Як поліпшити захист прав споживачів

22/ 05/ 2018

Вікторія Куликова. Менеджер Комітету побутової електротехніки. Нещодавно я мала можливість взяти участь у форумі Захищений споживач - конкурентоспроможний бізнес - європейський вибір України, організованому Міністерством економічного розвитку і торгівлі України. Захід відвідало багато високопосадовців, представників громадських організацій тощо. Під час івенту лунали пропозиції щодо необхідності докорінного комплексного реформування системи захисту прав споживачів, імплементації в законодавство України директив Європейського Союзу та багато інших хороших ідей, для реалізації більшості з яких необхідний тривалий час. У той же час, на мій погляд, є деякі речі, які можна та треба зробити вже сьогодні. Зокрема, варто прийняти низку вже розроблених законодавчих ініціатив та зосередитись на підвищенні рівня поінформованості споживачів щодо їх прав. Адже споживачі часто не знають на що саме варто звертати увагу. Наприклад, споживачі, можуть не вимагати фіскального чеку при купівлі технічно-складних побутових товарів, який є запорукою отримання гарантійних послуг, можуть купувати фальсифіковані алкогольні вироби у так званих «бегінбоксах», продаж міцного алкоголю в яких взагалі заборонений в Україні, тощо. Окрім цього, поточна економічна ситуація в Україні та низька купівельна спроможність призводить до того, що при виборі товару багато пересічних громадян керується виключно ціною та не звертають увагу на надійність продавця і можливість притягнути його до відповідальності у разі виникнення проблем. Окрім цього, далеко не всі споживачі налаштовані відстоювати свої права. І отримавши відмову, наприклад, в магазині чи сервісному центрі, дуже мало хто готовий офіційно звертатись в державні органи та відстоювати свої права. Покращити ситуацію та стимулювати споживачів звертати увагу на те чи видали їм розрахунковий документ, на мій погляд, можна шляхом прийняття законопроекту, який нещодавно розробило Міністерство фінансів. Зокрема, проект Закону щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків, передбачає запровадження системи так званих кешбеків, тобто - компенсації вартості покупки споживачам, які виявлять порушення при придбанні товарів вартістю понад 50 неоподатковуваних мінімумів. Думаю, що таке нововведення мотивуватиме покупців контролювати дотримання вимог законодавства, а відтак сприятиме захисту їх прав. Іншим позитивним кроком, може стати прийняття проекту закону 6754, який вносить зміни в закон Про електронну комерцію та посилює захист споживачів, які здійснюють покупки онлайн. Адже, на сьогодні, в Законі про електронну комерцію не прописані санкції за невиконання його положень. В результаті, багато інтернет магазинів не зазначать на своїх сайтах інформацію про власника, юридичну адресу, тощо. Це призводить до того, що споживач, який придбав неякісний товар не може його повернути або притягнути продавця до відповідальності, оскільки, його або не можна знайти, або не можливо довести факт здійснення покупки. Проект Закону запроваджує механізм реагування з боку державних органів на такі порушення, зокрема, надає можливість Держпродспоживслужбі надсилати приписи про усунення порушень та розміщення необхідної інформації на сайті магазину. У випадку невиконання такого припису відповідальний державний орган може прийняти рішення призупинити доступ до веб-сайту такого продавця до моменту усунення ним порушення. Окрім цього, вважаю, що необхідно змінювати підходи в роботі перевіряючих органів. На сьогодні, останні замість того аби ідентифікувати та перевіряти тих суб’єктів господарювання, які працюють в тіні та повністю зневажають вимоги законодавства, воліють прийти з перевіркою до офіційних, білих компаній, які й так намагаються максимально повністю виконати всі вимоги законодавства. А такий вибірковий підхід, в свою чергу, навряд чи сприятиме створенню рівних, конкурентних умов або стимулюватиме недобросовісних суб’єктів господарювання сплачувати всі податки та дотримуватись вимог законодавства про захист прав споживачів або ринковий нагляд. Джерело: Новое время

Вікторія Куликова Менеджер Комітету побутової електротехніки

Нещодавно я мала можливість взяти участь у форумі "Захищений споживач - конкурентоспроможний бізнес - європейський вибір України", організованому Міністерством економічного розвитку і торгівлі України.

Захід відвідало багато високопосадовців, представників громадських організацій тощо. Під час івенту лунали пропозиції щодо необхідності докорінного комплексного реформування системи захисту прав споживачів, імплементації в законодавство України директив Європейського Союзу та багато інших хороших ідей, для реалізації більшості з яких необхідний тривалий час.

У той же час, на мій погляд, є деякі речі, які можна та треба зробити вже сьогодні. Зокрема, варто прийняти низку вже розроблених законодавчих ініціатив та зосередитись на підвищенні рівня поінформованості споживачів щодо їх прав.

Адже споживачі часто не знають на що саме варто звертати увагу. Наприклад, споживачі, можуть не вимагати фіскального чеку при купівлі технічно-складних побутових товарів, який є запорукою отримання гарантійних послуг, можуть купувати фальсифіковані алкогольні вироби у так званих «бегінбоксах», продаж міцного алкоголю в яких взагалі заборонений в Україні, тощо. Окрім цього, поточна економічна ситуація в Україні та низька купівельна спроможність призводить до того, що при виборі товару багато пересічних громадян керується виключно ціною та не звертають увагу на надійність продавця і можливість притягнути його до відповідальності у разі виникнення проблем.

Окрім цього, далеко не всі споживачі налаштовані відстоювати свої права. І отримавши відмову, наприклад, в магазині чи сервісному центрі, дуже мало хто готовий офіційно звертатись в державні органи та відстоювати свої права.

Покращити ситуацію та стимулювати споживачів звертати увагу на те чи видали їм розрахунковий документ, на мій погляд, можна шляхом прийняття законопроекту, який нещодавно розробило Міністерство фінансів. Зокрема, проект Закону щодо створення умов для дистанційної торгівлі та детінізації розрахунків, передбачає запровадження системи так званих кешбеків, тобто – компенсації вартості покупки споживачам, які виявлять порушення при придбанні товарів вартістю понад 50 неоподатковуваних мінімумів. Думаю, що таке нововведення мотивуватиме покупців контролювати дотримання вимог законодавства, а відтак сприятиме захисту їх прав.

Іншим позитивним кроком, може стати прийняття проекту закону 6754, який вносить зміни в закон Про електронну комерцію та посилює захист споживачів, які здійснюють покупки онлайн. Адже, на сьогодні, в Законі про електронну комерцію не прописані санкції за невиконання його положень. В результаті, багато інтернет магазинів не зазначать на своїх сайтах інформацію про власника, юридичну адресу, тощо. Це призводить до того, що споживач, який придбав неякісний товар не може його повернути або притягнути продавця до відповідальності, оскільки, його або не можна знайти, або не можливо довести факт здійснення покупки. Проект Закону запроваджує механізм реагування з боку державних органів на такі порушення, зокрема, надає можливість Держпродспоживслужбі надсилати приписи про усунення порушень та розміщення необхідної інформації на сайті магазину. У випадку невиконання такого припису відповідальний державний орган може прийняти рішення призупинити доступ до веб-сайту такого продавця до моменту усунення ним порушення.

Окрім цього, вважаю, що необхідно змінювати підходи в роботі перевіряючих органів. На сьогодні, останні замість того аби ідентифікувати та перевіряти тих суб’єктів господарювання, які працюють в тіні та повністю зневажають вимоги законодавства, воліють прийти з перевіркою до офіційних, білих компаній, які й так намагаються максимально повністю виконати всі вимоги законодавства. А такий вибірковий підхід, в свою чергу, навряд чи сприятиме створенню рівних, конкурентних умов або стимулюватиме недобросовісних суб’єктів господарювання сплачувати всі податки та дотримуватись вимог законодавства про захист прав споживачів або ринковий нагляд.

Джерело: Новое время