fbpx

Бізнес на карантині: які поступки пропонує держава підприємцям

27/ 03/ 2020

Сергій Корнієнко

Партнер юридичної фірми «Антіка»

З 12 березня на всій території України діє карантин, установлений Урядом задля запобігання поширенню коронавірусу COVID-19. Постановою Кабміну від 11.03.2020 р. № 211 на час карантину запроваджений комплекс тимчасових обмежувальних заходів та заборон, які в подальшому були значно розширені та посилені постановою Кабміну від 16.03.2020 р. № 215.

Які саме поступки матиме бізнес з огляду на ситуацію, розповідає партнер юридичної фірми «Антіка» Сергій Корнієнко.

Задля мінімізації негативних наслідків від запроваджених обмежувальних заходів та заборон, 17 березня 2020 року Верховною Радою України були прийняті Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 530-IX(«антикоронавірусний закон») та Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 533-IX. Ці закони встановлюють певні поступки й послаблення для бізнесу та мають на меті підтримати підприємців на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню COVID-19.

Про форс-мажор

Зокрема «антикоронавірусний закон» доповнив перелік форс-мажорних обставин, визначений ЗУ «Про торгово-промислові палати в Україні», та відніс карантин, встановлений Кабміном, до обставини непереборної сили (форс-мажору). Відтак, карантин, наразі, може вважатись форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили), яка об’єктивно унеможливлює виконання зобов’язань.

Водночас, як повідомила ТПП України в своєму роз’ясненні, розміщеному 18.03.2020 р. на офіційному веб-порталі відомства, відповідно до міжнародної практики сам по собі факт установлення форс-мажорної обставини, зокрема карантину, автоматично не звільняє особу від відповідальності. Для цього зацікавлена особа зобов’язана довести факт обмеження виконання зобов’язання саме з причини установлення карантину.

На практиці це означає, що, наприклад, неможливість оплати орендної плати орендарем за договором через відсутність у нього грошей через припинення торгівельної діяльності в орендованому приміщенні не може вважатися форс-мажором. При цьому, якщо орендар надасть документальне підтвердження того, що не може оплатити оренду через наявність технічного обмеження, запровадженого в зв’язку із карантином, така обставина може бути визнана форс-мажором. У цьому випадку орендар буде звільнений від відповідальності за невиконання свого зобов’язання щодо оплати орендної плати.

Підтвердження форс-мажорних обставин здійснюється ТПП України та регіональними ТПП. Зацікавлена сторона має звернутися до Палати із заявою задля отримання відповідного сертифікату. В заяві необхідно вказати опис зобов’язань, які не можуть бути виконані у встановлений термін в зв’язку із карантином та/або обмежувальними заходами, з посиланням і наданням доказів такої обставини, початку її виникнення і терміну дії тощо. До заяви слід додати комплект документів для засвідчення форс-мажору, які мають доводити, зокрема причинно-наслідковий зв’язок між введенням карантину (обмежувальних заходів) та неможливістю виконання заявником своїх конкретних зобов’язань.

Процедурні питання

З огляду на значну кількість звернень за підтвердженням форс-мажорних обставин, які пов’язані із установленим карантином або запровадженими обмежувальними заходами, ТПП України 23.03.2020 р. розмістило повідомлення на власному офіційному веб-порталі, яким сповістило про можливість подачі заявниками в цьому випадку мінімального пакету документів, що включає:

  • заповнену заяву встановленої форми;
  • копію договору;
  • копію наказу (розпорядження) у зв’язку з необхідністю припинення діяльності на підставі відповідних нормативно-правових актів;
  • повідомлення (сповіщення іншої сторони).

При цьому всі заяви на одержання сертифікатів про форс-мажор приймаються на єдину електронну адресу: ucci@ucci.org.ua та за загальним правилом мають бути розглянуті ТПП протягом семи робочих днів із дня звернення суб’єкта господарської діяльності.

Поряд із можливістю отримання сертифікату про встановлення форс-мажору, пов’язаного із встановленим карантином, більш дієвим механізмом врегулювання сторонами договору питання про перенесення строків виконання зобов’язань або звільнення від відповідальності за невиконання договірних зобов’язань в період дії обмежувальних заходів або заборон може бути домовленість між сторонами. Наприклад, про перенесення строків виконання договірних зобов’язань. Як свідчить практика, в багатьох випадках проведення переговорів між сторонами договору та досягнення домовленостей про зміну строків або порядку виконання зобов’язань в результаті виникнення обставин непереборної сили може бути більш ефективним інструментом врегулювання потенційно спірної ситуації, а тому не варто нехтувати таким простим і водночас дієвим механізмом вирішення ситуації.

Поступки для бізнесу

Поряд із віднесенням карантину до обставин форс-мажору, комплект «антикоронавірусних законів» запровадив також низку поступок, які, на думку законодавця, допоможуть бізнесу мінімізувати негативний вплив від запроваджених на час карантину обмежувальних заходів та заборон. Серед ключових поступок можна виділити наступні:

  • на період встановлення карантину або обмежувальних заходів, пов’язаних із поширенням COVID-19, роботодавці можуть змінювати графік роботи підприємства, установи, організації, а також доручати працівникам виконувати протягом певного періоду роботу, визначену трудовим договором, вдома та надавати працівнику за його згодою відпустку (зокрема без збереження заробітної плати, тривалість якої не включається до встановлених законодавством 15 днів на рік);
  • до 31 травня 2020 року заборонено проведення органами державного нагляду (контролю) планових заходів із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, крім перевірок суб’єктів господарювання, які віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику, перевірок у сфері дотримання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін, а також перевірок у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення;
  • заборонено проведення податкових перевірок в період з 18 березня по 31 травня 2020 року, крім документальних позапланових перевірок щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тис. гривень;
  • до 31 травня 2020 року зупинено проведення всіх документальних та фактичних перевірок, які були розпочаті та не були завершені до 18 березня 2020 року;
  • за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня по 31 травня 2020 р., штрафні санкції не застосовуються за деякими виключеннями (наприклад, штрафні санкції продовжують застосовуватись за відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; або порушення правил обліку, виробництва та обігу пального або спирту етилового на акцизних складах, що застосовуються на загальних підставах; або порушення нарахування, декларування та сплати ПДВ, акцизного податку, рентної плати);
  • в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року не нараховується та не сплачується земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності;
  • в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року не визнаються об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, об’єкти нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних або юридичних осіб;
  • фізичні особи-підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а також члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, звільняються від нарахування, обчислення та сплати ЄСВ за періоди з 1 по 31 березня та з 1 по 30 квітня 2020 року за себе;
  • в період з 1 березня по 30 квітня 2020 року платникам ЄСВ не нараховується пеня, а нарахована пеня за ці періоди підлягає списанню, а також тимчасово не застосовуються штрафні санкції за (1) несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску; (2) неповну сплату або несвоєчасну сплату суми єдиного внеску одночасно з видачею сум виплат, на які нараховується єдиний внесок (авансових платежів); (3) несвоєчасне подання звітності до податкових органів;
  • протягом періоду з 18 березня по 18 травня 2020 року заборонено проведення податкових перевірок правильності нарахування, обчислення та сплати ЄСВ;
  • запровадження комплексу заходів щодо обов’язкового застосування РРО платниками єдиного податку другої – четвертої груп (фізичними особами-підприємцями) продовжено, в середньому, на 3 місяці.

Наразі неможливо оцінити ефективність запроваджених державою поступок щодо бізнесу з огляду на унікальність ситуації та відсутність у держави практичного досвіду подолання негативних наслідків, спричинених пандемією хвороби такого масштабу. Очевидно, що в такий непростий час бізнес, безумовно, очікує та розраховує на підтримку держави, але при цьому готовий по можливості допомагати якнайшвидше зупинити поширення коронавірусної хвороби та відновити ділову активність.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: