fbpx

Уряд спрямував півмільярди гривень на погашення боргів перед аграріями

01/ 06/ 2020

Підсумки онлайн-дискусії “Де гроші для аграріїв”

Чи зможе захистити держава аграрну галузь, яка забезпечує 18% ВВП та приносить близько 40% валютної виручки? Механізми фінансування аграрних компаній, які гостро потребують додаткових коштів, обговорювали 27 травня в ході онлайн-дискусії “Де гроші для аграріїв”, організатором якої стала компанія ЛІГА:ЗАКОН при підтримці журналу LANDLORD.

__

Онлайн-дискусія відбулась одночасно із запуском комплексного рішення LIGA360 для аграрних компаній від ЛІГА:ЗАКОН. Система включає інструменти для відстеження зовнішніх ризиків та управління командами віддалено. Це дозволить агробізнесу оперативно реагувати на зміни законодавчого поля, позицій партнерів і конкурентів агроринку, що критично-важливо під час загальної турбулентності бізнесу. 

___

Уряд спрямував понад півмільярда гривень на погашення заборгованості перед аграріями за 2019 рік, повідомив Тарас Висоцький, заступник міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства з питань агрополітики. За його словами, усі кошти днями були перераховані на рахунки банків та аграрних виробників, та надійдуть до адресатів вже у червні 2020 року. Вже з червня почнуться виплати за програмами 2020 року.  “З червня виплачуватиметься щомісячна компенсація за придбану сільськогосподарську техніку, компенсація відсотків за кредитами, а з третього кварталу розпочнеться компенсація ЄСВ для фермерських господарств”, – зазначив Висоцький. Виплати за більшістю програм, у тому числі по підтримці садівництва, тваринницва традиційно заплановані на IV квартал 2020 року. 

Додатково на даний час Уряд вивчає можливість виділення коштів з Держрезерву для компенсації агрокомпаніям, що постраждали  від засухи, адже ці кошти у бюджеті не були передбачені. Мова йде про суму 4 300 – 4 500 грн за гектар, розраховану на підставі даних про рентабельність цих виробництв.

Немає жодних обмежень для участі аграрних виробників у програмі 5-7-9, і вони беруть участь у цій програмі. Зараз триває дискусія про розширення можливостей цієї програми для аграрних виробників, про можливість ними залучати фінансування у тому числі для обігових коштів. Сподіваємось, вона буде прийнята”, – додав Висоцький.

Секретар Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Іван Чайківський зазначив, що серед нагальних питань, які наразі опрацьовує комітет, є питання про списання ПДВ для господарств у яких загинули озимі.

 «Оскільки врожай загинув, буде логічно, що зобов’язання по сплаті ПДВ за ресурси, які купувалися аграріями для посіву і обробітку, мають бути списані», – підкреслив Чайківський. За його словами,  галузь потребує дієвого механізму фінансової підтримки фермерів, адже держава не в змозі самотужки забезпечити постійну підтримку агровиробників. І цього можна досягти лише у поєднанні із масовим агрострахуванням. «Наразі ж, з метою виплати компенсацій господарствам, де загинули посіви озимих культур, необхідно вишуковувати кошти із резервних фондів», –  наголосив народний депутат.

На думку Андрія Заріпова, експерта з питань агрострахування проекту IFC «Розвиток фінансування аграрного сектору в Східній Європі та Центральній Азії», ймовірність виникнення такої ситуації із загибеллю посівів висока і стабілізувати такі ризики і аграрну економіку держави потрібно через механізм агрострахування.Проте розвиток аграрного страхування в Україні неможливий без синхронізації з державними програмами підтримки агровиробників. “У США станом на 1996 рік були застраховані лише 20%. Нинішнього показника 80% там було досягнуто завдяки тому, що обов’язкове страхування стало умовою отримання фермерами держпідтримки», – наголошує Андрій Заріпов. На його переконання, Україна має піти тим же шляхом: “Страхування має стати обов’язковою умовою отримання виробником бюджетних коштів”. На даний час в Україні 3-4% застрахованих посівів.

В Україні ринок страхування нерозвинений, тому що процедура дуже забюрократизована, вимагається велика кількість документів, і не завжди компанії можуть документально підтвердити рентабельність. Тому для розвитку цього механізму має бути рух з двох сторін”, – вважає Олена Нероба, менеджера з розвитку компанії Maxigrain. За її словами, посуха в Україні та втрата частини площ під озимими зерновими і особливо під пшеницею змінила звичну кон’юнктуру ринку – наразі контракти за на зерно пшениці та ячменюукладаються за більш вигідними цінами. Причому контракти на більш ранні терміни закладається вища ціна на пшеницю, аніж на пізніші за часом. Водночас, за її словами, через розширення посівних площ під кукурудзою та скороченням виробництва етанолу на світових ринках не варто сподіватися на підвищення цін на кукурудзу.

Ми зібрали понад 50 питань від представників ринку  до учасників онлайн-дискусії та вже найближчим часом опублікуємо відповіді на них. 

__

Відстежувати нормативно-правове поле та вчасно отримувати необхідну інформацію про зміни за обраними темами допоможе екосистема хмарних ІТ-продуктів LIGA360 від ЛІГА:ЗАКОН. Тут ви також зможете перевіряти статус своєї компанії, партнерів та контрагентів, отримувати сигнали про будь-які реєстраційні дії щодо земельних ділянок чи об’єктів нерухомості.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.
Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: