Україна запускає систему моніторингу викидів парникових газів

28/ 01/ 2021

З 1 січня 2021 року було введено в дію Закон України № 377-IX Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів (далі – Закон). Законом проводиться гармонізація законодавства України зі стандартами права ЄС (зобовязання України за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом) та впроваджуються положення Директив № 2003/87/ЄС та № 2004/101/ЄС. а також виконуються вимоги Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та Паризької угоди. Законом вносяться наступні зміни: Парникові гази, що підпадатимуть під моніторинг: двоокис вуглецю (СО2), метан (CH4), закис азоту (N2O), гідрофторвуглець (ГФВ), перфторвуглець (ПФВ), гексафторид сірки (SF6) та інші газоподібні складові атмосфери, які поглинають та випромінюють інфрачервоне випромінювання. Кожна установка, що здійснює викиди чи може здійснювати викиди парникових газів підпадає під моніторинг. Юридичні або фізичні особи-підприємці, які здійснюють експлуатацію власних чи орендованих установок (Оператори, за Законом) повинні будуть самостійно здійснювати моніторинг викидів. Оператори самостійно обирають методи здійснення моніторингу та розробляють план моніторингу. Уповноважений орган державної влади (Уповноважений орган) затверджує відповідні плани. Спеціальний Єдиний реєстр, що має бути створений, буде містити всю інформацію щодо установок, які здійснюють викиди. Верифікатори та Оператори подають всі документи до Уповноваженого органу особисто або поштою, до запуску Єдиного реєстру. Оператори щорічно подають свої звіти з моніторингу Верифікаторам. Верифікаторами є сертифіковані підрядники, які обираються Оператором та видають йому сертифікат відповідності/невідповідності щодо кожної установки. З метою уточнення Закону, Уряд України уповноважений приймати: 1) перелік видів діяльності та викидів парникових газів що підлягають моніторингу, звітності та верифікації; 2) порядок моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів; 3) порядок верифікації звіту Оператора про викиди парникових газів. Тому положення Закону слід розуміти та тлумачити в рамках делегованих нормативних актів, прийнятих Урядом. З метою імплементації перерахованого вище, Уряд України прийняв 23 вересня 2020 року Постанову № 960. Нею уточнюються процедури, методики розрахунку та вимоги щодо звітності яка передбачена Законом. Загалом прийняття Закону є одним з перших необхідних кроків для покращення правового регулювання у сфері моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів. Це повинно призвести до появи повноцінного ринку торгівлі квотами на викиди, що є нормальною практикою для країн-членів ЄС. Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до радника Астерс Анжеліки Лівіцької та старшого юриста Богдана Шморгуна.

З 1 січня 2021 року було введено в дію Закон України № 377-IX “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів” (далі – “Закон“).

Законом проводиться гармонізація законодавства України зі стандартами права ЄС (зобов’язання України за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським Союзом) та впроваджуються положення Директив № 2003/87/ЄС та № 2004/101/ЄС. а також виконуються вимоги Рамкової конвенції Організації Об’єднаних Націй про зміну клімату та Паризької угоди.

Законом вносяться наступні зміни:

Парникові гази, що підпадатимуть під моніторинг: двоокис вуглецю (СО2), метан (CH4), закис азоту (N2O), гідрофторвуглець (ГФВ), перфторвуглець (ПФВ), гексафторид сірки (SF6) та інші газоподібні складові атмосфери, які поглинають та випромінюють інфрачервоне випромінювання.
Кожна установка, що здійснює викиди чи може здійснювати викиди парникових газів підпадає під моніторинг.
Юридичні або фізичні особи-підприємці, які здійснюють експлуатацію власних чи орендованих установок (“Оператори“, за Законом) повинні будуть самостійно здійснювати моніторинг викидів.
Оператори самостійно обирають методи здійснення моніторингу та розробляють план моніторингу. Уповноважений орган державної влади (“Уповноважений орган“) затверджує відповідні плани.
Спеціальний Єдиний реєстр, що має бути створений, буде містити всю інформацію щодо установок, які здійснюють викиди. Верифікатори та Оператори подають всі документи до Уповноваженого органу особисто або поштою, до запуску Єдиного реєстру.
Оператори щорічно подають свої звіти з моніторингу Верифікаторам. Верифікаторами є сертифіковані підрядники, які обираються Оператором та видають йому сертифікат відповідності/невідповідності щодо кожної установки.

З метою уточнення Закону, Уряд України уповноважений приймати:

1) перелік видів діяльності та викидів парникових газів що підлягають моніторингу, звітності та верифікації;

2) порядок моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів;

3) порядок верифікації звіту Оператора про викиди парникових газів.

Тому положення Закону слід розуміти та тлумачити в рамках делегованих нормативних актів, прийнятих Урядом.

З метою імплементації перерахованого вище, Уряд України прийняв 23 вересня 2020 року Постанову № 960. Нею уточнюються процедури, методики розрахунку та вимоги щодо звітності яка передбачена Законом.

Загалом прийняття Закону є одним з перших необхідних кроків для покращення правового регулювання у сфері моніторингу та звітності щодо викидів парникових газів. Це повинно призвести до появи повноцінного ринку торгівлі квотами на викиди, що є нормальною практикою для країн-членів ЄС.

Для отримання додаткової інформації просимо звертатися до радника Астерс Анжеліки Лівіцької та старшого юриста Богдана Шморгуна.