fbpx

Декарбонізація економіки не має відбуватись виключно за кошти бізнесу

29/ 04/ 2021
  Про це говорили представники Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації на зустрічі з паном Тарасом Качкою, заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговим представником України, присвяченій обговоренню проєкту Другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2). Так, у представленому для публічного обговорення проєкті НВВ2 враховано чимало зауважень бізнес-спільноти, зокрема в енергетичній та цементній галузі. Водночас, залишаються 3 тривожні елементи, які викликають занепокоєння. По-перше, це відсутність фінансового забезпечення скорочення викидів парникових газів на 65%, на що заплановано витратити 102 млрд євро. Як зазначають розробники матеріалів до НВВ2, в основі цієї суми – загальна сума капітальних інвестицій в Україну протягом 2010 – 2019 років. Водночас, за даними Держстату, на заходи з декарбонізації та охорони повітря за цей період було витрачено лише 24,8 млрд гривень (менше 1 млрд євро). На нашу думку, це не є виправданим, адже за 2020 рік капітальні інвестиції в Україну скоротились на 38,2% і ця негативна тенденція буде продовжуватись. А також це означатиме, що виконати кліматичну ціль можна буде лише за рахунок падіння економіки. Таким чином, необхідно доповнити проєкт НВВ2 частиною про розблокування механізму державної допомоги суб’єктам господарювання на здійснення екологічних заходів, що закріплена на законодавчому рівні ще з 2014 року. По-друге, у проекті НВВ2 недостатньо пропрацьовані секторальні політики. У попередніх версіях НВВ2 для скорочення викидів на 72% планувалось виділити 379 млрд євро, а зараз вже ми бачимо, що для скорочення викидів на 65% необхідна вже більш ніж втричі менша сума – 102 млрд євро. Це стало можливим за рахунок зниження кліматичних та фінансових зобов’язань для сектору будівель – з 85,7 млрд євро до 16 млрд євро, а також транспорту – з 208 млрд євро до 3 млрд євро. Виходить, що виконувати ціль з декарбонізації економіки Україна планує переважно в секторах енергетики, промисловості та сільського господарства за рахунок, очевидно, приватних коштів. Хоча, сектор будівель є одним із основних емітентів СО2 в Україні, а викиди від транспорту у нас майже не контролюються. Окрім цього, не відображені у проєкті НВВ2 такі заходи, які напряму впливатимуть на зменшення викидів парникових газів. Так, мова йде про використання вторинної сировини (промислових відходів) у будівництві доріг, розвиток альтернативних видів палива з твердих побутових відходів та промислових відходів RDF та SRF у цементній промисловості; розвиток проєктів з переробки відходів сільського господарства та тваринництва; впровадження мінімальних екологічних вимог (євростандарту) в автомобільній галузі тощо. По-третє, не враховано потенційну необхідність коригування базових показників викидів СО2. До 2021 року для обчислення викидів використовувались різні методики (прямі вимірювання, розрахунки). З 1 січня вступив у дію Закон про моніторинг, звітність та верифікацію, який є першим кроком до запуску ринку торгівлі парниковими квотами. Він передбачає, зокрема, запровадження конкретних методик розрахунків викидів парникових газів для підприємств. На нашу думку, таке коригування підходу до збору даних про обсяги викидів позначиться на загальних показниках Національного кадастру антропогенних викидів парникових газів в сторону підвищення викидів. І більш менш коректну інформацію ми отримаємо лише навесні 2022 року. Відтак, необхідно залишити можливість для врахування такої похибки при встановленні загальної цілі скорочення викидів парникових газів в рамках НВВ2. Ольга Бойко. Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку. Близько року ми тісно співпрацюємо з робочою групою, яка займається підготовкою НВВ2 при Міндовкілля. В нашому розумінні НВВ має бути синтезом поточних можливостей та планів економічного розвитку держави. Відтак, кліматична ціль має бути реалістичною і зваженою. Для цього Україні необхідно змінити підхід до встановлення такої цілі, який би ґрунтувався на залученості всіх секторів економіки та відповідних органів влади, реальній оцінці фінансових можливостей та поточної економічної ситуації. Ми сподіваємось, що наша пропозиція ляже в основу підготовки НВВ3, яку варто почати вже у 2022 році. В України ще залишається декілька місяців для доопрацювання проєкту НВВ2. Маємо надію, що пропозиції бізнесу знайдуть своє відображення у цьому документі.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Про це говорили представники Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації на зустрічі з паном Тарасом Качкою, заступником Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України – Торговим представником України, присвяченій обговоренню проєкту Другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди (НВВ2).

Так, у представленому для публічного обговорення проєкті НВВ2 враховано чимало зауважень бізнес-спільноти, зокрема в енергетичній та цементній галузі. Водночас, залишаються 3 тривожні елементи, які викликають занепокоєння.

По-перше, це відсутність фінансового забезпечення скорочення викидів парникових газів на 65%, на що заплановано витратити 102 млрд євро. Як зазначають розробники матеріалів до НВВ2, в основі цієї суми – загальна сума капітальних інвестицій в Україну протягом 2010 – 2019 років. Водночас, за даними Держстату, на заходи з декарбонізації та охорони повітря за цей період було витрачено лише 24,8 млрд гривень (менше 1 млрд євро). На нашу думку, це не є виправданим, адже за 2020 рік капітальні інвестиції в Україну скоротились на 38,2% і ця негативна тенденція буде продовжуватись. А також це означатиме, що виконати кліматичну ціль можна буде лише за рахунок падіння економіки. Таким чином, необхідно доповнити проєкт НВВ2 частиною про розблокування механізму державної допомоги суб’єктам господарювання на здійснення екологічних заходів, що закріплена на законодавчому рівні ще з 2014 року.

По-друге, у проекті НВВ2 недостатньо пропрацьовані секторальні політики. У попередніх версіях НВВ2 для скорочення викидів на 72% планувалось виділити 379 млрд євро, а зараз вже ми бачимо, що для скорочення викидів на 65% необхідна вже більш ніж втричі менша сума – 102 млрд євро. Це стало можливим за рахунок зниження кліматичних та фінансових зобов’язань для сектору будівель – з 85,7 млрд євро до 16 млрд євро, а також транспорту – з 208 млрд євро до 3 млрд євро. Виходить, що виконувати ціль з декарбонізації економіки Україна планує переважно в секторах енергетики, промисловості та сільського господарства за рахунок, очевидно, приватних коштів. Хоча, сектор будівель є одним із основних емітентів СО2 в Україні, а викиди від транспорту у нас майже не контролюються.

Окрім цього, не відображені у проєкті НВВ2 такі заходи, які напряму впливатимуть на зменшення викидів парникових газів. Так, мова йде про використання вторинної сировини (промислових відходів) у будівництві доріг, розвиток альтернативних видів палива з твердих побутових відходів та промислових відходів RDF та SRF у цементній промисловості; розвиток проєктів з переробки відходів сільського господарства та тваринництва; впровадження мінімальних екологічних вимог (євростандарту) в автомобільній галузі тощо.

По-третє, не враховано потенційну необхідність коригування базових показників викидів СО2. До 2021 року для обчислення викидів використовувались різні методики (прямі вимірювання, розрахунки). З 1 січня вступив у дію Закон про моніторинг, звітність та верифікацію, який є першим кроком до запуску ринку торгівлі парниковими квотами. Він передбачає, зокрема, запровадження конкретних методик розрахунків викидів парникових газів для підприємств. На нашу думку, таке коригування підходу до збору даних про обсяги викидів позначиться на загальних показниках Національного кадастру антропогенних викидів парникових газів в сторону підвищення викидів. І більш менш коректну інформацію ми отримаємо лише навесні 2022 року. Відтак, необхідно залишити можливість для врахування такої похибки при встановленні загальної цілі скорочення викидів парникових газів в рамках НВВ2.

Ольга Бойко Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку
Близько року ми тісно співпрацюємо з робочою групою, яка займається підготовкою НВВ2 при Міндовкілля. В нашому розумінні НВВ має бути синтезом поточних можливостей та планів економічного розвитку держави. Відтак, кліматична ціль має бути реалістичною і зваженою. Для цього Україні необхідно змінити підхід до встановлення такої цілі, який би ґрунтувався на залученості всіх секторів економіки та відповідних органів влади, реальній оцінці фінансових можливостей та поточної економічної ситуації. Ми сподіваємось, що наша пропозиція ляже в основу підготовки НВВ3, яку варто почати вже у 2022 році.

В України ще залишається декілька місяців для доопрацювання проєкту НВВ2. Маємо надію, що пропозиції бізнесу знайдуть своє відображення у цьому документі.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: