fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Врятувати смугастих: як депутати хочуть протидіяти отруєнню бджіл

21/ 05/ 2021
  Парламент «дозрів» до закону про відповідальність за зловживання пестицидами Напередодні запровадження відкритого ринку землі українські парламентарі активно намагаються унормувати різні сегменти сільськогосподарської діяльності. Так, наприкінці минулого року Верховна Рада у першому читанні прийняла нові правила ввезення на територію країни засобів захисту рослин – пестицидів та інших агрохімікатів. Процес роботи над документом іще не завершено. Але тепер депутати підійшли до питання з іншого боку – намагаються врегулювати шкідливий вплив, який надмірне застосування пестицидів може завдати бджолам. Загибель роїв від отруєння агрохімікатами – це давній біль пасічників. Збитки іноді доходять до десятків, а то й сотень тисяч гривень. Але проблему не можна вважати локальною, адже мед – одна з вагомих експортних статей українського АПК. Тож, проєкт закону, що регулюватиме «взаємовідносини» фермерів (та агрономів великих господарств) із бджолярами, був дуже очікуваний галуззю. Що передбачає документ, які містить позитивні моменти та недоліки, спеціально для Mind  розповіли експерти Європейської Бізнес Асоціації.  Номер і дата реєстрації: №5237 від 12 березня 2021 року  Автори:   Соломчук Дмитро Вікторович   Нікітіна Марина Вікторівна  Любота Дмитро Валерійович  Заблоцький Марян Богданович  Горобець Олександр Сергійович (IX скликання)  Гривко Сергій Дмитрович  Гунько Анатолій Григорович   Руденко Ольга Сергіївна   Красов Олексій Ігорович   Задорожній Микола Миколайович   Грищенко Тетяна Миколаївна   Салійчук Олександр Вячеславович  Івченко Вадим Євгенович   Одарченко Андрій Миколайович  Прощук Едуард Петрович  Мельник Павло Вікторович   Качура Олександр Анатолійович  Павлюк Максим Васильович  Мандзій Сергій Володимирович  Литвиненко Сергій Анатолійович  Дирдін Максим Євгенович  Костюх Анатолій В’ячеславович  Мезенцева Марія Сергіївна   Фролов Павло Валерійович   Діденко Юлія Олександрівна  Остапенко Анатолій Дмитрович   Криворучкіна Олена Володимирівна   Кицак Богдан Вікторович   Вагнєр Вікторія Олександрівна   Циба Тетяна Вікторівна  Мазурашу Георгій Георгійович  Шпак Любов Олександрівна  Кравчук Євгенія Михайлівна  Зуб Валерій Олексійович  Нагаєвський Артем Сергійович   Санченко Олександр Володимирович  Гринчук Оксана Анатоліївна  Захарченко Володимир Васильович  Богданець Андрій Володимирович   Етап: Перше читання  Ціна питання.  Удосконалення процедури екологічної оцінки пестицидів і агрохімікатів під час державних випробувань та посилення вимог до їхнього маркування з метою мінімізації ризиків негативного впливу препаратів на нецільові об’єкти, зокрема бджіл.  Зміст. Одним із головних мотивів підготовки законопроєкту є законодавче урегулювання недопущення отруєння бджіл, зокрема, шляхом зазначення додаткової інформації щодо небезпечності пестицидів на етикетці. На сьогодні питання вимог до етикетки пестицидів регулюється лише внутрішнім наказом Міндовкілля та фактично не переглядалося протягом останніх 15 років. Закріплення основних вимог до етикетки на рівні закону має змусити виробників відповідальніше надавати інформацію споживачеві про небезпечність та особливості внесення препарату, а також вимагати від споживача виконувати зазначені на етикетці вимоги та рекомендації.  Окрім того, задля покращення якості інформації на етикетці, зокрема щодо небезпечності препаратів для бджіл, пропонується розробити єдині підходи щодо їхньої оцінки відповідно до найкращих світових практик. На сьогодні в Україні відсутні єдині підходи до еколого-токсикологічної оцінки пестицидів у процесі державних випробувань і державної реєстрації. Це призводить до того, що кожна науково-дослідна установа керується не загальновизнаними методологічними підходами, наприклад документами ОЕСР чи Узгодженою на глобальному рівні системою класифікації та маркування хімічних речовин, а власним досвідом та внутрішніми стандартами.  Під час  державної реєстрації рекомендації та обмеження для схожих за складом та дією препаратів можуть бути абсолютно різними. Окрім того, відсутність єдиного стандартизованого документа щодо еколого-токсикологічної оцінки пестицидів уже багато років викликає занепокоєння в сумлінного бізнесу, оскільки відсутність прозорості в процедурі оцінки становить суттєві корупційні ризики.  Законопроєктом пропонується створити єдину методику еколого-токсикологічної оцінки, яку має розробити та затвердити Міндовкілля. Прогнозована позиція фракцій.  Більшість фракцій підтримають.  Шанс на прийняття.  Оскільки тема отруєння бджіл є досить резонансною в суспільстві, з високою ймовірністю текст буде підтримано як коаліцією, так більшістю опозиційних фракцій.  Альтернативні законопроєкти.  Відсутні.  Оцінка EBA.  Європейська Бізнес Асоціація концептуально підтримує законопроєкт, але пропонує доопрацювати деякі положення між першим та другим читанням.  Зокрема, законопроект оперує поняттям «оцінка екологічної небезпечності для нецільових об’єктів, у тому числі бджіл», яке суттєво вужче процедури еколого-експертної оцінки, передбаченої чинним законодавством. В рамках еколого-експертної оцінки для кожного препарату оцінюється не лише небезпечність для нецільових об’єктів (риби, дафнії, водорості, ґрунтові черв’яки, ґрунтові мікроорганізми, птахи, бджоли), а й такі надзвичайно важливі фактори, як їхня поведінка у навколишньому середовищі, зокрема, стійкість у воді та ґрунті, рухливість у ґрунті та біоакумуляція. Відповідно, таке «звуження» оцінки може мати негативний вплив на навколишнє середовище. Тому бізнес вважає за необхідне замінити поняття «оцінка екологічної небезпечності для нецільових об’єктів, у тому числі бджіл» на еколого-експертну оцінку. Також законопроектом пропонується зазначати на етикетці препарату заборони та обмеження щодо застосування. Хочемо зазначити, що відповідно до чинної системи державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів в Україні заборонені всі продукти до проходження державної реєстрації. Така система є максимально жорсткою і не потребує окремого встановлення заборон та ведення переліків заборонених продуктів. Під поняття заборони потрапляють усі продукти, чия ефективність та безпечність не доведені під час державних випробувань і державної реєстрації. Водночас під час державних випробувань та реєстрації для кожного препарату можуть встановлюватися певні рекомендації (наприклад, щодо транспортування та зберігання) та обмеження (наприклад, щодо розмірів санітарних зон).   Тому бізнес пропонує термінологічно закріпити, що на етикетці мають зазначатися саме рекомендації та обмеження встановлені під час як еколого-експертної оцінки (безпечність для навколишнього середовища), так і державної санітарно-епідеміологічної експертизи (безпечність для людини). Джерело: Mind.UA

Парламент «дозрів» до закону про відповідальність за зловживання пестицидами

Напередодні запровадження відкритого ринку землі українські парламентарі активно намагаються унормувати різні сегменти сільськогосподарської діяльності. Так, наприкінці минулого року Верховна Рада у першому читанні прийняла нові правила ввезення на територію країни засобів захисту рослин – пестицидів та інших агрохімікатів. Процес роботи над документом іще не завершено. Але тепер депутати підійшли до питання з іншого боку – намагаються врегулювати шкідливий вплив, який надмірне застосування пестицидів може завдати бджолам.

Загибель роїв від отруєння агрохімікатами – це давній біль пасічників. Збитки іноді доходять до десятків, а то й сотень тисяч гривень. Але проблему не можна вважати локальною, адже мед – одна з вагомих експортних статей українського АПК. Тож, проєкт закону, що регулюватиме «взаємовідносини» фермерів (та агрономів великих господарств) із бджолярами, був дуже очікуваний галуззю.

Що передбачає документ, які містить позитивні моменти та недоліки, спеціально для Mind  розповіли експерти Європейської Бізнес Асоціації

Номер і дата реєстрації:№5237 від 12 березня 2021 року 

Автори:  

  • Соломчук Дмитро Вікторович  
  • Нікітіна Марина Вікторівна 
  • Любота Дмитро Валерійович 
  • Заблоцький Мар’ян Богданович 
  • Горобець Олександр Сергійович (IX скликання) 
  • Гривко Сергій Дмитрович 
  • Гунько Анатолій Григорович  
  • Руденко Ольга Сергіївна  
  • Красов Олексій Ігорович  
  • Задорожній Микола Миколайович  
  • Грищенко Тетяна Миколаївна  
  • Салійчук Олександр В’ячеславович 
  • Івченко Вадим Євгенович  
  • Одарченко Андрій Миколайович 
  • Прощук Едуард Петрович 
  • Мельник Павло Вікторович  
  • Качура Олександр Анатолійович 
  • Павлюк Максим Васильович 
  • Мандзій Сергій Володимирович 
  • Литвиненко Сергій Анатолійович 
  • Дирдін Максим Євгенович 
  • Костюх Анатолій В’ячеславович 
  • Мезенцева Марія Сергіївна  
  • Фролов Павло Валерійович  
  • Діденко Юлія Олександрівна 
  • Остапенко Анатолій Дмитрович  
  • Криворучкіна Олена Володимирівна  
  • Кицак Богдан Вікторович  
  • Вагнєр Вікторія Олександрівна  
  • Циба Тетяна Вікторівна 
  • Мазурашу Георгій Георгійович 
  • Шпак Любов Олександрівна 
  • Кравчук Євгенія Михайлівна 
  • Зуб Валерій Олексійович 
  • Нагаєвський Артем Сергійович  
  • Санченко Олександр Володимирович 
  • Гринчук Оксана Анатоліївна 
  • Захарченко Володимир Васильович 
  • Богданець Андрій Володимирович  

Етап: Перше читання 

Ціна питання.  Удосконалення процедури екологічної оцінки пестицидів і агрохімікатів під час державних випробувань та посилення вимог до їхнього маркування з метою мінімізації ризиків негативного впливу препаратів на нецільові об’єкти, зокрема бджіл. 

Зміст. Одним із головних мотивів підготовки законопроєкту є законодавче урегулювання недопущення отруєння бджіл, зокрема, шляхом зазначення додаткової інформації щодо небезпечності пестицидів на етикетці. На сьогодні питання вимог до етикетки пестицидів регулюється лише внутрішнім наказом Міндовкілля та фактично не переглядалося протягом останніх 15 років. Закріплення основних вимог до етикетки на рівні закону має змусити виробників відповідальніше надавати інформацію споживачеві про небезпечність та особливості внесення препарату, а також вимагати від споживача виконувати зазначені на етикетці вимоги та рекомендації. 

Окрім того, задля покращення якості інформації на етикетці, зокрема щодо небезпечності препаратів для бджіл, пропонується розробити єдині підходи щодо їхньої оцінки відповідно до найкращих світових практик.

На сьогодні в Україні відсутні єдині підходи до еколого-токсикологічної оцінки пестицидів у процесі державних випробувань і державної реєстрації. Це призводить до того, що кожна науково-дослідна установа керується не загальновизнаними методологічними підходами, наприклад документами ОЕСР чи Узгодженою на глобальному рівні системою класифікації та маркування хімічних речовин, а власним досвідом та внутрішніми стандартами. 

Під час  державної реєстрації рекомендації та обмеження для схожих за складом та дією препаратів можуть бути абсолютно різними. Окрім того, відсутність єдиного стандартизованого документа щодо еколого-токсикологічної оцінки пестицидів уже багато років викликає занепокоєння в сумлінного бізнесу, оскільки відсутність прозорості в процедурі оцінки становить суттєві корупційні ризики. 

Законопроєктом пропонується створити єдину методику еколого-токсикологічної оцінки, яку має розробити та затвердити Міндовкілля.

Прогнозована позиція фракцій.  Більшість фракцій підтримають. 

Шанс на прийняття.  Оскільки тема отруєння бджіл є досить резонансною в суспільстві, з високою ймовірністю текст буде підтримано як коаліцією, так більшістю опозиційних фракцій. 

Альтернативні законопроєкти.  Відсутні. 

Оцінка EBA.  Європейська Бізнес Асоціація концептуально підтримує законопроєкт, але пропонує доопрацювати деякі положення між першим та другим читанням. 

Зокрема, законопроект оперує поняттям «оцінка екологічної небезпечності для нецільових об’єктів, у тому числі бджіл», яке суттєво вужче процедури еколого-експертної оцінки, передбаченої чинним законодавством.

В рамках еколого-експертної оцінки для кожного препарату оцінюється не лише небезпечність для нецільових об’єктів (риби, дафнії, водорості, ґрунтові черв’яки, ґрунтові мікроорганізми, птахи, бджоли), а й такі надзвичайно важливі фактори, як їхня поведінка у навколишньому середовищі, зокрема, стійкість у воді та ґрунті, рухливість у ґрунті та біоакумуляція.

Відповідно, таке «звуження» оцінки може мати негативний вплив на навколишнє середовище. Тому бізнес вважає за необхідне замінити поняття «оцінка екологічної небезпечності для нецільових об’єктів, у тому числі бджіл» на еколого-експертну оцінку.

Також законопроектом пропонується зазначати на етикетці препарату заборони та обмеження щодо застосування. Хочемо зазначити, що відповідно до чинної системи державної реєстрації пестицидів і агрохімікатів в Україні заборонені всі продукти до проходження державної реєстрації.

Така система є максимально жорсткою і не потребує окремого встановлення заборон та ведення переліків заборонених продуктів. Під поняття заборони потрапляють усі продукти, чия ефективність та безпечність не доведені під час державних випробувань і державної реєстрації.

Водночас під час державних випробувань та реєстрації для кожного препарату можуть встановлюватися певні рекомендації (наприклад, щодо транспортування та зберігання) та обмеження (наприклад, щодо розмірів санітарних зон).  

Тому бізнес пропонує термінологічно закріпити, що на етикетці мають зазначатися саме рекомендації та обмеження встановлені під час як еколого-експертної оцінки (безпечність для навколишнього середовища), так і державної санітарно-епідеміологічної експертизи (безпечність для людини).

Джерело: Mind.UA

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: