Спека робить будинки та робочі місця некомфортними — а іноді навіть небезпечними для здоров’я — навіть у холодних кліматичних зонах
Якість повітря в приміщеннях та здорові будівлі
Екстремальна літня спека, яку колись вважали проблемою лише середземноморських країн, стала реальністю для всієї Європи. Навіть у регіонах з традиційно холодним кліматом, таких як Фінляндія, тривала спека тепер не дає людям спати вночі, робить роботу в неохолоджуваних будівлях нестерпною та може стати причиною сотень передчасних смертей.
Не лише комфорт: питання продуктивності
Високі температури в приміщеннях влітку — це не лише питання комфорту: вони помітно знижують працездатність людей, що там перебувають. У літньому одязі та під час малоактивних занять, таких як читання чи перегляд телевізора, температура 26 °C все ще залишається комфортною. Дослідження також показали, що продуктивність праці знижується приблизно на 2 % з кожним градусом вище 26 °C, тому в перегрітих приміщеннях ефективність роботи може легко впасти більш ніж на 10 % порівняно з оптимальними умовами, коли температура перевищує 32 °C, що зазвичай спостерігається під час спекотних періодів. Вплив на когнітивні функції добре задокументований
- зниження уваги та концентрації (особливо важливо в школах);
- розумова втома та зниження обсягу робочої пам’яті;
- збільшення кількості помилок під час виконання завдань, що вимагають тривалої уваги;
- порушення процесу прийняття рішень та зниження здатності вирішувати складні проблеми.
Серйозний ризик для здоров’я
Наслідки для здоров’я є ще серйознішими. Тривалі спекотні періоди спричиняють надмірну смертність: у Фінляндії спекотний період, що триває кілька тижнів, може призвести до 400 передчасних смертей — цифра, яку, з огляду на приблизно 80 смертей від пожеж, що фіксуються щороку, не можна вважати незначною. Більшість смертей, пов’язаних зі спекою, трапляються через те, що екстремальна спека погіршує вже існуючі захворювання, такі як серцево-судинні та респіраторні хвороби, ниркова недостатність, діабет та неврологічні розлади.
Наприклад, літня людина із серцевою недостатністю може зазнати смертельного інфаркту під час спеки. У свідоцтві про смерть, ймовірно, буде вказано «інфаркт міокарда», а не «спека», хоча саме екстремальна температура була спричиняючим фактором. Ризик зосереджений серед людей похилого віку та осіб, навіть молодих, із хронічними захворюваннями — груп, які також проводять більшу частину часу в приміщенні, чи то вдома, чи то в закладах догляду. Загалом люди проводять близько 90 % свого часу в приміщенні, тому якість умов у цих приміщеннях має велике значення.
Комплексний підхід: поєднання пасивних та активних заходів
Для вирішення цього питання необхідний комплексний підхід, що поєднує пасивні заходи — особливості самої будівлі та, наприклад, природне охолодження з нічною вентиляцією — з активними заходами — механічним охолодженням. Ці два підходи є взаємодоповнюючими, а не альтернативними, і їхнє оптимальне поєднання залежить від того, чи йдеться про нові чи існуючі будівлі, а також від кліматичної зони.
Нові будівлі: адаптація методів проєктування до змін клімату
Найефективніший момент для забезпечення літньої ефективності будівлі — це етап проєктування, саме тому будівельні норми вимагають проведення оцінки літніх температурних умов: у Фінляндії нові житлові будинки повинні проєктуватися таким чином, щоб температура 26 °C перевищувалася не більше ніж на 150 градусо-годин. В інших країнах діють подібні вимоги. Проте будівля може виглядати повністю відповідною до вимог на кресленнях, але мешканці все одно будуть пітніти, оскільки при проєктуванні за основу зазвичай беруться середні літні температури за останні 30 років, розраховані для енергетичних потреб, а не температури реального спекотного літа, не кажучи вже про майбутні сезони.
Тому методи проєктування необхідно оновлювати з урахуванням погодних умов, зумовлених зміною клімату: системи слід розраховувати з урахуванням температур спекотного літа, а не лише необхідного середнього літнього показника. Пасивні архітектурні рішення — легка та високоефективна оболонка будівлі, орієнтація будівлі, прохолодне оточення з достатньою кількістю дерев і тіні, коєфіцієнти пропускання сонячного випромінювання через скло, а також внутрішні та зовнішні сонцезахисні елементи — відіграють ключову роль, дозволяючи енергоефективно регулювати температуру в приміщеннях і суттєво знижуючи ризик перегріву. У нових будівлях системи кондиціонування повітря слід або встановлювати з самого початку, або, як мінімум, передбачити простір та інфраструктуру для їхнього майбутнього встановлення.
Існуючі будівлі: прості та недорогі заходи та відповідна поведінка
У існуючих будівлях можливості регулювання температури в приміщеннях є більш обмеженими, але прості та недорогі пасивні заходи в поєднанні зі зміною поведінки мешканців є реалістичним першим кроком. Пріоритетом є обмеження надходження сонячного тепла: опускайте жалюзі перед тим, як виходити з дому вранці, використовуйте зовнішні засоби затінення, такі як навіси та забезпечуйте природну вентиляцію, коли повітря на вулиці прохолодніше, ніж у приміщенні. Якщо засоби затінення не встановлені, рекомендується встановити їх у рамках модернізації. Внутрішні теплові навантаження слід зменшувати, вимикаючи підлогове опалення у ванній кімнаті та уникаючи використання духовок та інших приладів, що генерують тепло, у найспекотніші години дня.
Механічну вентиляцію слід організувати ефективніше, використовуючи прохолодне нічне зовнішнє повітря для попереднього охолодження будівельної маси. Зрештою, якщо є централізована система вентиляції, можна додати зволожувач повітря, який використовуватиметься тоді, коли спекотне зовнішнє повітря є достатньо сухим для випарного охолодження без підвищення вологості повітря в приміщенні. Модернізація огороджувальних конструкцій — поліпшення теплоізоляції стін і даху, заміна неефективних вікон та встановлення зовнішніх сонцезахисних систем — є одним із найбільш економічно вигідних заходів, що дозволяє зменшити споживання енергії як при опаленні, так і при охолодженні.
Коли пасивних стратегій вже недостатньо
Однак самі лише пасивні стратегії виявляються недостатніми, коли високі температури тривають кілька днів або тижнів. Теплова маса будівлі поступово накопичує тепло, нічної вентиляції вже недостатньо, а температура в приміщенні піднімається до рівня, що є некомфортним — і шкідливим для здоров’я. За таких умов механічне охолодження стає необхідним. Коли температура на вулиці перевищує 30 °C, без нього, як правило, неможливо підтримувати прийнятні умови в приміщенні, а охолодження стає необхідним, щойно денні температури стають високими — наприклад, при мінімальній температурі 25 °C та максимальній 35 °C. Це відображено в санітарних нормах: наприклад, у Фінляндії температура в приміщеннях житлових будинків ніколи не повинна перевищувати 32 °C, а для людей похилого віку в будинках для літніх людей — 30 °C.
Роль вологості
Нарешті, слід також враховувати вологість. Відчуття спеки залежить від вологості не менше, ніж від температури, а дискомфорт стає особливо сильним, коли мешканці пітніють, незважаючи на відсутність фізичної активності. Все частіші теплі ночі призводять як до порушень сну, так і до стійко високої відносної вологості повітря в приміщенні протягом дня. У прибережних регіонах вологість може мати майже таке ж значення, як і температура повітря, і там єдиним ефективним рішенням є механічна система, здатна як знижувати температуру в приміщенні, так і осушувати повітря.
Охолодження як одна з основних життєвих потреб — і право
З огляду на всі ці причини, охолодження житлових приміщень слід розглядати як базову потребу, а не як розкіш. Системи сонцезахисту та кондиціонування повітря слід запровадити в будівлях, де їх наразі немає — насамперед у школах та будинках для людей літнього віку, а також у житлових будинках — і розглядати як право вразливих груп населення, таких як люди літнього віку та особи з супутніми захворюваннями.
Ключові тези
«Системи кондиціонування слід встановити в будівлях, які наразі не мають систем охолодження, зокрема в школах та будинках для людей літнього віку, щоб мінімізувати проблеми зі здоров’ям та втрати продуктивності».
«Системи кондиціонування є необхідними в житлових приміщеннях, особливо для вразливих груп населення, таких як люди літнього віку або особи з супутніми захворюваннями».
«Пасивні методи, такі як вдосконалення високоефективної оболонки будівлі або нічна природна вентиляція, можуть суттєво поліпшити якість мікроклімату в приміщеннях та зменшити споживання енергії, якщо механічне охолодження застосовується за необхідності».
«Системи кондиціонування повітря та розумні сонцезахисні системи слід розглядати як право, а спільноти власників житла повинні сприяти встановленню цього обладнання, дозволяючи використовувати спільні зони в багатоквартирних будинках також для монтажу фотоелектричних панелей, щоб забезпечувати роботу систем кондиціонування повітряза рахунок сонячної енергії».
«Захист вразливих мешканців має бути пріоритетом для політиків, власників будівель та нашої галузі. Оскільки літо стає дедалі екстремальнішим, охолодження слід визнати фундаментальною вимогою до безпечних будівель, так само як опалення є необхідним взимку».
«Адаптація до зміни клімату починається з рішучих дій уже сьогодні — прискорення розвитку правил, стандартів та практик, що регулюють те, як ми проєктуємо, будуємо та експлуатуємо середовище. Це має вирішальне значення для створення безпечніших та стійкіших просторів у майбутньому. Якщо не зараз, то коли?»
Джерело інформації: https://www.rehva.eu/news/article/heatwaves–make–homes–and–workplaces–painfully–hot
Переклад: компанія ЛІКОНД
