fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Законопроєкт №5600 матиме негативний вплив на весь бізнес в Україні 

23/ 06/ 2021
    Такого висновку дійшли учасники експертної дискусії Європейської Бізнес Асоціації «Податкові новації: реформа чи тиск на бізнес?», яка відбулася 23 червня. Розгляд цього законопроєкту може відбутися вже завтра 24 червня на профільному комітеті ВРУ, і ми сподіваємось, що голос бізнесу та однозначне негативне ставлення до цієї ініціативи буде почуто й взято до уваги народними депутатами при роботі над цією ініціативою.    Учасники дискусії, серед яких були представники бізнесу та Парламенту, обговорили потенційний вплив норм законопроєкту №5600 у разі його прийняття на окремі галузі економіки та на бізнес-клімат країни в цілому. В рамках трьох тематичних панелей спікери подискутували щодо змін до податкового законодавства в частині  адміністрування, обговорили запропоновані екологічні, ресурсні та акцизні податки. Учасники першої панелі, присвяченої адмініструванню податків, зійшлись на думці, що законопроєкт переповнений фіскальними методами, які створять неприпустимий тиск на бізнес. Прийнятних сценаріїв розгляду даного проекту для бізнесу може бути два – або ж законопроєкт не буде прийнятий взагалі, або буде поступово доопрацюваний за участі широкого кола стейкхолдерів та прийнятий у терміни, які б не порушували принцип податкової стабільності законодавства.  «Фракція «Голос» не голосуватиме за законопроєкт №5600», - повідомив Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат України.  Не дивно, що цей документ дуже схвилював бізнес-спільноту. Володимир Котенко, керівник податково-юридичної практики EY в Україні та голова Податкового комітету Асоціації, порівнює поточну законодавчу ініціативу з одіозним законопроєктом №4101, навколо якого була така ж дискусія. Спроби Мінфіну та ДПС час від часу впровадити відверто фіскальні норми в законопроєктах викликають занепокоєння. Відтак, щоб подібні явища не стали небезпечною тенденцією, необхідно активно «зупиняти» антипідприємницькі ініціативи ще до голосування в першому читанні. Наразі подано 7 альтернативних законопроєктів до №5600, вивчення яких потребує часу, тож найбільш прийнятний варіант для бізнесу - відхилити законопроєкт 5600  та напрацювати новий щодо ресурсних норм, а норми щодо збільшення адміністративного тиску повністю скасувати. «Робити зміни законодавства під особистостей – неправильно», зазначив Микола Сольський, голова комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, народний депутат України. Законопроєкт суттєво зачіпає інтереси аграрної галузі, і, на переконання пана Сольського, містить як правильні речі, так і недоцільні. Засідання «Слуги народу» для обговорення цього законопроєкту ще не було, втім дискусії на цю тему в партії вже точаться.    Представники бізнесу, представлені компаніями Овостар, ІМК та МХП, зазначили, що прийняття законопроєкту створить кризу та посилить корупцію в Україні, оскільки зачіпає цілу низку галузей, зокрема, аграрних. Більше того, такі ініціативи згубно впливатимуть на розвиток тваринництва, зокрема продукції з високою доданою вартістю, що йде врозріз з положеннями Стратегії Уряду 2030. Це, зокрема, сильно вдарить по місцевих бюджетах та регіональному розвиткові, оскільки надходження від сплати єдиного податку сільгосп виробників 4-ї групи (спрощеної системи оподаткування) надходять до місцевих бюджетів, а податок на прибуток та ПДВ – до Державного бюджету України. Це, у свою чергу, негативно вплине на розвиток громад та викличе соціальні напруження.  В рамках другої панелі учасники обговорили вплив запропонованих законопроєктом положень щодо підвищення екологічних та ресурсних податків. Так, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації Ольга Бойко зазначила, що у 2020 році попри складку економічну та соціальну ситуацію у світі, український бізнес продовжував інвестувати у заходи з охорони навколишнього середовища. Більше 40 млрд гривень вклали компанії у захист довкілля, при цьому, представники добувної промисловості та металургії навіть збільшили свій внесок на 27% і планують подальше розширення фінансування екологічного напрямку у зв’язку з новими міжнародними кліматичними та екологічними викликами. І при цьому податкові ставки не переглядались. За 17 років у ЄС екологічні податки зросли на 52%, тобто на 3% щорічно у середньому. У 2011 році у ЄС було розроблено дорожню карту ресурсоефективної Європи, де було чітко окреслено про відхід від оподаткування трудових ресурсів на користь розвитку екологічного оподаткування. В Україні ж пропонується підвищення ставок податків подекуди на 300%, при цьому адміністрування та спрямованість екологічного податку викликає питання, оскільки наразі на природоохоронні заходи з цього податку майже нічого не повертається. Так, востаннє ставки екоподатку на викиди СО2 піднімались у 25 разів у 2019 році, але викиди Україні вдалось знизити менше ніж на 10%. Ці факти ще раз підтверджують те, що  екологічні податки в Україні, на жаль, сьогодні, виконують суто фіскальну функцію, і пропоноване підвищення ставок без комплексної реформи сприятиме тільки збільшенню доходів бюджету та посиленню навантаження на відповідальний бізнес. Україна не може досягнути європейських цілей у короткі терміни, оскільки треба враховувати можливості української економіки при планування екологічних цілей. При цьому, дивно виглядає вибірковість щодо галузей у поточному законопроєкті. Так, Сергій Плічко, фінансовий директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розповів, що кожного року їхня компанія виробляє 10-11 млн тонн залізорудного концентрату, з яких тільки 2,5-3 млн тонн йде на експорт. А законопроєкт №5600 пропонує прирівняти вартість руди, що використовується в Україні, до тієї, що йде на експорт в цілях оподаткування рентними податками. До того ж, представник бізнесу скаржиться на неможливість стратегічного довгострокового планування, оскільки, якщо законопроєкт буде прийнято, то в поточних умовах зростання ставок складе для них 700-800%. До того ж, група АрселорМіттал Кривий Ріг взяла на себе зобов’язання до 2030 року досягнути європейського рівня по цілям декарбонізації, а до 2050 року досягнути вуглецевої нейтральності. На виконання такої мети компанія запланувала 1 млрд доларів інвестицій. Законопроєкт №5600 ставить під загрозу виконання цього плану, оскільки пропонує забрати цей ресурс у компанії фіскальними методами. У розвинених країнах, розповідає пан Плічко, близько 70% інвестицій в зелені проекти так чи інакше компенсуються бізнесу державою. У нас, на жаль, про це навіть не йде мова.   Дискусія в рамках акцизної панелі була здебільшого зосереджена на пропозиції запровадити акциз на зелену генерацію, що міститься у законопроєкті №5600. Учасники панелі зійшлися на тому, що акциз на зелену електроенергію – це неприйнятна ідея, яка містить протиріччя вже в своїй суті. Адже виробництво та споживання альтернативної енергії має заохочуватися, а не, навпаки, «каратися» державою надмірним оподаткуванням. До того ж, така ідея ніяк не співставляється з досягнутими раніше домовленостями з інвесторами в зелену енергетику.  «Сама ідея запровадити акциз на зелену енергію є абсурдною та протирічить суті акцизного податку», - вважає Карл Стуррен, генеральний директор Vindkraft Україна, Співголова Комітету з енергетики Європейської Бізнес Асоціації. Переглянути повний запис дискусії можна на Facebook сторінці Асоціації.  Європейська Бізнес Асоціація щиро сподівається на те, що народні депутати розуміють усю серйозність цього питання та приймуть виважене та стратегічне рішення не підтримувати законопроєкт №5600, аби не створювати зайвого тиску не бізнес та не провокувати поглиблення кризових явищ у відносинах України з її найбільшими інвесторами та платниками податків.
01/

 

Такого висновку дійшли учасники експертної дискусії Європейської Бізнес Асоціації «Податкові новації: реформа чи тиск на бізнес?», яка відбулася 23 червня. Розгляд цього законопроєкту може відбутися вже завтра 24 червня на профільному комітеті ВРУ, і ми сподіваємось, що голос бізнесу та однозначне негативне ставлення до цієї ініціативи буде почуто й взято до уваги народними депутатами при роботі над цією ініціативою.   

Учасники дискусії, серед яких були представники бізнесу та Парламенту, обговорили потенційний вплив норм законопроєкту №5600 у разі його прийняття на окремі галузі економіки та на бізнес-клімат країни в цілому. В рамках трьох тематичних панелей спікери подискутували щодо змін до податкового законодавства в частині  адміністрування, обговорили запропоновані екологічні, ресурсні та акцизні податки.

Учасники першої панелі, присвяченої адмініструванню податків, зійшлись на думці, що законопроєкт переповнений фіскальними методами, які створять неприпустимий тиск на бізнес. Прийнятних сценаріїв розгляду даного проекту для бізнесу може бути два – або ж законопроєкт не буде прийнятий взагалі, або буде поступово доопрацюваний за участі широкого кола стейкхолдерів та прийнятий у терміни, які б не порушували принцип податкової стабільності законодавства. 

«Фракція «Голос» не голосуватиме за законопроєкт №5600», – повідомив Ярослав Железняк, перший заступник голови Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат України. 

Не дивно, що цей документ дуже схвилював бізнес-спільноту. Володимир Котенко, керівник податково-юридичної практики EY в Україні та голова Податкового комітету Асоціації, порівнює поточну законодавчу ініціативу з одіозним законопроєктом №4101, навколо якого була така ж дискусія.

Спроби Мінфіну та ДПС час від часу впровадити відверто фіскальні норми в законопроєктах викликають занепокоєння. Відтак, щоб подібні явища не стали небезпечною тенденцією, необхідно активно «зупиняти» антипідприємницькі ініціативи ще до голосування в першому читанні. Наразі подано 7 альтернативних законопроєктів до №5600, вивчення яких потребує часу, тож найбільш прийнятний варіант для бізнесу – відхилити законопроєкт 5600  та напрацювати новий щодо ресурсних норм, а норми щодо збільшення адміністративного тиску повністю скасувати.

«Робити зміни законодавства під особистостей – неправильно», зазначив Микола Сольський, голова комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики, народний депутат України. Законопроєкт суттєво зачіпає інтереси аграрної галузі, і, на переконання пана Сольського, містить як правильні речі, так і недоцільні. Засідання «Слуги народу» для обговорення цього законопроєкту ще не було, втім дискусії на цю тему в партії вже точаться.   

Представники бізнесу, представлені компаніями Овостар, ІМК та МХП, зазначили, що прийняття законопроєкту створить кризу та посилить корупцію в Україні, оскільки зачіпає цілу низку галузей, зокрема, аграрних. Більше того, такі ініціативи згубно впливатимуть на розвиток тваринництва, зокрема продукції з високою доданою вартістю, що йде врозріз з положеннями Стратегії Уряду 2030. Це, зокрема, сильно вдарить по місцевих бюджетах та регіональному розвиткові, оскільки надходження від сплати єдиного податку сільгосп виробників 4-ї групи (спрощеної системи оподаткування) надходять до місцевих бюджетів, а податок на прибуток та ПДВ – до Державного бюджету України. Це, у свою чергу, негативно вплине на розвиток громад та викличе соціальні напруження. 

В рамках другої панелі учасники обговорили вплив запропонованих законопроєктом положень щодо підвищення екологічних та ресурсних податків. Так, координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Асоціації Ольга Бойко зазначила, що у 2020 році попри складку економічну та соціальну ситуацію у світі, український бізнес продовжував інвестувати у заходи з охорони навколишнього середовища. Більше 40 млрд гривень вклали компанії у захист довкілля, при цьому, представники добувної промисловості та металургії навіть збільшили свій внесок на 27% і планують подальше розширення фінансування екологічного напрямку у зв’язку з новими міжнародними кліматичними та екологічними викликами. І при цьому податкові ставки не переглядались.

За 17 років у ЄС екологічні податки зросли на 52%, тобто на 3% щорічно у середньому. У 2011 році у ЄС було розроблено дорожню карту ресурсоефективної Європи, де було чітко окреслено про відхід від оподаткування трудових ресурсів на користь розвитку екологічного оподаткування. В Україні ж пропонується підвищення ставок податків подекуди на 300%, при цьому адміністрування та спрямованість екологічного податку викликає питання, оскільки наразі на природоохоронні заходи з цього податку майже нічого не повертається. Так, востаннє ставки екоподатку на викиди СО2 піднімались у 25 разів у 2019 році, але викиди Україні вдалось знизити менше ніж на 10%. Ці факти ще раз підтверджують те, що  екологічні податки в Україні, на жаль, сьогодні, виконують суто фіскальну функцію, і пропоноване підвищення ставок без комплексної реформи сприятиме тільки збільшенню доходів бюджету та посиленню навантаження на відповідальний бізнес.

Україна не може досягнути європейських цілей у короткі терміни, оскільки треба враховувати можливості української економіки при планування екологічних цілей. При цьому, дивно виглядає вибірковість щодо галузей у поточному законопроєкті. Так, Сергій Плічко, фінансовий директор ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» розповів, що кожного року їхня компанія виробляє 10-11 млн тонн залізорудного концентрату, з яких тільки 2,5-3 млн тонн йде на експорт. А законопроєкт №5600 пропонує прирівняти вартість руди, що використовується в Україні, до тієї, що йде на експорт в цілях оподаткування рентними податками. До того ж, представник бізнесу скаржиться на неможливість стратегічного довгострокового планування, оскільки, якщо законопроєкт буде прийнято, то в поточних умовах зростання ставок складе для них 700-800%. До того ж, група АрселорМіттал Кривий Ріг взяла на себе зобов’язання до 2030 року досягнути європейського рівня по цілям декарбонізації, а до 2050 року досягнути вуглецевої нейтральності. На виконання такої мети компанія запланувала 1 млрд доларів інвестицій. Законопроєкт №5600 ставить під загрозу виконання цього плану, оскільки пропонує забрати цей ресурс у компанії фіскальними методами. У розвинених країнах, розповідає пан Плічко, близько 70% інвестицій в зелені проекти так чи інакше компенсуються бізнесу державою. У нас, на жаль, про це навіть не йде мова.  

Дискусія в рамках акцизної панелі була здебільшого зосереджена на пропозиції запровадити акциз на зелену генерацію, що міститься у законопроєкті №5600. Учасники панелі зійшлися на тому, що акциз на зелену електроенергію – це неприйнятна ідея, яка містить протиріччя вже в своїй суті. Адже виробництво та споживання альтернативної енергії має заохочуватися, а не, навпаки, «каратися» державою надмірним оподаткуванням. До того ж, така ідея ніяк не співставляється з досягнутими раніше домовленостями з інвесторами в зелену енергетику. 

«Сама ідея запровадити акциз на зелену енергію є абсурдною та протирічить суті акцизного податку», – вважає Карл Стуррен, генеральний директор Vindkraft Україна, Співголова Комітету з енергетики Європейської Бізнес Асоціації.

Переглянути повний запис дискусії можна на Facebook сторінці Асоціації

Європейська Бізнес Асоціація щиро сподівається на те, що народні депутати розуміють усю серйозність цього питання та приймуть виважене та стратегічне рішення не підтримувати законопроєкт №5600, аби не створювати зайвого тиску не бізнес та не провокувати поглиблення кризових явищ у відносинах України з її найбільшими інвесторами та платниками податків.

Звіти та фотогалереї

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: