fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Бізнес закликає парламент не саботувати реформи у сфері промислового забруднення та екоконтролю

16/ 11/ 2021
  17 листопада, у середу, Екокомітет ВРУ розгляне низку законопроєктів у сфері регулювання промислового забруднення. Мова йде про законопроєкти №5339 щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, №6004 про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та альтернативні №6004-1 та №6004-2. Усі чотири законодавчі ініціативи мають на меті в певній мірі імплементувати в українське законодавство вимоги Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: інтегрований дозвіл з метою запобігання перенесення забруднення з одних джерел на інші та поступовий перехід на найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ). Але не усі 4 документи є однаково корисними для країни. Європейська Бізнес Асоціація підготувала коротку позицію бізнесу по кожному з них. Так, законопроєкт №5339, який було прийнято у першому читанні 15 липня, вже вдруге буде розглядатись Екокомітетом. До другого читання його було значно доопрацьовано, і відтепер він містить, окрім положень інших законопроєктів про промислове забруднення та державний екологічний контроль, значні корупційні ризики: - обов’язок для бізнесу встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів забруднюючих речовин, хоча чітко визначеного порядку встановлення таких систем та передачі даних наразі немає; - нереалістично короткий строк для скорочення викидів забруднюючих речовин – не більше 7 років та наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями розробляти програми зниження викидів для підприємств, що працюють в регіоні, що створює величезне поле для зловживань; - введення відповідальності за недопуск до проведення перевірок представників Держекоінспекції, що фактично нівелює гарантоване чинним законодавством право підприємств не допускати інспекторів з певного ряду причин; - можливість анулювання дозволу на викиди внаслідок рішення Міністерства охорони здоров’я, при цьому відсутні у документі відсутні чіткі вимоги щодо обґрунтованості такого рішення відносно конкретного підприємства. Так, законопроєкт №6004 майже повністю дублює тричі провалений народними депутатами законопроєкт №4167, який після доопрацювання до повторного першого читання так і не врахував основні зауваження стейкхолдерів, у тому числі бізнесу. Серед таких зауважень: двозначність трактувань деяких положень, вибіркова імплементація положень Директиви 2010/75/ЄС, нереалістичні терміни переходу на нові амбіційні екологічні стандарти без урахування європейського досвіду, а також основна проблема, що ставить під удар реалізацію всієї реформи, – це відсутність доступу до фінансування, що було передумовою успішної реалізації реформи у міжнародному середовищі. Структурно та концептуально схожим на нього є законопроєкт №6004-2, хоча він все ж містить деякі позитивні новації, що враховують зауваження бізнесу. В той же час, він має і низку зауважень, які не відповідають європейському регулюванню та можливостям вітчизняних підприємств, наприклад, заборона на проведення пусконалагоджувальних робіт до отримання інтегрованого довкільного дозволу, обмежений до семи років термін для переходу на НДТМ та відсутність перехідного періоду для деяких галузей, занадто короткі строки для забезпечення здійснення автоматизованого моніторингу викидів та передачі результатів такого моніторингу в режимі реального часу і це не повний перелік. Більш-менш збалансованим виглядає наразі законопроєкт №6004-1, який враховує більшість пропозицій бізнесу. До прикладу, уточнено порядок проведення позачергової перевірки на підставі письмової заяви оператора, який прагне отримати інтегрований довкільний дозвіл, надано вичерпний перелік підстав для відмови в наданні відступу та врахування планів модернізації підприємств, Кабміну, а не Міндовкілля, надано повноваження визначати економічну доцільність впровадження НДТМ та порядку здійснення моніторингу викидів, передбачено можливість розробки перехідного плану для деяких підприємств, тощо. Окрім цього, документ надає можливість підприємствам здійснювати діяльність відповідно до поточних нормативів викидів забруднюючих речовин, які не можуть бути підвищені до дня затвердження НДТМ. Це дозволить планово та обґрунтовано перейти відразу до нормативів НДТМ без необхідності здійснення проміжних інвестицій в обладнання, яке через декілька років з великою ймовірністю буде потребувати заміни, тим більше, що на такий перехід законопроєктом дається від 7 до 15 років (у виключних випадках нерентабельності проведення модернізації), що фактично найбільше наближає його до положень Директиви 2010/75/ЄС. Ольга Бойко. Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. Складається враження, що реформу промислового забруднення, а також реформу державного екологічного контролю, намагаються відкрито саботувати – через ухвалення законопроєкту №5339, який під виглядом точкових змін може зруйнувати європейські прагнення України до чистого довкілля. Ми більше року працювали з народними депутатами та представниками уряду, пояснювали, яким чином найменш безболісно для вітчизняної промисловості можна перейти на європейські екологічні стандарти, і у альтернативних законопроєктах №6004-1 та частково у №6004-2 нас нарешті почули. Підтримавши законопроєкт №5339, Україна не лише поставить під загрозу виконання євроінтеграційних зобов’язань в частині захисту довкілля та досягнення екологічних стандартів ЄС, але й втратить як мінімум €20 млрд інвестицій для екомодернізації промислових підприємств та створить передумови для появи нових корупційних ризиків. Тож Асоціація закликає народних депутатів відхилити законопроєкт №5339 та сконцентруватись на профільних ініціативах – №6004-1 та №3091.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

17 листопада, у середу, Екокомітет ВРУ розгляне низку законопроєктів у сфері регулювання промислового забруднення. Мова йде про законопроєкти №5339 щодо викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, №6004 про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення та альтернативні №6004-1 та №6004-2.

Усі чотири законодавчі ініціативи мають на меті в певній мірі імплементувати в українське законодавство вимоги Директиви 2010/75/ЄС про промислові викиди, а саме: інтегрований дозвіл з метою запобігання перенесення забруднення з одних джерел на інші та поступовий перехід на найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ). Але не усі 4 документи є однаково корисними для країни. Європейська Бізнес Асоціація підготувала коротку позицію бізнесу по кожному з них.

Так, законопроєкт №5339, який було прийнято у першому читанні 15 липня, вже вдруге буде розглядатись Екокомітетом. До другого читання його було значно доопрацьовано, і відтепер він містить, окрім положень інших законопроєктів про промислове забруднення та державний екологічний контроль, значні корупційні ризики:

– обов’язок для бізнесу встановлювати автоматизовані системи моніторингу викидів забруднюючих речовин, хоча чітко визначеного порядку встановлення таких систем та передачі даних наразі немає;

– нереалістично короткий строк для скорочення викидів забруднюючих речовин – не більше 7 років та наділення органів місцевого самоврядування повноваженнями розробляти програми зниження викидів для підприємств, що працюють в регіоні, що створює величезне поле для зловживань;

– введення відповідальності за недопуск до проведення перевірок представників Держекоінспекції, що фактично нівелює гарантоване чинним законодавством право підприємств не допускати інспекторів з певного ряду причин;

– можливість анулювання дозволу на викиди внаслідок рішення Міністерства охорони здоров’я, при цьому відсутні у документі відсутні чіткі вимоги щодо обґрунтованості такого рішення відносно конкретного підприємства.

Так, законопроєкт №6004 майже повністю дублює тричі провалений народними депутатами законопроєкт №4167, який після доопрацювання до повторного першого читання так і не врахував основні зауваження стейкхолдерів, у тому числі бізнесу. Серед таких зауважень: двозначність трактувань деяких положень, вибіркова імплементація положень Директиви 2010/75/ЄС, нереалістичні терміни переходу на нові амбіційні екологічні стандарти без урахування європейського досвіду, а також основна проблема, що ставить під удар реалізацію всієї реформи, – це відсутність доступу до фінансування, що було передумовою успішної реалізації реформи у міжнародному середовищі.

Структурно та концептуально схожим на нього є законопроєкт №6004-2, хоча він все ж містить деякі позитивні новації, що враховують зауваження бізнесу. В той же час, він має і низку зауважень, які не відповідають європейському регулюванню та можливостям вітчизняних підприємств, наприклад, заборона на проведення пусконалагоджувальних робіт до отримання інтегрованого довкільного дозволу, обмежений до семи років термін для переходу на НДТМ та відсутність перехідного періоду для деяких галузей, занадто короткі строки для забезпечення здійснення автоматизованого моніторингу викидів та передачі результатів такого моніторингу в режимі реального часу і це не повний перелік.

Більш-менш збалансованим виглядає наразі законопроєкт №6004-1, який враховує більшість пропозицій бізнесу. До прикладу, уточнено порядок проведення позачергової перевірки на підставі письмової заяви оператора, який прагне отримати інтегрований довкільний дозвіл, надано вичерпний перелік підстав для відмови в наданні відступу та врахування планів модернізації підприємств, Кабміну, а не Міндовкілля, надано повноваження визначати економічну доцільність впровадження НДТМ та порядку здійснення моніторингу викидів, передбачено можливість розробки перехідного плану для деяких підприємств, тощо.

Окрім цього, документ надає можливість підприємствам здійснювати діяльність відповідно до поточних нормативів викидів забруднюючих речовин, які не можуть бути підвищені до дня затвердження НДТМ. Це дозволить планово та обґрунтовано перейти відразу до нормативів НДТМ без необхідності здійснення проміжних інвестицій в обладнання, яке через декілька років з великою ймовірністю буде потребувати заміни, тим більше, що на такий перехід законопроєктом дається від 7 до 15 років (у виключних випадках нерентабельності проведення модернізації), що фактично найбільше наближає його до положень Директиви 2010/75/ЄС.

Ольга Бойко Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації
Складається враження, що реформу промислового забруднення, а також реформу державного екологічного контролю, намагаються відкрито саботувати – через ухвалення законопроєкту №5339, який під виглядом точкових змін може зруйнувати європейські прагнення України до чистого довкілля. Ми більше року працювали з народними депутатами та представниками уряду, пояснювали, яким чином найменш безболісно для вітчизняної промисловості можна перейти на європейські екологічні стандарти, і у альтернативних законопроєктах №6004-1 та частково у №6004-2 нас нарешті почули. Підтримавши законопроєкт №5339, Україна не лише поставить під загрозу виконання євроінтеграційних зобов’язань в частині захисту довкілля та досягнення екологічних стандартів ЄС, але й втратить як мінімум €20 млрд інвестицій для екомодернізації промислових підприємств та створить передумови для появи нових корупційних ризиків.

Тож Асоціація закликає народних депутатів відхилити законопроєкт №5339 та сконцентруватись на профільних ініціативах – №6004-1 та №3091.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: