Як бізнесу захиститись від рейдерських атак

25/ 09/ 2018

Прослухати онлайн Зупинити     Про масштаби проблеми рейдерства в Україні говорили представники бізнесу та органів державної влади 24 вересня на експертному обговоренні щодо практичних аспектів захисту бізнесу. В дискусії взяли участь Олена Сукманова - заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації, Валентин Гвоздій - заступник голови Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер GOLAW, Альгірдас Шемета - бізнес-омбудсмен в Україні, Володимир Марченко - Президент Нотаріальної палати України, Томас Сіллессен - Голова правління BIIR, Ігор Вінницький – адвокат, радник GOLAW, Ганна Вронська - суддя Верховного Суду, представники компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації. Так, Олена Сукманова розказала про приклади рейдерства, що, на жаль, мають місце та можливі підстави до рейдерського захоплення. «Це старі борги не повернуті по кредитах. Якщо говорити про аграрний сектор, то це подвійні реєстрації договорів земельної ділянки. З’явилась навіть професія – пайхантери. Ще одна підстава – неуважне ставлення до корпоративних документів», - наголосила вона. Також вона прокоментувала проблеми, які виникають у бізнесу. Йдеться про підроблені рішення суду або ухвали суду. Інша проблема – просто підроблені договори переходу права власності. В той же час, пані Сукманова розказала про деякі зрушення в сфері державного захисту від рейдерства. Так, в 2016 році розпочалось реформування реєстраційної служби. Запроваджено територіальний принцип при реєстрації документів, тобто реєстратор має право здійснювати реєстрацію актів щодо майна, яке фактично знаходиться в межах області, де зареєстрований такий реєстратор,  а у випадку порушення цього принципу, Державний реєстр автоматично блокує таку операцію. До листопада 2018 року планується зробити автоматичний обмін з державним судовим реєстром, щоб судові рішення автоматично підтягувались у Державний реєстр у сканованому вигляді. «Тож моя особиста порада – використовувати максимально всі інструменти що надає закон. Це корпоративні угоди, формування статутних документів, юридичний аудит реєстрацій та реєстраційних справ у реєстрі, використання технічних засобів  (СМС-маякування), заборона вчинення реєстраційних дій, структурування активів, залучення професійної допомоги», - наголосила вона. Як залучати професійну допомогу в питанні захисту бізнесу та на якому етапі це варто робити розказав Валентин Гвоздій. Він зазначив, що зараз від рейдерства страждає навіть великий іноземний бізнес. Часто загрозою є саме конкурентні війни. Тож в цьому питанні важливо діяти комплексно. Крім того, кожна країна має свої правила для оформлення документів. «Можливо, Міністерству юстиції необхідно запровадити методичний посібник для реєстраторів, де має бути детально описані зразки правильного оформлення документів у різних країнах світу, такий собі чек-лист документів по країнам. Або провести відповідні тренінги. Крім того, варто використовувати такий інструмент захисту активів, як реєстрація заборони на вчинення будь-яких дії з активами. У такому випадку інший реєстратор не може вчиняти жодних дій, реєструвати чи перереєструвати документи», - додав він. Пан Гвоздій закликав приводити статути компаній у відповідність до законодавства, зокрема до нового Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», що є дійсно якісною базою для захисту. Зі свого боку бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета наголосив на важливості запровадження системи комплаєнсу в компаніях. Він висловив очікування, що нещодавно прийнятий закон Макси-шоу СТОП-2  допоможе запровадити відповідальність правоохоронців за неправомірні дії при перевірках та обшуках. В цьому питанні важливим є створення єдиного незалежного аналітичного органу, що займатиметься розслідуванням та упередженням економічних та фінансових злочинів. Діяльність нового органу має бути відокремлена від інших правоохоронних органів. І ця ініціатива підтримується бізнес-спільнотою. Ігор Вінницький розказав, які кроки компанія може зробити, щоб захистити бізнес та акцентував увагу на власній системі безпеки компанії. «Вона має чітко базуватись на законних підставах та пов’язувати кілька функцій - комплаєнсу, безпеки, охорони. Бути закріпленою внутрішніми нормативами.  Варто пам’ятати, що захист починається не тоді, коли виникла проблема. Потрібно прогнозувати ризики і розробляти кроки, для попередження таких випадків. Звертати увагу на законність всіх трудових відносин та користуватись аудитом системи безпеки», - пояснив він. Про запобіжники в судовій системі розказала Ганна Вронська. Наприклад, корпоративні спори можуть розглядатись лише господарськими судами, лише за місцем знаходження компанії. Вони не можуть розглядатись у спрощеному провадженні. Це дає можливість бізнесу використовувати всі інструменти захисту, передбачені кодексом. «Для максимально ефективної роботи дуже важливо, щоб робота нотаріуса впроваджувалась на превентивному етапі. А кожен недобросовісний нотаріус повинен мати своє ім’я», - додав Володимир Марченко.  Томас Сіллессен розказав про кричущу ситуацію щодо рейдерства, якого зазнав його бізнес та інструменти, котрі були в той момент дієвими. Він закликав по-максимуму намагатись оприлюднювати у засобах масової та оскаржувати незаконні дії, які мають місце. Адже саме це – якісний шлях до змін в країні.  На завершення Світлана Михайловська, заступник директора Європейської Бізнес Асоціаціх, зазначила, що подібні випадки підривають репутацію держави, тож дуже хотілося б їх мінімізувати. В той же час, все ж потрібно знати законні методи захисту, не нехтувати запобіжними заходами та залучати професійних фахівців. Співорганізатор

Про масштаби проблеми рейдерства в Україні говорили представники бізнесу та органів державної влади 24 вересня на експертному обговоренні щодо практичних аспектів захисту бізнесу.

В дискусії взяли участь Олена Сукманова – заступник Міністра юстиції України з питань державної реєстрації, Валентин Гвоздій – заступник голови Національної асоціації адвокатів України, керуючий партнер GOLAW, Альгірдас Шемета – бізнес-омбудсмен в Україні, Володимир Марченко – Президент Нотаріальної палати України, Томас Сіллессен – Голова правління BIIR, Ігор Вінницький – адвокат, радник GOLAW, Ганна Вронська – суддя Верховного Суду, представники компаній-членів Європейської Бізнес Асоціації.

Так, Олена Сукманова розказала про приклади рейдерства, що, на жаль, мають місце та можливі підстави до рейдерського захоплення. «Це старі борги не повернуті по кредитах. Якщо говорити про аграрний сектор, то це подвійні реєстрації договорів земельної ділянки. З’явилась навіть професія – пайхантери. Ще одна підстава – неуважне ставлення до корпоративних документів», – наголосила вона.

Також вона прокоментувала проблеми, які виникають у бізнесу. Йдеться про підроблені рішення суду або ухвали суду. Інша проблема – просто підроблені договори переходу права власності. В той же час, пані Сукманова розказала про деякі зрушення в сфері державного захисту від рейдерства. Так, в 2016 році розпочалось реформування реєстраційної служби. Запроваджено територіальний принцип при реєстрації документів, тобто реєстратор має право здійснювати реєстрацію актів щодо майна, яке фактично знаходиться в межах області, де зареєстрований такий реєстратор,  а у випадку порушення цього принципу, Державний реєстр автоматично блокує таку операцію. До листопада 2018 року планується зробити автоматичний обмін з державним судовим реєстром, щоб судові рішення автоматично підтягувались у Державний реєстр у сканованому вигляді. «Тож моя особиста порада – використовувати максимально всі інструменти що надає закон. Це корпоративні угоди, формування статутних документів, юридичний аудит реєстрацій та реєстраційних справ у реєстрі, використання технічних засобів  (СМС-маякування), заборона вчинення реєстраційних дій, структурування активів, залучення професійної допомоги», – наголосила вона.

Як залучати професійну допомогу в питанні захисту бізнесу та на якому етапі це варто робити розказав Валентин Гвоздій. Він зазначив, що зараз від рейдерства страждає навіть великий іноземний бізнес. Часто загрозою є саме конкурентні війни. Тож в цьому питанні важливо діяти комплексно. Крім того, кожна країна має свої правила для оформлення документів. «Можливо, Міністерству юстиції необхідно запровадити методичний посібник для реєстраторів, де має бути детально описані зразки правильного оформлення документів у різних країнах світу, такий собі чек-лист документів по країнам. Або провести відповідні тренінги. Крім того, варто використовувати такий інструмент захисту активів, як реєстрація заборони на вчинення будь-яких дії з активами. У такому випадку інший реєстратор не може вчиняти жодних дій, реєструвати чи перереєструвати документи», – додав він. Пан Гвоздій закликав приводити статути компаній у відповідність до законодавства, зокрема до нового Закону України «Про товариства з обмеженою і додатковою відповідальністю», що є дійсно якісною базою для захисту.

Зі свого боку бізнес-омбудсмен Альгірдас Шемета наголосив на важливості запровадження системи комплаєнсу в компаніях. Він висловив очікування, що нещодавно прийнятий закон Макси-шоу СТОП-2  допоможе запровадити відповідальність правоохоронців за неправомірні дії при перевірках та обшуках. В цьому питанні важливим є створення єдиного незалежного аналітичного органу, що займатиметься розслідуванням та упередженням економічних та фінансових злочинів. Діяльність нового органу має бути відокремлена від інших правоохоронних органів. І ця ініціатива підтримується бізнес-спільнотою.

Ігор Вінницький розказав, які кроки компанія може зробити, щоб захистити бізнес та акцентував увагу на власній системі безпеки компанії. «Вона має чітко базуватись на законних підставах та пов’язувати кілька функцій – комплаєнсу, безпеки, охорони. Бути закріпленою внутрішніми нормативами.  Варто пам’ятати, що захист починається не тоді, коли виникла проблема. Потрібно прогнозувати ризики і розробляти кроки, для попередження таких випадків. Звертати увагу на законність всіх трудових відносин та користуватись аудитом системи безпеки», – пояснив він.

Про запобіжники в судовій системі розказала Ганна Вронська. Наприклад, корпоративні спори можуть розглядатись лише господарськими судами, лише за місцем знаходження компанії. Вони не можуть розглядатись у спрощеному провадженні. Це дає можливість бізнесу використовувати всі інструменти захисту, передбачені кодексом.

«Для максимально ефективної роботи дуже важливо, щоб робота нотаріуса впроваджувалась на превентивному етапі. А кожен недобросовісний нотаріус повинен мати своє ім’я», – додав Володимир Марченко. 

Томас Сіллессен розказав про кричущу ситуацію щодо рейдерства, якого зазнав його бізнес та інструменти, котрі були в той момент дієвими. Він закликав по-максимуму намагатись оприлюднювати у засобах масової та оскаржувати незаконні дії, які мають місце. Адже саме це – якісний шлях до змін в країні. 

На завершення Світлана Михайловська, заступник директора Європейської Бізнес Асоціаціх, зазначила, що подібні випадки підривають репутацію держави, тож дуже хотілося б їх мінімізувати. В той же час, все ж потрібно знати законні методи захисту, не нехтувати запобіжними заходами та залучати професійних фахівців.

Співорганізатор