fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Законопроєкт 5600 – привіт 90-тим чи рух вперед?

13/ 07/ 2021
  Наразі весь бізнес обговорює скандальний законопроєкт №5600, норми якого є непродуманими та дискримінацйними. У разі запровадження, пропоновані зміни здатні спричинити відтік інвестицій, згортання прозорого бізнесу, збільшення недовіри з боку міжнародних партнерів та, як наслідок, скорочення податкових надходжень у перспективі. Вже другий рік поспіль спостерігається падіння обсягу інвестицій в економіку України. У 2020-му Україна пережила найбільший річний відтік іноземних інвестицій за останні 20 років, який склав $ 868 млн. Безумовно, коронавірус криза зробила чималий вклад в дану ситуацію. Втім, хоча кризи в країні мали місце упродовж 20-ти з лишнім років, далеко не всі вони так негативно впливали на інвестиційну ситуацію в державі. То чи саме чергова криза є причиною песимізму інвесторів? Відповідь – проста та складна водночас. Для притоку інвестицій потрібна здорова атмосфери для роботи бізнесу в країні. Наскільки ж здоровою є атмосфера в Україні – наразі риторичне питання. Так, наприкінці 2019 року у ВРУ було зареєстровано законопроєкт №1210 (наразі вже Закон 466), який поспіхом було прийнято в неприйнятній для бізнесу версії. Норми законопроєкту вступили в дію без належного перехідного періоду та без своєчасного прийняття необхідних підзаконних нормативних актів. Ми вже навіть не згадуємо про відсутність адекватної та своєчасної роз’яснювальної роботи з боку Мінфіну та податкової стосовно цих змін. Втім, начебто усвідомивши важкість скоєного та намагаючись хоч якось виправити наслідки заподіяного, можновладці почали похапцем готувати зміни до щойно прийнятих змін. Як наслідок, протягом невеликого проміжку часу на додачу до закону 466 з’явились закони 786 та 1117. Нескладно уявити, як почувалися інвестори посеред цього законодавчого та правозастосовчого хаосу. Тож не дивно, що багато компаній змушені були переглянути свої інвестиційні плани щодо України. Під час обговорення  закону №466 бізнес попереджав саме про такі наслідки поспіху у прийнятті масштабних податкових змін. За підсумками 2 років мусимо із сумом констатувати, що наші песимістичні прогнози справдилися. Наразі схожа епопея триває із законопроєктом №5600, хоча є й певні відмінності. Так, можновладці до цього часу не спромоглися доступно пояснити бізнесу власну мотивацію, яка змусила їх пропонувати низку вкрай негативних для сумлінних платників податків норм (стосовно податкових збитків, стосовно адміністрування податків, стосовно відшкодування ПДВ, стосовно оподаткування нерухомості та інших). Тож бізнес закликає владу дослухатись голосу розуму та не підтримувати ініціативи, від яких потерпатимуть в основному сумлінні платники податків. Безумовно, швидкість під час прийняття змін може мати позитивні наслідки, за умови, що йдеться про прийняття консенсусно узгоджених змін. Наразі законопроєкт №5600 викликає одностайне невдоволення бізнесу. Відтак неприйнятною є не лише спроба «протягнути» законопроєкт у авральному режимі, а й взагалі вперте намагання прийняти законопроєкт, який піддано такій нищівній критиці з боку платників податків. Чесний прозорий бізнес прагне залишитись та працювати в країні та «грати в довгу». Тому бізнес, перш ніж прийняти будь-яке рішення, намагається максимально прорахувати його наслідки. Для цього бізнесу вкрай необхідні стабільні та зрозумілі правила. Бізнес вже стомився грати в здогадки, якими будуть наступні ініціативи, коли буде прийнято нові «геніальні» нововведення та який орган наступним прийде «збирати додаткові надходження» з прозорого бізнесу, при цьому, закриваючи очі на існування глобальних проблем. Такою проблемою, до прикладу, є тіньовий сектор економіки в країні, який не лише спотворює конкуренцію серед бізнесу, але й живить корупцію серед можновладців. Законодавчі зусилля мають бути спрямовані саме не протидію таким проблемам, а не на витискання додаткових податків з бізнесів та громадян, які працюють відкрито та легально. Дотепер ми бачимо протилежний підхід: незрозуміла лояльність до тіньового сектору та неприхована агресія до прозорого бізнесу. Спільнота закликає команду Володимира Зеленського та народних депутатів загалом надзвичайно серйозно поставитись до ризику збільшення фіскального навантаження на прозорий бізнес. Адже якщо навіть частина компаній обмежить розвиток та почне скорочуватись (внаслідок дискримінаційних змін та зростання рівня недовіри до влади), додаткові надходження до бюджету залишаться недосягнутою мрією. Скорочення ж податкових надходжень здатне запустити ланцюгову реакцію подальших непродуманих рішень, у тому числі у податковій сфері. Наслідками стануть подальше погіршення інвестиційного клімату та спроможності держави, подолання яких вимагатиме надзусиль. Термін перебування можновладців на посадах обмежений, тож варто його використовувати для того, щоб залишити по собі добру згадку у суспільстві. У податковій сфері, як і у багатьох інших, можновладці перш за все мусять керуватися принципом «не зашкодь». Краще не змінювати податкові правила, аніж змінювати їх на гірші. У будь-якому випадку пропоновані правила мають бути заздалегідь обговорені та сприйняті тими, на кого вони, насамперед, розраховані – платниками податків. Правила, пропоновані законопроєктом №5600, платники податків не схвалюють. Європейська Бізнес Асоціація звертається до Володимира Зеленського Президента України, Дениса Шмигаля Прем’єр-міністра України та Дмитра Разумкова Голови ВРУ із закликом не допустити прийняття законопроєкту №5600 в другому читанні. Наразі важливо сісти за стіл переговорів та створити максимально збалансований податковий документ. Адже комплексні податкові ініціативи нашвидкоруч не приймаються. Бізнес до діалогу готовий і 12 липня вкотре надіслав свої пропозиції Уряду та керівникам фракцій у ВРУ. Важливо поважати стабільність податкового законодавства, на якій постійно і дуже голосно наголошує бізнес. Так, недопустимим є введення в дію взагалі будь-яких норм раніше 1 січня 2023 року. Крім того, в жодному разі неможливим є повернення в 90-ті в контексті податкової політики, наприклад, відшкодування ПДВ. Адже, очевидно, прозорий бізнес не для того вибудовував всі бізнес процеси, щоб одним помахом та політичною волею перекреслити позитивні здобутки, що напрацьовувались роками.

Наразі весь бізнес обговорює скандальний законопроєкт №5600, норми якого є непродуманими та дискримінацйними. У разі запровадження, пропоновані зміни здатні спричинити відтік інвестицій, згортання прозорого бізнесу, збільшення недовіри з боку міжнародних партнерів та, як наслідок, скорочення податкових надходжень у перспективі.

Вже другий рік поспіль спостерігається падіння обсягу інвестицій в економіку України. У 2020-му Україна пережила найбільший річний відтік іноземних інвестицій за останні 20 років, який склав $ 868 млн. Безумовно, коронавірус криза зробила чималий вклад в дану ситуацію. Втім, хоча кризи в країні мали місце упродовж 20-ти з лишнім років, далеко не всі вони так негативно впливали на інвестиційну ситуацію в державі. То чи саме чергова криза є причиною песимізму інвесторів? Відповідь – проста та складна водночас. Для притоку інвестицій потрібна здорова атмосфери для роботи бізнесу в країні. Наскільки ж здоровою є атмосфера в Україні – наразі риторичне питання.

Так, наприкінці 2019 року у ВРУ було зареєстровано законопроєкт №1210 (наразі вже Закон 466), який поспіхом було прийнято в неприйнятній для бізнесу версії. Норми законопроєкту вступили в дію без належного перехідного періоду та без своєчасного прийняття необхідних підзаконних нормативних актів. Ми вже навіть не згадуємо про відсутність адекватної та своєчасної роз’яснювальної роботи з боку Мінфіну та податкової стосовно цих змін.

Втім, начебто усвідомивши важкість скоєного та намагаючись хоч якось виправити наслідки заподіяного, можновладці почали похапцем готувати зміни до щойно прийнятих змін. Як наслідок, протягом невеликого проміжку часу на додачу до закону 466 з’явились закони 786 та 1117.

Нескладно уявити, як почувалися інвестори посеред цього законодавчого та правозастосовчого хаосу.

Тож не дивно, що багато компаній змушені були переглянути свої інвестиційні плани щодо України.

Під час обговорення  закону №466 бізнес попереджав саме про такі наслідки поспіху у прийнятті масштабних податкових змін. За підсумками 2 років мусимо із сумом констатувати, що наші песимістичні прогнози справдилися.

Наразі схожа епопея триває із законопроєктом №5600, хоча є й певні відмінності. Так, можновладці до цього часу не спромоглися доступно пояснити бізнесу власну мотивацію, яка змусила їх пропонувати низку вкрай негативних для сумлінних платників податків норм (стосовно податкових збитків, стосовно адміністрування податків, стосовно відшкодування ПДВ, стосовно оподаткування нерухомості та інших).

Тож бізнес закликає владу дослухатись голосу розуму та не підтримувати ініціативи, від яких потерпатимуть в основному сумлінні платники податків.

Безумовно, швидкість під час прийняття змін може мати позитивні наслідки, за умови, що йдеться про прийняття консенсусно узгоджених змін. Наразі законопроєкт №5600 викликає одностайне невдоволення бізнесу. Відтак неприйнятною є не лише спроба «протягнути» законопроєкт у авральному режимі, а й взагалі вперте намагання прийняти законопроєкт, який піддано такій нищівній критиці з боку платників податків.

Чесний прозорий бізнес прагне залишитись та працювати в країні та «грати в довгу». Тому бізнес, перш ніж прийняти будь-яке рішення, намагається максимально прорахувати його наслідки. Для цього бізнесу вкрай необхідні стабільні та зрозумілі правила.

Бізнес вже стомився грати в здогадки, якими будуть наступні ініціативи, коли буде прийнято нові «геніальні» нововведення та який орган наступним прийде «збирати додаткові надходження» з прозорого бізнесу, при цьому, закриваючи очі на існування глобальних проблем.

Такою проблемою, до прикладу, є тіньовий сектор економіки в країні, який не лише спотворює конкуренцію серед бізнесу, але й живить корупцію серед можновладців. Законодавчі зусилля мають бути спрямовані саме не протидію таким проблемам, а не на витискання додаткових податків з бізнесів та громадян, які працюють відкрито та легально. Дотепер ми бачимо протилежний підхід: незрозуміла лояльність до тіньового сектору та неприхована агресія до прозорого бізнесу.

Спільнота закликає команду Володимира Зеленського та народних депутатів загалом надзвичайно серйозно поставитись до ризику збільшення фіскального навантаження на прозорий бізнес. Адже якщо навіть частина компаній обмежить розвиток та почне скорочуватись (внаслідок дискримінаційних змін та зростання рівня недовіри до влади), додаткові надходження до бюджету залишаться недосягнутою мрією. Скорочення ж податкових надходжень здатне запустити ланцюгову реакцію подальших непродуманих рішень, у тому числі у податковій сфері. Наслідками стануть подальше погіршення інвестиційного клімату та спроможності держави, подолання яких вимагатиме надзусиль.

Термін перебування можновладців на посадах обмежений, тож варто його використовувати для того, щоб залишити по собі добру згадку у суспільстві. У податковій сфері, як і у багатьох інших, можновладці перш за все мусять керуватися принципом «не зашкодь». Краще не змінювати податкові правила, аніж змінювати їх на гірші. У будь-якому випадку пропоновані правила мають бути заздалегідь обговорені та сприйняті тими, на кого вони, насамперед, розраховані – платниками податків. Правила, пропоновані законопроєктом №5600, платники податків не схвалюють.

Європейська Бізнес Асоціація звертається до Володимира Зеленського Президента України, Дениса Шмигаля Прем’єр-міністра України та Дмитра Разумкова Голови ВРУ із закликом не допустити прийняття законопроєкту №5600 в другому читанні. Наразі важливо сісти за стіл переговорів та створити максимально збалансований податковий документ. Адже комплексні податкові ініціативи нашвидкоруч не приймаються. Бізнес до діалогу готовий і 12 липня вкотре надіслав свої пропозиції Уряду та керівникам фракцій у ВРУ.

Важливо поважати стабільність податкового законодавства, на якій постійно і дуже голосно наголошує бізнес. Так, недопустимим є введення в дію взагалі будь-яких норм раніше 1 січня 2023 року. Крім того, в жодному разі неможливим є повернення в 90-ті в контексті податкової політики, наприклад, відшкодування ПДВ. Адже, очевидно, прозорий бізнес не для того вибудовував всі бізнес процеси, щоб одним помахом та політичною волею перекреслити позитивні здобутки, що напрацьовувались роками.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: