fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Бізнес-форум “Детінізація – цивілізація” вимагає розширення фіскалізації торгівлі

17/ 11/ 2020
  Європейська Бізнес Асоціація вкотре наголошує, тіньова економіка завдає суттєвої шкоди не лише добросовісній конкуренції, але й призводить до суттєвих втрат державного бюджету та несе загрозу українським споживачам. Відтак, легальний бізнес закликає народних депутатів та представників всіх органів влади не допустити відкату реформи щодо використання онлайн РРО та «кеш-беку» для споживачів. Крім того, важливо продовжити курс на детінізацію економіки, зокрема, завершити реформу митниці та судів, забезпечити створення цивілізованих правил ведення торгівлі в інтернеті. Про це йшлося на бізнес-Форумі Асоціації – «Детінізація – цивілізація», 16 листопада, до якого було запрошено приєднатись, в тому числі, і представників Адміністрації Президента та народних депутатів України. Так, Вячеслав Склонний, комерційний директор Фокстрот констатував перевищення темпів росту легального імпорту над темпами росту продажів головних категорій побутової техніки і електроніки у січні-вересні 2020 року у порівнянні з січнем-вереснем 2019 року. Він наголосив, що це дозволяє припустити, що частка сірого імпорту на ринку скоротилась після квітня 2020 року. Тоді ж логічним є ще одне припущення, що зафіксували дослідники  компанії  CBR: зменшення сірого імпорту внаслідок карантинних обмежень руху приватних осіб через кордон є головним чинником перевищення темпів росту імпорту над темпами росту продажів для категорій смартфонів, телевізорів, техніки для кухні. Якщо прийняти за базу оцінки експертів щодо частки сірого імпорту у вартісному обсязі ринку у 2019 році (за даними GFK) та врахувати динаміку легального імпорту та продажів у травні-серпні 2020 року, то розрахунок свідчить про скорочення частки сірого імпорту у категоріях-«антилідерах» 2019 року (наприклад, смартфони: скорочення частки сірого імпорту у вартісному обсязі ринку з 29% у 2019 році до 20% у травні-серпні 2020 року). Загалом, за його словами, на ринку побутової техніки та електроніки розрахунок показує зменшення частки сірого імпорту з 23% до 16% у грошовому вимірі. Однак є ризик, що зменшення сірого імпорту внаслідок карантинних обмежень на перетин кордону приватними особами є ситуативним і короткостроковим. Карантинні обмеження, ймовірно, не мали впливу на інші канали нелегального імпорту, а саме: недостовірне декларування, «поштову контрабанду» - пересилання курєрською поштою на фізичних осіб, корупційні «спеціальні умови» для сірих імпортерів. Для подолання сірого імпорту у довгостроковій перспективі  необхідні системна протидія сірому імпорту з боку митних та правоохоронних органів, зокрема, унеможливлення корупції на митниці, та збільшення підзвітності продавців, зокрема, через фіскалізацію та обовязок пояснення походження товарів.   Євген Школа, керівник юридичного департаменту компанії Самсунг розкрив кейс щодо  відсутності цивілізованих правил ведення торгівлі в інтернеті у зв’язку з відсутністю механізмів притягнення до відповідальності порушників та неврегульованість діяльності маркетплейсів та прайсагрегаторів. «Ринок розвивається стрімко і у споживача є кілька варіантів купівлі товару. Інтернет-магазини, часто, є зручним способом, але, здебільшого, саме вони і наражають споживача на небезпеку, адже правила його регулювання – застарілі. Як же зменшити ці ризики? Відповідь проста, за допомогою фіскального чеку, який фіксує факт договору купівлі-продажу. Це допоможе реалізувати свої права в мережі сервісних центрів», - пояснив пан Школа. Також він додав, що представниками Комітету побутової електроніки ЕВА було розроблено концепцію «Споживач+» - додаток, який, в ідеалі, має містити інформацію про продавця – адресу, тощо. Наостанок, він закликав органи державної влади ініціювати розробку такого додатку, аби споживач мав можливість захистити свої права. До речі, соціологічна група Рейтинг, опитавши у листопаді 2020 року 2000 респондентів, навела цифру, що 68% користувачів платформи «Дія» хотіли б мати сторінку  «Споживач+», де будуть зібрані електронні фіскальні чеки, гарантійні талони та список підприємців без проблем із ідентифікацією субєкта підприємництва. Директор платіжної платформа Fondy Андрій Воронін розповів про нові можливості для бізнесу від використання програмного РРО, які, в першу чергу, полягають в здешевлені та спрощенні правил використання так званого програмного касового апарату для онлайн бізнесу. Зокрема, наразі у бізнесу немає потреби купувати традиційний касовий апарат або наймати окремого бухгалтера, оскільки, все адміністрування відбувається онлайн. Водночас, пан Воронін пояснив, яким чином можна підключити касу з ДФС та в той же день використовувати безкоштовне програмне рішення для бізнесу. «Ідею використання касового апарату в смартфон також активно підтримала Лада Пирожкова, підприємниця, CoffeeHot (учасниця проєкту Unlimit Ukraine Асоціації). Також, пані Лада зазначила, що підтримує детінізацію економіки, оскілки для того, щоб невеликий бізнес успішно працював в Україні та виходив на міжнародні ринки, важливим є виведення економіки України з тіні та запровадження цивілізованих правил ведення бізнесу. Саме за цих умов українські компанії зможуть розвиватись та створювати нові робочі місця». Також, з цікавим кейсом виступив Олег Кармазинський, експерт Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації, який на цифрах продемонстрував як використання особливостей функціонування спрощеної системи оподаткування робить «сірий» бізнес, до прикладу, реалізацію побутової техніки в Україні надприбутковою справою. Робота крупного бізнесу через ФОП підвищує його прибутковість бізнесу в півтора рази та робить неможливою конкуренцію по таким товарам з законослухняним  продавцем, - зазначив експерт на прикладі імпорту популярної моделі телевізора 32” з Smart модулем , який дистрибується  ексклюзивно одним оператором ринку. Юрій Сорочинський, Генеральний директор Nemiroff озвучив, що не зважаючи на обов’язковість використання РРО, 50% ринку знаходиться в тіні і причинами є створені в державі неефективні інструменти контролю. При цьому, як уточнив Сорочинський, виключення становить реалізація товарів через національні торговельні мережі, які точно не пропускають через себе тіньовий алкоголь. Для боротьби з нелегальним ринком в Україні, за словами Юрія, необхідно посилити контроль над виробництвом й обігом спирту, продовження реформи сканування марок на касі як  захист прав споживачів та електронну товарно-транспортну накладну. Це все можливо у разі обов’язкового використання РРО усіма суб’єктами господарювання (включаючи онлайн торгівлю та HoReCa). Наочно, систему контролю, ситуацію з тіньовим сектором продемонструвала Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки ЕВА. Крім того, вона представила кроки, які варто зробити задля боротьби з тінню – реформа митниці, фіскалізація економіки країни та ризикових галузей, впровадження онлайн РРО та можливостей «кеш-беку», зниження прямих податків. Водночас, до заходу долучилась Юлія Ковалів, заступник Керівника Офісу Президента України. Так, за її словами, детінізація секторів – одна з базових речей для вирівнювання правил гри. Цього року було зроблено чимало кроків для детінізації секторів. Крім того, через пандемію акцент було зроблено і на підтримку малого та середнього бізнесу, наприклад, впроваджено програму 5-7-9 (наближаємось до 13 млрд виданих кредитів). Зі свого боку, модератор заходу заступник директора ЕВА, Світлана Михайловська наголосила, що в боротьбі з тіньовою економікою, бізнес та влада – партнер і закликала до співпраці. В другій частині Форуму відбулася панельна дискусія представників бізнесу, в ході якої учасники обговорили не лише почуті кейси, а й, в цілому, шкоду від тіньового ринку для держави, вплив на добросовісну конкуренцію та споживачів. Водночас, питанням, що лунало до учасників панелі було: ризики, що несе бізнес від тіньового сектору є репутаційними чи все ж бізнес-ризиками? «Фіскалізація ризикових областей, куди, безсумнівно, варто віднести й ювелірну галузь, є необхідною умовою для захисту прав споживача. За відсутності обовязкового фіскального чеку покупець виявляється незахищеним, як і сам білий бізнес, - зазначила Євгенія Чижевська, директор Pandora в Україні. - Ми несемо бізнес-ризики і ризики репутації. Говорячи про ювелірний бізнес Pandora в Україні, треба розуміти, яка кількість нелегального товару ввозитися в країну. Коли до нас приходять клієнти, які начебто купили продукт у нас (а насправді на тіньовому ринку), дуже складно пояснити їм, чому ми не можемо надати сертифікований сервіс: ремонт, повернення тощо. Сервіс, який по праву належить нашим клієнтам. Ми великий бізнес, хоча у нас всього 48 магазинів. Весь товар проходить сертифікацію в Україні, тому що це вироби, які стикаються з тілом, можуть викликати алергію і т д. Люди в тіні цим не займаються і не витрачають на це зусилля і гроші». Ігор Ланда, Генеральний директор BT Invest Ukraine наголосив, що легальні бізнеси створюють  робочі місця, платять податки, тощо. Коли ж один бізнес платить податки, зарплати, а поряд працює нелегальний бізнес, який цього не робить – очевидно, умови є не рівними. Вирішенням і є фіскалізація. Водночас, що наявність касового апарату – дорого, це фейк. Геннадій Вербиленко, Генеральний директор «Комфі ТРЕЙД»: «Кожна нова влада приходить з лозунгом Контрабанда СТОП. Але є нерозуміння, що є причина, а що – наслідок. Потоки контрабанди – це наслідки. А причина – в країні можна абсолютно безкарно продавати контрабандну продукцію. Водночас, причиною цього є неорганізована та невідрегульована торгівля всередині країни. Вихід є показати чесний оборот і один з варіантів – почати з ризикових категорій, якщо парламент не наважиться зберегти більш широку фіскалізацію. А метою детінізації є не чинити тиск на малий бізнес, а вивести бізнес із «сірої» зони. Адвокати контрабанди вже рік розбурхують фейками підприємницьке середовище, намагаючись таким чином чинити тиск на законодавців чужими руками, для того, щоб зберегти статус-кво, розуміючи,  що фіскальний чек - це вирок «схемникам».  Звісно, сьогодні парламентські фракції стоять перед вибором – або ми підемо назад в 90-ті, або ми будемо будувати цивілізовану європейську країну. Сергій Гонтар, Директор Philips в Україні зазначив, що в період карантину саме прозорий бізнес прийняв найбільший удар на себе, підтримуючи економіку країни, продовжуючи утримувати персонал, платити заробітні плати і податки, на противагу тіньовому бізнесу, а значить, він має повне право вимагати для всіх гравців на ринку рівних правил. Тому, сподіваємося, Закони №128 і 129 запрацюють в повному обсязі в 2021 році, а держава не зійде зі шляху фіскалізації економіки. Ігор Червоненко, Голова ТОВ «Фармастор» представив ситуацію в аптечному секторі. Зі свого боку, він підтримав думку про необхідність фіскалізації та значущість касових апаратів. «Фіскальний чек – це, в першу чергу, захист споживача, адже це означає, що є інформація про продавця. Також він залишається у РРО, у разі втрати паперового екземпляра. Водночас, товарний чек не містить функції захисту прав, оскільки може бути підробленим, загубленим тощо», - зазначив він. Дякуємо усім учасникам за плідну дискусію. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто, а реформи – не відкочено назад.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Європейська Бізнес Асоціація вкотре наголошує, тіньова економіка завдає суттєвої шкоди не лише добросовісній конкуренції, але й призводить до суттєвих втрат державного бюджету та несе загрозу українським споживачам. Відтак, легальний бізнес закликає народних депутатів та представників всіх органів влади не допустити відкату реформи щодо використання онлайн РРО та «кеш-беку» для споживачів. Крім того, важливо продовжити курс на детінізацію економіки, зокрема, завершити реформу митниці та судів, забезпечити створення цивілізованих правил ведення торгівлі в інтернеті. Про це йшлося на бізнес-Форумі Асоціації – «Детінізація – цивілізація», 16 листопада, до якого було запрошено приєднатись, в тому числі, і представників Адміністрації Президента та народних депутатів України.

Так, В’ячеслав Склонний, комерційний директор Фокстрот констатував перевищення темпів росту легального імпорту над темпами росту продажів головних категорій побутової техніки і електроніки у січні-вересні 2020 року у порівнянні з січнем-вереснем 2019 року. Він наголосив, що це дозволяє припустити, що частка сірого імпорту на ринку скоротилась після квітня 2020 року. Тоді ж логічним є ще одне припущення, що зафіксували дослідники  компанії  CBR: зменшення сірого імпорту внаслідок карантинних обмежень руху приватних осіб через кордон є головним чинником перевищення темпів росту імпорту над темпами росту продажів для категорій смартфонів, телевізорів, техніки для кухні.

Якщо прийняти за базу оцінки експертів щодо частки сірого імпорту у вартісному обсязі ринку у 2019 році (за даними GFK) та врахувати динаміку легального імпорту та продажів у травні-серпні 2020 року, то розрахунок свідчить про скорочення частки сірого імпорту у категоріях-«антилідерах» 2019 року (наприклад, смартфони: скорочення частки сірого імпорту у вартісному обсязі ринку з 29% у 2019 році до 20% у травні-серпні 2020 року).

Загалом, за його словами, на ринку побутової техніки та електроніки розрахунок показує зменшення частки сірого імпорту з 23% до 16% у грошовому вимірі. Однак є ризик, що зменшення сірого імпорту внаслідок карантинних обмежень на перетин кордону приватними особами є ситуативним і короткостроковим. Карантинні обмеження, ймовірно, не мали впливу на інші канали нелегального імпорту, а саме: недостовірне декларування, «поштову контрабанду» – пересилання кур’єрською поштою на фізичних осіб, корупційні «спеціальні умови» для сірих імпортерів. Для подолання сірого імпорту у довгостроковій перспективі  необхідні системна протидія сірому імпорту з боку митних та правоохоронних органів, зокрема, унеможливлення корупції на митниці, та збільшення підзвітності продавців, зокрема, через фіскалізацію та обов’язок пояснення походження товарів.  

Євген Школа, керівник юридичного департаменту компанії Самсунг розкрив кейс щодо  відсутності цивілізованих правил ведення торгівлі в інтернеті у зв’язку з відсутністю механізмів притягнення до відповідальності порушників та неврегульованість діяльності маркетплейсів та прайсагрегаторів. «Ринок розвивається стрімко і у споживача є кілька варіантів купівлі товару. Інтернет-магазини, часто, є зручним способом, але, здебільшого, саме вони і наражають споживача на небезпеку, адже правила його регулювання – застарілі. Як же зменшити ці ризики? Відповідь проста, за допомогою фіскального чеку, який фіксує факт договору купівлі-продажу. Це допоможе реалізувати свої права в мережі сервісних центрів», – пояснив пан Школа. Також він додав, що представниками Комітету побутової електроніки ЕВА було розроблено концепцію «Споживач+» – додаток, який, в ідеалі, має містити інформацію про продавця – адресу, тощо. Наостанок, він закликав органи державної влади ініціювати розробку такого додатку, аби споживач мав можливість захистити свої права. До речі, соціологічна група Рейтинг, опитавши у листопаді 2020 року 2000 респондентів, навела цифру, що 68% користувачів платформи «Дія» хотіли б мати сторінку  «Споживач+», де будуть зібрані електронні фіскальні чеки, гарантійні талони та список підприємців без проблем із ідентифікацією суб’єкта підприємництва.

Директор платіжної платформа Fondy Андрій Воронін розповів про нові можливості для бізнесу від використання програмного РРО, які, в першу чергу, полягають в здешевлені та спрощенні правил використання так званого програмного касового апарату для онлайн бізнесу. Зокрема, наразі у бізнесу немає потреби купувати традиційний касовий апарат або наймати окремого бухгалтера, оскільки, все адміністрування відбувається онлайн. Водночас, пан Воронін пояснив, яким чином можна підключити касу з ДФС та в той же день використовувати безкоштовне програмне рішення для бізнесу.

«Ідею використання касового апарату в смартфон також активно підтримала Лада Пирожкова, підприємниця, CoffeeHot (учасниця проєкту Unlimit Ukraine Асоціації). Також, пані Лада зазначила, що підтримує детінізацію економіки, оскілки для того, щоб невеликий бізнес успішно працював в Україні та виходив на міжнародні ринки, важливим є виведення економіки України з тіні та запровадження цивілізованих правил ведення бізнесу. Саме за цих умов українські компанії зможуть розвиватись та створювати нові робочі місця».

Також, з цікавим кейсом виступив Олег Кармазинський, експерт Митного комітету Європейської Бізнес Асоціації, який на цифрах продемонстрував як використання особливостей функціонування спрощеної системи оподаткування робить «сірий» бізнес, до прикладу, реалізацію побутової техніки в Україні надприбутковою справою. “Робота крупного бізнесу через ФОП підвищує його прибутковість бізнесу в півтора рази та робить неможливою конкуренцію по таким товарам з законослухняним  продавцем”, – зазначив експерт на прикладі імпорту популярної моделі телевізора 32” з Smart модулем , який дистрибується  ексклюзивно одним оператором ринку.

Юрій Сорочинський, Генеральний директор Nemiroff озвучив, що не зважаючи на обов’язковість використання РРО, 50% ринку знаходиться в тіні і причинами є створені в державі неефективні інструменти контролю. При цьому, як уточнив Сорочинський, виключення становить реалізація товарів через національні торговельні мережі, “які точно не пропускають через себе тіньовий алкоголь”. Для боротьби з нелегальним ринком в Україні, за словами Юрія, необхідно посилити контроль над виробництвом й обігом спирту, продовження реформи сканування марок на касі як  захист прав споживачів та електронну товарно-транспортну накладну. Це все можливо у разі обов’язкового використання РРО усіма суб’єктами господарювання (включаючи онлайн торгівлю та HoReCa).

Наочно, систему контролю, ситуацію з тіньовим сектором продемонструвала Вікторія Куликова, менеджер Комітету побутової електротехніки ЕВА. Крім того, вона представила кроки, які варто зробити задля боротьби з тінню – реформа митниці, фіскалізація економіки країни та ризикових галузей, впровадження онлайн РРО та можливостей «кеш-беку», зниження прямих податків.

Водночас, до заходу долучилась Юлія Ковалів, заступник Керівника Офісу Президента України. Так, за її словами, детінізація секторів – одна з базових речей для вирівнювання правил гри. Цього року було зроблено чимало кроків для детінізації секторів. Крім того, через пандемію акцент було зроблено і на підтримку малого та середнього бізнесу, наприклад, впроваджено програму 5-7-9 (наближаємось до 13 млрд виданих кредитів).

Зі свого боку, модератор заходу заступник директора ЕВА, Світлана Михайловська наголосила, що в боротьбі з тіньовою економікою, бізнес та влада – партнер і закликала до співпраці.

В другій частині Форуму відбулася панельна дискусія представників бізнесу, в ході якої учасники обговорили не лише почуті кейси, а й, в цілому, шкоду від тіньового ринку для держави, вплив на добросовісну конкуренцію та споживачів. Водночас, питанням, що лунало до учасників панелі було: ризики, що несе бізнес від тіньового сектору є репутаційними чи все ж бізнес-ризиками?

«Фіскалізація ризикових областей, куди, безсумнівно, варто віднести й ювелірну галузь, є необхідною умовою для захисту прав споживача. За відсутності обов’язкового фіскального чеку покупець виявляється незахищеним, як і сам білий бізнес, – зазначила Євгенія Чижевська, директор Pandora в Україні. – Ми несемо бізнес-ризики і ризики репутації. Говорячи про ювелірний бізнес Pandora в Україні, треба розуміти, яка кількість нелегального товару ввозитися в країну. Коли до нас приходять клієнти, які начебто купили продукт у нас (а насправді на тіньовому ринку), дуже складно пояснити їм, чому ми не можемо надати сертифікований сервіс: ремонт, повернення тощо. Сервіс, який по праву належить нашим клієнтам. Ми великий бізнес, хоча у нас всього 48 магазинів. Весь товар проходить сертифікацію в Україні, тому що це вироби, які стикаються з тілом, можуть викликати алергію і т д. Люди в тіні цим не займаються і не витрачають на це зусилля і гроші».

Ігор ЛандаГенеральний директор BT Invest Ukraine наголосив, що легальні бізнеси створюють  робочі місця, платять податки, тощо. Коли ж один бізнес платить податки, зарплати, а поряд працює нелегальний бізнес, який цього не робить – очевидно, умови є не рівними. Вирішенням і є фіскалізація. Водночас, що наявність касового апарату – дорого, це фейк.

Геннадій Вербиленко, Генеральний директор «Комфі ТРЕЙД»: «Кожна нова влада приходить з лозунгом “Контрабанда СТОП”. Але є нерозуміння, що є причина, а що – наслідок. Потоки контрабанди – це наслідки. А причина – в країні можна абсолютно безкарно продавати контрабандну продукцію. Водночас, причиною цього є неорганізована та невідрегульована торгівля всередині країни. Вихід є показати чесний оборот і один з варіантів – почати з ризикових категорій, якщо парламент не наважиться зберегти більш широку фіскалізацію. А метою детінізації є не чинити тиск на малий бізнес, а вивести бізнес із «сірої» зони. Адвокати контрабанди вже рік розбурхують фейками підприємницьке середовище, намагаючись таким чином чинити тиск на законодавців чужими руками, для того, щоб зберегти статус-кво, розуміючи,  що фіскальний чек – це вирок «схемникам».  Звісно, сьогодні парламентські фракції стоять перед вибором – або ми підемо назад в 90-ті, або ми будемо будувати цивілізовану європейську країну.

Сергій Гонтар, Директор Philips в Україні зазначив, що в період карантину саме прозорий бізнес прийняв найбільший удар на себе, підтримуючи економіку країни, продовжуючи утримувати персонал, платити заробітні плати і податки, на противагу тіньовому бізнесу, а значить, він має повне право вимагати для всіх гравців на ринку рівних правил. Тому, сподіваємося, Закони №128 і 129 запрацюють в повному обсязі в 2021 році, а держава не зійде зі шляху фіскалізації економіки.

Ігор ЧервоненкоГолова ТОВ «Фармастор» представив ситуацію в аптечному секторі. Зі свого боку, він підтримав думку про необхідність фіскалізації та значущість касових апаратів. «Фіскальний чек – це, в першу чергу, захист споживача, адже це означає, що є інформація про продавця. Також він залишається у РРО, у разі втрати паперового екземпляра. Водночас, товарний чек не містить функції захисту прав, оскільки може бути підробленим, загубленим тощо», – зазначив він.

Дякуємо усім учасникам за плідну дискусію. Сподіваємось, голос бізнесу буде почуто, а реформи – не відкочено назад.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Звіти та фотогалереї

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: