fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Банкрутство-2020. «Chambers Global Guide»

03/ 02/ 2021
  Олександр БОНДАРЧУК В.о. голови «Національної асоціації арбітражних керуючих України», арбітражний керуючий, керуючий партнер ЮА «Абсолют», адвокат, к.е.н. Олександр ГЛАДІЙ Директор ЮА «Абсолют», адвокат, арбітражний керуючий, к.ю.н. 1. Тенденції та зміни ринку 1.1 Стан ринку реструктуризації Зміна політичної ситуації в Україні, зміна уряду, бойові дії на сході країни і спалах COVID-19 спричинили збільшення витрат на оборонну і медичну сферу, руйнування виробничих потужностей, інфраструктури і транспорту, втрату можливості використання земель, скорочення чисельності населення, зменшення показників продуктивності праці. Вищевказані фактори чинять негативний вплив на показник ВВП і національну економіку в цілому, що, в свою чергу, негативно відобразилося на субєктах господарювання, щодо яких були застосовані процедури банкрутства. Ухвалений Кодекс з процедур банкрутства, містить структурні зміни в процедурах банкрутства і спрямований на підвищення ефективності та результативності останніх. З набранням чинності цим Кодексом запрацював механізм банкрутства фізичних осіб, що також має важливе значення, оскільки дасть можливість вирішити різні ситуації з реструктуризацією іпотечних позик, номінованих в іноземній валюті. Офіційні статистичні дані щодо параметрів стану ринку реструктуризації і неплатоспроможності в Україні не представлені. За оцінками учасників ринку показники resolving insolvency знаходяться на наступному рівні: середня тривалість розгляду судової справи, в рамках якого здійснюється фінансове оздоровлення боржника або визнання боржника банкрутом, становить 2,9 року; витрати на супровід процедури банкрутства складають не менше 40,5% від вартості майна боржника; індекс стягнення заборгованості за різними оцінками коливається в межах 9%. Зазначені скромні показники знайшли своє відображення в низькому рейтингу Doing business. Україна, за показником resolving insolvency зайняла 146 місце. 2. Правові режими, що регулюють питання реструктуризації, реорганізації, неплатоспроможності і ліквідації 2.1. Огляд законодавчих актів та правових режимів В Україні питання реструктуризації, реорганізації, неплатоспроможності і ліквідації регулюються такими нормативно-правовими актами: Цивільний кодекс України; Господарський кодекс України; Кодекс України про процедури банкрутства; Господарсько-процесуальний кодекс України; Закон України «Про фінансової реструктуризації». 2.2. Типи добровільної і примусової реструктуризації, реорганізації, неплатоспроможності та реструктуризації Добровільною судовою процедурою, в рамках якої здійснюється фінансове оздоровлення боржника або визнання його банкрутом, є процедура банкрутства, ініціювання якої покладено на керівника боржника в разі, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобовязань боржником у повному обсязі перед іншими кредиторами. Примусової офіційної реорганізацією є реорганізація юридичної особи монополіста шляхом ділення за рішенням Антимонопольного комітету України у звязку з порушенням конкурентного законодавства. Примусової судовою процедурою, в рамках якої здійснюється фінансове оздоровлення боржника або визнання його банкрутом, є процедура банкрутства, ініційована кредитором боржника. 2.3. Зобовязання про початок офіційної процедури визнання неплатоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства зобовязує компанію в особі її керівника в разі загрози неплатоспроможності компанії звернутися до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство. Українське законодавство передбачає місячний термін для звернення до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство через загрози неплатоспроможності. Визначення загрози неплатоспроможності міститься в двох статтях Кодексу, зокрема: загроза неплатоспроможності виникає, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобовязань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; загроза неплатоспроможності визначена як ситуація, при якій існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобовязання або здійснювати звичайні поточні платежі. Кодекс також встановлює, що, якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог і своєчасно не звернувся до суду з відповідною заявою, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів. 2.4 Початок примусової процедури визнання неплатоспроможності Кодекс України з процедур банкрутства наділяє кредиторів правом ініціювати відкриття процедури банкрутства боржника поряд з самим боржником, для якого це є зобовязанням. З метою ініціювання відкриття процедури банкрутства кредитори мають право звернутися з заявою до господарського суду у встановленій процесуальній формі. Підставою для подачі заяви є неможливість боржника виконати майнові зобовязання перед кредитором, термін виконання за якими настав. Вимоги нового Кодексу з процедур банкрутства дозволяють кредитору обєднати в одній заяві всі грошові вимоги до боржника, які виникли з різних правових підстав. Законодавство дозволяє декільком кредиторам обєднати свої грошові вимоги та подати спільну заяву від імені всіх кредиторів. 2.5 Вимоги до визнання неплатоспроможності Для початку добровільної і примусової процедури визнання неплатоспроможності потрібен факт «неплатоспроможності боржника», який підтверджується неможливістю боржника виконати зобовязання перед кредитором, термін виконання за якими настав. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також узгодження наявності підстав для відкриття справи про банкрутство здійснюється господарським судом у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства. Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі і повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; імя або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це в відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, які є підставою для звернення до суду; перелік документів, які додаються до заяви. Надалі проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного положення, його положення на ринках і на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства за результатами якого приймається рішення про перехід в наступну процедуру. 2.6 Конкретні законодавчі режими реструктуризації і неплатоспроможності Основним Законом України, що визначає режим/процедуру банкрутства юридичних/фізичних осіб, є Кодекс України з процедур банкрутства. Також законодавством України встановлені спеціальні правові норми, які застосовуються до фінансових установ, страхових компаній, акціонерних товариств, які регламентуються Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Законом України «Про акціонерні товариства», законом України «Про іпотечні облігації», законом України «Про страхування», а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють дану сферу діяльності. 3. Позасудова реструктуризація і узгоджене врегулювання заборгованості 3.1 Узгоджені та інші позасудові засоби врегулювання заборгованості, і реструктуризація Кодексом України з процедур банкрутства передбачені заходи щодо запобігання банкрутству боржника-юридичної особи та позасудові процедури. У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобовязаний направити засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості про наявність ознак банкрутства. У свою чергу засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в рамках заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржникові фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобовязань боржника перед кредиторами , в тому числі зобовязань щодо сплати податків і зборів (обовязкових платежів), страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство). 3.2 Узгоджені процеси реструктуризації і врегулювання заборгованості Відповідно до законодавства України до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута. Залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна, господарський суд застосовує загальний або спеціальний порядок провадження у справі про банкрутство. Важливо відзначити, що саме санація боржника є узгодженими процесами реструктуризації боржника, при затвердженні яких судом, потрібні дотримання інтересів усіх учасників виробництва. 3.3 Нове фінансування Українське законодавство не встановлює будь-яких сверхпріорітетних прав для інвесторів, які здійснюють інвестування нових засобів в боржника, що знаходиться в процедурі банкрутства. На стадії реалізації затвердженого плану санації для боржника передбачена можливість отримати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, яких звільняють. Для погашення кредиту, використовуються кошти від продажу майна боржника, які направляються для цілей погашення кредиту позачергово. 3.4 Обовязки кредиторів Права, обовязки і порядок реалізації повноважень кредиторів в процедурі банкрутства, визначено Кодексом України з процедур банкрутства. Зазначений нормативно-правовий акт наказує більшою мірою права кредиторів, якими вони можуть скористатися. Наприклад: кредитори мають право брати участь у загальних зборах кредиторів. Залежно від їх статусу, залежить і вплив на прийняття рішень за участю в зборах кредиторів: конкурсні кредитори можуть голосувати, якщо їхні вимоги заявлені в строк і визнані судом або заставні кредитори мають лише право дорадчого голосу. На зборах кредиторів приймаються ряд рішень, серед яких: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів серед всіх кредиторів, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів, схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього, звернення до господарського суду з клопотанням про введенні такої процедури у справі про банкрутство, обрання нового арбітражного керуючого в разі відсторонення від повноважень чинного арбітражного керуючого, а також всі питання, рішення по яких може приймати комітет кредиторів. Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням, більшістю голосів конкурсних кредиторів, присутніх на зборах кредиторів. Кількість голосів конкурсних кредиторів пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду і кратне однієї тисячі гривень. Кредитор, що має 25 і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів. Збори кредиторів в процедурі реструктуризації боргів боржника мають основні завдання в цій процедурі, а саме: розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника; розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника; прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність. Особливий же статус у заставного кредитора, без його згоди неможлива реалізація заставного майна на аукціоні. 3.5. Позасудова фінансова реструктуризація або врегулювання заборгованості Кодекс з процедур банкрутства передбачає позасудовому (досудову) фінансову реструктуризацію або ж врегулювання заборгованості, а саме: санацію боржника до порушення провадження у справі про банкрутство. Боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) має право ініціювати процедуру санації до порушення провадження у справі про банкрутство шляхом складання плану санації, який включає в себе: розмір, порядок і строки погашення вимог кредиторів. 4. Права і засоби правового захисту забезпеченого кредитора 4.1 Заставне право/забезпечення зобовязань Застава – це спосіб забезпечення зобовязань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право, в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобовязання, одержати задоволення вимог з вартості заставленого майна. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Предметом застави може бути будь-яке майно, на яке можливо звернути стягнення або яке може бути відчужено, а також майбутнє майно, яке заставодавець отримає після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Однак, предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер для заставодавця, культурні цінності, памятки культурної спадщини, обєкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації. За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави. 4.2 Права і засоби правового захисту Законодавство України, яке регулює сферу банкрутства, виділяє в окрему категорію забезпечених кредиторів, до яких відносить кредиторів, чиї права і вимоги забезпечені заставою майна боржника. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобовязання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором. У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобовязання, забезпеченого заставою. Кошти, отримані від реалізації заставного майна, спрямовуються виключно на погашення вимог кредитора, чиї вимоги забезпечені цим майном. Забезпечені кредитори мають можливість заблокувати процес затвердження плану санації. План санації повинен бути затверджений 2/3 голосів від усіх задіяних у санації забезпечених кредиторів. 4.3 Спеціальний процесуальний захист і права Забезпечені кредитори мають право на позачергове погашення вимог за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення. Кошти, отримані від реалізації забезпеченого майна, використовуються виключно для погашення вимог кредитора, які забезпечені реалізованим майном. Важливою особливістю є те, що арбітражний керуючий зобовязаний узгодити з забезпеченими кредиторами умови продажу предмета забезпечення. 5. Права, засоби правового захисту і пріоритети незабезпеченого кредитора 5.1. Права і пріоритети що відрізняються Пріоритетне право забезпечених кредиторів в процедурі банкрутства полягає в можливості погашення вимог таких кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, у позачерговому порядку. У той же час, погашення вимог незабезпечених кредиторів здійснюється в порядку черговості, регламентованої Кодексом з процедур банкрутства, при наявності активів у боржника. 5.2. Незабезпечені товарні кредитори Кредитори, вимоги яких не забезпечені заставою, є учасниками процесу банкрутства з моменту визнання господарським судом даних вимог до погашення таких вимог або ліквідації боржника. У разі недостатності коштів, отриманих від продажу майна банкрута, для повного погашення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. Вимоги, не задоволені у звязку з недостатністю майна, вважаються погашеними. 5.3. Права і засоби правового захисту для незабезпечених кредиторів Кредитори, вимоги яких не забезпечені заставою, є учасниками у всіх процедурах процесу банкрутства, а також наділені правами, що дозволяють їм (сторонам господарського процесу) оскаржити процесуальні документи в рамках справи про банкрутство боржника, брати участь на зборах кредиторів, бути обраними до комітету кредиторів, звертатися до господарського суду з клопотаннями, серед яких: клопотання про закриття процедури реструктуризації боргів у звязку з його невиконанням або неможливістю його виконання і введенням процедури погашення боргів, клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень із пропозицією кандидатури арбітражного керуючого, або виносити пропозиції господарському суду продовжити або скоротити термін процедури розпорядження майном. 5.4 Накладення арешту на майно до винесення судового рішення Чинним законодавством України передбачено можливість накладення арешту на майно боржника до винесення судового рішення як забезпечення позовних вимог. 5.5 Пріоритетні вимоги в процесі реструктуризації і неплатоспроможності Згідно із законодавством України, в першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, а також інші виплати, що належать співробітникам; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, повязані з виробництвом у справі про банкрутство в суді та роботою ліквідаційної комісії. Погашення в процедурі банкрутства вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, яке є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку. 6. Передбачені законом процеси реструктуризації, реабілітації та реорганізації 6.1 Передбачений законом процес для фінансової реструктуризації/реорганізації Законодавством України, зокрема Законом України «Про фінансової реструктуризації», передбачена процедура добровільної фінансової реструктуризацією підприємства в разі, якщо боржник знаходиться в критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспективною, що підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності. Здійснюється процедура за допомогою затвердженого плану реструктуризації. Якщо під час проведення добровільної фінансової реструктуризації боржник підготував план реструктуризації, який не був схвалений залученими кредиторами в порядку, встановленому цим Законом, але був затверджений необхідною кількістю голосів кредиторів відповідно до статті 5 Кодексу України про процедури банкрутства для затвердження плану санації, боржник має право приєднати такий план реструктуризації як план санації до заяви про затвердження плану санації без проведення зборів кредиторів, якщо тільки такий план відповідає вимогам статті 5 Кодексу України про процедури банкрутства. 6.2 Положення компанії З відкриттям провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Дія мораторію припиняється автоматично після закінчення 170 календарних днів з дня відкриття провадження у справі щодо майна боржника, яке є предметом забезпечення вимог кредиторів, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації. Позовні виробництва, в яких стягується заборгованість з боржника, призупиняються до розгляду конкурсних кредиторських вимог, поданих в термін, передбачений Кодексом з процедур банкрутства. Відкриття справи і призначення розпорядника майном не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівника або органу управління боржника можуть бути припинені у разі незастосування ними заходів збереження майна боржника, створення перешкод розпоряднику майна або інші порушення Закону. Однак повноваження органів управління боржника припиняються з моменту введення таких процедур як санація і ліквідація. У процедурі розпорядження майном фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі – інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо). 6.3 Роль кредиторів Відповідно до Кодексу України про процедури банкрутства, існують такі категорії кредиторських вимог: конкурсні, забезпечені заставою боржника, поточні. Кредитори в рамках справи про банкрутство мають процесуальні права впливати на хід процедури банкрутства шляхом прийняття відповідних рішень загальних зборів та комітету кредиторів, участі в судових засіданнях, оскарження незаконних дій арбітражних керуючих та процесуальних документів суду. 6.4. Вимоги незгодних кредиторів З метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації всі кредитори діляться на класи. Кожна чергу формує окремий клас кредиторів. Планом санації передбачається рівнозначний порядок задоволення вимог одного класу. Ухвалення рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування. Відносно кредиторів, які не брали участь в голосуванні про схвалення плану санації, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які схвалили план санації, вимоги яких віднесені до одного класу. У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере клас кредиторів, розмір і порядок задоволення вимог якого за планом санації відрізняється від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації. 6.5. Торгівля претензіями до компанії Законодавством України передбачена можливість переуступки права вимоги від одного кредитора до іншого. Визнання переходу права вимоги до нового кредитора здійснює господарський суд шляхом прийняття відповідної ухвали. 6.6. Використання процедури реструктуризації для реорганізації корпоративної групи На сьогоднішній день в Україні відсутні процедури реструктуризації для реорганізації корпоративної групи і підвищення ефективності управління. 6.7. Обмеження на використання або продаж активів компанії Продаж майна боржника в процедурі банкрутства здійснюється в порядку, встановленому Кодексом, шляхом проведення торгів у формі аукціону в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торговельної системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України. Продажу підлягають всі види майна боржника, за винятком прав і обовязків, які не можуть бути передані іншим особам. 6.8. Розпорядження активами і повязані з цим процедури Після відкриття справи про банкрутство, на стадії розпорядження майном боржника, за боржником зберігається право розпорядження його активами. Важливо враховувати, що таке право реалізується відповідно до обмежень, зазначених в ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства. На стадії процедур санації та ліквідації боржника, право розпорядження активами переходить арбітражному керуючому, який виконує повноваження керуючого санацією/ліквідатора. У кредиторів боржника відсутнє право розпорядження активами боржника. 6.9. Заставні права і заходи забезпечення безпеки забезпеченого кредитора Забезпечені кредитори мають право позачергового погашення своїх вимог за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення. Умови продажу майна боржника, який є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобовязаний узгодити з відповідним забезпеченим кредитором або судом. 6.10. Пріоритетне нове фінансування У процедурі санації, при наявності інвесторів, в плані санації передбачається залучення нових інвестицій. Інвесторами є особи, що прийняли рішення про внесення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в обєкти інвестування. Боржник, власник корпоративних прав боржника в будь-який час до закінчення ліквідаційної процедури має право одночасно задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів або надати боржникові грошові кошти для задоволення всіх вимог. 6.11. Визначення вартості претензій і кредиторів Кредитори мають право заявити вимоги до боржника в розмірі, вираженому в грошових одиницях в національній валюті України. У разі, коли зобовязання боржника виражені в іноземній валюті, склад і розмір таких вимог визначається в національній валюті за курсом Національного Банку України на дату подачі кредитором заяви з вимогами до боржника. 6.12. Угода про реструктуризацію і реорганізації Відповідно до положень Кодексу України про процедури банкрутства, в Україні застосовується поняття – процедура санації боржника. Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів і/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. Зазначені вище заходи знаходять своє відображення в схваленому кредиторами плані санації, який підлягає обовязковому затвердженню Господарським судом. 6.13 Сторони, які не є боржниками Сторони у справі про банкрутство – конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут). План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої Кодексом України про процедури банкрутства, якщо самі кредитори не прийняли рішення про погіршення умов їх класу. План санації не впливає на вимоги кредитора до третіх осіб, якщо кредитор з такими вимогами проголосував проти прийняття плану санації. 6.14 Права заліку взаємних вимог Погашення кредиторських вимог шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог проводиться за наявності волі на це кредитора, а також у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів. 6.15. Недотримання умов угод За 15 днів до закінчення терміну проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобовязаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів. Звіт керуючого санацією має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня її надходження та не пізніше закінчення терміну процедури санації, визначеного в плані санації. За результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про: припинення провадження у справі у звязку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника; припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; внесення змін до плану санації та продовження терміну процедури санації. У разі виникнення обставин, які є підставою для припинення процедури санації, збори кредиторів може прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією. 6.16 Існуючі власники акцій У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, в тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обовязкові для боржника вказівки або мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна, на боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобовязаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленої цим Кодексом. 7. Передбачені законом процедури неплатоспроможності і ліквідації 7.1 Типи добровільних / примусових процедур Чинним законодавством передбачені заходи добровільної процедури щодо запобігання банкрутству боржника-юридичної особи, позасудова процедура (санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство). Боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до порушення провадження у справі про банкрутство. Здійснюється дана процедура відповідно до плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, який затверджується кожною категорією незабезпечених кредиторів, які володіють більш ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації в категорії. При цьому, вимоги незабезпечених кредиторів, які є зацікавленими особами по відношенню до боржника, не враховуються для цілей голосування при прийнятті плану санації. Також план санації передбачає участь в санації забезпечених кредиторів. Такий план санації повинен бути схвалений кожною категорією забезпечених кредиторів, які мають 2/3 голосів кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації даної категорії. Після затвердження плану санації, до господарського суду подається заява про затвердження плану санації. Господарський суд розміщує повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації на офіційному веб-порталі судової влади України. За результатами розгляду та вислухавши кожного присутнього на засіданні кредитора, що має заперечення за планом санації, навіть якщо такий кредитор проголосував за прийняття плану санації, господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації, якщо відсутні підстави для відмови. У законодавстві також передбачено відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою як боржника, так і кредитора. Про прийняття заяви до розгляду Господарський суд виносить ухвалу з призначенням підготовчого засідання, в якому проводитиметься перевірка вимог заявника, а також наявності підстав для відкриття провадження в справі про банкрутство. Про відкриття провадження суд виносить ухвалу із зазначенням визнаних вимог кредитора і їх розміру; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна. З метою виявлення всіх кредиторів, бажаючих взяти участь у справі, опубліковується оголошення про відкриття справи на офіційному веб-порталі судової влади України. 7.2 Проблемна передача Продаж майна банкрута здійснює арбітражний керуючий на аукціоні після проведення інвентаризації та оцінки майна. Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочку або відстрочку платежів за придбане майно. Право власності на майно, реалізоване в процедурі банкрутства, набуває покупець (переможець аукціону) після виконання всіх зобовязань, передбачених договором і Кодексом. 7.3 Організація кредиторів або комітетів Учасниками зборів кредиторів виступають конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів. Кількість голосів у конкурсних кредиторів пропорційно сумі визнаних вимог і кратні одній тисячі гривень (без урахування сум судового збору, неустойки, штрафу, пені та інших фінансових санкцій). Також в зборах кредиторів боржника можуть брати участь з правом дорадчого голосу, кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоровю громадян, конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подачі до суду, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, представник органу, уповноваженого управляти державним майном, арбітражний керуючий. Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на ньому присутні кредитори, які мають не менше двох третин голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів з необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводиться повторне перше зібрання, яке вважається повноважним за присутності на ньому кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і це збори не відбулися через відсутність кредиторів з необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважається повноважними за присутності на ньому кредиторів, що мають понад чверть голосів. У процедурі банкрутства збори кредиторів обирає комітет кредиторів, до складу якого не може входити більше семи кредиторів. Кредитори, що мають 25% і більше відсотків голосів виборців, автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедури банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів. 8. Міжнародні питання і процеси транскордонного співробітництва 8.1. Визнання і задоволення вимог у звязку з міжнародними процедурами Процедури банкрутства, повязані з іноземним виробництвом, застосовуються за принципом взаємності. Взаємність вважається існуючої, якщо можливість співпраці іноземної держави з Україною передбачена міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України. 8.2. Координація питань транскордонного співробітництва У разі транскордонного співробітництва за умови, якщо іноземна процедура банкрутства та провадження у справі про банкрутство, відкриті відповідно до Законодавства України, є взаємоповязаними, господарський суд надає судову допомогу. 8.3 Норми, стандарти і керівництва Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України про процедури банкрутства, а також міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Виконання в Україні рішень судів іноземних держав у справах про банкрутство визначається міжнародними договорами України, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України. Процедури банкрутства, повязані з іноземним виробництвом, застосовуються за принципом взаємності. Здійснення цього принципу передбачається міжнародним договором України, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України. Під час прийняття рішення про надання судової допомоги, відмову в її наданні або припинення надання, господарський суд повинен переконатися в тому, що не будуть порушені права власності та інші речові права кредиторів та інших зацікавлених осіб, включаючи боржника. Господарський суд відмовляє в застосуванні міжнародних аспектів банкрутства, якщо їх застосування суперечить публічному порядку, суверенітету і основним принципам законодавства України. 8.4 Іноземні кредитори Законодавством України встановлено, що іноземні особи мають такі ж самі процесуальні права і обовязки, як і громадяни України та юридичні особи, створені згідно із законодавством України, крім випадків, встановлених Законом або міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України. 9. Повірені особи/одержувачі/офіційні представники 9.1. Типи офіційних представників У процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном боржника призначається розпорядник майна; на стадії санації боржника – керуючий санацією; на стадії ліквідації боржника – ліквідатор. Здійснювати цю діяльність можуть лише арбітражні керуючі. Призначення арбітражного керуючого здійснює господарський суд з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України. 9.2. Нормативні функції, права та обовязки посадових осіб Законодавством України визначено права і обовязки арбітражного керуючого, який, зокрема, користується всіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства. Арбітражний керуючий зобовязаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника та ін. Під час реалізації своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним. 9.3 Відбір офіційних представників Кандидатура арбітражного керуючого, для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. При прийнятті заяви про порушення провадження у справі суд пропонує трьом арбітражним керуючим автоматизованого відбору подати заяву для участі в цій справі. Якщо заява для участі в справі надійшла тільки від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією, якщо ж заява для участі в справі надійшло від двох або трьох арбітражних керуючих, суд призначає кандидатуру першого арбітражного керуючого з системи автоматизованого відбору. Якщо ж не подано жодної заяви, то суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого за власною ініціативою. Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за поданням клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою по ряду підстав: невиконання або неналежне виконання обовязків, покладених на арбітражного керуючого; зловживання правами арбітражного керуючого; подання до суду неправдивих відомостей; відмова арбітражного керуючого в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску; припинення діяльності арбітражного керуючого; наявність конфлікту інтересів. Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, незалежно від наявності підстав. При наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів виносить ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконуваних повноважень. У разі відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, господарський суд призначає нового за клопотанням комітету кредиторів. У процедурі розпорядження майном боржника розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна може приймати ряд рішень: про участь боржника в обєднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших обєднаннях юридичних осіб; про передачу нерухомого майна в оренду; отримання позик (кредитів). У процедурі санації та ліквідації повноваження органів управління здійснює арбітражний керуючий. Статус арбітражного керуючого може отримати громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня із загальним стажем роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит. Однак, арбітражним керуючим не може стати особа: яку визнано судом недієздатною або обмеженою у дієздатності; яка має не зняту або непогашену у встановленому законом порядку судимість; яка не здатна виконувати обовязки арбітражного керуючого за станом здоровя; якій заборонено займати керівні посади. Є також ряд підстав, за яких арбітражного керуючого не можуть призначити розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією, зокрема тих: хто є зацікавленими особами в цій справі; що раніше здійснювали управління цим боржником-юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний для виконання обовязків, визначених цим Кодексом; що мають конфлікт інтересів; що здійснювали раніше повноваження приватного виконавця з примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), в яких боржник був стороною виконавчого провадження; що є близькими особами боржника-фізичної особи. 10. Обов’язки і особиста відповідальність директорів і посадових осіб підприємств з фінансовими проблемами 10.1. Обовязки директорів При виникненні ознак банкрутства керівник підприємства зобовязаний направити дану інформацію засновникам (учасникам, акціонерам). У разі визначення загальними зборами засновників ознак загрози неплатоспроможності підприємства, засновники можуть зобовязати керівника подати заяву в господарський суд про відкриття справи про банкрутство. У разі перешкоди керівником боржника виконання повноважень розпорядника майна, а також у разі вчинення керівником боржника дій, що порушують права і законні інтереси боржника або кредиторів, за обґрунтованим клопотанням учасників справи про банкрутство, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади. 10.2 Прямі порушення фідуціарних вимог При здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобовязаннями боржника у звязку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою. У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, в тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обовязкові для боржника вказівки або мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобовязаннями. Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленої цим Кодексом. 11. Переклади/операції, які можуть бути відстрочені 11.1. Історичні операції Законодавством України про банкрутство передбачені підстави для визнання господарським судом угоди (договору) або майнових дій боржника недійсними, зокрема якщо: боржник безкоштовно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник до відкриття справи про банкрутство взяв на себе зобовязання, в результаті чого став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбання майна за цінами нижче/вище ринкових та ін. 11.2. Період повернення В рамках провадження у справі про банкрутство господарським судом можуть бути визнані недійсними угоди, заключені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони завдали шкоди боржнику чи кредиторам, з таких підстав: боржник виконав майнові зобовязання раніше встановленого терміну; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобовязання, в результаті яких він став неплатоспроможним або ж виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижче або вище ринкових, за умови, що в момент прийняття зобовязання або в результаті його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник взяв на себе заставні зобовязання для забезпечення виконання грошових вимог. Також господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство можуть бути визнані недійсними угоди, скоєні боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобовязання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір з зацікавленою особою; боржник уклав договір дарування. 11.3. Претензії про скасування або анулювання операцій Заяви про визнання угод недійсними, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, подаються до суду арбітражним керуючим або кредитором.
Олександр БОНДАРЧУК
В.о. голови «Національної асоціації арбітражних керуючих України», арбітражний керуючий, керуючий партнер ЮА «Абсолют», адвокат, к.е.н.
Олександр ГЛАДІЙ
Директор ЮА «Абсолют», адвокат, арбітражний керуючий, к.ю.н.
1. Тенденції та зміни ринку

1.1 Стан ринку реструктуризації

Зміна політичної ситуації в Україні, зміна уряду, бойові дії на сході країни і спалах COVID-19 спричинили збільшення витрат на оборонну і медичну сферу, руйнування виробничих потужностей, інфраструктури і транспорту, втрату можливості використання земель, скорочення чисельності населення, зменшення показників продуктивності праці. Вищевказані фактори чинять негативний вплив на показник ВВП і національну економіку в цілому, що, в свою чергу, негативно відобразилося на суб’єктах господарювання, щодо яких були застосовані процедури банкрутства.

Ухвалений Кодекс з процедур банкрутства, містить структурні зміни в процедурах банкрутства і спрямований на підвищення ефективності та результативності останніх. З набранням чинності цим Кодексом запрацював механізм банкрутства фізичних осіб, що також має важливе значення, оскільки дасть можливість вирішити різні ситуації з реструктуризацією іпотечних позик, номінованих в іноземній валюті.

Офіційні статистичні дані щодо параметрів стану ринку реструктуризації і неплатоспроможності в Україні не представлені.

За оцінками учасників ринку показники resolving insolvency знаходяться на наступному рівні:

  • середня тривалість розгляду судової справи, в рамках якого здійснюється фінансове оздоровлення боржника або визнання боржника банкрутом, становить 2,9 року;
  • витрати на супровід процедури банкрутства складають не менше 40,5% від вартості майна боржника;
  • індекс стягнення заборгованості за різними оцінками коливається в межах 9%.

Зазначені скромні показники знайшли своє відображення в низькому рейтингу Doing business. Україна, за показником resolving insolvency зайняла 146 місце.

2. Правові режими, що регулюють питання реструктуризації, реорганізації, неплатоспроможності і ліквідації

2.1. Огляд законодавчих актів та правових режимів

В Україні питання реструктуризації, реорганізації, неплатоспроможності і ліквідації регулюються такими нормативно-правовими актами:

  • Цивільний кодекс України;
  • Господарський кодекс України;
  • Кодекс України про процедури банкрутства;
  • Господарсько-процесуальний кодекс України;
  • Закон України «Про фінансової реструктуризації».

2.2. Типи добровільної і примусової реструктуризації, реорганізації, неплатоспроможності та реструктуризації

Добровільною судовою процедурою, в рамках якої здійснюється фінансове оздоровлення боржника або визнання його банкрутом, є процедура банкрутства, ініціювання якої покладено на керівника боржника в разі, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржником у повному обсязі перед іншими кредиторами.

Примусової офіційної реорганізацією є реорганізація юридичної особи монополіста шляхом ділення за рішенням Антимонопольного комітету України у зв’язку з порушенням конкурентного законодавства.

Примусової судовою процедурою, в рамках якої здійснюється фінансове оздоровлення боржника або визнання його банкрутом, є процедура банкрутства, ініційована кредитором боржника.

2.3. Зобов’язання про початок офіційної процедури визнання неплатоспроможності

Кодекс України з процедур банкрутства зобов’язує компанію в особі її керівника в разі загрози неплатоспроможності компанії звернутися до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство.

Українське законодавство передбачає місячний термін для звернення до господарського суду із заявою про відкриття справи про банкрутство через загрози неплатоспроможності.

Визначення загрози неплатоспроможності міститься в двох статтях Кодексу, зокрема: загроза неплатоспроможності виникає, коли задоволення вимог одного або кількох кредиторів призведе до неможливості виконання грошових зобов’язань боржника в повному обсязі перед іншими кредиторами; загроза неплатоспроможності визначена як ситуація, при якій існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов’язання або здійснювати звичайні поточні платежі.

Кодекс також встановлює, що, якщо керівник боржника допустив порушення цих вимог і своєчасно не звернувся до суду з відповідною заявою, він несе солідарну відповідальність за незадоволення вимог кредиторів.

2.4 Початок примусової процедури визнання неплатоспроможності

Кодекс України з процедур банкрутства наділяє кредиторів правом ініціювати відкриття процедури банкрутства боржника поряд з самим боржником, для якого це є зобов’язанням.

З метою ініціювання відкриття процедури банкрутства кредитори мають право звернутися з заявою до господарського суду у встановленій процесуальній формі. Підставою для подачі заяви є неможливість боржника виконати майнові зобов’язання перед кредитором, термін виконання за якими настав.

Вимоги нового Кодексу з процедур банкрутства дозволяють кредитору об’єднати в одній заяві всі грошові вимоги до боржника, які виникли з різних правових підстав. Законодавство дозволяє декільком кредиторам об’єднати свої грошові вимоги та подати спільну заяву від імені всіх кредиторів.

2.5 Вимоги до визнання неплатоспроможності

Для початку добровільної і примусової процедури визнання неплатоспроможності потрібен факт «неплатоспроможності боржника», який підтверджується неможливістю боржника виконати зобов’язання перед кредитором, термін виконання за якими настав. Перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також узгодження наявності підстав для відкриття справи про банкрутство здійснюється господарським судом у порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі і повинна містити:

  • найменування господарського суду, до якого подається заява;
  • найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи;
  • ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це в відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);
  • виклад обставин, які є підставою для звернення до суду;
  • перелік документів, які додаються до заяви.

Надалі проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, інвестиційного положення, його положення на ринках і на предмет виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, незаконних дій у разі банкрутства за результатами якого приймається рішення про перехід в наступну процедуру.

2.6 Конкретні законодавчі режими реструктуризації і неплатоспроможності

Основним Законом України, що визначає режим/процедуру банкрутства юридичних/фізичних осіб, є Кодекс України з процедур банкрутства.

Також законодавством України встановлені спеціальні правові норми, які застосовуються до фінансових установ, страхових компаній, акціонерних товариств, які регламентуються Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Законом України «Про акціонерні товариства», законом України «Про іпотечні облігації», законом України «Про страхування», а також іншими нормативно-правовими актами, що регулюють дану сферу діяльності.

3. Позасудова реструктуризація і узгоджене врегулювання заборгованості

3.1 Узгоджені та інші позасудові засоби врегулювання заборгованості, і реструктуризація

Кодексом України з процедур банкрутства передбачені заходи щодо запобігання банкрутству боржника-юридичної особи та позасудові процедури.

У разі виникнення ознак банкрутства керівник боржника зобов’язаний направити засновникам (учасникам, акціонерам) боржника, власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника відомості про наявність ознак банкрутства.

У свою чергу засновники (учасники, акціонери) боржника, власники майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, кредитори боржника, інші особи в рамках заходів щодо запобігання банкрутству боржника можуть надати боржникові фінансову допомогу в розмірі, достатньому для погашення грошових зобов’язань боржника перед кредиторами , в тому числі зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування і відновлення платоспроможності боржника (санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство).

3.2 Узгоджені процеси реструктуризації і врегулювання заборгованості

Відповідно до законодавства України до боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника, санація боржника, ліквідація банкрута. Залежно від категорії боржника, виду його діяльності та наявності у нього майна, господарський суд застосовує загальний або спеціальний порядок провадження у справі про банкрутство.

Важливо відзначити, що саме санація боржника є узгодженими процесами реструктуризації боржника, при затвердженні яких судом, потрібні дотримання інтересів усіх учасників виробництва.

3.3 Нове фінансування

Українське законодавство не встановлює будь-яких сверхпріорітетних прав для інвесторів, які здійснюють інвестування нових засобів в боржника, що знаходиться в процедурі банкрутства. На стадії реалізації затвердженого плану санації для боржника передбачена можливість отримати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам боржника, яких звільняють. Для погашення кредиту, використовуються кошти від продажу майна боржника, які направляються для цілей погашення кредиту позачергово.

3.4 Обов’язки кредиторів

Права, обов’язки і порядок реалізації повноважень кредиторів в процедурі банкрутства, визначено Кодексом України з процедур банкрутства.

Зазначений нормативно-правовий акт наказує більшою мірою права кредиторів, якими вони можуть скористатися.

Наприклад: кредитори мають право брати участь у загальних зборах кредиторів. Залежно від їх статусу, залежить і вплив на прийняття рішень за участю в зборах кредиторів: конкурсні кредитори можуть голосувати, якщо їхні вимоги заявлені в строк і визнані судом або заставні кредитори мають лише право дорадчого голосу.

На зборах кредиторів приймаються ряд рішень, серед яких: визначення кількісного складу та обрання членів комітету кредиторів серед всіх кредиторів, дострокове припинення повноважень комітету кредиторів або окремих його членів, схвалення плану санації боржника та схвалення внесення змін до нього, звернення до господарського суду з клопотанням про введенні такої процедури у справі про банкрутство, обрання нового арбітражного керуючого в разі відсторонення від повноважень чинного арбітражного керуючого, а також всі питання, рішення по яких може приймати комітет кредиторів.

Вибори комітету кредиторів проводяться відкритим голосуванням, більшістю голосів конкурсних кредиторів, присутніх на зборах кредиторів. Кількість голосів конкурсних кредиторів пропорційну сумі вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів за результатами попереднього засідання господарського суду і кратне однієї тисячі гривень.

Кредитор, що має 25 і більше відсотків голосів, автоматично включається до складу комітету кредиторів.

Збори кредиторів в процедурі реструктуризації боргів боржника мають основні завдання в цій процедурі, а саме:

  • розгляд звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларації про майновий стан боржника;
  • розгляд проекту плану реструктуризації боргів боржника;
  • прийняття рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення з клопотанням до господарського суду про перехід до процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Особливий же статус у заставного кредитора, без його згоди неможлива реалізація заставного майна на аукціоні.

3.5. Позасудова фінансова реструктуризація або врегулювання заборгованості

Кодекс з процедур банкрутства передбачає позасудовому (досудову) фінансову реструктуризацію або ж врегулювання заборгованості, а саме: санацію боржника до порушення провадження у справі про банкрутство.

Боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) має право ініціювати процедуру санації до порушення провадження у справі про банкрутство шляхом складання плану санації, який включає в себе: розмір, порядок і строки погашення вимог кредиторів.

4. Права і засоби правового захисту забезпеченого кредитора

4.1 Заставне право/забезпечення зобов’язань

Застава – це спосіб забезпечення зобов’язань, якщо інше не встановлено законом.

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право, в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов’язання, одержати задоволення вимог з вартості заставленого майна. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Предметом застави може бути будь-яке майно, на яке можливо звернути стягнення або яке може бути відчужено, а також майбутнє майно, яке заставодавець отримає після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худоби тощо). Однак, предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер для заставодавця, культурні цінності, пам’ятки культурної спадщини, об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації.

За рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, який визначається на момент фактичного задоволення, включаючи відсотки, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання (а у випадках, передбачених законом або договором, неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

4.2 Права і засоби правового захисту

Законодавство України, яке регулює сферу банкрутства, виділяє в окрему категорію забезпечених кредиторів, до яких відносить кредиторів, чиї права і вимоги забезпечені заставою майна боржника.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

У разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов’язання, забезпеченого заставою.

Кошти, отримані від реалізації заставного майна, спрямовуються виключно на погашення вимог кредитора, чиї вимоги забезпечені цим майном.

Забезпечені кредитори мають можливість заблокувати процес затвердження плану санації. План санації повинен бути затверджений 2/3 голосів від усіх задіяних у санації забезпечених кредиторів.

4.3 Спеціальний процесуальний захист і права

Забезпечені кредитори мають право на позачергове погашення вимог за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення. Кошти, отримані від реалізації забезпеченого майна, використовуються виключно для погашення вимог кредитора, які забезпечені реалізованим майном.

Важливою особливістю є те, що арбітражний керуючий зобов’язаний узгодити з забезпеченими кредиторами умови продажу предмета забезпечення.

5. Права, засоби правового захисту і пріоритети незабезпеченого кредитора

5.1. Права і пріоритети що відрізняються

Пріоритетне право забезпечених кредиторів в процедурі банкрутства полягає в можливості погашення вимог таких кредиторів за рахунок майна банкрута, що є предметом забезпечення, у позачерговому порядку. У той же час, погашення вимог незабезпечених кредиторів здійснюється в порядку черговості, регламентованої Кодексом з процедур банкрутства, при наявності активів у боржника.

5.2. Незабезпечені товарні кредитори

Кредитори, вимоги яких не забезпечені заставою, є учасниками процесу банкрутства з моменту визнання господарським судом даних вимог до погашення таких вимог або ліквідації боржника.

У разі недостатності коштів, отриманих від продажу майна банкрута, для повного погашення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору однієї черги.

Вимоги, не задоволені у зв’язку з недостатністю майна, вважаються погашеними.

5.3. Права і засоби правового захисту для незабезпечених кредиторів

Кредитори, вимоги яких не забезпечені заставою, є учасниками у всіх процедурах процесу банкрутства, а також наділені правами, що дозволяють їм (сторонам господарського процесу) оскаржити процесуальні документи в рамках справи про банкрутство боржника, брати участь на зборах кредиторів, бути обраними до комітету кредиторів, звертатися до господарського суду з клопотаннями, серед яких: клопотання про закриття процедури реструктуризації боргів у зв’язку з його невиконанням або неможливістю його виконання і введенням процедури погашення боргів, клопотання про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень із пропозицією кандидатури арбітражного керуючого, або виносити пропозиції господарському суду продовжити або скоротити термін процедури розпорядження майном.

5.4 Накладення арешту на майно до винесення судового рішення

Чинним законодавством України передбачено можливість накладення арешту на майно боржника до винесення судового рішення як забезпечення позовних вимог.

5.5 Пріоритетні вимоги в процесі реструктуризації і неплатоспроможності

Згідно із законодавством України, в першу чергу задовольняються вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, а також інші виплати, що належать співробітникам; вимоги кредиторів за договорами страхування; витрати, пов’язані з виробництвом у справі про банкрутство в суді та роботою ліквідаційної комісії.

Погашення в процедурі банкрутства вимог забезпечених кредиторів за рахунок майна банкрута, яке є предметом забезпечення, здійснюється в позачерговому порядку.

6. Передбачені законом процеси реструктуризації, реабілітації та реорганізації

6.1 Передбачений законом процес для фінансової реструктуризації/реорганізації

Законодавством України, зокрема Законом України «Про фінансової реструктуризації», передбачена процедура добровільної фінансової реструктуризацією підприємства в разі, якщо боржник знаходиться в критичному фінансовому стані, а його господарська діяльність може бути визнана перспективною, що підтверджується звітом про проведення огляду фінансово-господарської діяльності. Здійснюється процедура за допомогою затвердженого плану реструктуризації.

Якщо під час проведення добровільної фінансової реструктуризації боржник підготував план реструктуризації, який не був схвалений залученими кредиторами в порядку, встановленому цим Законом, але був затверджений необхідною кількістю голосів кредиторів відповідно до статті 5 Кодексу України про процедури банкрутства для затвердження плану санації, боржник має право приєднати такий план реструктуризації як план санації до заяви про затвердження плану санації без проведення зборів кредиторів, якщо тільки такий план відповідає вимогам статті 5 Кодексу України про процедури банкрутства.

6.2 Положення компанії

З відкриттям провадження у справі про банкрутство вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів. Дія мораторію припиняється автоматично після закінчення 170 календарних днів з дня відкриття провадження у справі щодо майна боржника, яке є предметом забезпечення вимог кредиторів, якщо господарським судом протягом цього часу не було винесено постанову про визнання боржника банкрутом або ухвалу про введення процедури санації. Позовні виробництва, в яких стягується заборгованість з боржника, призупиняються до розгляду конкурсних кредиторських вимог, поданих в термін, передбачений Кодексом з процедур банкрутства.

Відкриття справи і призначення розпорядника майном не є підставою для припинення повноважень керівника чи органу управління боржника. Повноваження керівника або органу управління боржника можуть бути припинені у разі незастосування ними заходів збереження майна боржника, створення перешкод розпоряднику майна або інші порушення Закону. Однак повноваження органів управління боржника припиняються з моменту введення таких процедур як санація і ліквідація.

У процедурі розпорядження майном фізичні особи та/або юридичні особи, які бажають взяти участь у санації боржника (далі – інвестори), можуть подати розпоряднику майна заяву про участь у санації боржника та свої пропозиції щодо санації боржника (план санації тощо).

6.3 Роль кредиторів

Відповідно до Кодексу України про процедури банкрутства, існують такі категорії кредиторських вимог: конкурсні, забезпечені заставою боржника, поточні.

Кредитори в рамках справи про банкрутство мають процесуальні права впливати на хід процедури банкрутства шляхом прийняття відповідних рішень загальних зборів та комітету кредиторів, участі в судових засіданнях, оскарження незаконних дій арбітражних керуючих та процесуальних документів суду.

6.4. Вимоги незгодних кредиторів

З метою прийняття рішення про схвалення або відхилення плану санації всі кредитори діляться на класи. Кожна чергу формує окремий клас кредиторів.

Планом санації передбачається рівнозначний порядок задоволення вимог одного класу. Ухвалення рішення про схвалення або відхилення плану санації приймається кожним класом окремо шляхом голосування.

Відносно кредиторів, які не брали участь в голосуванні про схвалення плану санації, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які схвалили план санації, вимоги яких віднесені до одного класу.

У голосуванні щодо схвалення плану санації не бере клас кредиторів, розмір і порядок задоволення вимог якого за планом санації відрізняється від того, який був би застосований у разі введення процедури ліквідації.

6.5. Торгівля претензіями до компанії

Законодавством України передбачена можливість переуступки права вимоги від одного кредитора до іншого. Визнання переходу права вимоги до нового кредитора здійснює господарський суд шляхом прийняття відповідної ухвали.

6.6. Використання процедури реструктуризації для реорганізації корпоративної групи

На сьогоднішній день в Україні відсутні процедури реструктуризації для реорганізації корпоративної групи і підвищення ефективності управління.

6.7. Обмеження на використання або продаж активів компанії

Продаж майна боржника в процедурі банкрутства здійснюється в порядку, встановленому Кодексом, шляхом проведення торгів у формі аукціону в електронній торговій системі. Порядок функціонування електронної торговельної системи, організації та проведення електронних аукціонів, визначення розміру, сплати, повернення гарантійних внесків та сплати винагороди операторів майданчиків затверджується Кабінетом Міністрів України.

Продажу підлягають всі види майна боржника, за винятком прав і обов’язків, які не можуть бути передані іншим особам.

6.8. Розпорядження активами і пов’язані з цим процедури

Після відкриття справи про банкрутство, на стадії розпорядження майном боржника, за боржником зберігається право розпорядження його активами. Важливо враховувати, що таке право реалізується відповідно до обмежень, зазначених в ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства.

На стадії процедур санації та ліквідації боржника, право розпорядження активами переходить арбітражному керуючому, який виконує повноваження керуючого санацією/ліквідатора.

У кредиторів боржника відсутнє право розпорядження активами боржника.

6.9. Заставні права і заходи забезпечення безпеки забезпеченого кредитора

Забезпечені кредитори мають право позачергового погашення своїх вимог за рахунок майна боржника, що є предметом забезпечення. Умови продажу майна боржника, який є предметом забезпечення, арбітражний керуючий зобов’язаний узгодити з відповідним забезпеченим кредитором або судом.

6.10. Пріоритетне нове фінансування

У процедурі санації, при наявності інвесторів, в плані санації передбачається залучення нових інвестицій. Інвесторами є особи, що прийняли рішення про внесення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування.

Боржник, власник корпоративних прав боржника в будь-який час до закінчення ліквідаційної процедури має право одночасно задовольнити всі вимоги конкурсних кредиторів або надати боржникові грошові кошти для задоволення всіх вимог.

6.11. Визначення вартості претензій і кредиторів

Кредитори мають право заявити вимоги до боржника в розмірі, вираженому в грошових одиницях в національній валюті України. У разі, коли зобов’язання боржника виражені в іноземній валюті, склад і розмір таких вимог визначається в національній валюті за курсом Національного Банку України на дату подачі кредитором заяви з вимогами до боржника.

6.12. Угода про реструктуризацію і реорганізації

Відповідно до положень Кодексу України про процедури банкрутства, в Україні застосовується поняття – процедура санації боржника.

Під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямованих на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів і/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Зазначені вище заходи знаходять своє відображення в схваленому кредиторами плані санації, який підлягає обов’язковому затвердженню Господарським судом.

6.13 Сторони, які не є боржниками

Сторони у справі про банкрутство – конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), забезпечені кредитори, боржник (банкрут).

План санації боржника повинен передбачати погашення вимог кредиторів з урахуванням черговості, встановленої Кодексом України про процедури банкрутства, якщо самі кредитори не прийняли рішення про погіршення умов їх класу.

План санації не впливає на вимоги кредитора до третіх осіб, якщо кредитор з такими вимогами проголосував проти прийняття плану санації.

6.14 Права заліку взаємних вимог

Погашення кредиторських вимог шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог проводиться за наявності волі на це кредитора, а також у випадках, якщо це не порушує майнові права інших кредиторів.

6.15. Недотримання умов угод

За 15 днів до закінчення терміну проведення процедури санації, визначеного планом санації, а також за наявності підстав для припинення процедури санації керуючий санацією зобов’язаний подати зборам кредиторів письмовий звіт і повідомити кредиторів про час і місце проведення зборів кредиторів.

Звіт керуючого санацією має бути розглянутий зборами кредиторів не пізніше 10 днів з дня її надходження та не пізніше закінчення терміну процедури санації, визначеного в плані санації.

За результатами розгляду звіту керуючого санацією збори кредиторів приймають рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про:

  • припинення провадження у справі у зв’язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника;
  • припинення процедури санації, визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;
  • внесення змін до плану санації та продовження терміну процедури санації.

У разі виникнення обставин, які є підставою для припинення процедури санації, збори кредиторів може прийняти відповідне рішення за відсутності звіту керуючого санацією.

6.16 Існуючі власники акцій

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, в тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки або мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна, на боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

7. Передбачені законом процедури неплатоспроможності і ліквідації

7.1 Типи добровільних / примусових процедур

Чинним законодавством передбачені заходи добровільної процедури щодо запобігання банкрутству боржника-юридичної особи, позасудова процедура (санація боржника до порушення провадження у справі про банкрутство). Боржник за рішенням засновників (учасників, акціонерів) боржника має право ініціювати процедуру санації до порушення провадження у справі про банкрутство.

Здійснюється дана процедура відповідно до плану санації боржника до порушення провадження у справі про банкрутство, який затверджується кожною категорією незабезпечених кредиторів, які володіють більш ніж 50 відсотками від загальної суми незабезпечених вимог, включених до плану санації в категорії. При цьому, вимоги незабезпечених кредиторів, які є зацікавленими особами по відношенню до боржника, не враховуються для цілей голосування при прийнятті плану санації.

Також план санації передбачає участь в санації забезпечених кредиторів. Такий план санації повинен бути схвалений кожною категорією забезпечених кредиторів, які мають 2/3 голосів кредиторів від загальної суми забезпечених вимог, включених до плану санації даної категорії.

Після затвердження плану санації, до господарського суду подається заява про затвердження плану санації. Господарський суд розміщує повідомлення про прийняття до розгляду заяви про затвердження плану санації на офіційному веб-порталі судової влади України.

За результатами розгляду та вислухавши кожного присутнього на засіданні кредитора, що має заперечення за планом санації, навіть якщо такий кредитор проголосував за прийняття плану санації, господарський суд виносить ухвалу про затвердження плану санації, якщо відсутні підстави для відмови.

У законодавстві також передбачено відкриття провадження у справі про банкрутство за заявою як боржника, так і кредитора.

Про прийняття заяви до розгляду Господарський суд виносить ухвалу з призначенням підготовчого засідання, в якому проводитиметься перевірка вимог заявника, а також наявності підстав для відкриття провадження в справі про банкрутство.

Про відкриття провадження суд виносить ухвалу із зазначенням визнаних вимог кредитора і їх розміру; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна. З метою виявлення всіх кредиторів, бажаючих взяти участь у справі, опубліковується оголошення про відкриття справи на офіційному веб-порталі судової влади України.

7.2 Проблемна передача

Продаж майна банкрута здійснює арбітражний керуючий на аукціоні після проведення інвентаризації та оцінки майна. Умови договорів, укладених на реалізацію майна банкрута, не можуть передбачати розстрочку або відстрочку платежів за придбане майно. Право власності на майно, реалізоване в процедурі банкрутства, набуває покупець (переможець аукціону) після виконання всіх зобов’язань, передбачених договором і Кодексом.

7.3 Організація кредиторів або комітетів

Учасниками зборів кредиторів виступають конкурсні кредитори, визнані господарським судом та внесені до реєстру вимог кредиторів. Кількість голосів у конкурсних кредиторів пропорційно сумі визнаних вимог і кратні одній тисячі гривень (без урахування сум судового збору, неустойки, штрафу, пені та інших фінансових санкцій).

Також в зборах кредиторів боржника можуть брати участь з правом дорадчого голосу, кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника, кредитори з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров’ю громадян, конкурсні кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подачі до суду, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, представник органу, уповноваженого управляти державним майном, арбітражний керуючий.

Перші збори кредиторів вважаються повноважними, якщо на ньому присутні кредитори, які мають не менше двох третин голосів. Якщо перші збори не відбулися через відсутність кредиторів з необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводиться повторне перше зібрання, яке вважається повноважним за присутності на ньому кредиторів, що мають більше половини голосів. Якщо ж і це збори не відбулися через відсутність кредиторів з необхідною кількістю голосів, протягом двох тижнів проводяться наступні перші збори, які вважається повноважними за присутності на ньому кредиторів, що мають понад чверть голосів.

У процедурі банкрутства збори кредиторів обирає комітет кредиторів, до складу якого не може входити більше семи кредиторів. Кредитори, що мають 25% і більше відсотків голосів виборців, автоматично включаються до складу комітету кредиторів. Під час проведення процедури банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів.

8. Міжнародні питання і процеси транскордонного співробітництва

8.1. Визнання і задоволення вимог у зв’язку з міжнародними процедурами

Процедури банкрутства, пов’язані з іноземним виробництвом, застосовуються за принципом взаємності. Взаємність вважається існуючої, якщо можливість співпраці іноземної держави з Україною передбачена міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

8.2. Координація питань транскордонного співробітництва

У разі транскордонного співробітництва за умови, якщо іноземна процедура банкрутства та провадження у справі про банкрутство, відкриті відповідно до Законодавства України, є взаємопов’язаними, господарський суд надає судову допомогу.

8.3 Норми, стандарти і керівництва

Провадження у справах про банкрутство регулюється Кодексом України про процедури банкрутства, а також міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Виконання в Україні рішень судів іноземних держав у справах про банкрутство визначається міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Процедури банкрутства, пов’язані з іноземним виробництвом, застосовуються за принципом взаємності.

Здійснення цього принципу передбачається міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Під час прийняття рішення про надання судової допомоги, відмову в її наданні або припинення надання, господарський суд повинен переконатися в тому, що не будуть порушені права власності та інші речові права кредиторів та інших зацікавлених осіб, включаючи боржника.

Господарський суд відмовляє в застосуванні міжнародних аспектів банкрутства, якщо їх застосування суперечить публічному порядку, суверенітету і основним принципам законодавства України.

8.4 Іноземні кредитори

Законодавством України встановлено, що іноземні особи мають такі ж самі процесуальні права і обов’язки, як і громадяни України та юридичні особи, створені згідно із законодавством України, крім випадків, встановлених Законом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

9. Повірені особи/одержувачі/офіційні представники

9.1. Типи офіційних представників

У процедурі банкрутства на стадії розпорядження майном боржника призначається розпорядник майна; на стадії санації боржника – керуючий санацією; на стадії ліквідації боржника – ліквідатор. Здійснювати цю діяльність можуть лише арбітражні керуючі. Призначення арбітражного керуючого здійснює господарський суд з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України.

9.2. Нормативні функції, права та обов’язки посадових осіб

Законодавством України визначено права і обов’язки арбітражного керуючого, який, зокрема, користується всіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства. Арбітражний керуючий зобов’язаний: неухильно дотримуватися вимог законодавства; здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника та ін. Під час реалізації своїх повноважень арбітражний керуючий є незалежним.

9.3 Відбір офіційних представників

Кандидатура арбітражного керуючого, для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією, визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору.

При прийнятті заяви про порушення провадження у справі суд пропонує трьом арбітражним керуючим автоматизованого відбору подати заяву для участі в цій справі. Якщо заява для участі в справі надійшла тільки від одного арбітражного керуючого, господарський суд призначає таку особу розпорядником майна/керуючим реструктуризацією, якщо ж заява для участі в справі надійшло від двох або трьох арбітражних керуючих, суд призначає кандидатуру першого арбітражного керуючого з системи автоматизованого відбору. Якщо ж не подано жодної заяви, то суд призначає розпорядником майна/керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого за власною ініціативою.

Відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень здійснюється господарським судом за поданням клопотанням учасника провадження у справі або за власною ініціативою по ряду підстав:

  • невиконання або неналежне виконання обов’язків, покладених на арбітражного керуючого;
  • зловживання правами арбітражного керуючого;
  • подання до суду неправдивих відомостей;
  • відмова арбітражного керуючого в наданні допуску до державної таємниці або скасування раніше наданого допуску;
  • припинення діяльності арбітражного керуючого;
  • наявність конфлікту інтересів.

Комітет кредиторів має право в будь-який час звернутися до господарського суду з клопотанням про відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, незалежно від наявності підстав.

При наявності підстав для відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень або за клопотанням комітету кредиторів господарський суд протягом 14 днів виносить ухвалу про відсторонення арбітражного керуючого від виконуваних повноважень.

У разі відсторонення арбітражного керуючого від виконання повноважень, господарський суд призначає нового за клопотанням комітету кредиторів.

У процедурі розпорядження майном боржника розпорядник майна не має права втручатися в оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна може приймати ряд рішень: про участь боржника в об’єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об’єднаннях юридичних осіб; про передачу нерухомого майна в оренду; отримання позик (кредитів).

У процедурі санації та ліквідації повноваження органів управління здійснює арбітражний керуючий.

Статус арбітражного керуючого може отримати громадянин України, який має вищу юридичну або економічну освіту другого (магістерського) рівня із загальним стажем роботи за фахом не менше трьох років або не менше одного року після отримання відповідної вищої освіти на керівних посадах, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців в порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою і склав кваліфікаційний іспит.

Однак, арбітражним керуючим не може стати особа:

  • яку визнано судом недієздатною або обмеженою у дієздатності;
  • яка має не зняту або непогашену у встановленому законом порядку судимість;
  • яка не здатна виконувати обов’язки арбітражного керуючого за станом здоров’я;
  • якій заборонено займати керівні посади.

Є також ряд підстав, за яких арбітражного керуючого не можуть призначити розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією, зокрема тих:

  • хто є зацікавленими особами в цій справі;
  • що раніше здійснювали управління цим боржником-юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років;
  • яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск необхідний для виконання обов’язків, визначених цим Кодексом;
  • що мають конфлікт інтересів;
  • що здійснювали раніше повноваження приватного виконавця з примусового виконання судових рішень або рішень інших органів (посадових осіб), в яких боржник був стороною виконавчого провадження;
  • що є близькими особами боржника-фізичної особи.
10. Обов’язки і особиста відповідальність директорів і посадових осіб підприємств з фінансовими проблемами

10.1. Обов’язки директорів

При виникненні ознак банкрутства керівник підприємства зобов’язаний направити дану інформацію засновникам (учасникам, акціонерам). У разі визначення загальними зборами засновників ознак загрози неплатоспроможності підприємства, засновники можуть зобов’язати керівника подати заяву в господарський суд про відкриття справи про банкрутство. У разі перешкоди керівником боржника виконання повноважень розпорядника майна, а також у разі вчинення керівником боржника дій, що порушують права і законні інтереси боржника або кредиторів, за обґрунтованим клопотанням учасників справи про банкрутство, господарський суд має право відсторонити керівника боржника від посади.

10.2 Прямі порушення фідуціарних вимог

При здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

У разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, в тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов’язкові для боржника вказівки або мають можливість іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника-юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов’язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

11. Переклади/операції, які можуть бути відстрочені

11.1. Історичні операції

Законодавством України про банкрутство передбачені підстави для визнання господарським судом угоди (договору) або майнових дій боржника недійсними, зокрема якщо: боржник безкоштовно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник до відкриття справи про банкрутство взяв на себе зобов’язання, в результаті чого став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбання майна за цінами нижче/вище ринкових та ін.

11.2. Період повернення

В рамках провадження у справі про банкрутство господарським судом можуть бути визнані недійсними угоди, заключені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони завдали шкоди боржнику чи кредиторам, з таких підстав:

  • боржник виконав майнові зобов’язання раніше встановленого терміну;
  • боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов’язання, в результаті яких він став неплатоспроможним або ж виконання його грошових зобов’язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;
  • боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижче або вище ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов’язання або в результаті його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;
  • боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна;
  • боржник взяв на себе заставні зобов’язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Також господарським судом в межах провадження у справі про банкрутство можуть бути визнані недійсними угоди, скоєні боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, з таких підстав:

  • боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов’язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;
  • боржник уклав договір з зацікавленою особою;
  • боржник уклав договір дарування.

11.3. Претензії про скасування або анулювання операцій

Заяви про визнання угод недійсними, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, подаються до суду арбітражним керуючим або кредитором.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: