Для створення ринку торгівлі квотами на СО2 в Україні знадобиться не менше 10 років

27/ 02/ 2023

Про це 22 лютого заявили представники Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації під час заключної сесії проєкту «Підтримка впровадження схеми торгівлі квотами на викиди парникових газів (СТВ) в Україні», що реалізується GIZ за дорученням Федерального міністерства економіки та захисту клімату Німеччини (BMWK). Внаслідок військових дій вітчизняна економіка зазнала непоправних втрат у ключових секторах. За приблизними оцінками, промислове виробництво знизилось на 70%. Це спричинено, у першу чергу, серйозними пошкодженнями та руйнуваннями енергетичної інфраструктури, а також падінням металургійної галузі, основні підприємства якої знищені, тимчасово окуповані або ж працюють на 50% від своєї потужності. Такий ефект військових дій змушує по-іншому подивитись на реалізацію зобов’язань України у сфері протидії зміні клімату. Як було зазначено під час СОР27 у Єгипті, у зв’язку з війною викиди парникових газів в 2022 році в Україні зросли на 23% порівняно з попереднім роком. При цьому, доля викидів від найбільш енергоємних промислових секторів (енергетика, металургія, хімічна, цементна галузь тощо), які традиційно вважались основними емітентами СО2, більше не є ключовою у питанні кліматичних зобов’язань України. Попри складну економічну ситуацію, бізнес і надалі підтримує необхідність впровадження ринку торгівлі квотами в Україні, як цивілізованого і перевіреного інструменту зменшення викидів від економічної діяльності. Водночас, наразі спостерігаються труднощі з реалізацією першого етапу цієї реформи – роботою системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ). Внаслідок цього є побоювання, що для подачі даних в рамках механізму прикордонного вуглецевого коригування СВАМ, який запровадять в ЄС уже з 1 жовтня цього року, українським експортерам доведеться проходити верифікацію додатково. Крім того, через війну ми фактично відстрочили на рік отримання перших реальних даних про викиди від підприємств, без чого розробити модель ринку торгівлі квотами не є можливим. Варто також відзначити, що європейським підприємствам знадобилось в середньому 20 років на зелену модернізацію, задля якої вони отримували фінансування з фондів ЄС на понад 600 мільярдів євро. А деякі з них – до сих пір в процесі модернізації! Окрім цього, суттєву роль до сих пір відіграє доступність фінансів для європейських підприємств, а саме можливість взяти кредити в банках під 2-4%, в той час як в Україні до війни кредитна ставка перевищувала 15-20%, а зараз отримати кредит практично нереально. Підсумовуючи, наголошуємо на підтримці бізнесом ідеї створення ринку торгівлі квотами за аналогією з ЄС, яке у кінцевому результаті призведе до створення спільного правового поля у цій сфері. Разом з тим, варто фокусуватись на суті такої системи (достатні часові рамки, доступність джерел фінансування, реалістичність трансформацій і т.д.), а не лише на формальному впровадженні система без огляду на наслідки. Європейська Бізнес Асоціація дякує Міндовкілля за організацію зустрічі та готова й надалі долучатись до роботи над ринком торгівлі квотами на викиди ПГ в Україні.

Внаслідок військових дій вітчизняна економіка зазнала непоправних втрат у ключових секторах. За приблизними оцінками, промислове виробництво знизилось на 70%. Це спричинено, у першу чергу, серйозними пошкодженнями та руйнуваннями енергетичної інфраструктури, а також падінням металургійної галузі, основні підприємства якої знищені, тимчасово окуповані або ж працюють на 50% від своєї потужності.

Такий ефект військових дій змушує по-іншому подивитись на реалізацію зобов’язань України у сфері протидії зміні клімату. Як було зазначено під час СОР27 у Єгипті, у зв’язку з війною викиди парникових газів в 2022 році в Україні зросли на 23% порівняно з попереднім роком. При цьому, доля викидів від найбільш енергоємних промислових секторів (енергетика, металургія, хімічна, цементна галузь тощо), які традиційно вважались основними емітентами СО2, більше не є ключовою у питанні кліматичних зобов’язань України.

Попри складну економічну ситуацію, бізнес і надалі підтримує необхідність впровадження ринку торгівлі квотами в Україні, як цивілізованого і перевіреного інструменту зменшення викидів від економічної діяльності. Водночас, наразі спостерігаються труднощі з реалізацією першого етапу цієї реформи – роботою системи моніторингу, звітності та верифікації (МЗВ). Внаслідок цього є побоювання, що для подачі даних в рамках механізму прикордонного вуглецевого коригування СВАМ, який запровадять в ЄС уже з 1 жовтня цього року, українським експортерам доведеться проходити верифікацію додатково. Крім того, через війну ми фактично відстрочили на рік отримання перших реальних даних про викиди від підприємств, без чого розробити модель ринку торгівлі квотами не є можливим.

Варто також відзначити, що європейським підприємствам знадобилось в середньому 20 років на зелену модернізацію, задля якої вони отримували фінансування з фондів ЄС на понад 600 мільярдів євро. А деякі з них – до сих пір в процесі модернізації! Окрім цього, суттєву роль до сих пір відіграє доступність фінансів для європейських підприємств, а саме можливість взяти кредити в банках під 2-4%, в той час як в Україні до війни кредитна ставка перевищувала 15-20%, а зараз отримати кредит практично нереально.

Підсумовуючи, наголошуємо на підтримці бізнесом ідеї створення ринку торгівлі квотами за аналогією з ЄС, яке у кінцевому результаті призведе до створення спільного правового поля у цій сфері. Разом з тим, варто фокусуватись на суті такої системи (достатні часові рамки, доступність джерел фінансування, реалістичність трансформацій і т.д.), а не лише на формальному впровадженні система без огляду на наслідки.

Європейська Бізнес Асоціація дякує Міндовкілля за організацію зустрічі та готова й надалі долучатись до роботи над ринком торгівлі квотами на викиди ПГ в Україні.