Чому Україна програє кліматичну торгівельну війну і як захистити національного виробника?

31/ 01/ 2024

Сьогодні, 31 січня, закінчується період подачі першого звіту в рамках механізму прикордонного вуглецевого коригування (далі – СВАМ). ЄС ще до повномасштабного вторгнення визначав Україну як одну з тих країн, на яку найбільше вплине впровадження СВАМ. За довоєнними оцінками EY, СBAM потенційно міг коштувати українським виробникам $300 млн. У нинішніх умовах таке фінансове навантаження буде надмірним для економіки України. Галузі та підприємства, які підпадають під дію СВАМ і так є одними з найбільш постраждалих від військових дій. При цьому, окремо необхідно відзначити, що у зв’язку з блокадою чорноморських портів у українських підприємств обмежені варіанти експорту окрім країн ЄС. Наприклад, до війни 45% експорту продукції гірничо-металургійної галузі йшли до ЄС, а в 2023 році – вже 85% експорту прямувало до ЄС. 24 березня 2021 року постановою Кабміну №265 було створено робочу групу для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією, але нажаль про діяльність цієї групи громадськості нічого не відомо. При цьому, інші країни активно ведуть переговори щодо СВАМ. Наприклад, 15 листопада Південна Корея в особі Першого заступника міністра фінансів звернулася до Європейського Союзу з проханням визнати власну систему сертифікації вуглецевих кредитів щодо нового механізму СВАМ з метою уникнення подвійного оподаткування. В свою чергу індійські чиновники обговорюють дві ймовірні альтернативи, щоб гарантувати, що експорт не постраждає. До речі, офіційні особи в усіх міністерствах Індії виступають за те, щоб ЄС повернув в Індію будь-який податок на викиди вуглецю, який стягується з індійських експортерів, коли він набуде чинності. Тобто, торгівельні партнери ЄС ведуть постійні та активні перемовини з Єврокомісія, швидко реагуючи на регулярні зміни та оновлення, що випускає Єврокомісія щодо СВАМ. Чи можна ще врятувати український експорт та промисловість? Відповідь однозначна – вплинути на ситуацію можна, і для цього потрібно посилити роботу органів державної влади. Комітет промислової екології та сталого розвитку Асоціації пропонує зосередитись на виконанні двох наступних завдань: Досягнути застосування СВАМ до України за декларативним принципом. Чинне регулювання CBAM дозволяє ЄС прийняти до уваги виключні і неспровоковані події, які спричинили руйнівні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури країни, що експортує до ЄС товари, охоплені СВАМ. Так, відповідно до частини 7 статті 30 Регламенту CBAM «Якщо сталася непередбачувана, виняткова і неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї або більше третіх країн, на які поширюється дія CBAM, і ця подія має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури такої країни або країн, Комісія оцінює ситуацію і подає Європейському Парламенту та Раді звіт, що супроводжується, за необхідності, законодавчою пропозицією, про внесення змін до цього Регламенту, визначивши необхідні тимчасові заходи для подолання цих виняткових обставин». Одним із підходів, які можна пропонувати в рамках цього положення, на переконання бізнесу, може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС та підпадають під дію СВАМ. Тобто, фактично це буде той же самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди. Це сприятиме зниженню фінансового навантаження на бізнес та допоможе підприємствам акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого в результаті військових дій. Розробити та запровадити СВАМ в Україні. У Додатку ІІІ до Регламенту СВАМ визначено перелік країн, звільнених від СВАМ. До переліку входять виключно країни-учасниці Європейської асоціації вільної торгівлі, зокрема Норвегія, Ліхтенштейн, Ісландія та Швейцарія. Це змусило інші країни, які ведуть активну торгівлю з ЄС, думати про свій національний СВАМ. 18 грудня 2023 року Уряд Великобританії заявив, що запровадить CBAM до 2027 року. У інформаційному листі уряду Великобританії говориться, що CBAM Великобританії встановлюватиме ціну на вуглець для деяких імпортованих промислових товарів із найбільшими викидами, зокрема у сферах виробництва алюмінію, цементу, кераміки, добрив, скла, водню, заліза та сталі. Окрім того, Австралія розглядає доцільність запровадження власного СВАМ, що застосовуватиметься при імпорті вуглецеємної продукції на кшталт сталі, алюмінію, цементу. У США та країнах Південної Америки на рівні урядів триває дискусія щодо необхідності місцевих аналогів СВАМ, які б захищали ринок від вуглецеємного імпорту. Оскільки Україна буде імплементувати кліматичний блок acquis ЄС, пропонуємо невідкладно розпочати роботу щодо запровадження СВАМ в Україні. При чому, за аналогією з ЄС, цю роботу повинен очолювати фінансово-економічний блок Уряду. Асоціація сподівається на оперативну реакцію Уряду та вжиття заходів Урядом (йдеться про виконання всіх зобов’язань, зокрема, досягти застосування СВАМ до України за декларативним принципом і розробити і запровадити свій СВАМ, на підтримку вітчизняної промисловості. Довідково: 10 травня 2023 року було прийнято Регламент (ЄС) 2023/956 Європейського Парламенту та Ради про запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). З 1 жовтня 2023 року діє перехідний період СВАМ, протягом якого імпортер лише звітує про викиди СО2, закладені в імпорт товарів, які підпадають під CBAM, без стягування відповідної плати. З 1 січня 2026 року механізм запрацює повністю, а саме: імпортер товару, що підпадає під СВАМ, при його імпорті в Європейський Союз, має заплатити за викиди СО2 шляхом купівлі відповідної кількості сертифікатів СВАМ за ринковою ціною, сформованою у схемі торгівлі квотами на викиди парникових газів ЄС (European Union Emission Trading Scheme, EU ETS). На першому етапі дія СВАМ пошириться на залізо та сталь, алюміній, цемент, органічні хімічні речовини, добрива, електроенергію та водень, а до 2030 року СВАМ має покривати усі сектори, охоплені Директивою Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС від 13 жовтня 2003 року про встановлення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Союзу та внесення змін до Директиви Ради 96/61/ЄС.

Сьогодні, 31 січня, закінчується період подачі першого звіту в рамках механізму прикордонного вуглецевого коригування (далі – СВАМ).

ЄС ще до повномасштабного вторгнення визначав Україну як одну з тих країн, на яку найбільше вплине впровадження СВАМ. За довоєнними оцінками EY, СBAM потенційно міг коштувати українським виробникам $300 млн. У нинішніх умовах таке фінансове навантаження буде надмірним для економіки України. Галузі та підприємства, які підпадають під дію СВАМ і так є одними з найбільш постраждалих від військових дій. При цьому, окремо необхідно відзначити, що у зв’язку з блокадою чорноморських портів у українських підприємств обмежені варіанти експорту окрім країн ЄС. Наприклад, до війни 45% експорту продукції гірничо-металургійної галузі йшли до ЄС, а в 2023 році – вже 85% експорту прямувало до ЄС.

24 березня 2021 року постановою Кабміну №265 було створено робочу групу для узгодження підходу щодо застосування до України механізму коригування вуглецю на кордоні для проведення консультацій з Європейською Комісією, але нажаль про діяльність цієї групи громадськості нічого не відомо.

При цьому, інші країни активно ведуть переговори щодо СВАМ. Наприклад, 15 листопада Південна Корея в особі Першого заступника міністра фінансів звернулася до Європейського Союзу з проханням визнати власну систему сертифікації вуглецевих кредитів щодо нового механізму СВАМ з метою уникнення подвійного оподаткування. В свою чергу індійські чиновники обговорюють дві ймовірні альтернативи, щоб гарантувати, що експорт не постраждає. До речі, офіційні особи в усіх міністерствах Індії виступають за те, щоб ЄС повернув в Індію будь-який податок на викиди вуглецю, який стягується з індійських експортерів, коли він набуде чинності. Тобто, торгівельні партнери ЄС ведуть постійні та активні перемовини з Єврокомісія, швидко реагуючи на регулярні зміни та оновлення, що випускає Єврокомісія щодо СВАМ.

Чи можна ще врятувати український експорт та промисловість? Відповідь однозначна – вплинути на ситуацію можна, і для цього потрібно посилити роботу органів державної влади. Комітет промислової екології та сталого розвитку Асоціації пропонує зосередитись на виконанні двох наступних завдань:

Досягнути застосування СВАМ до України за декларативним принципом.

Чинне регулювання CBAM дозволяє ЄС прийняти до уваги виключні і неспровоковані події, які спричинили руйнівні наслідки для економіки та індустріальної інфраструктури країни, що експортує до ЄС товари, охоплені СВАМ. Так, відповідно до частини 7 статті 30 Регламенту CBAM «Якщо сталася непередбачувана, виняткова і неспровокована подія, яка знаходиться поза контролем однієї або більше третіх країн, на які поширюється дія CBAM, і ця подія має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури такої країни або країн, Комісія оцінює ситуацію і подає Європейському Парламенту та Раді звіт, що супроводжується, за необхідності, законодавчою пропозицією, про внесення змін до цього Регламенту, визначивши необхідні тимчасові заходи для подолання цих виняткових обставин». Одним із підходів, які можна пропонувати в рамках цього положення, на переконання бізнесу, може бути застосування декларативного підходу до товарів, що імпортуються з України до ЄС та підпадають під дію СВАМ. Тобто, фактично це буде той же самий підхід, як і для решти країн, але без стягнення плати за викиди. Це сприятиме зниженню фінансового навантаження на бізнес та допоможе підприємствам акумулювати ресурси для часткового відновлення рівня виробництва, постраждалого в результаті військових дій.

Розробити та запровадити СВАМ в Україні.

У Додатку ІІІ до Регламенту СВАМ визначено перелік країн, звільнених від СВАМ. До переліку входять виключно країни-учасниці Європейської асоціації вільної торгівлі, зокрема Норвегія, Ліхтенштейн, Ісландія та Швейцарія. Це змусило інші країни, які ведуть активну торгівлю з ЄС, думати про свій національний СВАМ. 18 грудня 2023 року Уряд Великобританії заявив, що запровадить CBAM до 2027 року. У інформаційному листі уряду Великобританії говориться, що CBAM Великобританії встановлюватиме ціну на вуглець для деяких імпортованих промислових товарів із найбільшими викидами, зокрема у сферах виробництва алюмінію, цементу, кераміки, добрив, скла, водню, заліза та сталі. Окрім того, Австралія розглядає доцільність запровадження власного СВАМ, що застосовуватиметься при імпорті вуглецеємної продукції на кшталт сталі, алюмінію, цементу. У США та країнах Південної Америки на рівні урядів триває дискусія щодо необхідності місцевих аналогів СВАМ, які б захищали ринок від вуглецеємного імпорту. Оскільки Україна буде імплементувати кліматичний блок acquis ЄС, пропонуємо невідкладно розпочати роботу щодо запровадження СВАМ в Україні. При чому, за аналогією з ЄС, цю роботу повинен очолювати фінансово-економічний блок Уряду.

Асоціація сподівається на оперативну реакцію Уряду та вжиття заходів Урядом (йдеться про виконання всіх зобов’язань, зокрема, досягти застосування СВАМ до України за декларативним принципом і розробити і запровадити свій СВАМ, на підтримку вітчизняної промисловості.

Довідково:

10 травня 2023 року було прийнято Регламент (ЄС) 2023/956 Європейського Парламенту та Ради про запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). З 1 жовтня 2023 року діє перехідний період СВАМ, протягом якого імпортер лише звітує про викиди СО2, закладені в імпорт товарів, які підпадають під CBAM, без стягування відповідної плати. З 1 січня 2026 року механізм запрацює повністю, а саме: імпортер товару, що підпадає під СВАМ, при його імпорті в Європейський Союз, має заплатити за викиди СО2 шляхом купівлі відповідної кількості сертифікатів СВАМ за ринковою ціною, сформованою у схемі торгівлі квотами на викиди парникових газів ЄС (European Union Emission Trading Scheme, EU ETS). На першому етапі дія СВАМ пошириться на залізо та сталь, алюміній, цемент, органічні хімічні речовини, добрива, електроенергію та водень, а до 2030 року СВАМ має покривати усі сектори, охоплені Директивою Європейського Парламенту і Ради 2003/87/ЄС від 13 жовтня 2003 року про встановлення системи торгівлі квотами на викиди парникових газів у межах Союзу та внесення змін до Директиви Ради 96/61/ЄС.