fbpx

Якою буде економіка після кризи з коронавірусом, – думка бізнесу

24/ 03/ 2020

Сьогодні перед Україною стоїть серйозний виклик – впровадження ефективних протиепідемічних заходів для боротьби з COVID-19 з мінімальними негативними наслідками для економіки країни. Вже зараз дія жорстких обмежувальних заходів впливає на роботу бізнесу, державних органів та установ, а також на повсякденне життя мільйонів людей.

Вчора, 23 березня, Європейська Бізнес Асоціація провела онлайн-зустріч COVID-19: Бізнес проти Форс-мажору, під час якої директори компаній, представники міжнародних фінансових інституцій та державного сектору поділилися своїми поглядами на ситуацію з коронавірусом та обговорили зміни в роботі бізнесу, можливі наслідки та загрози, шляхи м’якого виходу з кризи та пошук нових можливостей.

Про прогнози для економіки

Оновлений базовий прогноз компанії Dragon Capital на 2020 рік передбачає падіння ВВП на 4% та девальвацію гривні до 30 грн/$ (на кінець року) – за умови, що карантинні заходи триватимуть до травня (середній курс очікується на рівні 29 грн/$, тобто девальвація складавати близько 11% до минулорічного курсу). За менш оптимістичним прогнозом, тобто, якщо карантин буде продовжено на довший термін, ВВП може знизитися на 9%, а гривня здешевшає до 35 грн/$. До того ж, за таких умов варто очікувати й росту безробіття.

Варто зауважити, що Україна готова до можливої кризи краще, ніж в 2008 чи 2014 році – такою була одностайна думка учасників дискусії. Так, до приладу, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу суттєво нижчий (минулого року дефіцит був нижчий 3% від ВВП, в 2008 – досягав 8%). В експорті домінуються soft commodities (продукція аграрного сектору), яка складає 40%, в 2008 вона складала 12%, і падіння споживання даної продукції або ж цін на неї не очікується.

Водночас, все ж варто констатувати, що країна не має достатнього запасу міцності, щоб безболісно пережити ситуацію. Тим паче, якщо раніше ми мали досвід проходження кризи фінансової, то зараз вона має дещо інший характер. Мова йде про кризу робочої сили, про великий вплив емоційної та психологічної складової, про необхідність діяти тривалий час в умовах невизначеності.

Про співпрацю з міжнародними інституціями

Тому, для України критично важливо продовжити співпрацю з МВФ та іншими міжнародними інституціями, аби рефінансувати поточний борг та профінансувати бюджетний дефіцит. Так, наразі необхідно виконати 2 умови, що залишились – прийняти закон про неможливість повернення банків (націоналізованих чи ліквідованих) екс-власникам та закон про ринок землі. Програма, погоджена з МВФ в грудні, складає 5,5 млрд дол, однак, наразі її необхідно збільшити приблизно в 2 рази, мінімум до 10 млрд дол та, як мінімум, половину з отриманих коштів отримати цього року саме в бюджет, а не резерв НБУ. Крім того, важлива співпраця й з іншими міжнародними партнерами. Так, 1 млрд дол Україна має отримати від Світового банку та пів мільярда євро від ЄС.

Водночас, нещодавно Світовий банк прийняв рішення про виділення пакету на 14 млрд $, з яких зокрема 8 млрд буде направлено на підтримку клієнтів Міжнародної фінансової корпорації (по 2 млрд на підтримку існуючих клієнтів, реального сектору (промисловість, тощо), експортне фінансування, оборотний капітал та нові продукти на підтримку міжнародної торгівлі). Ці кошти можна буде отримати за спрощеною процедурою. Також наразі йдуть переговори про виділення коштів від ЄБРР та Європейської комісії на підтримку бюджету та спеціальне фінансування боротьби з коронавірусом.

В той же час, зараз дуже важливо розуміти, дефолт – не порятунок для української економіки, навіть дискусії та спекуляції на цю тему вже є шкідливими. Оголошення дефолту підірве довіру міжнародних партнерів, закриє доступ до отримання нових кредитів на довгі роки, призведе не лише до інфляції, але до гіперінфляції, тощо. Тому, всі спікери були одностайними і акцентували, дефолт категорично не вихід, тож навіть розмови про цього варто припинити.  

Про банківський ринок

Наразі можемо констатувати, що банківська система знаходиться у стабільному стані – достатньо капіталу та ліквідності. Минулого року банки продемонстрували дохідність капіталу на рівні близько 30%. Вводити обмеження на валютному ринку наразі не варто, крім того, в них і нема необхідності. Найбільший виклик для банків у поточній ситуації – забезпечити безперервність обслуговування клієнтів та водночас збереження здоров’я співробітників, що є і ключовим пріоритетом. Також варто відмітити злагоджену співпрацю та регулярну комунікацію банків та регулятора, що наразі є дуже важливою. 

Про роботу реального сектору

Бізнес досить швидко адаптується до нових реалій та умов роботи в країні. Так, більшість співробітників переведено на дистанційну роботу, відрядження максимально скасовані, комунікація переведена в онлайн режим. Водночас,  для тих співробітників, що, враховуючи специфіку роботи, мають виходити на роботу, компанії намагаються організовувати безпечний трансфер, в офісах та приміщеннях проводиться обов’язкова дезінфекція.

Директори компаній стверджують в один голос – рішення про зменшення розміру заробітних виплат чи скорочення штату розглядатимуть в останню чергу. А на питання, що робитимуть компанії у разі продовження карантину – більшість учасників та глядачів відповіли, що шукатимуть нові ніші для розвитку свого бізнесу.

Про наслідки та можливості

Наскільки ефективно Україна та інші країни світу зможуть подолати економічні наслідки коронавірусу залежить також значною мірою від зміни поведінкової моделі споживачів та реакції світових лідерів.

Власне, вже зараз зрозуміло, що так чи інакше, наслідки введення жорстких обмежувальних заходів вплинуть на більшість підприємств в Україні. Найбільше постраждає малий бізнес та ті підприємства, діяльність яких пов’язана з фізичною присутністю клієнтів, сфера послуг, тощо. Тому, важливим заданням для бізнесу наразі є необхідність підготуватися до усіх можливих сценаріїв розвитку подій та мінімізувати негативні наслідки, які значно залежатимуть від сектора компанії.

Водночас, від влади бізнес очікує оперативної комунікації щодо усіх кроків, які приймаються, а також об’єктивного аналізу жорстких карантинних заходів та їх ефективності, поступове пом’якшення обмежень та відновлення економічної активності. 

Звичайно, Україні, як і іншим emerging economies доведеться доволі скрутно, якщо жорсткий карантин затягнеться на тривалий час. Проте, ми як ніхто вміємо згуртовуватися у складні часи та приходити на взаємодопомогу, а ще шукати нові можливості і точки зростання навіть у період кризи.

У дискусії взяли участь члени Правління Європейської Бізнес Асоціації – Томаш Фіала, СЕО Dragon Capital, Тіберіу Діма, СЕО BASF, Олександр Писарук, Голова Правління Raiffeisen Bank Aval, Олена Волошина, Голова Правління Міжнародної фінансової корпорації (IFC), Мацєй Томаш Зєліньскі, СЕО Siemens Ukraine, Саїда Джарболова, Голова Правління ING Bank Ukraine, а також Владислав Рашкован, Заступник виконавчого директора від України у МВФ та Юлія Ковалів, Заступник керівника Офісу Президента України.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: