Законопроєкт №6477 про реєстр викидів та перенесення забруднювачів: нові корупційні ризики під виглядом євроінтеграції

06/ 09/ 2022

Законопроєкт №6477 спрямований на імплементацію положень Регламенту ЄС №166/2006 про створення Європейського реєстру викидів та перенесення забруднювачів, а також Протоколу про реєстри викидів та перенесення забруднювачів. Основна мета – створити передумови для запуску відкритої уніфікованої електронної системи доступу до інформації про стан довкілля. Прийнятий за основу, 11 серпня законопроєкт №6477 був доопрацьований і затверджений у редакції до другого читання Екокомітетом Верховної Ради України. Вже цього тижня документ планується винести на голосування парламентарям. Так, Європейська Бізнес Асоціація підтримує необхідність створення такого Реєстру і неодноразово зверталась до Екокомітету зі своїми коментарями до проєкту Закону №6477 щодо особливостей його функціонування. Зокрема, бізнес-спільнота дякує за врахування пропозиції щодо гармонізації термінів подачі звіту операторами із нормами чинного законодавства, наприклад про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів у частині подовження строку подачі звіту до 31 березня року, наступного за звітним. Водночас, в документі все ще містяться положення, які не лише не узгоджуються з вимогами міжнародних та європейських підходів, але й можуть суттєво вплинути на інвестиційну привабливість України та її подальший економічний розвиток. Так, мова йде про такі положення: Обов’язок державних органів подавати до реєстру інформацію про пересувні джерела викидів (транспортні засоби, рух яких супроводжується викидами). Станом на сьогодні в Україні немає єдиної методики визначення викидів для транспорту. Відтак, така пропозиція є передчасною та не узгоджується з поточним порядком ведення статистичної звітності щодо викидів в Україні, а також не враховує п. 7 статті 7 Протоколу та ст.8 Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) №166/2006, якими передбачається вимога щодо внесення в реєстр тільки тих даних, які фактично збираються органами державної влади та можуть бути практично внесені в Реєстр. З огляду на прагнення держави залучити бізнес до системи державного моніторингу, існують побоювання, що в результаті збір інформації про викиди пересувних джерел для реєстру може бути перекладена на плечі підприємств. Запровадження попередньої оцінки якості даних, порядок надання додаткової інформації, ненадання оператором відповіді на запит в установлений строк або надання неповної відповіді як підстава для відмови у прийнятті звіту оператора та здійснення контролюючим органом позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів, що впроваджуються статтею 20 законопроєкту №6477, взагалі відсутні як у Протоколі, так і в Регламенті ЄС. Окрім того ці положення виписані максимально загальними фразами, що може призвести до різночитань з боку контролюючих органів та представників бізнесу. Наприклад, у проєкті Закону: - не визначено, що саме мається на увазі під додатковою інформацією та яким чином буде визначатись повнота відповіді оператора на запит уповноваженого органу, хоча чіткий перелік даних, які можна вимагати від підприємства, визначений у Протоколі та Регламенті ЄС; - пропонований перелік підстав для здійснення позапланової перевірки може дублюватись із плановими заходами контролю, а тому має бути їх складовою; - наявність формальної можливості відмови з боку уповноваженого органу в проведенні реєстраційної дії (інформації про викиди, поданої оператором) суперечить загальному курсу на дерегуляцію бізнесу та принципам peopleless. Зокрема, останньому кроку у цьому напрямку, пов’язаному із скасування реєстрації звіту по інвентаризації для оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин. Ольга Бойко. Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації. За даними серпневого дослідження Асоціації, в Україні наразі спостерігається найнижчий з 2013 року показник інвестиційної привабливості бізнесу. Корупція та слабка судова система, звісно після військової агресії, – основні причини такої оцінки. При цьому, 91% опитаних компаній Асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Спільне завдання держави та бізнесу – зробити все можливе, аби настрої інвесторів покращились, зокрема у частині легкості ведення бізнесу. Законопроєкт №6477, який до того ж є євроінтеграційним, має впроваджувати виключно вимоги регламенту ЄС та не містити зайві надбудови, які посилюють втручання держави у діяльність бізнесу. Ми просто не можемо собі це дозволити у воєнний час. Відтак, Асоціація звертається до народних депутатів з проханням доопрацювати законопроєкт №6477 та зберегти курс на євроінтеграцію, покращення бізнес-клімату та дерегуляцію на період військового стану та поствоєнної відбудови.

Прийнятий за основу, 11 серпня законопроєкт №6477 був доопрацьований і затверджений у редакції до другого читання Екокомітетом Верховної Ради України. Вже цього тижня документ планується винести на голосування парламентарям.

Так, Європейська Бізнес Асоціація підтримує необхідність створення такого Реєстру і неодноразово зверталась до Екокомітету зі своїми коментарями до проєкту Закону №6477 щодо особливостей його функціонування. Зокрема, бізнес-спільнота дякує за врахування пропозиції щодо гармонізації термінів подачі звіту операторами із нормами чинного законодавства, наприклад про моніторинг, звітність та верифікацію викидів парникових газів у частині подовження строку подачі звіту до 31 березня року, наступного за звітним.

Водночас, в документі все ще містяться положення, які не лише не узгоджуються з вимогами міжнародних та європейських підходів, але й можуть суттєво вплинути на інвестиційну привабливість України та її подальший економічний розвиток.

Так, мова йде про такі положення:

Обов’язок державних органів подавати до реєстру інформацію про пересувні джерела викидів (транспортні засоби, рух яких супроводжується викидами). Станом на сьогодні в Україні немає єдиної методики визначення викидів для транспорту. Відтак, така пропозиція є передчасною та не узгоджується з поточним порядком ведення статистичної звітності щодо викидів в Україні, а також не враховує п. 7 статті 7 Протоколу та ст.8 Регламенту Європейського Парламенту та Ради (ЄС) №166/2006, якими передбачається вимога щодо внесення в реєстр тільки тих даних, які фактично збираються органами державної влади та можуть бути практично внесені в Реєстр. З огляду на прагнення держави залучити бізнес до системи державного моніторингу, існують побоювання, що в результаті збір інформації про викиди пересувних джерел для реєстру може бути перекладена на плечі підприємств.
Запровадження попередньої оцінки якості даних, порядок надання додаткової інформації, ненадання оператором відповіді на запит в установлений строк або надання неповної відповіді як підстава для відмови у прийнятті звіту оператора та здійснення контролюючим органом позапланового заходу державного нагляду (контролю) у сфері реєстрації викидів та перенесення забруднювачів, що впроваджуються статтею 20 законопроєкту №6477, взагалі відсутні як у Протоколі, так і в Регламенті ЄС.

Окрім того ці положення виписані максимально загальними фразами, що може призвести до різночитань з боку контролюючих органів та представників бізнесу. Наприклад, у проєкті Закону:

– не визначено, що саме мається на увазі під додатковою інформацією та яким чином буде визначатись повнота відповіді оператора на запит уповноваженого органу, хоча чіткий перелік даних, які можна вимагати від підприємства, визначений у Протоколі та Регламенті ЄС;

– пропонований перелік підстав для здійснення позапланової перевірки може дублюватись із плановими заходами контролю, а тому має бути їх складовою;

– наявність формальної можливості відмови з боку уповноваженого органу в проведенні реєстраційної дії (інформації про викиди, поданої оператором) суперечить загальному курсу на дерегуляцію бізнесу та принципам peopleless. Зокрема, останньому кроку у цьому напрямку, пов’язаному із скасування реєстрації звіту по інвентаризації для оформлення дозволу на викиди забруднюючих речовин.

Ольга Бойко Координатор комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації

За даними серпневого дослідження Асоціації, в Україні наразі спостерігається найнижчий з 2013 року показник інвестиційної привабливості бізнесу. Корупція та слабка судова система, звісно після військової агресії, – основні причини такої оцінки. При цьому, 91% опитаних компаній Асоціації планують продовжувати працювати на ринку України, а 55% збираються інвестувати в Україну навіть у воєнний час. Спільне завдання держави та бізнесу – зробити все можливе, аби настрої інвесторів покращились, зокрема у частині легкості ведення бізнесу. Законопроєкт №6477, який до того ж є євроінтеграційним, має впроваджувати виключно вимоги регламенту ЄС та не містити зайві надбудови, які посилюють втручання держави у діяльність бізнесу. Ми просто не можемо собі це дозволити у воєнний час.

Відтак, Асоціація звертається до народних депутатів з проханням доопрацювати законопроєкт №6477 та зберегти курс на євроінтеграцію, покращення бізнес-клімату та дерегуляцію на період військового стану та поствоєнної відбудови.