівнів.  ОТП має декілька пропозицій факторингових рішень, зокрема для МСБ. Одне з рішень, розроблене спільно з USAID для бізнесу з обсягами продажів до 50 млн євро, ставка по факторингу 7% річних Ліміти – 20 млн грн на 3 року, беззаставні, авансування до 90% і відтермінування до 270 календарних днів. ОТП також долучився до програми Доступний факторинг 5-7-9 за підтримки Фонду розвитку підприємництва. В рамках цієї програми, вартість факторингу для українського виробника складає 13% річних, ліміт – 150 млн грн та три роки, строк – 360 днів. Сергій Ануфрієнко, директор з корпоративного та торгового фінансування АТ «ПУМБ», також підтвердив попит на цей інструмент з боку МСБ. Пропозиція банку сьогодні залежить від готовності дебіторів робити факторинг з такими клієнтами. Існує проблема з забороною відступлення, відтермінуванням, але і з бажанням великих компаній працювати в цьому продукті. До того ж, на ринку факторингу не вистачає великого дебітора – держави. Жодна державна корпорація не має такого продукту в своєму портфелі. Якщо держава долучиться, це буде дуже потужний поштовх. Теймур Гейбатов, керівник проекту фінансування на основі активів IFC Міжнародної фінансової корпорації (IFC), зазначив, що головною метою проєкту є покращення доступу до фінансування для МСП. Проєкт фокусується на вдосконаленні регуляторного середовища та законодавства, необхідності розвитку фінансової інфраструктури та популяризації в державному та приватному секторах. Проєкт IFC спрямований на створення двох інфраструктурних рішень: платформи фінансування на основі активів і системи електронного запису інвойсів, у рамках яких факторинг та інші фінансові продукти ланцюга поставок будуть розвиватися надалі. Переглянути презентацію Сергій Бут, голова Правління АТ «Прозорро.Продажі», повідомив, що на базі Прозорро.Продажі запущено або трансформовано цілу низку ринків – нерухомість, фінанси, ресурси, оренда вагонів, ринок землі. Також Прозорро.Продажі співпрацюють з партнерами для запуску факторингової платформи на базі державних закупівель – обсяг ринку оцінюється в 400 млрд гривень на рік. Це допоможе розбудувати ринок факторингу та може до 2,5 разів збільшити конкурентність на закупівлях. Це також створює нові можливості для малого та середнього бізнесу, наявність факторингових інструментів може збільшити базу постачальників в держзакупівлях на 20 тис. підприємств. Далі – розширення практики на комерційний ринок. Переглянути презентацію Вдячні спікерам, учасникам та партнерам та змістовні дискусії та обмін інформацією та – окремо – за вклад у стійкість та розвиток фінансового ринку і сприяння доступу бізнесу до фінансів навіть у складні часи! 

8 лютого Європейська Бізнес Асоціація спільно з Незалежною Асоціацією Банків України провела спеціальний захід «Фінанси для бізнесу під час війни» за підтримки міжнародних донорів – ПроєктуUSAID «Інвестиції для стійкості бізнесу» (раніше Проєкт USAID «Реформування фінансового сектору») та проєкту IFC «Asset Based Finance», який реалізується у партнерстві з Державним секретаріатом з економічних справ Швейцарії (SECO), у фокусі якого були питання доступу бізнесу до інструментів фінансової підтримки.

Перша панель стосувалась регуляторного середовища та інструментів пом’якшення регіональних ризиків. Так, Дмитро Наталуха, голова Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, акцентував увагу на зарегульованості багатьох процесів та процедур, над якими наразі ведеться робота. Зокрема, наразі розглядається рекомендований до прийняття принцип – пропонуємо 1 регуляцію, скасовуємо 2. Наразі в країні більше 1200 лише регуляторних актів, до прикладу, по напрямку довкілля більше 100. Завдяки USAID відбувся їх аналіз та виявлено, що 37 з них є неефективними, а 38 дублюють один одного. Пан Наталуха також поділився зрушенням у військовій сфері – вчора Президент підписав Закон, який спрощує списання зруйнованої техніки. Загалом, система перевантажена бюрократичними вимогами. Один з таких для бізнесу, наприклад, обмеження щодо працевлаштування іноземців. Наступний аспект порядку денного – цифровізація (зокрема, законопроєкт №5837, де передбачено напрямки, наприклад, де можна інспекторів замінити автоматичним процесом. І ще один напрям – уніфікація системи отримання дозволів – через їх отримання в 1 системі. Всі це, на думку пана Наталухи, допоможе заощаджувати бюджетні кошти, створити умови для бізнесу, мати адекватні рамки контролю (де буде фокус на реальних порушеннях, а не намагання тиску), тощо.

Данило Гетманцев, голова Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики,наголосив на інструментах підтримки бізнесу. Так, державна підтримка скорочується, але навіть в таких умовах більше 40 млрд було виділено в бюджеті на допомогу бізнесу (підтримка програм зі значними інвестиціями – 3 млрд, створення індустріальних парків – 1 млрд, гуманітарне розмінування – 3 млрд). Крім того, запущено програми страхування військово-політичних ризиків, і ми маємо чимало домовленостей з міжнародними партнерами (МІГА, ЄБРР, тощо). Проте, безумовно, ці програми потребують масштабування, аби говорити про системність, а не поодинокі випадки. Програма “Доступні кредити 5-7-9%” – більше 180 млрд кредитів вже видано. Але важливе розширення комерційного кредитування, тому окремо потрібна робота і з банками, адже суто програми “Доступні кредити 5-7-9%” вже не є достатньо.  Він також подякував прозорому бізнесу за підтримку детінізації та тим підприємцям, які виходять з тіні, розуміючи важливість прозорої роботи.

Катерина Рожкова, перша заступниця Голови НБУ, акцентувала на макрофінансових аспектах та кредитуванні. Так, країна втримала макрофінансову стабільність, зростання ВВП є на рівні 6%. Це створило передумови для активізації кредитування. А за рахунок зниження облікової ставки відбулось і зниження для бізнесу ставок (за минулий рік – на 1,5%). Крім того, покращились кредитні метрики багатьох підприємств, обсяг депозитних сертифікатів наразі складає близько 800 млрд (це рекордні обсяги ліквідності). Тобто, є зниження ставок, підвищення платоспроможності бізнесу, зростання внутрішнього попиту, забезпечення можливостей для експорту. Водночас, за словами пані Рожкової, ми пройшли пік кредитних втрат через війну – він припав на 2022 рік. Наразі разом з банками Нацбанк напрацював механізми підтримки постраждалого бізнесу (різні механізми реструктуризації тощо). Безумовно, програма 5-7-9 була і є важлива, особливо в перший рік війни. Але відбулась адаптація, відбувається зниження відсотків ставок, покращення стану підприємств, тож і ця програма має бути перефокусована. Нацбанк її аналізує і буде готувати пропозиції, щоб в умовах дефіциту бюджету перенаправити програму туди, де дійсно найбільше потрібна підтримка (наприклад, на деокупованихтериторіях, щоб майже з нуля відновити бізнес, тощо).

Переглянути презентацію

Володимир Кузьо, заступник Міністра економіки України, поділився різними наявними практичними інструментами підтримки. Зокрема, страхуванням воєнних ризиків. Так, цей інструмент надає чимало структур. Зокрема, МІГА (створила трастовий фонд, профінансувала 4 проєкти, це не майнове страхування), DFC (теж не майнове страхування, реалізували 5 проєктів, частина – risk sharing), ЄБРР (це і майнове страхування в Україні; очікується також, що цього року буде запущено і механізм страхування товарів в дорозі в Україні). Водночас, існують Експортно-кредитна агенція України, міжнародні експортні кредитні агентства (тут завданням України на сьогодні є перекваліфікація ризику країни в 6 категорію, і у випадку joint ventures, щоб інші країни могли надати підтримку у вигляді страхування і для українського бізнесу). Також запрацював механізм перестрахування ризику заходу в акваторію Чорного моря (фонд складає – 50 млн дол, де 20 млн дол – державні кошти; в рамках цього інструменту відбувається страхування не тільки агро, але й інших експортних товарів; минулого тижня було випущено у страховку – це 0,75% від вартості судна і Loids of London розглядає ще 15 заявок).

Переглянути презентацію

Агіль Абдуллаєв, консультант IFC, поділився інформацію про проєкти організації та інструменти фінансування бізнесу. Детальну інформацію про ці інструменти можна переглянути в презентації за посиланням.

Переглянути презентацію

Віра Савченко, виконавча директорка BDO Україна, та Ольга Балицька, керівниця практики нерухомості та інфраструктури PwC в Україні, а також члени правління Комітету з відновлення України акцентували на важливості інструментів фінансової підтримки для бізнесу в рамках відбудови України, важливості наявності саме ефективних інструментів, яких поки є не так багато для українського бізнесу. Тож, сподіваємось, ситуація буде поступово змінюватись.

Переглянути презентацію

Руслан Співак, директор корпоративного бізнесу АТ «Райффайзен Банк», підтримав необхідність підтримки для бізнесу, зокрема особливо постраждалого. Окремий фокус, на його думку, має також бути зроблений на зелену економіку, підтримку експорту та внутрішнього товаровиробника, адже імпортозаміщення, в непростих умовах і з точки зору логістики, є важливим. Апетит до фінансування у ринку є, так до липня 2023 було зниження портфелю, але з липня попит зріс – і банки і далі готові над цим працювати.

Учасники другої панелі обговорили актуальні питання кредитування бізнесу під час війни.

Станіслав Тошков, представник делегації Європейського Союзу в Україні, підкреслив значну підтримку, яка надається розвитку приватного сектору в Україні протягом останніх років. Європейський Союз має намір збільшити масштаби цієї підтримки й надалі співпрацювати з урядом та фінансовим сектором для ефективного спрямування програм. Партнерство з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) та Міжнародною фінансовою корпорацією (МФК) також сприяє поширенню фінансових інструментів та програм зниження ризиків для підтримки малого бізнесу в Україні. Тошков згадав конкретні ініціативи, такі як Гарантійний фонд “EU4Business”, Програму гарантування малих кредитів з МФК та Програму ЄБРР з підвищення конкурентоспроможності МСБ, що фокусується на “зелених” інвестиціях. Дивлячись у майбутнє, пан Тошков висловив готовність до спільної роботи з метою максимізації впливу підтримки ЄС в країні та підкреслив прагнення ЄС прислухатися до потреб фінансового сектору та узгоджувати підтримку з державними пріоритетами.

Виступ Володимира Кузьо, заступника Міністра економіки України, в першу чергу стосувався поточного стану ринку кредитування в Україні, й зосереджувався як на корпоративному, так і на індивідуальному секторах. Спікер зазначив, що обсяг кредитування юридичних осіб зменшився, однак збільшилося кредитування фізичних осіб. Зокрема, через програму “Доступні кредити 5-7-9%”, яку Уряд розробив для сприяння зростанню кредитування малого бізнесу. Програма продовжує розвиватися і модифікуватися, зокрема, зосереджуючись на інвестиційних потребах, а не на фінансуванні оборотного капіталу. Іншими стимулами, передбаченими в бюджеті, є підтримка індустріальних парків та гранти для підприємців у різних секторах. Пан Кузьо також окреслив програми, спрямовані на розвиток житлового будівництва, закупівлю сільськогосподарської техніки та гуманітарне розмінування. Крім того, Уряд, у співпраці з міжнародними фінансовими організаціями, бере участь у формуванні програм, інструментів фінансування й розподілу коштів на проєкти в Україні, для задоволення потреб ринку та полегшення кредитування.

Переглянути презентацію

Андрій Гапон, виконавчий директор Фонду розвитку підприємництва, також поділився інсайтами щодо еволюції програми «Доступні кредити 5-7-9%». Так, програма тепер охоплює нові сектори, такі як переробка відходів та енергетичні послуги. Він звернув увагу на мінливі потреби бізнесу в кредитних коштах у рамках програми та підкреслив бачення Міністерства економіки щодо посилення інвестиційного компоненту програми й екологічних та соціальних стандартів, яких вимагають іноземні інвестори. Тепер банкам необхідно адаптувати свою кредитну політику відповідно до цих стандартів. Також була запроваджена нова програма “Доступний факторинг”, яка має на меті надати компаніям додаткові фінансові ресурси. Пан Гапон зазначив, що чітка комунікація та координація між державними установами, банками та зацікавленими сторонами забезпечить безперебійну роботу програм кредитування та підтримки українського бізнесу.

Переглянути презентацію

Юрій Каціон, заступник голови правління АТ «Ощадбанк» також підтвердив важливість фінансування проєктів альтернативної енергетики в контексті глобальної зміни. Також зростає значення ESG-стандартів при оцінці інвестиційних проєктів як для великого, так і для середнього бізнесу. На 2015-2020 роки припадає бум фінансування Ощадбанком проєктів альтернативної енергетики, який був спричинений державною підтримкою та “зеленими” тарифами. Однак пан Каціон зазначив, що через війну та зміну ринкової динаміки мотивація цих проєктів змістилася в бік енергетичної безпеки та власного споживання. Заступник голови правління підкреслив важливість ринкових інструментів для балансування попиту та пропозиції та визнав, що програми, які сприяють стабільності в умовах невизначеності, є необхідними.

Олена Гіль, фахівчиня з банківської діяльності та портфельних гарантій Проєкту USAID «Інвестиції для стійкості бізнесу», презентувала грантові програми Проєкту з фінансовими посередниками,  програми для розвитку ринку факторингу та лізингу, а також нещодавно запущену ініціативу спільного інвестування для середніх і великих підприємств,  спрямовану на збільшення продажів, експорту та робочих місць. Завдяки програмі спільного інвестування Проєкт прагне допомогти бізнесу збільшити к-сть робочих місць до 20 тис за 3 роки, а обсяги продажів (у т.ч. експорт) цих підприємств – щонайменше на 250 млн дол.  Водночас, очікуємо, що наші діючі грантові програми дозволять забезпечити понад 440 мікро-, малих та середніх підприємств доступним фінансуванням, що включає кредитні лінії на поповнення обігового капіталу, лізингове та факторингове фінансування. Олена також наголосила на важливості підвищення обізнаності бізнесу про можливості фінансування та доступні фінансові продукти. Програми міжнародної підтримки узагальнено нашим Проєктом, перелік налічує не менше 14 міжнародних інституцій, які реалізують 39 програм підтримки ММСБ. Завдяки нашій співпраці з Агріаналітикою ця інформація доступна всім зараз у вигляді зручного пошукового інструменту https://agrianalytica.com/uk/matrix/banks-and-finance

Переглянути презентацію

Руслан Гашев, голова правління ПрАТ «Експортно-кредитне агентство», розглянув ключові фактори, що впливають на прийняття рішень при страхуванні військових ризиків. Він виділив три основні фактори: наявність зовнішньоекономічного договору, фінансовий стан страхувальника та оцінка ризиків відповідної країни. У зв’язку з тим, що Україна класифікується як країна з підвищеним ризиком, були запроваджені додаткові заходи для оцінки фінансової стабільності українських суб’єктів та іноземних покупців. Щодо структури капіталу, пан Гашев запропонував потенційні рішення, такі як заміна ПДВ іншими інструментами або монетизація ПДВ через Національний банк. Він також запропонував розширити капітал за рахунок партнерства з інвесторами та гарантійних зобов’язань, підкреслюючи важливість приведення законодавства у відповідність до міжнародної практики.

Бетюль Куртулус, регіональна директорка FCI у Центральній, Східній та Південно-Східній Європі, розповіла про роль FCI у підтримці розвитку факторингової галузі в усьому світі, в тому числі в Україні. FCI фокусується на факторингу, дисконтуванні рахунків-фактур та інших рішеннях для фінансування ланцюгів поставок, тісно співпрацюючи з політиками, зацікавленими сторонами та інвестиційними банками з метою просування факторингу. Пані Куртулус розповіла про основні напрямки діяльності FCI, серед яких правова інфраструктура, освіта, просування, комплаєнс та мережева співпраця, що сприяють розвитку факторингу в усьому світі. Вона підкреслила важливість правової бази, надійного права власності на дебіторську заборгованість та надійних фінансових установ для сприяння факторинговим операціям. З точки зору державного регулювання, кваліфікаційні вимоги до факторів, реєстрація, ліцензування та державні реєстри є важливими для забезпечення сприятливого середовища для факторингових операцій. На завершення вона підтвердила готовність FCI підтримувати українську фінансову екосистему та пропонувати допомогу в разі потреби.

Переглянути презентацію

В рамках третьої панелі учасники обговорили актуальний стан, можливості та перспективи ринку факторингу в Україні.

Сергій Савчук, директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ Національного банку України, підкреслив важливість та необхідність Закону України про факторинг та поінформував про процес роботи над ним. Наразі державні органи завершили перший етап реформи державного регулювання фінансового ринку, далі буде вестись робота над секторальними законами. Зокрема, Нацбанк разом з партнерами, міжнародними експертами та донорами наразі працюють і над Законом про факторинг. У Національному банку ставлять собі амбітну ціль – завершити розробку та подати відповідний законопроєкт до Верховної Ради до кінця першого півріччя поточного року.

Павло Матіяш, генеральний директор ФК «Актівітіс», підтвердив, що небанківські установи також працюють з факторингом. Так, наразі у ФК Актівітіс прийняття рішення займає 4 години, отримання грошей – до 48 годин, угода та фінансування відбуваються онлайн. Більшість рішень беззаставні до 5 млн грн, основними клієнтами є МСБ. У останньому кварталі минулого року компанія отримала 185 заявок, позитивні рішення були прийняті по 60% з них, і половина від них скористалась факторингом, тобто лизько 60 клієнтів, середній чек склав 800 тис. грн.

Надалі компанія планує розробку нових цифрових рішень для операцій з залученням факторингу –прийняття рішення 15-30 хвилин, отримання коштів день у день. За словами пана Матіяша, є бажання та необхідність зробити факторинг у державних закупівлях. Це важливий напрямок, що дозволить МСБ з обмеженим капіталом долучатись до виконання контрактів в державних закупівлях.

Переглянути презентацію

Ліна Заіка, начальниця Відділу факторингового фінансування АТ «ОТП Банк», розповіла, що у банку відчувають попит на факторинг, зокрема через необхідність поповнення обігових коштів. Факторинг застосовують також і для імпортних операцій – для зниження валютних ризиків. Завдяки ставкам, які зараз пропонує ринок, попит зростає, тож є сподівання збільшити обсяги цього продукту до європейських рівнів. 

ОТП має декілька пропозицій факторингових рішень, зокрема для МСБ. Одне з рішень, розроблене спільно з USAID для бізнесу з обсягами продажів до 50 млн євро, ставка по факторингу 7% річних Ліміти – 20 млн грн на 3 року, беззаставні, авансування до 90% і відтермінування до 270 календарних днів. ОТП також долучився до програми Доступний факторинг 5-7-9 за підтримки Фонду розвитку підприємництва. В рамках цієї програми, вартість факторингу для українського виробника складає 13% річних, ліміт – 150 млн грн та три роки, строк – 360 днів.

Сергій Ануфрієнко, директор з корпоративного та торгового фінансування АТ «ПУМБ», також підтвердив попит на цей інструмент з боку МСБ. Пропозиція банку сьогодні залежить від готовності дебіторів робити факторинг з такими клієнтами. Існує проблема з забороною відступлення, відтермінуванням, але і з бажанням великих компаній працювати в цьому продукті. До того ж, на ринку факторингу не вистачає великого дебітора – держави. Жодна державна корпорація не має такого продукту в своєму портфелі. Якщо держава долучиться, це буде дуже потужний поштовх.

Теймур Гейбатов, керівник проекту фінансування на основі активів IFC Міжнародної фінансової корпорації (IFC), зазначив, що головною метою проєкту є покращення доступу до фінансування для МСП. Проєкт фокусується на вдосконаленні регуляторного середовища та законодавства, необхідності розвитку фінансової інфраструктури та популяризації в державному та приватному секторах. Проєкт IFC спрямований на створення двох інфраструктурних рішень: платформи фінансування на основі активів і системи електронного запису інвойсів, у рамках яких факторинг та інші фінансові продукти ланцюга поставок будуть розвиватися надалі.

Переглянути презентацію

Сергій Бут, голова Правління АТ «Прозорро.Продажі», повідомив, що на базі Прозорро.Продажі запущено або трансформовано цілу низку ринків – нерухомість, фінанси, ресурси, оренда вагонів, ринок землі. Також Прозорро.Продажі співпрацюють з партнерами для запуску факторингової платформи на базі державних закупівель – обсяг ринку оцінюється в 400 млрд гривень на рік. Це допоможе розбудувати ринок факторингу та може до 2,5 разів збільшити конкурентність на закупівлях. Це також створює нові можливості для малого та середнього бізнесу, наявність факторингових інструментів може збільшити базу постачальників в держзакупівлях на 20 тис. підприємств. Далі – розширення практики на комерційний ринок.

Переглянути презентацію

Вдячні спікерам, учасникам та партнерам та змістовні дискусії та обмін інформацією та – окремо – за вклад у стійкість та розвиток фінансового ринку і сприяння доступу бізнесу до фінансів навіть у складні часи!