fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Законопроєкт №4167: Асоціація закликає врахувати критичні положення для бізнесу

09/ 03/ 2021
  10 березня Екологічний Комітет ВРУ розглядатиме доопрацьовану версію законопроєкту №4167 про промислове забруднення. Документ має на меті об’єднати чотири природоохоронні дозволи в один – інтегрований та запровадити найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ), що передбачено Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди. У лютому Парламент повернув документ на доопрацювання в Комітет, посилаючись, зокрема, на те, що даний законопроєкт не враховує поточну економічну ситуацію в країні та може завдати суттєвого удару по вітчизняній промисловості, включаючи скорочення робочих місць та ВВП. Європейська Бізнес Асоціація пропонувала врахувати раціональні пропозиції альтернативного законопроєкту №4167-1 при доопрацюванні документу. Так, у доопрацьованій версії проєкту Закону №4167 містяться наступні позитивні рішення: Відмова у видачі інтегрованого дозволу не може здійснюватись на підставі негативного висновку заінтересованого органу (до прикладу, місцевих органів самоврядування, які часто не мають відповідних компетенцій для прийняття таких рішень, тощо). Уточнено вимоги для зупинення дії інтегрованого дозволу, зокрема, внаслідок «значного впливу», трактування якого не мало законодавчого підґрунтя.  Вдвічі збільшено строки для початку діяльності установки, якому видано інтегрований дозвіл, перед тим, як Міндовкілля прийме рішення про його анулювання  Висновки НДТМ вводяться в дію через 4 роки з дня набрання ними чинності, що дозволяє підприємствам оцінити власні ресурсні потреби та можливості.  На три місяці збільшено строки незастосування дії закону до операторів усіх видів діяльності (кожна категорія має різний термін, енергетика – 18 місяців, управління відходами – 42 місяців, тощо, до яких додали ще три місяці). Водночас, у новій редакції документу залишились без змін такі положення, як: двояке трактування та дублювання термінів (забруднення/викид); регулювання видів діяльності, для яких відсутні європейські висновки НДТМ (підземні гірничі роботи та відкритий видобуток корисних копалин); недостатній адаптаційний період для запровадження нової дозвільної системи; відсутність перехідного періоду для видів діяльності в категорії «енергетика» та зв’язку з Національним планом скорочення викидів (НПСВ); можливість дозвільного органу (Міндовкілля) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду, що створює сприятливі передумови для корупції. Окрім цього, остання редакція пропонує такі нововведення: Сфера дії законопроєкту поширюється на етап проведення пусконалагоджувальних робіт. Внесення змін до інтегрованого дозволу передбачається зробити платним, як і видачу інтегрованого дозволу, хоча наразі отримання усіх дозвільних документів є безкоштовним. Передбачається встановлення засобів автоматизованого моніторингу викидів на спалювальних установках, які у режимі реального часу мають передавати до дозвільного органу інформацію для оприлюднення в мережі Інтернет, що є дуже затратно, особливо на першопочатку для бізнесу.  Висновки НДТМ мають оновлюватись не пізніше ніж через 12 місяців з дня офіційного оприлюднення відповідних актів в Європейському Союзі (це означає, що в Україні та ЄС терміни оновлення мають бути приблизно однаковими, однак, за темпами розвитку технологій ситуація різниться приблизно в 10-15 років).   Ольга Бойко. Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації. За оцінками експертів Асоціації, на реалізацію вимог законопроєкту №4167 знадобиться не менше 10 млрд доларів в умовах катастрофічного браку інвестицій в Україну. Свого часу, значна частина промислових підприємств Східної Європи, незважаючи на дотації та пільгову податкову політику ЄС, не змогли адаптуватись до нових вимог і вимушені були припинити свою діяльність. За 2020 рік капітальні інвестиції в українську промисловість скоротились на 43% і ця негативна тенденція буде продовжуватись. Саме тому доцільно буде надати можливість підприємствам перейти на інтегровані дозволи по мірі закінчення строку дії поточних дозвільних документів. Тож бізнес-спільнота звертається до народних обранців з проханням доопрацювати законопроєкт №4167 в частині збільшення строків для переходу на інтегровану дозвільну систему до 15 років, можливості переходу на інтегрований дозвіл після закінчення строку дії наявних дозволів, а також розробити стимулюючі механізми для підприємств, що здійснюють заходи з екомодернізації.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.  

10 березня Екологічний Комітет ВРУ розглядатиме доопрацьовану версію законопроєкту №4167 про промислове забруднення. Документ має на меті об’єднати чотири природоохоронні дозволи в один – інтегрований та запровадити найкращі доступні технології та методи управління (НДТМ), що передбачено Директивою 2010/75/ЄС про промислові викиди.

У лютому Парламент повернув документ на доопрацювання в Комітет, посилаючись, зокрема, на те, що даний законопроєкт не враховує поточну економічну ситуацію в країні та може завдати суттєвого удару по вітчизняній промисловості, включаючи скорочення робочих місць та ВВП.

Європейська Бізнес Асоціація пропонувала врахувати раціональні пропозиції альтернативного законопроєкту №4167-1 при доопрацюванні документу. Так, у доопрацьованій версії проєкту Закону №4167 містяться наступні позитивні рішення:

  1. Відмова у видачі інтегрованого дозволу не може здійснюватись на підставі негативного висновку заінтересованого органу (до прикладу, місцевих органів самоврядування, які часто не мають відповідних компетенцій для прийняття таких рішень, тощо).
  2. Уточнено вимоги для зупинення дії інтегрованого дозволу, зокрема, внаслідок «значного впливу», трактування якого не мало законодавчого підґрунтя. 
  3. Вдвічі збільшено строки для початку діяльності установки, якому видано інтегрований дозвіл, перед тим, як Міндовкілля прийме рішення про його анулювання 
  4. Висновки НДТМ вводяться в дію через 4 роки з дня набрання ними чинності, що дозволяє підприємствам оцінити власні ресурсні потреби та можливості. 
  5. На три місяці збільшено строки незастосування дії закону до операторів усіх видів діяльності (кожна категорія має різний термін, енергетика – 18 місяців, управління відходами – 42 місяців, тощо, до яких додали ще три місяці).

Водночас, у новій редакції документу залишились без змін такі положення, як: двояке трактування та дублювання термінів (забруднення/викид); регулювання видів діяльності, для яких відсутні європейські висновки НДТМ (підземні гірничі роботи та відкритий видобуток корисних копалин); недостатній адаптаційний період для запровадження нової дозвільної системи; відсутність перехідного періоду для видів діяльності в категорії «енергетика» та зв’язку з Національним планом скорочення викидів (НПСВ); можливість дозвільного органу (Міндовкілля) самостійно зупиняти або анулювати інтегрований дозвіл без рішення суду, що створює сприятливі передумови для корупції.

Окрім цього, остання редакція пропонує такі нововведення:

  1. Сфера дії законопроєкту поширюється на етап проведення пусконалагоджувальних робіт.
  2. Внесення змін до інтегрованого дозволу передбачається зробити платним, як і видачу інтегрованого дозволу, хоча наразі отримання усіх дозвільних документів є безкоштовним.
  3. Передбачається встановлення засобів автоматизованого моніторингу викидів на спалювальних установках, які у режимі реального часу мають передавати до дозвільного органу інформацію для оприлюднення в мережі Інтернет, що є дуже затратно, особливо на першопочатку для бізнесу. 
  4. Висновки НДТМ мають оновлюватись не пізніше ніж через 12 місяців з дня офіційного оприлюднення відповідних актів в Європейському Союзі (це означає, що в Україні та ЄС терміни оновлення мають бути приблизно однаковими, однак, за темпами розвитку технологій ситуація різниться приблизно в 10-15 років).  
Ольга Бойко Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації
За оцінками експертів Асоціації, на реалізацію вимог законопроєкту №4167 знадобиться не менше 10 млрд доларів в умовах катастрофічного браку інвестицій в Україну. Свого часу, значна частина промислових підприємств Східної Європи, незважаючи на дотації та пільгову податкову політику ЄС, не змогли адаптуватись до нових вимог і вимушені були припинити свою діяльність. За 2020 рік капітальні інвестиції в українську промисловість скоротились на 43% і ця негативна тенденція буде продовжуватись. Саме тому доцільно буде надати можливість підприємствам перейти на інтегровані дозволи по мірі закінчення строку дії поточних дозвільних документів.

Тож бізнес-спільнота звертається до народних обранців з проханням доопрацювати законопроєкт №4167 в частині збільшення строків для переходу на інтегровану дозвільну систему до 15 років, можливості переходу на інтегрований дозвіл після закінчення строку дії наявних дозволів, а також розробити стимулюючі механізми для підприємств, що здійснюють заходи з екомодернізації.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: