fbpx

Вуглецева загроза для українського експорту до ЄС

18/ 09/ 2020
Станіслав Зінченко директор GMK Center
У результаті запуску СВА платежі українських компаній під час експорту до ЄС можуть зрости на €566,3 млн на рік.

В українському медіапросторі мало уваги приділяється екологічним питанням, особливо пов’язаним з промисловою екологією. Державна екологічна політика також не структурована й потребує модернізації. Але ми живемо у XXI столітті, у світі відбуваються серйозні зміни, і екологічна політика стала невід’ємною частиною геополітики та міжнародної торгівлі.

СВА – що це?

Упродовж останнього року в ЄС обговорюють можливість запровадження «прикордонного вуглецевого коригування» (Carbon border adjustment – CBA). CBA – це платіж, який стягуватимуть під час ввезення до ЄС продукції, виходячи з обсягів викидів СО2 в процесі її виробництва. Запуск CBA передбачає Європейська зелена угода (European Green Deal), представлена ще в грудні 2019 року. Єврокомісія пропонує запровадити CBA не пізніше 2023 року.

CBA має дві основні мети:

  1. Перешкоджати перенесенню вуглецевоємних виробництв до країн з менш жорсткими екологічними стандартами (carbon leakage) і сприяти зниженню викидів СО2 в глобальному масштабі.
  2. Зрівняти умови конкуренції між європейськими виробниками й імпортерами (європейські виробники платять за викиди СО2 в рамках Європейської системи торгівлі квотами, а імпортери – ні. І завдяки цьому цього мають переваги).

Багато фахівців вважають, що CBA – це спеціальний фіскальний інструмент, який дасть змогу наповнювати бюджет ЄС за рахунок експортерів, з одного боку; і нова форма протекціонізму для захисту своїх ринків – з іншого. За прогнозами самої Єврокомісії, щорічні надходження від СВА становитимуть € 5-14 млрд.

Вплив на Україну

Чому це важливо для нас? Тому що ЄС – основний торговий партнер України. За 2015-2019 рр. частка ЄС в українському експорті зросла з 34,1% до 41,5%. У вартісному виразі за цей період експорт збільшився з $13 млрд до $20,8 млрд.

Нові торгові обмеження, які створюються за допомогою СВА, – це перешкоди для зростання експорту до ЄС та виробництва в Україні. Якщо наш уряд не включиться в переговори, не зможе організувати якісний діалог з партнерами з ЄС, то на нас чекає падіння валютних надходжень і надходжень до держбюджету, скорочення зайнятості населення та його доходів.

Тобто тема дуже важлива, але при цьому в Україні майже не ведеться дискусія про те, як пом’якшити негативний вплив СВА на український експорт. Немає розрахунків потенційного ефекту від СВА для України. Тому ми в GMK Center здійснили таку оцінку й поділилися нею, щоб започаткувати діалог про те, що Україна може зробити для збереження свого експорту. Адже експорт – це важливий компонент української економіки, яка високо інтернаціоналізована. Наприклад, за підсумками 2019 року частка експорту у ВВП становила 32,6%.

У 2019 році експорт України до ЄС становив €21,1 млрд. 1/3 цієї суми потенційно підпадає під дію СВА. До вуглецевоємних належать такі групи товарів:

  • чавун, сталеві напівфабрикати, прокат;
  • труби, металовироби та інші вироби з чорних металів;
  • руди;
  • хімічна продукція;
  • добрива;
  • пластмаси та полімери;
  • електроенергія.

Скільки коштує

Майже в усіх українських експортних товарів вуглецевоємність вища, ніж у європейських аналогів. У таких умовах український експорт стає цікавим об’єктом для оподаткування в рамках СВА. Порядок його нарахування та стягування поки що лише обговорюється. Потенційно можливі різні варіанти. Наприклад, оподаткування прямих викидів СО2 окремим підприємством. У такому разі СВА може розраховуватися виходячи з фактичного обсягу викидів на рівні підприємства-експортера й ринкової ціни парникових квот на момент поставки товару.

Інший варіант – оподаткування різниці між середньогалузевими прямими викидами СО2 в конкретній країні та ЄС. Також гіпотетично можливе оподаткування як прямих, так і непрямих викидів СО2. Як непрямі викиди можуть враховуватися викиди у процесі виробництва електроенергії, що купується, або викиди СО2 всіх постачальників по виробничому ланцюжку.

GMK Center у своїх розрахунках виходив з таких припущень:

  • обкладаються тільки прямі викиди СО2;
  • ціна квот на викиди СО2 зафіксована на прогнозному рівні €22,2/т;
  • об’єктами оподаткування обрані основні представники вуглецевоємної експортної продукції (залізорудний концентрат, окатиші, чавун, сталеві напівфабрикати, прокат, феросплави, зварні труби, карбамід, пластик).

Згідно з отриманими нами оцінками, в результаті запуску СВА платежі українських компаній під час експорту до ЄС можуть зрости на €566,3 млн на рік. Майже 94% від цієї суми доведеться платити підприємствам металургійної промисловості та електроенергетики.

А можна не платити? Адже ми партнери

Які є потенційні можливості пом’якшення впливу СВА на український експорт? Насамперед – приєднання до European Green Deal. Тут можливі два варіанти:

1. Діалог про звільнення України від дії СВА, оскільки Україна уклала з ЄС Угоду про зону вільної торгівлі. На думку багатьох фахівців, успіх у такому форматі малоймовірний, тому що ЄС має аналогічні угоди з низкою інших країн, що нівелює ефект самої ідеї СВА. Хоча шанси все одно є, і діалог вести необхідно!

Більше того, припущення, що Україна на підставі Угоди про асоціацію з ЄС може бути звільнена від СВА, передбачає, що на Україну будуть накладені ті самі зобов’язання щодо викидів, що й на підприємства в ЄС. А це загрожує іншими ризиками для наших експортерів.

2. Наразі обговорюється ідея повного або часткового скасування СВА для країн, які провадитимуть таку саму політику декарбонізації, як і ЄС. Ця ідея може бути реалізована у формі Угод про еквівалентність (Agreement of Equivalence), в яких будуть прописуватися умови декарбонізації для країн, що не входять до ЄС. У такому разі Україна може розраховувати на спеціальні, більш м’які, умови декарбонізації та СВА.

Приєднання України до European Green Deal має відбуватися з урахуванням різних стартових позицій українських та європейських підприємств. Екологічні проекти європейських підприємств отримували підтримку від Єврокомісії у формі грантів, субсидій, відшкодування відсоткових ставок протягом останніх 10-20 років.

Українські підприємства, по-перше, реалізовували екологічні проекти без державних інструментів фінансового стимулювання. По-друге, не мали й не мають такого доступу до фінансових ресурсів, як європейські конкуренти.

Відповідно, терміни досягнення вуглецевої нейтральності для України слід відсунути в порівнянні з європейськими. Крім того, участь в European Green Deal має супроводжуватися виділенням фінансових ресурсів українським підприємствам з європейських фондів.

Ще одна можливість для пом’якшення впливу СВА на український експорт – виключення України як слаборозвиненої країни з-під дії СВА. У ЄС справді обговорюється можливість звільнення підприємств із слаборозвинених країн від сплати СВА, оскільки в такому разі СВА становить загрозу для сталого розвитку.

Україна є слаборозвиненою країною, з огляду на такі параметри:

  • за оцінками МВФ, Україна посідає 112-те місце у світі за рівнем ВВП на душу населення (за паритетом купівельної спроможності);
  • серед європейських країн Україна перебуває на другому місці після Молдови за найнижчим значенням Індексу людського розвитку ООН;
  • за оцінками Growth from Knowledge, Україна – найбідніша країна Європи;
  • в Індексі глобальної конкурентоспроможності World Economic Forum Україна займає 85-те місце у світі з 141;
  • у світовому рейтингу добробуту (The Legatum Prosperity Index) Україна на 96-му місці з 167;
  • в Індексі економічної свободи Україна посідає 134-те місце в світі з 180.

Тож ми можемо розраховувати на поблажливість.

Який би варіант дій не буде обрано, необхідно починати діалог просто зараз. ЄС уже випереджає Україну у сфері декарбонізації. У майбутньому цей розрив лише збільшуватиметься, ускладнюючи доступ української продукції на європейський ринок.

Всі ці та багато інших питань ми будемо обговорювати 17 вересня на круглому столі про введення механізму Carbon Border Adjustment, організованому Європейською Бізнес Асоціацією та European Roundtable on Climate Change and Sustainable Transition (ERCST).

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: