fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Як зробити режим Дія City виграшним для усіх?

27/ 10/ 2020
  Ольга Куничак. Менеджер ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації. Якщо до існуючого варіанту врахувати зазначені побажання бізнесу, то ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації впевнений, що ми отримаємо крутий проєкт, який буде дійсно корисним для ІТ та держави. Літо 2020 стало особливо спекотним для української ІТ-індустрії, адже у Верховній Раді було зареєстровано декілька законопроєктів, які мають на меті змінити умови оподаткування та існуючу структуру ІТ-бізнесу. Так, ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації уже неодноразово наголошував на критично-важливих пунктах та разом з іншими найбільшими асоціаціями надсилав консолідований лист від ІТ-спільноти Президенту України. В ньому було висвітлено ключові для індустрії положення. Як результат, 3 вересня Президентом України було підписано Указ №371/2020 Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії в Україні. Документ зобов’язує КМУ протягом трьох місяців розробити заходи, спрямовані на підтримку сфери інформаційних технологій. Внаслідок цього, представники Міністерства цифрової трансформації України підготували концепцію спеціального правового режиму для ІТ — Дія City, яку було презентовано в кінці вересня. Експерти ІТ Комітету зауважили, що запропонований варіант виглядає в рази цікавішим та привабливішим ніж попередні (проєкти 3933 та 3933-1), адже багато пунктів зі спільного листа Президенту вже було враховано, як-от: незмінність умов режиму на 15 років; підвищення захищеності компаній-резидентів від неправомірних дій силових структур, а також рівня захисту інтелектуальних прав; впровадження нової форми зайнятості, альтернативи до трудових відносин з передбаченим конкурентним податковим навантаження у розмірі ПДФО — 5%, ЄСВ — 22% з мінімальної зарплати та 1,5% військового збору. На додачу, концепцією пропонується заміну існуючого ПДФО для компаній на податок на виведений капітал у розмірі 9%. Тобто, презентовані умови Дія City достатньо лояльні для всього ІТ-бізнесу. Водночас, на думку представників індустрії, аби фінальний проєкт концепції був прийнятний для всієї ІТ-сфери, важливо врахувати два основних, критичних моментів, так звані червоні лінії, сформовані індустрією: 1) Збереження та захист від перекваліфікації контрактних відносин у трудові. Не секрет, що такий механізм взаємодії користується неабиякою популярністю серед ІТ-компаній, зокрема сервісних (які формують більше 80% українського ІТ), у яких витрати на заробітну плату сягають 70%+ в загальному розрізі витрат компаній. Такі контрактні відносини допомагають уникати надмірного регулювання застарілим, радянським КЗпП, додають гнучкості (адже в ІТ такі речі як постійний перехід від одного проєкту до іншого, одночасне ведення декількох проєктів навіть у різних компаніях, тощо — звичне явище), яка є необхідною для ІТ-індустрії в умовах розвитку гіг-економіки та впливу карантинних обмежень. Така взаємодія з ФОП 3 групи стала нашою конкурентною перевагою, дозволила українському ІТ вибудувати свій бренд на міжнародній арені та активно розвиватися з темпом 25-30% щорічно. Хоча наразі введення запропонованого нового поняття трудових відносин як GIG-працівник виглядає доволі привабливо, для індустрії важливо мати вільний вибір в рамках Дія City та користуватись уже перевіреним роками механізмом без будь-яких обмежень. З часом, якщо запропонована Міністерством цифрової трансформації концепція гіг-працівника виявиться кращою чи зручнішою — індустрія залюбки перейде до таких відносин через рік, два, десять, а поки разом з нововведеннями, важливо зберегти існуючі, ефективні правила гри.   2) Забезпечення декларативного права вступу до ДіяCity. Так, щоб зробити процес вступу якомога прозорим, законним та простим, індустрія пропонує сформувати низку критеріїв, за якими можна буде з легкістю ідентифікувати саме ІТ-компанію. Також, такі критерії дозволять відсіяти тих, хто насправді не являється зайнятим у сфері інформаційних технологій та має на меті зловживання умовами Дія City. ДПС вже володіє усією необхідною інформацією про діяльність та джерела доходів ІТ-компаній, тож ускладнювати механізм, на думку індустрії, не є доцільним. В цілому, за цей рік дискусій та переговорів бізнес разом з Мінцифрою вже досягли величезного прогресу, підтвердженням якого є презентована нещодавно концепція Дія City. Якщо ж до існуючого варіанту врахувати зазначені побажання бізнесу, ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації впевнений, що ми отримаємо крутий проєкт, який буде дійсно корисним для ІТ та держави. Тож, сподіваємось, вже незабаром ми матимемо можливість опрацювати самі тексти законопроєктів, щоб спільними силами довершити його необхідними для індустрії деталями. Джерело: Delo.UA
Ольга Куничак Менеджер ІТ Комітету Європейської Бізнес Асоціації
Якщо до існуючого варіанту врахувати зазначені побажання бізнесу, то ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації впевнений, що ми отримаємо крутий проєкт, який буде дійсно корисним для ІТ та держави.

Літо 2020 стало особливо спекотним для української ІТ-індустрії, адже у Верховній Раді було зареєстровано декілька законопроєктів, які мають на меті змінити умови оподаткування та існуючу структуру ІТ-бізнесу.

Так, ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації уже неодноразово наголошував на критично-важливих пунктах та разом з іншими найбільшими асоціаціями надсилав консолідований лист від ІТ-спільноти Президенту України. В ньому було висвітлено ключові для індустрії положення. Як результат, 3 вересня Президентом України було підписано Указ №371/2020 “Про заходи щодо створення сприятливих умов для розвитку ІТ-індустрії в Україні”.

Документ зобов’язує КМУ протягом трьох місяців розробити заходи, спрямовані на підтримку сфери інформаційних технологій. Внаслідок цього, представники Міністерства цифрової трансформації України підготували концепцію спеціального правового режиму для ІТ — Дія City, яку було презентовано в кінці вересня.

Експерти ІТ Комітету зауважили, що запропонований варіант виглядає в рази цікавішим та привабливішим ніж попередні (проєкти 3933 та 3933-1), адже багато пунктів зі спільного листа Президенту вже було враховано, як-от: незмінність умов режиму на 15 років; підвищення захищеності компаній-резидентів від неправомірних дій силових структур, а також рівня захисту інтелектуальних прав; впровадження нової форми зайнятості, альтернативи до трудових відносин з передбаченим конкурентним податковим навантаження у розмірі ПДФО — 5%, ЄСВ — 22% з мінімальної зарплати та 1,5% військового збору.

На додачу, концепцією пропонується заміну існуючого ПДФО для компаній на податок на виведений капітал у розмірі 9%. Тобто, презентовані умови Дія City достатньо лояльні для всього ІТ-бізнесу.

Водночас, на думку представників індустрії, аби фінальний проєкт концепції був прийнятний для всієї ІТ-сфери, важливо врахувати два основних, критичних моментів, так звані “червоні лінії”, сформовані індустрією:

1) Збереження та захист від перекваліфікації контрактних відносин у трудові.

Не секрет, що такий механізм взаємодії користується неабиякою популярністю серед ІТ-компаній, зокрема сервісних (які формують більше 80% українського ІТ), у яких витрати на заробітну плату сягають 70%+ в загальному розрізі витрат компаній. Такі контрактні відносини допомагають уникати надмірного регулювання застарілим, радянським КЗпП, додають гнучкості (адже в ІТ такі речі як постійний перехід від одного проєкту до іншого, одночасне ведення декількох проєктів навіть у різних компаніях, тощо — звичне явище), яка є необхідною для ІТ-індустрії в умовах розвитку гіг-економіки та впливу карантинних обмежень.

Така взаємодія з ФОП 3 групи стала нашою конкурентною перевагою, дозволила українському ІТ вибудувати свій бренд на міжнародній арені та активно розвиватися з темпом 25-30% щорічно. Хоча наразі введення запропонованого нового поняття трудових відносин як “GIG-працівник” виглядає доволі привабливо, для індустрії важливо мати вільний вибір в рамках Дія City та користуватись уже перевіреним роками механізмом без будь-яких обмежень.

З часом, якщо запропонована Міністерством цифрової трансформації концепція гіг-працівника виявиться кращою чи зручнішою — індустрія залюбки перейде до таких відносин через рік, два, десять, а поки разом з нововведеннями, важливо зберегти існуючі, ефективні правила гри.  

2) Забезпечення декларативного права вступу до ДіяCity.

Так, щоб зробити процес вступу якомога прозорим, законним та простим, індустрія пропонує сформувати низку критеріїв, за якими можна буде з легкістю ідентифікувати саме ІТ-компанію. Також, такі критерії дозволять “відсіяти” тих, хто насправді не являється зайнятим у сфері інформаційних технологій та має на меті зловживання умовами Дія City. ДПС вже володіє усією необхідною інформацією про діяльність та джерела доходів ІТ-компаній, тож ускладнювати механізм, на думку індустрії, не є доцільним.

В цілому, за цей рік дискусій та переговорів бізнес разом з Мінцифрою вже досягли величезного прогресу, підтвердженням якого є презентована нещодавно концепція Дія City.

Якщо ж до існуючого варіанту врахувати зазначені побажання бізнесу, ІТ Комітет Європейської Бізнес Асоціації впевнений, що ми отримаємо крутий проєкт, який буде дійсно корисним для ІТ та держави. Тож, сподіваємось, вже незабаром ми матимемо можливість опрацювати самі тексти законопроєктів, щоб спільними силами довершити його необхідними для індустрії деталями.

Джерело: Delo.UA

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: