fbpx

Втрата довіри інвесторів та міжнародна ізоляція через невиконання екологічних зобов’язань

20/ 01/ 2021
  Такими можуть бути наслідки невиконання національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ). Про це 19 січня зауважили представники Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації під час комітетських слухань на тему «Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин – шлях до чистого повітря в Україні», що відбулись за ініціативи Екокомітету ВРУ. Розроблений на виконання вимог Договору про енергетичне співтовариство та затверджений Кабміном у 2017 році, НПСВ має на меті знизити на 72% викиди оксидів азоту до 2033 року, на 95% викиди сірки та пилу до 2028 року. Так, у НПСВ визначено 90 установок, на яких повинні бути встановлені пило-, сірко- та азотоочистки. Ще 135 установок після відпрацювання певного часу (20 або 40 тисяч годин) повинні бути виведені з експлуатації. У випадку невиконання вимог НПСВ, операторам установок доведеться зупиняти роботу енергоблоків. Це, у свою чергу, призведе до дефіциту потужностей і зниження ефективності енергетичної системи України. Втім, станом на сьогодні НПСВ не виконується. Компанії-члени Асоціації проаналізували ситуацію та визначили 6 причин, чому так сталось: Надто амбіційні строки скорочення. У країнах ЄС досягненню поточного рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря передувало понад 30 рокам впровадження природоохоронних заходів. Для прикладу, для скорочення викидів пилу Польща витратила 18 років, Україна зобов’язана досягнути цього показника за 10 років. Відсутність механізму державного фінансування. У ЄС найбільш поширеними джерелами фінансування заходів з екомодернізації в рамках НПСВ є власні кошти генеруючих компаній та державна підтримка. Національною енергетичною стратегією України до 2035 року передбачалось, що основним завданням на загальнодержавному рівні у сфері охорони довкілля до 2020 року повинно стати законодавче забезпечення механізмів фінансування інвестиційних проектів з будівництва газоочисного обладнання в рамках НПСВ. Втім, ця ініціатива так і не була реалізована. Реформа ринку електричної енергії. В ЄС вихід на нові нормативи викидів здійснювався за рахунок інвестиційної складової до тарифу на електроенергію або інших видів державної допомоги та джерел фінансування. У 2000-х в Україні механізм державної допомоги для реалізації заходів із модернізації енергоблоків теплової генерації регулювався розпорядженням Кабміну №648 Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей та наказом Мінпаливенерго від №183 Про затвердження Порядку підготовки та фінансування проектів з метою реалізації плану реконструкції та модернізації теплових електростанцій. У 2017 році, у зв’язку з прийняттям ЗУ «Про ринок електричної енергії», було поступово припинено дію механізму фінансування нових інвестиційних проєктів за рахунок окремої складової в тарифах ТЕС. Протягом певного перехідного періоду такий механізм застосовувався тільки до проєктів, розпочатих до 2015 року, а нарахування цієї складової було закінчено 1 липня 2019 року. Крім того, нова модель ринку електроенергії включає цінові обмеження з метою недопущення суттєвого зростання ціни електроенергії для споживачів. Також за останні п’ять років відбулись непередбачувані критичні для української енергетики явища, зокрема: - Втрата контролю над шахтами, що добувають антрацитове вугілля та вимушений перерозподіл потужностей та реконструкція 10 енергоблоків у 2017-2019 роках з метою захисту Об’єднаної енергетичної системи України. За чинним НПСВ, вони мають бути виведені з експлуатації до 2033 р. - Скорочення у 2019-2020 роках обсягів споживання електричної енергії, викликане падінням промислового виробництва та пандемією коронавірусної хвороби COVID-19. - Зміни в структурі традиційної генерації, спричинені стрімким зростанням (в 5 разів) встановленої потужності сонячних і вітрових електростанцій в період 2018-2019 років. Ці фактори та відсутність джерел фінансування у підприємств галузі призвели до фактичної неможливості операторів установок здійснювати капіталоємні довгострокові інвестиції в природоохоронні заходи, передбачені НПСВ. Так, загальний обсяг інвестицій, необхідних для реалізації всіх заходів НПСВ, за оцінками експертів ЕВА, складає 4,1 млрд євро. При цьому, найбільша частка інвестицій (близько 82%) має бути здійснена в 2021-2027 роках. Ольга Бойко. Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку. Ми маємо поставити себе на місце інвестора, який підтримав державу у необхідності модернізації енергетичної системи, та розраховував на запропоновану нею ж фінансову підтримку. Натомість, ми спостерігаємо ситуацію, заручниками якої стали всі українці. Нам необхідно якомога швидше відновити діалог щодо виходу з цієї кризи, поки ще не пізно. Таким чином, для реального впровадження НПСВ, на думку Асоціації, необхідно: розробити та передбачити джерела та механізми фінансування заходів НПСВ, закріплені на законодавчому рівні. актуалізувати перелік установок в додатках НПСВ, зокрема тих, які мають пройти модернізацію (додаток 2) та тих, які працюватимуть протягом обмеженого строку з подальшим виведенням з експлуатації (додаток 4). переглянути послідовність впровадження проєктів зі встановлення пилогазоочисного обладнання та механізмів (додаток 3) продовжити для України термін виконання вимог Директиви 2010/75/ЄС та загального строку реалізації НПСВ до 1 січня 2038 року. Тож Європейська Бізнес Асоціація підтримує повноцінне впровадження НПСВ за умови оперативного запуску процесу його оновлення із залученням усіх сторін (уряду, представників Енергетичного співтовариства, бізнесу та громадськості) та пошуку джерел фінансування Нацплану. Адже на кону питання енергетичної безпеки, стану довкілля та іміджу країни на міжнародній арені.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.  

Такими можуть бути наслідки невиконання національного плану скорочення викидів від великих спалювальних установок (НПСВ).

Про це 19 січня зауважили представники Комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської Бізнес Асоціації під час комітетських слухань на тему «Реалізація заходів з екологізації великих спалювальних установок та скорочення викидів забруднюючих речовин – шлях до чистого повітря в Україні», що відбулись за ініціативи Екокомітету ВРУ.

Розроблений на виконання вимог Договору про енергетичне співтовариство та затверджений Кабміном у 2017 році, НПСВ має на меті знизити на 72% викиди оксидів азоту до 2033 року, на 95% викиди сірки та пилу до 2028 року. Так, у НПСВ визначено 90 установок, на яких повинні бути встановлені пило-, сірко- та азотоочистки. Ще 135 установок після відпрацювання певного часу (20 або 40 тисяч годин) повинні бути виведені з експлуатації. У випадку невиконання вимог НПСВ, операторам установок доведеться зупиняти роботу енергоблоків. Це, у свою чергу, призведе до дефіциту потужностей і зниження ефективності енергетичної системи України.

Втім, станом на сьогодні НПСВ не виконується. Компанії-члени Асоціації проаналізували ситуацію та визначили 6 причин, чому так сталось:

  1. Надто амбіційні строки скорочення. У країнах ЄС досягненню поточного рівня викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря передувало понад 30 рокам впровадження природоохоронних заходів. Для прикладу, для скорочення викидів пилу Польща витратила 18 років, Україна зобов’язана досягнути цього показника за 10 років.
  2. Відсутність механізму державного фінансування. У ЄС найбільш поширеними джерелами фінансування заходів з екомодернізації в рамках НПСВ є власні кошти генеруючих компаній та державна підтримка. Національною енергетичною стратегією України до 2035 року передбачалось, що основним завданням на загальнодержавному рівні у сфері охорони довкілля до 2020 року повинно стати законодавче забезпечення механізмів фінансування інвестиційних проектів з будівництва газоочисного обладнання в рамках НПСВ. Втім, ця ініціатива так і не була реалізована.
  3. Реформа ринку електричної енергії. В ЄС вихід на нові нормативи викидів здійснювався за рахунок інвестиційної складової до тарифу на електроенергію або інших видів державної допомоги та джерел фінансування. У 2000-х в Україні механізм державної допомоги для реалізації заходів із модернізації енергоблоків теплової генерації регулювався розпорядженням Кабміну №648 “Про заходи щодо реконструкції та модернізації теплоелектростанцій та теплоелектроцентралей” та наказом Мінпаливенерго від №183 “Про затвердження Порядку підготовки та фінансування проектів з метою реалізації плану реконструкції та модернізації теплових електростанцій”. У 2017 році, у зв’язку з прийняттям ЗУ «Про ринок електричної енергії», було поступово припинено дію механізму фінансування нових інвестиційних проєктів за рахунок окремої складової в тарифах ТЕС. Протягом певного перехідного періоду такий механізм застосовувався тільки до проєктів, розпочатих до 2015 року, а нарахування цієї складової було закінчено 1 липня 2019 року. Крім того, нова модель ринку електроенергії включає цінові обмеження з метою недопущення суттєвого зростання ціни електроенергії для споживачів.

Також за останні п’ять років відбулись непередбачувані критичні для української енергетики явища, зокрема:

– Втрата контролю над шахтами, що добувають антрацитове вугілля та вимушений перерозподіл потужностей та реконструкція 10 енергоблоків у 2017-2019 роках з метою захисту Об’єднаної енергетичної системи України. За чинним НПСВ, вони мають бути виведені з експлуатації до 2033 р.

– Скорочення у 2019-2020 роках обсягів споживання електричної енергії, викликане падінням промислового виробництва та пандемією коронавірусної хвороби COVID-19.

– Зміни в структурі традиційної генерації, спричинені стрімким зростанням (в 5 разів) встановленої потужності сонячних і вітрових електростанцій в період 2018-2019 років.

Ці фактори та відсутність джерел фінансування у підприємств галузі призвели до фактичної неможливості операторів установок здійснювати капіталоємні довгострокові інвестиції в природоохоронні заходи, передбачені НПСВ. Так, загальний обсяг інвестицій, необхідних для реалізації всіх заходів НПСВ, за оцінками експертів ЕВА, складає 4,1 млрд євро. При цьому, найбільша частка інвестицій (близько 82%) має бути здійснена в 2021-2027 роках.

Ольга Бойко Координатор Комітету промислової екології та сталого розвитку
Ми маємо поставити себе на місце інвестора, який підтримав державу у необхідності модернізації енергетичної системи, та розраховував на запропоновану нею ж фінансову підтримку. Натомість, ми спостерігаємо ситуацію, заручниками якої стали всі українці. Нам необхідно якомога швидше відновити діалог щодо виходу з цієї кризи, поки ще не пізно.

Таким чином, для реального впровадження НПСВ, на думку Асоціації, необхідно:

  • розробити та передбачити джерела та механізми фінансування заходів НПСВ, закріплені на законодавчому рівні.
  • актуалізувати перелік установок в додатках НПСВ, зокрема тих, які мають пройти модернізацію (додаток 2) та тих, які працюватимуть протягом обмеженого строку з подальшим виведенням з експлуатації (додаток 4).
  • переглянути послідовність впровадження проєктів зі встановлення пилогазоочисного обладнання та механізмів (додаток 3)
  • продовжити для України термін виконання вимог Директиви 2010/75/ЄС та загального строку реалізації НПСВ до 1 січня 2038 року.

Тож Європейська Бізнес Асоціація підтримує повноцінне впровадження НПСВ за умови оперативного запуску процесу його оновлення із залученням усіх сторін (уряду, представників Енергетичного співтовариства, бізнесу та громадськості) та пошуку джерел фінансування Нацплану. Адже на кону питання енергетичної безпеки, стану довкілля та іміджу країни на міжнародній арені.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: