fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Бізнес зустрівся з Головою Держпродспоживслужби

03/ 12/ 2020
  Вчора відбулась перша зустріч бізнес-спільноти Європейської Бізнес Асоціації з Владиславою Магалецькою, Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Новопризначений Голова поділилася своїми планами та пріоритетами щодо модернізації системи продовольчої та непродовольчої безпеки, а також дала відповіді на питання, що накопилися у бізнесу за час функціонування Служби без очільника.  Так, на початку зустрічі було зазначено, що реформування Держпродспоживслужби базуватиметься на трьох принципах, які стосуються як бізнесу, так і суспільства та держави. По-перше, це захист від недобросовісних практик як-то корупція, фальсифікація, тощо. По-друге, сервіс, який надається відомством, є однаковим, доступним та зрозумілим для всіх учасників. Разом ці два принципів визначають ступінь довіри до Держпродспоживслужби. За словами Голови, наразі бізнес має певний ліміт довіри до роботи відомства, але водночас треба прагнути до ще більш близьких та довірчих відносин. Тому, пані Магалецька поставила ціль рухатися в напрямку восьми пріоритетів, на важливості яких наголошували представники бізнесу після її призначення.  Оптимальним рішенням для ряду питань з цього списку є впровадження цифрових технологій в діяльність Служби. Мова йде про проблеми з порушенням термінів видачі висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, а також відсутність зручної системи обігу сертифікатів та подачі документів. Для розуміння ситуації були наведені такі числа: щорічно Держпродспоживслужби опрацьовується близько 31 тисячі адміністративних послуг – і 90% усіх цих операцій здійснюється у паперовому вигляді. Тому у Службі чекають на затвердження кандидатури заступника Голови з цифрових питань, який опікуватиметься процесами впровадження електронних реєстрів, переведенням у цифрову площину процедур отримання дозвільних документів, підключенням бази даних Служби до платформи «Дія» та відповідних міжнародних систем сертифікатів. Все це планують реалізувати у 2021 році. Очікується, що електронний формат роботи відомства дозволить ефективніше реагувати на запити організацій, компаній та громадян. Щодо реєстрів, актуальним є питання визнання еквівалентності вимог ЄС щодо реєстрації кормових добавок в українському законодавстві. Для повноцінного запуску Державного реєстру кормових добавок був ухвалений законопроєкт № 3672, який дасть час на прийняття підзаконних актів, підготовлених Держпродспоживслужбою. Це дозволить українським виробникам та імпортерам кормів реєструвати кормові добавки відповідно до європейського законодавства. Водночас, на початку цього року Уряд дав старт ринку приватних фітосанітарних лабораторій, але такі структури ще не отримали дозволу проводити фітосанітарну експертизу та видавати відповідні сертифікати для бізнесу. Ці уповноваження їм будуть надані Держпродспоживслужбою після затвердження наказу Мінекономіки та впровадження інформаційної автоматизованої системи для потреб фітосанітарних лабораторій та забезпечення безпеки харчових продуктів в Україні. Також з 12 квітня 2021 року будуть діяти нові ветеринарні сертифікати на експорт з України до країн пострадянського простору у зв’язку з виходом української сторони з угод СНД. На сьогоднішній момент оновлені форми сертифікатів з точним переліком продукцій були погоджені з Туркменістаном, Азербайджаном, Таджикистаном. Також Держпродспоживслужба працює над цим питанням з представниками Білорусі.  З огляду на сьогоднішню ситуацію з COVID-19, наразі немає можливостей для відрядження українських інспекторів до іноземних заводів з метою видачі ліцензій. Водночас, дистанційне інспектування також не передбачається законом. Тому компаніям пропонується надати Держпродспоживслужбі свій перелік потенційних країн та продуктів, для імпорту яких їм потрібні висновки інспекторів, щоб вирішувати кейси в індивідуальному порядку.  Бізнес також цікавився питаннями впровадження обов’язкової вакцинації птиці проти сальмонельозу згідно з нормами ЄС. Офіційною позицією Держпродспоживслужби є те, що вакцинація проти сальмонельозу не гарантує безпеку птиці, при цьому, ускладнить процес контролю за сальмонельозом в стаді, що, в свою чергу, збільшить ризик зараження продукції птахівництва сальмонелою та, як наслідок, підвищить ризики для здоров’я людини та експорту продукції. Стосовно Ку-лихоманки великої рогатої худоби, було заявлено, що Держпродспоживслужба готова долучитись до моніторингових досліджень Ку-лихоманки на території всієї України за фінансової підтримки бізнесу. В контексті захисту прав споживачів, представники Держпродспоживслужби, Мінекономіки розробляють проєкт змін до Закону України «Про електронну комерцію», який передбачатиме ідентифікацію з боку маркетплейсів фізичних та юридичних осіб, що здійснюють торгівлю в мережі Інтернет та визначатиме механізми притягнення до відповідальності маркетплейсів за нерозміщення інформації про таких осіб. Попри відтермінування обов’язкового впровадження РРО, бізнес все ще сподівається на можливість створення цивілізованих правил ведення електронної торгівлі в Україні. Крім того, ми також обговорили процедури експорту та імпорту зразків продукції тваринного походження, проєкт секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, проблеми з незатвердженими формами міжнародних сертифікатів, тощо. Зі свого боку, Держпродспоживслужба попросила від компаній-членів Асоціації фідбек щодо Закону України № 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», щоб визначити критичні моменти для ведення бізнесу та вдосконалити систему контролю безпечності харчових продуктів в Україні.  Від імені Європейської Бізнес Асоціації дякуємо пані Магалецькій за увагу до проблем спільноти та надання роз’яснень до нагальних для бізнесу питань.

Вчора відбулась перша зустріч бізнес-спільноти Європейської Бізнес Асоціації з Владиславою Магалецькою, Головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Новопризначений Голова поділилася своїми планами та пріоритетами щодо модернізації системи продовольчої та непродовольчої безпеки, а також дала відповіді на питання, що накопилися у бізнесу за час функціонування Служби без очільника. 

Так, на початку зустрічі було зазначено, що реформування Держпродспоживслужби базуватиметься на трьох принципах, які стосуються як бізнесу, так і суспільства та держави. По-перше, це захист від недобросовісних практик як-то корупція, фальсифікація, тощо. По-друге, сервіс, який надається відомством, є однаковим, доступним та зрозумілим для всіх учасників. Разом ці два принципів визначають ступінь довіри до Держпродспоживслужби. За словами Голови, наразі бізнес має певний ліміт довіри до роботи відомства, але водночас треба прагнути до ще більш близьких та довірчих відносин. Тому, пані Магалецька поставила ціль рухатися в напрямку восьми пріоритетів, на важливості яких наголошували представники бізнесу після її призначення. 

Оптимальним рішенням для ряду питань з цього списку є впровадження цифрових технологій в діяльність Служби. Мова йде про проблеми з порушенням термінів видачі висновків санітарно-епідеміологічної експертизи, а також відсутність зручної системи обігу сертифікатів та подачі документів. Для розуміння ситуації були наведені такі числа: щорічно Держпродспоживслужби опрацьовується близько 31 тисячі адміністративних послуг – і 90% усіх цих операцій здійснюється у паперовому вигляді. Тому у Службі чекають на затвердження кандидатури заступника Голови з цифрових питань, який опікуватиметься процесами впровадження електронних реєстрів, переведенням у цифрову площину процедур отримання дозвільних документів, підключенням бази даних Служби до платформи «Дія» та відповідних міжнародних систем сертифікатів. Все це планують реалізувати у 2021 році. Очікується, що електронний формат роботи відомства дозволить ефективніше реагувати на запити організацій, компаній та громадян.

Щодо реєстрів, актуальним є питання визнання еквівалентності вимог ЄС щодо реєстрації кормових добавок в українському законодавстві. Для повноцінного запуску Державного реєстру кормових добавок був ухвалений законопроєкт № 3672, який дасть час на прийняття підзаконних актів, підготовлених Держпродспоживслужбою. Це дозволить українським виробникам та імпортерам кормів реєструвати кормові добавки відповідно до європейського законодавства.

Водночас, на початку цього року Уряд дав старт ринку приватних фітосанітарних лабораторій, але такі структури ще не отримали дозволу проводити фітосанітарну експертизу та видавати відповідні сертифікати для бізнесу. Ці уповноваження їм будуть надані Держпродспоживслужбою після затвердження наказу Мінекономіки та впровадження інформаційної автоматизованої системи для потреб фітосанітарних лабораторій та забезпечення безпеки харчових продуктів в Україні.

Також з 12 квітня 2021 року будуть діяти нові ветеринарні сертифікати на експорт з України до країн пострадянського простору у зв’язку з виходом української сторони з угод СНД. На сьогоднішній момент оновлені форми сертифікатів з точним переліком продукцій були погоджені з Туркменістаном, Азербайджаном, Таджикистаном. Також Держпродспоживслужба працює над цим питанням з представниками Білорусі. 

З огляду на сьогоднішню ситуацію з COVID-19, наразі немає можливостей для відрядження українських інспекторів до іноземних заводів з метою видачі ліцензій. Водночас, дистанційне інспектування також не передбачається законом. Тому компаніям пропонується надати Держпродспоживслужбі свій перелік потенційних країн та продуктів, для імпорту яких їм потрібні висновки інспекторів, щоб вирішувати кейси в індивідуальному порядку. 

Бізнес також цікавився питаннями впровадження обов’язкової вакцинації птиці проти сальмонельозу згідно з нормами ЄС. Офіційною позицією Держпродспоживслужби є те, що вакцинація проти сальмонельозу не гарантує безпеку птиці, при цьому, ускладнить процес контролю за сальмонельозом в стаді, що, в свою чергу, збільшить ризик зараження продукції птахівництва сальмонелою та, як наслідок, підвищить ризики для здоров’я людини та експорту продукції. Стосовно Ку-лихоманки великої рогатої худоби, було заявлено, що Держпродспоживслужба готова долучитись до моніторингових досліджень Ку-лихоманки на території всієї України за фінансової підтримки бізнесу.

В контексті захисту прав споживачів, представники Держпродспоживслужби, Мінекономіки розробляють проєкт змін до Закону України «Про електронну комерцію», який передбачатиме ідентифікацію з боку маркетплейсів фізичних та юридичних осіб, що здійснюють торгівлю в мережі Інтернет та визначатиме механізми притягнення до відповідальності маркетплейсів за нерозміщення інформації про таких осіб. Попри відтермінування обов’язкового впровадження РРО, бізнес все ще сподівається на можливість створення цивілізованих правил ведення електронної торгівлі в Україні.

Крім того, ми також обговорили процедури експорту та імпорту зразків продукції тваринного походження, проєкт секторального плану державного ринкового нагляду на 2021 рік, проблеми з незатвердженими формами міжнародних сертифікатів, тощо. Зі свого боку, Держпродспоживслужба попросила від компаній-членів Асоціації фідбек щодо Закону України № 2639-VIII «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», щоб визначити критичні моменти для ведення бізнесу та вдосконалити систему контролю безпечності харчових продуктів в Україні. 

Від імені Європейської Бізнес Асоціації дякуємо пані Магалецькій за увагу до проблем спільноти та надання роз’яснень до нагальних для бізнесу питань.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: