Новий Національний перелік ліків: зміна правил заради пацієнта

18/ 08/ 2017

Дмитро Алешко, партнер ЮК “Правовий Альянс”

Ця осінь принесе великі та відчутні зміни для української сфери охорони здоров’я.

З 1 вересня 2017 року заклади і установи охорони здоров’я, що фінансуються з державного і місцевих бюджетів, розпочнуть державні закупівлі тих ліків, які включені до нового Національного переліку основних лікарських засобів.

Для громадян це означає, що доведено ефективні, якісні та безпечні базові (тобто ключові) ліки від усіх захворювань, які за міжнародною методологією були визнані пріоритетними для України, – з початку 2018 року мають надаватися у стаціонарах безкоштовно.

Це означає зменшення витрат “з кишені” та збільшення тривалості та якості життя людей як результат.

Для держави це означає контрольоване та ефективне використання ресурсів. Це гарантія допомоги більшій кількості громадян та витрачання бюджетних коштів, умовно кажучи, не на вітаміни, а на дійсно першочергово необхідні лікарські засоби.

Для фармацевтичних виробників це означає змогу прогнозувати об’єм споживання ліків і можливість встановити прозорі стосунки із державою.

Це означає перспективи виходу на ринок України нових компаній і збільшення конкуренції.

Нагадаю, що формування Національного переліку є невід’ємною частиною національних пріоритетів для боротьби з головними викликами громадському здоров’ю та хворобами, що несуть найбільшу загрозу країні.

Як і будь-яка масштабна реформа, на перших етапах свого запровадження новий Національний перелік викликає багато запитань.

Часто вони трансформуються у тривогу і страх. Це нормально, адже мова йде про ліки, від яких часто залежить життя. Проте не можна дозволити страхові завадити реформі, необхідність якої назрівала роками.

У країні, в якій 69% громадян займаються самолікуванням, в якій 43% госпіталізованих змушені позичати чи продавати майно, щоб покрити витрати на лікування – ми просто не маємо на це права.

Як член команди, яка працювала над новим Національним переліком і гармонізацією нормативної бази для його запровадження, я спробую відповісти на найбільш розповсюджені питання.

Чому в Національному переліку так мало ліків? Хто і за яким принципом їх у нього включав?

Експертний комітет з відбору та використання основних лікарських засобів, що є дорадчим органом МОЗ України, сформував новий Національний перелік, базуючись на модельному переліку ВООЗ та доказах ефективності, безпеки та економічної доцільності лікарських засобів.

Перед цим комітет, спираючись на міжнародну методологію, визначив перелік пріоритетних для України захворювань і патологічних станів – тобто таких, що несуть найбільшу загрозу громадському здоров’ю та найбільший тягар для держави.

У 2018 році Експертним комітетом буде завершено роботу над другою редакцією Національного переліку, що буде основою для закупівель лікарнями у 2019 році.

Попереджуючи подальші запитання, зауважу, що даний комітет було створено на конкурсній основі, всі його члени задекларували відсутність конфлікту інтересів.

Базовий (модельний) перелік ВООЗ був запроваджений у 1977 році.

Він став основою для створення Національних переліків основних лікарських засобіву 156 з 196 країн світу.

Національний перелік – це фінальний документ, чи в нього будуть ще вноситися зміни?

Національний перелік переглядається щорічно.

Для внесення в нього того чи іншого лікарського засобу виробник або його уповноважена особа можуть подавати в Експертний комітет заяви встановленого зразка.

Після їхнього докладного розгляду комітет рекомендує МОЗ включити або не включати цей засіб до Національного переліку.

Якщо лікарський засіб відсутній у Національному переліку, але зареєстрований в Україні, чи означає це, що за державний кошт його закуповувати не можна?

Ні, це не так.

Після того як заклади охорони здоров’я забезпечать пацієнтів на 100% ліками з Національного переліку (потребу в таких ліках стаціонари розраховують самостійно, за методологією, затвердженою наказом МОЗ України №782), вони можуть закуповувати будь-які інші необхідні препарати, які зареєстровані в Україні.

Що буде із забезпеченням такими лікарськими засобами, як інсулінами, препаратами для лікування орфанних захворювань, ліками, які виписувалися за пільговими рецептами на амбулаторному рівні?

Вимога про закупівлю ліків з Національного переліку не поширюється на централізовані закупівлі препаратів (у тому числі для лікування орфанних захворювань), що наразі здійснюються через спеціалізовані міжнародні організації.

Також до 1 січня 2019 року Національний перелік не поширюється на дію пілотного проекту по відшкодуванню вартості препаратів інсуліну.

З 1 липня 2017 року тільки ті ліки, які включені до Національного переліку, можуть виписуватися за пільговими рецептами на амбулаторному рівні згідно Постанови 1303.

Ситуація із забезпеченням ліками пацієнтів з рідкісними захворюваннями за кошти місцевих бюджетів потребує окремих рішень на національному рівні.

Одним з рішень може бути прийняття окремої Постанови Кабміну щодо забезпечення ліками цієї категорії пацієнтів. Наскільки відомо, МОЗ активно працює над вирішенням цього питання.

Базовий (модельний) перелік ВООЗ був запроваджений у 1977 році.

Він став основою для створення Національних переліків основних лікарських засобіву 156 з 196 країн світу.

Нині Україна перебуває лише на початку шляху. Цей перехід безумовно буде складним, але він є абсолютно необхідним для побудови ефективної, справедливої і прозорої системи охорони здоров’я в нашій країні.

І коли ця система повністю запрацює, то кожна людина, яка опиниться на стаціонарному лікуванні, гарантовано буде забезпечена на 100% основними ліками, які є у Національному переліку.

Джерело: Українська Правда

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: