Що чекає на ринок праці після карантину?

24/ 04/ 2020

Олена Рубанець, HR-директор компанії Watsons Україна Теза «стабільними є тільки зміни» знову довела свою актуальність. Ми звикли до того, що супермаркет ФОРА фактично конкурує за кадри з польської BIEDRONKA (БЕДРОНКА), і що міграція робочої сили торкнулася практично всі ринки та країни - і якраз в цю мить реальність змінилася, кордони закрили, і частина тих, хто був працевлаштований за кордоном, повернулася на батьківщину. McKInzey повідомили, що за їх оптимістичним сценарієм, відновлення рівня безробіття до минулих показників в країнах Європи можливо до кінця 2021 року. А за песимістичним сценарієм - до кінця 2024. Ринок праці України має специфіку стосовно кореляції офіційних і фактичних даних зайнятості, особливо часткової, через що прогнози можуть бути нерелевантними. Але все ж ризикну зробити деякі припущення) До кінця року ми вийдемо приблизно на ту ж кількість робочих місць, що було до карантину. Баланс трохи зміститься з ринку кандидатів (в якому ми жили до кризи) в сторону ринку роботодавця, хоча, безсумнівно, на унікальних експертах в своїх областях залишиться великий попит. Що може змінитися для бізнесу та працівників? Думаю, у вигідному становищі опиняться компанії, які і до кризи, були в хорошій формі в плані execution (не в деклараціях бачення і стратегії, а в частині їх реального виконання), так і рівня зрілості бізнес процесів, проєктного управління та залучення співробітників . Якщо бізнес процеси були непрозорі навіть для ключових job holder-ів - то малоймовірно, що процеси раптом стрімко стануть ефективними і діджитальними. Поточна криза є не першою кризою, під час якої я перебуваю в ролі управлінця, і з упевненістю можу сказати, що саме криза «підсвічує» сильні сторони процесів - і «зони зростання», діючи ніби як каталізатор, прискорюючи певні аспекти, або як лакмусовий папір - виявляючи їх. Я не виключаю, що для когось криза стане можливістю, і будуть відкриті нові опції для перепрофілювання частини бізнесу, наприклад, в он-лайн. Серйозні вітальні загрози або блокую активність мозку, або навпаки, істотно стимулюють 😊. Рівень емоційного інтелекту, толерантність до стану невизначеності, здатність бути лідером для своєї команди в складні часи - ось ті «наріжні камені» персонального розвитку, які важливі в нинішній ситуації. Вивільнення робочої сили містить певний ризик, тому що тимчасово безробітні люди втрачають цінні для бізнесу компетенції за час вимушеного простою компанії, а також відсутня зрозуміла швидка система відновлення цих навичок. Обєктивно кажучи, не всі люди здатні самоорганізуватися і максимально продуктивно використовувати «вимушену паузу» для саморозвитку. Велика частина особистих енергетичних ресурсів може йти на виживання і відновлення ментально-емоційної рівноваги. Для бізнесу в нинішніх умовах досить великим викликом може виявитися формулювання бачення того, які цілі можуть бути стратегічними, і співробітники з якими компетенціями можуть знадобитися через рік. З урахуванням нинішньої турбулентності, багато компаній істотно скоротили горизонт планування. Можуть більш затребуваними будуть ті фахівці, які зможуть спрогнозувати, які знання, навички компетенції будуть актуальні в новій реальності, і проактивно, працюючи на випередження, розвивати саме ці скіли. Чи можливо швидке відновлення? Як і будь-який ринок, ринок праці це, в тому числі, баланс попиту і пропозиції. Крива «падіння» рівня зайнятості під час карантину була досить стрімкою - Центр Зайнятості рапортував щотижня про тисячі зареєстрованих безробітних в пікові періоди карантину. База вакансій же зменшилася відсотків на 40. «З 13 по 17 квітня кількість зареєстрованих в Україні безробітних зросла на 29 900 - до 411 000 чоловік. Про це повідомили в Державній службі зайнятості у відповідь на запит Інтерфакс-Україна. За даними Держслужби, з початку карантину (з 12 березня по 17 квітня) статус безробітного отримали 101 500 осіб » Чи зможе бізнес настільки ж стрімко створити таку кількість нових робочих місць? Вкрай малоймовірно, з моєї точки зору. Падіння може бути стрімким, але відновлення в більшості випадків - більш тривалий і еволюційний процес. Ринок праці - це відкрита система, в якій всі елементи, обєкти та субєкти взаємоповязані один з одним, і відкриті до змін зовнішнього середовища. Петля зворотного звязку досить швидка: скорочується транспортне сполучення між містами - необхідна менша кількість рейсів для перевезення пасажирів, Укрзалізниця анонсує можливий перехід до чотириденного робочого тижня. Це обєктивна причинно-наслідковий звязок і логіка взаємоповязаних подій. Було б логічно, на мій погляд, розраховувати на велику підтримку держави в період карантину і в період відновлення економіки - наприклад, мінімізація податкового навантаження на ФОП. Велика частина ризиків, повязаних з проблематикою економіки та ринку праці на даному етапі «звалені» на плечі бізнесу і найманих працівників. Хотілося б, щоб усі стейкхолдери екосистеми «ринок праці» прийняли виклик і розподілили відповідальність в рівній мірі - це буде сприяти і відновленню, і зростанню.

Олена Рубанець, HR-директор компанії Watsons Україна

Теза «стабільними є тільки зміни» знову довела свою актуальність. Ми звикли до того, що супермаркет ФОРА фактично конкурує за кадри з польської BIEDRONKA (БЕДРОНКА), і що міграція робочої сили торкнулася практично всі ринки та країни – і якраз в цю мить реальність змінилася, кордони закрили, і частина тих, хто був працевлаштований за кордоном, повернулася на батьківщину.

McKInzey повідомили, що за їх оптимістичним сценарієм, відновлення рівня безробіття до минулих показників в країнах Європи можливо до кінця 2021 року. А за песимістичним сценарієм – до кінця 2024.

Ринок праці України має специфіку стосовно кореляції офіційних і фактичних даних зайнятості, особливо часткової, через що прогнози можуть бути нерелевантними. Але все ж ризикну зробити деякі припущення)

До кінця року ми вийдемо приблизно на ту ж кількість робочих місць, що було до карантину. Баланс трохи зміститься з ринку кандидатів (в якому ми жили до кризи) в сторону ринку роботодавця, хоча, безсумнівно, на унікальних експертах в своїх областях залишиться великий попит.

Що може змінитися для бізнесу та працівників?

Думаю, у вигідному становищі опиняться компанії, які і до кризи, були в хорошій формі в плані execution (не в деклараціях бачення і стратегії, а в частині їх реального виконання), так і рівня зрілості бізнес процесів, проєктного управління та залучення співробітників . Якщо бізнес процеси були непрозорі навіть для ключових job holder-ів – то малоймовірно, що процеси раптом стрімко стануть ефективними і діджитальними.

Поточна криза є не першою кризою, під час якої я перебуваю в ролі управлінця, і з упевненістю можу сказати, що саме криза «підсвічує» сильні сторони процесів – і «зони зростання», діючи ніби як каталізатор, прискорюючи певні аспекти, або як лакмусовий папір – виявляючи їх.

Я не виключаю, що для когось криза стане можливістю, і будуть відкриті нові опції для перепрофілювання частини бізнесу, наприклад, в он-лайн. Серйозні вітальні загрози або блокую активність мозку, або навпаки, істотно стимулюють 😊. Рівень емоційного інтелекту, толерантність до стану невизначеності, здатність бути лідером для своєї команди в складні часи – ось ті «наріжні камені» персонального розвитку, які важливі в нинішній ситуації.

Вивільнення робочої сили містить певний ризик, тому що тимчасово безробітні люди втрачають цінні для бізнесу компетенції за час вимушеного простою компанії, а також відсутня зрозуміла швидка система відновлення цих навичок.

Об’єктивно кажучи, не всі люди здатні самоорганізуватися і максимально продуктивно використовувати «вимушену паузу» для саморозвитку. Велика частина особистих енергетичних ресурсів може йти на виживання і відновлення ментально-емоційної рівноваги.

Для бізнесу в нинішніх умовах досить великим викликом може виявитися формулювання бачення того, які цілі можуть бути стратегічними, і співробітники з якими компетенціями можуть знадобитися через рік. З урахуванням нинішньої турбулентності, багато компаній істотно скоротили горизонт планування.

Можуть більш затребуваними будуть ті фахівці, які зможуть спрогнозувати, які знання, навички компетенції будуть актуальні в новій реальності, і проактивно, працюючи на випередження, розвивати саме ці скіли.

Чи можливо швидке відновлення?

Як і будь-який ринок, ринок праці це, в тому числі, баланс попиту і пропозиції.

Крива «падіння» рівня зайнятості під час карантину була досить стрімкою – Центр Зайнятості рапортував щотижня про тисячі зареєстрованих безробітних в пікові періоди карантину. База вакансій же зменшилася відсотків на 40.

«З 13 по 17 квітня кількість зареєстрованих в Україні безробітних зросла на 29 900 – до 411 000 чоловік. Про це повідомили в Державній службі зайнятості у відповідь на запит Інтерфакс-Україна. За даними Держслужби, з початку карантину (з 12 березня по 17 квітня) статус безробітного отримали 101 500 осіб »

Чи зможе бізнес настільки ж стрімко створити таку кількість нових робочих місць? Вкрай малоймовірно, з моєї точки зору. Падіння може бути стрімким, але відновлення в більшості випадків – більш тривалий і еволюційний процес.

Ринок праці – це відкрита система, в якій всі елементи, об’єкти та суб’єкти взаємопов’язані один з одним, і відкриті до змін зовнішнього середовища. Петля зворотного зв’язку досить швидка: скорочується транспортне сполучення між містами – необхідна менша кількість рейсів для перевезення пасажирів, Укрзалізниця анонсує можливий перехід до чотириденного робочого тижня. Це об’єктивна причинно-наслідковий зв’язок і логіка взаємопов’язаних подій.

Було б логічно, на мій погляд, розраховувати на велику підтримку держави в період карантину і в період відновлення економіки – наприклад, мінімізація податкового навантаження на ФОП. Велика частина ризиків, пов’язаних з проблематикою економіки та ринку праці на даному етапі «звалені» на плечі бізнесу і найманих працівників. Хотілося б, щоб усі стейкхолдери екосистеми «ринок праці» прийняли виклик і розподілили відповідальність в рівній мірі – це буде сприяти і відновленню, і зростанню.