Продаж товарів через Інтернет на умовах післяплати: Верховний Суд визначив, коли РРО не застосовується

16/ 09/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   Автори: Єгор Свідло, Старший юрист, Адвокат, Василь Кісіль і Партнери, Аліна Ратушна, Юристка, Адвокатка, Василь Кісіль і Партнери Протягом останніх двох років Державна податкова служба України та її територіальні органи приділяли особливу увагу перевіркам субєктів господарювання, які здійснюють продаж товарів через мережу Інтернет. На офіційних вебсайтах контролюючих органів регулярно зявлялися повідомлення про результати фактичних перевірок продавців, які, на думку податкових органів, порушували вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) та проводили розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО). Підвищена увага податкових органів до цього питання є цілком зрозумілою, адже порушення вимог Закону тягне за собою значні фінансові санкції. Так, за проведення розрахункових операцій без застосування РРО передбачено штраф у розмірі 100 % вартості реалізованих товарів (робіт, послуг), а за повторне порушення – 150 % їх вартості. Однією з категорій платників податків, які опинилися у фокусі уваги контролюючих органів, стали продавці, які реалізують товари через інтернет-магазини на умовах післяплати із використанням послуг ТОВ «Нова Пошта» та небанківської фінансової установи ТОВ «НоваПей». На думку податкових органів, навіть за такої моделі продажу товарів продавець зобовязаний застосувати РРО, сформувати розрахунковий документ та передати його покупцю разом із товаром. Натомість, підприємці послідовно відстоювали іншу позицію. Вони зазначали, що кошти за товар надходять їм не безпосередньо від покупця, а від небанківської фінансової установи ТОВ «НоваПей», яка після прийняття коштів від покупця здійснює їх переказ на банківський рахунок продавця. За таких обставин отримання продавцем коштів не є розрахунковою операцією у розумінні Закону. Дискусія між бізнесом і контролюючими органами тривала кілька років. Лише у 2026 році Верховний Суд сформував остаточну правову позицію щодо цього питання. У червні 2026 року Верховний Суд розглянув одразу дві справи – № 520/2770/25 та № 340/5132/25, предметом яких була правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій за незастосування РРО під час продажу товарів через інтернет-магазини на умовах післяплати із використанням послуг ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «НоваПей». За результатами розгляду обох справ Верховний Суд дійшов однакового висновку: за таких обставин у продавця відсутній обовязок застосовувати РРО. Суд керувався тим, що якщо покупець замовляє товар через інтернет-магазин без здійснення попередньої оплати, а кошти продавцю надходять від небанківської фінансової установи після їх отримання від покупця, то отримання продавцем таких коштів не відповідає ознакам «розрахункової операції», визначеної Законом. Відповідно, у продавця не виникає обовязку застосовувати РРО. Водночас, Верховний Суд звернув увагу ще на одну важливу обставину. На момент передачі товару службі доставки продавець не може достеменно знати, чи буде товар фактично викуплений покупцем. Покупець має право відмовитися від його отримання, а отже сама передача товару перевізнику ще не свідчить про здійснення розрахункової операції. Саме тому на цьому етапі у продавця відсутні правові підстави для формування фіскального чека. Викладені висновки Верховного Суду мають важливе практичне значення для субєктів господарювання, які використовують аналогічну модель реалізації товарів. Насамперед вони забезпечують правову визначеність щодо застосування РРО у таких правовідносинах та суттєво посилюють позицію платників податків у спорах із контролюючими органами. Крім того, враховуючи, що наведена правова позиція сформульована Верховним Судом у двох постановах, контролюючі органи повинні враховувати її під час проведення фактичних перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень. Ігнорування цієї правової позиції може свідчити про протиправність відповідних рішень контролюючих органів та бути самостійним аргументом під час їх адміністративного або судового оскарження. Водночас, слід враховувати, що наведена правова позиція стосується саме моделі продажу, за якої покупець не здійснює попередньої оплати, а кошти продавцю перераховує небанківська фінансова установа після їх отримання від покупця. В інших моделях дистанційної торгівлі, зокрема при оплаті товару банківською карткою на сайті продавця до його відправлення або із використанням інших механізмів проведення розрахунків, питання застосування РРО може вирішуватися інакше. Тож постанови Верховного Суду у справах № 520/2770/25 та № 340/5132/25 є важливим кроком до формування єдиної практики застосування законодавства про РРО у сфері електронної комерції. Вони не лише усувають правову невизначеність для інтернет-продавців, які працюють на умовах післяплати із використанням сервісу NovaPay, а й встановлюють чіткі орієнтири для контролюючих органів під час проведення фактичних перевірок. Сформована правова позиція має сприяти зменшенню кількості безпідставних спорів щодо штрафів за незастосування РРО. Водночас у випадку винесення податкових повідомлень-рішень за аналогічних обставин платники податків вже сьогодні отримали вагомий аргумент для ефективного захисту своїх прав як в адміністративному, так і в судовому порядку.

Автори: Єгор Свідло, Старший юрист, Адвокат, Василь Кісіль і Партнери, Аліна Ратушна, Юристка, Адвокатка, Василь Кісіль і Партнери

Протягом останніх двох років Державна податкова служба України та її територіальні органи приділяли особливу увагу перевіркам суб’єктів господарювання, які здійснюють продаж товарів через мережу Інтернет. На офіційних вебсайтах контролюючих органів регулярно з’являлися повідомлення про результати фактичних перевірок продавців, які, на думку податкових органів, порушували вимоги Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон) та проводили розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Підвищена увага податкових органів до цього питання є цілком зрозумілою, адже порушення вимог Закону тягне за собою значні фінансові санкції. Так, за проведення розрахункових операцій без застосування РРО передбачено штраф у розмірі 100 % вартості реалізованих товарів (робіт, послуг), а за повторне порушення – 150 % їх вартості.

Однією з категорій платників податків, які опинилися у фокусі уваги контролюючих органів, стали продавці, які реалізують товари через інтернет-магазини на умовах післяплати із використанням послуг ТОВ «Нова Пошта» та небанківської фінансової установи ТОВ «НоваПей».

На думку податкових органів, навіть за такої моделі продажу товарів продавець зобов’язаний застосувати РРО, сформувати розрахунковий документ та передати його покупцю разом із товаром.

Натомість, підприємці послідовно відстоювали іншу позицію. Вони зазначали, що кошти за товар надходять їм не безпосередньо від покупця, а від небанківської фінансової установи ТОВ «НоваПей», яка після прийняття коштів від покупця здійснює їх переказ на банківський рахунок продавця. За таких обставин отримання продавцем коштів не є розрахунковою операцією у розумінні Закону.

Дискусія між бізнесом і контролюючими органами тривала кілька років. Лише у 2026 році Верховний Суд сформував остаточну правову позицію щодо цього питання.

У червні 2026 року Верховний Суд розглянув одразу дві справи – № 520/2770/25 та № 340/5132/25, предметом яких була правомірність застосування штрафних (фінансових) санкцій за незастосування РРО під час продажу товарів через інтернет-магазини на умовах післяплати із використанням послуг ТОВ «Нова Пошта» та ТОВ «НоваПей».

За результатами розгляду обох справ Верховний Суд дійшов однакового висновку: за таких обставин у продавця відсутній обов’язок застосовувати РРО.

Суд керувався тим, що якщо покупець замовляє товар через інтернет-магазин без здійснення попередньої оплати, а кошти продавцю надходять від небанківської фінансової установи після їх отримання від покупця, то отримання продавцем таких коштів не відповідає ознакам «розрахункової операції», визначеної Законом. Відповідно, у продавця не виникає обов’язку застосовувати РРО.

Водночас, Верховний Суд звернув увагу ще на одну важливу обставину. На момент передачі товару службі доставки продавець не може достеменно знати, чи буде товар фактично викуплений покупцем. Покупець має право відмовитися від його отримання, а отже сама передача товару перевізнику ще не свідчить про здійснення розрахункової операції. Саме тому на цьому етапі у продавця відсутні правові підстави для формування фіскального чека.

Викладені висновки Верховного Суду мають важливе практичне значення для суб’єктів господарювання, які використовують аналогічну модель реалізації товарів. Насамперед вони забезпечують правову визначеність щодо застосування РРО у таких правовідносинах та суттєво посилюють позицію платників податків у спорах із контролюючими органами.

Крім того, враховуючи, що наведена правова позиція сформульована Верховним Судом у двох постановах, контролюючі органи повинні враховувати її під час проведення фактичних перевірок та прийняття податкових повідомлень-рішень. Ігнорування цієї правової позиції може свідчити про протиправність відповідних рішень контролюючих органів та бути самостійним аргументом під час їх адміністративного або судового оскарження.

Водночас, слід враховувати, що наведена правова позиція стосується саме моделі продажу, за якої покупець не здійснює попередньої оплати, а кошти продавцю перераховує небанківська фінансова установа після їх отримання від покупця. В інших моделях дистанційної торгівлі, зокрема при оплаті товару банківською карткою на сайті продавця до його відправлення або із використанням інших механізмів проведення розрахунків, питання застосування РРО може вирішуватися інакше.

Тож постанови Верховного Суду у справах № 520/2770/25 та № 340/5132/25 є важливим кроком до формування єдиної практики застосування законодавства про РРО у сфері електронної комерції. Вони не лише усувають правову невизначеність для інтернет-продавців, які працюють на умовах післяплати із використанням сервісу NovaPay, а й встановлюють чіткі орієнтири для контролюючих органів під час проведення фактичних перевірок.

Сформована правова позиція має сприяти зменшенню кількості безпідставних спорів щодо штрафів за незастосування РРО. Водночас у випадку винесення податкових повідомлень-рішень за аналогічних обставин платники податків вже сьогодні отримали вагомий аргумент для ефективного захисту своїх прав як в адміністративному, так і в судовому порядку.