fbpx

Як розвивається cashless в Україні

13/ 03/ 2018

Днями Національний банк України опублікував статистику щодо розвитку ринку платіжних карток за підсумками 2017 року. Підсумовуючи, можна загалом сказати, що результати оптимістичні.

За всіма показниками тенденція позитивна – зростає кількість платіжних карток, частка безготівкових платежів збільшується, розвивається мережа платіжних терміналів. З деталями, якщо є бажання, можна ознайомитися у огляді НБУ.

Дещо незвична ситуація для нашої країни: коли все добре та суцільний позитив. Однак ні, все як завжди, є і негативні моменти. Як на мене, таких моментів 2 і вони є індикатором поточного рівня розвитку сфери безготівкових платежів та тих перспектив, які окреслюються у даній сфері на найближчий час.

Пропоную звернути увагу на таблицю, що наведена нижче. В ній важливі дві останні колонки, які показують кількість карток на одного жителя та кількість платіжних терміналів на мільйон жителів. Використано дані Держкомстату та НБУ.

Тепер про негативні моменти

Перший. Як видно з таблиці, у одного українця в середньому є 0,83 платіжної картки. Це мало. Тобто, навіть середньостатистично, не у кожного є картка. А якщо взяти те, що у багатьох власників платіжних карток вона не одна, а декілька (у мене, наприклад, шість)? Можна припустити, що платіжні карти мають близько половини наших громадян.

В чому негатив? Україна декларує прагнення до інтеграції в європейську економіку, суспільство, систему цінностей. Логічно, що в процесі такої інтеграції ми мали б орієнтуватися на ситуацію та тенденції, які існують в Європі. За даними Європейського центрального банку за 2016 рік у одного жителя Європи є не 0,83 картки, а 1,5 картки. Наші середні 0,83 “витягуються” за рахунок Києва і області, а також Дніпра, які мають значення цього показника більшим за одиницю. В багатьох регіонах ситуація ще гірша і картку має лише кожен третій. Також, викликає занепокоєння той факт, що протягом останніх років кількість власників платіжних карток зменшується і за 2017 рік також маємо незначне зниження. Даний факт свідчить про те, що позитивна динаміка за іншими показниками забезпечується на тій же клієнтській базі, без появи нових власників платіжних карток. Ресурс у цієї бази клієнтів обмежений і через рік-два він буде вичерпаний, зростання частки безготівкових розрахунків зупиниться.

Другий. Кількість платіжних терміналів. Вочевидь, що в Україні вона зростає. На 12-15% щороку. Ніби солідний темп? Наразі ми маємо в середньому 5,5 тис. терміналів на 1 млн. населення. А якщо знову порівняти нас з європейськими країнами? За даним показником найгірша ситуація в Румунії – трішки більше 8 тис. терміналів на мільйон населення. Друга з кінця Словаччина – трішки менше 11 тис. терміналів. Тобто, Україна за рівнем розвитку інфраструктури для прийому безготівкових платежів в півтора-два рази відстає від найгірших (виключно в контексті цього питання) країн Європи. А порівняно з Великобританією чи Нідерландами ми риємо дно.

Звівши два зазначені факти отримуємо парадоксальну ситуацію: кількість власників платіжних карток не росте, тому, що інфраструктура для здійснення розрахунків не розвинута, а інфраструктура не розвивається, тому, що не зростає кількість власників карток.

Далі спробую запропонувати свою версію відповіді на одвічне питання “що робити?”. Звичайно, ситуація є надто масштабною, щоб план дій можна було окреслити кількома рядками, а успіх залежить від поетапної реалізації багатьох заходів.

Щодо збільшення кількості власників платіжних карток

Дієвий інструмент передбачено Проектом A.9 Cashless economy, який є складовою частиною Комплексної Програми розвитку фінансового сектору України до 2020. Відповідно до Концепції проекту одними із основних заходів, які необхідно вжити, є закріплення на законодавчому рівні норми щодо максимізації здійснення виплат заробітної плати за допомогою платіжних карток та здійснення всіх соціальних виплат та пенсій через безготівкові канали. Питання переведення платежів із готівкової форми в безготівкову актуальне з огляду на значну частку економіки, яка знаходиться “в тіні”. Для функціонування тіньової економіки необхідним є основоположний ресурс – готівка. Чим меншим буде обіг готівки, тим складнішими будуть умови для ведення тіньового бізнесу. Такий крок дасть змогу збільшити кількість власників платіжних карток, що, відповідно, сприятимуть підвищенню попиту з боку споживачів на здійснення розрахунків в безготівковій формі. За таких умов споживачі будуть віддавати перевагу прозорому легальному бізнесу, який забезпечує можливість здійснення розрахунків в безготівковій формі. Натомість, частка тіньового бізнесу, який змушений буде або втрачати клієнтів, або виходити “з тіні”, буде зменшуватися.

Ще одним аргументом на користь виплат заробітної плати та пенсій через банківські карткові рахунки є питання безпеки. Переведення розрахунків із готівкової форми в безготівкову може убезпечити громадян та підприємства від можливих ризиків втрати коштів у злочинах, безпосереднім об’єктом яких є готівка. В той же час втрата платіжної картки, за умови дотримання її власником базових правил безпеки, не призводить до втрати коштів, що знаходяться на рахунку.

Також слід врахувати той факт, що витрати підприємства при виплаті заробітної плати на карткові рахунки співробітників будуть меншими, порівняно з тим, коли заробітна плата виплачується готівкою. Виплати на карткові рахунки можливо автоматизувати, суттєво зменшивши при цьому витрати часу та кількість співробітників, що необхідні для здійснення нарахувань та проведення виплат.

Переведення виплат заробітної плати та пенсій на карткові рахунки дозволить підвищити рівень фінансової грамотності населення, а також забезпечити можливість більш широкого доступу до банківських послуг. Для своїх клієнтів, які мають карткові рахунки, банки пропонують зменшені ставки кредитування, додаткові відсотки за депозитними рахунками, для власників платіжних карток діють знижки в торгових точках та програми лояльності.

Звичайно, зазначена пропозиція не є панацеєю та може бути неоднозначно сприйнята. Я розумію, що, навіть якщо закріпити таку норму на законодавчому рівні, вона не подіє на тих, хто виплачує заробітну плату “в конвертах”. Також аргументами проти є певне упереджене ставлення населення до банківської системи та низький рівень розвитку банківської інфраструктури в регіонах. Однак це можна врегулювати шляхом надання права вільного вибору банку, через який будуть здійснюватися виплати, а також не встановлюючи таке зобов’язання для жителів невеликих міст.

Щодо розвитку інфраструктури для прийому безготівкових платежів

Чому кількість платіжних терміналів в Україні менша, порівнюючи з європейськими країнами? Крупний і легальний бізнес вже давно приймає платежі за допомогою платіжних карток. Але в нас не з’являються щодня нові крупні мережі супермаркетів чи автозаправок, відповідно, розвиток інфраструктури для прийому безготівкових платежів можливий виключно за рахунок малого бізнесу. Але тут ми стикаємось з такою проблемою як, скажімо толерантно, бажання бізнесу оптимізувати податкове навантаження. Обороти переводяться на ФОПів на спрощеній системі оподаткування, а потім ці обороти чітко контролюються для того, щоб не вийти за межі максимально дозволеного ліміту, що дозволяє не застосовувати реєстратори розрахункових операцій та сплачувати мінімальні податки.

В такій ситуації бізнес, звичайно, не зацікавлений в переведенні готівкового (по факту неконтрольованого) обороту в безготівковий, адже це несе ризики розкриття механізму ухилення від сплати справедливого розміру податків. Разом з тим, підприємці не є авантюристами поголовно і розуміють, що неможливо все життя ухилятися від податків, що існує постійний ризик наразитися на перевірку та заходи впливу з боку контролюючих органів. Бажання обілитися і не наражатися на подібні ризики є у значної кількості підприємців.

Стимулом до такого кроку для них може стати надання податкових пільг за прийом безготівкових платежів. Так, це дорожче, ніж несплата податків взагалі, але й менш ризиковано. Податкові пільги для бізнесу за прийом безготівкових платежів – це механізм, який задовольнить інтереси всіх. Підприємці отримають можливість вивести бізнес з тіньової зони, держава зможе збільшити надходження до бюджету, споживачі отримають більш розвинену інфраструктуру для здійснення розрахунків у безготівковій формі.

Зазначені заходи дозволять збалансувати потреби як бізнесу, так і споживачів та в перспективі сприятимуть суттєвому розвитку ринку безготівкових платежів.

Джерело: Новое время

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: