Зміцнення єдності – запорука стійкості бізнесу та держави
17 вересня Європейська Бізнес Асоціація провела традиційний захід на початку нового бізнес-сезону – Global Outlook: Fostering Unity. Саме необхідність об’єднання зусиль бізнесу, держави, суспільства та міжнародних партнерів наразі є дуже важливою для збереження стійкості нашої країни перед викликами повномасштабної війни. Ця думка лунала у виступах багатьох спікерів – керівників компаній та очільників державних відомств. Нижче наводимо основні моменти та найцікавіші тези від спікерів цьогорічного Global Outlook.
Відкриваючи захід, Тіберіу Діма, генеральний директор BASF Україна та президент Європейської Бізнес Асоціації, привітав усіх учасників та висловив вдячність Збройним Силам України за можливість проводити такі зустрічі у мирному Києві. «Ми всі стикаємося з численними викликами, але продовжуємо розвивати наші компанії. Додає складності те, що ми не знаємо, коли знову повернеться звичне життя. Втім український народ і бізнес в Україні демонструють видатну стійкість. Перед лицем невизначеності ми маємо об’єднатися та згуртувати зусилля. У нас немає іншого вибору, окрім як продовжувати рух і робити все можливе для перемоги у цій війні», — наголосив Тіберіу Діма.
«Велика команда сьогодні працює над тим, щоб ми встояли». У діалозі з Олександром Камишіним, Радником Президента зі стратегічних питань, обговорили стан та можливості українських стратегічних промислових галузей, зокрема оборонного сектору. Олександр Камишін наголосив, що за останні роки українська оборонна галузь виробила індустріальну спроможність. На його думку, Україна має зразки конвенційного озброєння, які можуть стати світовими бестселерами. Окрім цього, українські виробники розвивають defence tech та створюють нові класи зброї. «Ми довели, що можемо виробляти, і в достатніх обсягах, тепер нагальне питання – як цю спроможність реалізувати, тобто профінансувати виробництво та завантажити підприємства замовленнями».
В цьому ми покладаємось на підтримку міжнародних партнерів. Навесні Україна розпочала ініціативу «Зброярі» із закликом до наших партнерів допомогти законтрактувати українських виробників. Наразі контракти в рамках цієї програми сягають 675 млн доларів, це близько 10% від українських витрат на закупівлю локальної оборонної продукції. Пан Камишін та його команда комунікують назовні, що розвиваючи українські спроможності, ЄС та НАТО в майбутньому отримають сильного партнера з виробництвом оборонних товарів, які доповнюватимуть, а не конкуруватимуть з номенклатурою західної оборонки. Після закінчення війни наша продукція на експорті користуватиметься попитом, переконаний Радник Президента, але зараз треба шукати можливість підтримати українських виробників – або законтрактувати або дати можливість експортувати. «Маємо використовувати всі інструменти, щоб стати європейським Ізраїлем», – підсумував розмову Олександр Камишін.
Андрій Пишний, Голова Національного банку України, позитивно оцінив стан банківської системи. «Це гарна новина, що дає можливість сподіватися на ефективність процесів, запущених Національним банком. Понад рік зростає кредитування бізнесу. Чистий гривневий корпоративний кредитний портфель в банках з початку повномасштабної війни зріс на понад 10% та за обсягами вже перевищив довоєнний рівень. Відсоткова ставка за бізнес-кредитами знизилася до рівня доковідного 2019 року».
Пан Пишний також зазначив, що важливим індикатором готовності системи до посилення підтримки економіки для нього стало об’єднання зусиль 20 великих банків для кредитування відновлення енергетичного сектору. З початку червня банки схвалили заявки на 7 млрд гривень і профінансували проєкти потужністю на понад 100 мВт. До того ж, відслідковується позитивний тренд відновлення конкуренції у кредитних пропозиціях банків.
Надзвичайно важливими для збереження макрофінансової стабільності залишаються міжнародна фінансова допомога та мобілізація внутрішніх ресурсів. Зокрема, Національний банк підтримує підвищення податків для небанківських фінансових установ з 18% до 25%, щоб уникнути податкового арбітражу. Водночас Національний банк не підтримує додаткове оподаткування банків та вважає, що потенціал банківської системи може бути більш ефективно використаний для підтримки спроможності української економіки до відновлення та подальшого збільшення залучень на ринку ОВДП.
«Ми можемо розширити канал покриття дефіциту бюджету, не застосовуючи емісію, та використати спроможності внутрішнього боргового ринку. Наслідки повномасштабної війни для публічних фінансів є безпрецедентними, однак подолати їх можна тільки комплексними рішеннями, застосовуючи мікс політик».
«Реформа енергетичного ринку є надзвичайно важливою». Сьогодні Група Нафтогаз об’єднує компанії, що займаються усіма процесами – це нафта та газ, тепло та електроенергія, видобуток, транзит, найбільші в Європі підземні сховища, розподіл газу – підприємства ГРМ. Нафтогаз видобуває нафту, транспортує, має постачання і виробництво нафтопродуктів, ТЕЦ та альтернативну енергетику – сонячну, вітрову генерації. Про це розповів очільник Нафтогазу Олексій Чернишов. Всі ці активи знаходяться під постійними атаками з першого дня повномасштабної війни. «Наше завдання – забезпечити стале забезпечення українців ресурсами. Вважаю, що в цілому нам це вдається за таких викликів і складних умов», – зазначив пан Чернишов.
Олексій Чернишов зауважив, що виклики для бізнесу сьогодні є максимальними. Але попри це група Нафтогаз збільшила відбуток газу у 2023 році, більше 14 млрд дивідендів було сплачено державі. Всі підприємства групи покращили фінансовий результат та є прибутковими. Газ залишається стабільним джерелом енергії, і компанії підвищують здатність реагувати на виклики, готуються до кризових ситуацій, мають диверсифіковану систему зберігання та транспортування, водночас закликають ставитись до викликів з розумінням.
Під час війни основний пріоритет – нафта та газ. У післявоєнний період частка альтернативної енергетики, на думку пана Чернишова, розвиватиметься. Водночас для цього необхідна лібералізація ринку енергії – більше 80% енергетичної галузі знаходиться у власності держави, що обмежує конкуренцію. Саме по собі завершення війни не є достатнім, щоб стати інвестиційно привабливою країною. Треба підтримувати конкуренцію, впроваджувати дерегуляцію, робити реформи. На думку пана Чернишова, Україна може стати експортером природного газу в майбутньому. І не тоді, коли збільшить видобуток, а коли лібералізує ринок та вивільнить частину ресурсу для експорту. Тому реформа ринку енергії настільки важлива.
Під час бізнес-панелі топ-менеджери компаній з різних секторів економіки поділились своїм баченням роботи власного бізнесу та підприємницького середовища, викликів та можливостей у 2025 році.
Томаш Фіала, СЕО Dragon Capital, відзначив, що ВВП України за підсумками 2024 року може зрости на 4%. Інфляція очікується на рівні 9%. Девальвація гривні триватиме і в наступному році, але буде контрольованою і помірною, співставною з очікуваннями бізнесу і припущеннями державного бюджету. Основними викликами залишаються дефіцит бюджету, на покриття якого в наступному році потрібно близько 38 млрд доларів допомоги від партнерів, а також інвестиції у відбудову економіки. Пан Фіала наголосив, що міжнародні партнери, зокрема МВФ та ЄС, підтвердили надання близько 15 млрд доларів бюджетної допомоги на 2025 рік. Заморожені російські активи та доходи від них також мають стати вагомим джерелом фінансування бюджету та закупівлі зброї, в тому числі, українського виробництва.
Олександр Комаров, президент Київстар, зазначив, що енергетична стабільність — ключовий виклик для забезпечення надійності телекомунікаційних мереж. Компанія планує підвищити стійкість мереж до 4 годин автономної роботи, але ці заходи вимагають значних інвестицій та операційних витрат. Основними викликами залишаються вразлива енергетична інфраструктура та відновлення об’єктів на лінії фронту.
Мауро Лонгобардо, генеральний директор АрселорМіттал Кривий Ріг, звернув увагу на те, що вартість електроенергії для промислових виробників в Україні вдвічі перевищує вартість електроенергії в деяких країнах Європи, зокрема, через регуляторну вимогу для українських виробників купувати не менше 80% імпортованої електроенергії для забезпечення стабільного енергопостачання. Через це українські компанії, зокрема виробники сталі та залізної руди, змушені скорочувати виробництво. Попри це підприємства продовжують функціонувати, забезпечуючи надходження податків до бюджету держави.
Наталія Гуріна, заступниця голови правління з управління ризиками Raiffeisen Bank, зазначила, що, не дивлячись на всі можливі стрес-тести та сценарії, реальність війни привносить нові виклики. Зокрема, ризик тривалої енергетичної кризи підштовхує до пошуку нових рішень, таких як встановлення сонячних панелей та інверторів у відділеннях банків. Мобілізація та зниження робочої сили стають суттєвими викликами. Однак, в банківській системі відсутня критична нестача кадрів, хоча знайти нових працівників стає важче. Незважаючи на численні кризи до повномасштабної війни, банківська система України залишається сталою. Комунікація та кооперація між банками покращилися, що допомагає протистояти викликам.
Основна увага приділяється трьом напрямкам: людям – підтримці співробітників, ветеранів від ментальної до професійної, клієнтам, дітям і постраждалим від дій агресора, підтримці економіки Україні через кредитування, адаптації до регулятивних вимог Євросоюзу.
Про активну участь у переговорах з ЄС також заявив Сергій Євтушенко, СЕО UDP Renewables, співзасновник Unit city. Окрім цього, Unit City активно залучає інвесторів і компанії навіть під час війни, а також працює над підвищенням ефективності та ком’юніті-енґейджментом. У 2025 році планується подальший розвиток спортивних та інноваційних кластерів.
SHERP – повністю українська компанія, що виробляє інноваційні транспортні засоби. Основні ринки – США та Канада. Також SHERP співпрацює з ООН, особливо в Африці, де заміняє гелікоптери в доставці вантажів. SHERP також розробляє роботизовані системи. SHERP використовують ДСНС та інші організації. Основні виклики: дефіцит інженерних кадрів, перебої з електроенергією через обстріли та високі витрати на генерацію під час відключень, про що розповів Олександр Білецький, генеральний директор SHERP.
Головна загроза для енергосистеми – це нові ракетні обстріли й атаки дронами. Ключовим фактором в цьому питанні є надійний захист українського неба, зазначив виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
Іноземна допомога поки обмежена, тому компанія своїми силами готується до наступної зими. Цього року ДТЕК інвестує у відновлення зруйнованих та пошкоджених ТЕС майже 4 млрд грн власних коштів. Окрім ремонтів ДТЕК фокусується на розвитку зеленої енергетики та системах накопичення енергії. Тому йдуть переговори з банками щодо фінансування нових проєктів, які допоможуть посилити енергетичну безпеку України. Вдячні нашим спікерам, учасникам та партнерам заходу за підтримку!
Головні партнери
Партнер
