Україна запроваджує регулювання послуг, пов’язаних з криптоактивами, які надають іноземні провайдери

02/ 06/ 2022

Березень 2022 року став проривним місяцем для ринку віртуальних активів в Україні. За підтримки українських компаній Everstake та Kuna, Міністерство цифрової трансформації України створило фонд для прийняття пожертв у формі криптоактивів для передусім військових потреб України. За даними Міністерства станом на сьогодні уряд України зібрав понад 60 мільйонів доларів криптовалютних пожертв. Unchain Ukraine, проект українських блокчейн-активістів, запустив картку, яка просувається як перша благодійна криптовалютна картка, що функціонує завдяки Weld Money та Юнекс Банку. Проект надає можливість конвертувати зібрані криптоактиви у гривневі кошти, які надалі розподіляються серед жінок та дітей, які потребують допомоги, за допомогою Unchain Help Card, випущеної Юнекс Банком віртуальної картки. На цій хвилі 15 березня 2022 року Президент України підписав Закон України «Про віртуальні активи», який раніше не отримував достатньої уваги. Закон набуде чинності одночасно з законом про оподаткування операцій з віртуальними активами. Останній законопроект про оподаткування таких операцій був зареєстрований у парламенті 13 березня 2022 року і, згідно з поточним текстом, має набути чинності 1 жовтня 2022 року. Закон про віртуальні активи закладає основу для регулювання галузі віртуальних активів і встановлює правила, що застосовуються до договорів щодо віртуальних активів. Відповідно до Закону, постачальник послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, – це юридична особа, яка надає будь-яку з таких послуг: (а) зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів, (б) обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи чи фіатні валюти, (в) переказ віртуальних активів, та (г) посередницькі послуги в інтересах третіх осіб, включно із публічною пропозицією та розміщенням віртуальних активів. Юридична особа може надавати будь-які із зазначених послуг, якщо вона отримала дозвіл Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Для отримання дозволу постачальник пов’язаних із оборотом віртуальних активів послуг має, зокрема, продемонструвати, що він має бездоганну ділову репутацію відповідно до Закону щодо протидії відмиванню доходів (як визначено нижче), а також розкрити свою структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників. У квітні 2020 року набув чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX (далі – Закон щодо протидії відмиванню доходів). Так само як і 5-та Директива ЄС щодо протидії відмиванню доходів, Закон щодо протидії відмиванню доходів визначає постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, як зобов’язаних осіб для цілей звітності. Закон «Про віртуальні активи» вносить додаткові зміни до Закону щодо протидії відмиванню доходів в частині обов’язків постачальників послуг із переказу віртуальних активів щодо запобігання відмиванню доходів. Якщо послуга стосується віртуальних активів, пов’язаних з валютами або іншими валютними цінностями, таких як стейблкоіни, постачальник послуг також має бути зареєстрований як фінансова установа та отримати відповідну ліцензію в Україні. Відповідно до Закону «Про віртуальні активи», іноземний провайдер може надавати послуги українським клієнтам, якщо він відповідає вимогам до цього виду діяльності за законодавством держави свого місцезнаходження, має статутний капітал у передбаченому Законом розмірі та отримав дозвіл НКЦПФР, як зазначено вище. Законом «Про віртуальні активи» передбачено, що НКЦПФР має затвердити окреме положення щодо діяльності постачальників послуг-нерезидентів протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом. Україна не пішла шляхом деяких інших країн, що розглядають віртуальний актив як цифрове втілення вартості, яке можна використовувати для платежів. Відповідно до Закону, віртуальний актив не визнається законним платіжним засобом на території України, і може обмінюватися лише на інші віртуальні активи або фіатні гроші. 20 квітня 2022 року Національний банк України заборонив українським банкам виконувати розпорядження клієнтів – фізичних осіб щодо придбання криптовалют на суму, що перевищує 100,000 гривень включно на календарний місяць, та/або за рахунок коштів у гривні. Ця заборона скоріше всього не буде скасована, доки триває російська агресія. Ми відстежуємо розвиток подій, пов’язаних із Законом «Про віртуальні активи», і повідомлятимемо новини. За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до партнера Андрія Нікіфорова за електронною адресою: [email protected].

На цій хвилі 15 березня 2022 року Президент України підписав Закон України «Про віртуальні активи», який раніше не отримував достатньої уваги. Закон набуде чинності одночасно з законом про оподаткування операцій з віртуальними активами. Останній законопроект про оподаткування таких операцій був зареєстрований у парламенті 13 березня 2022 року і, згідно з поточним текстом, має набути чинності 1 жовтня 2022 року.

Закон про віртуальні активи закладає основу для регулювання галузі віртуальних активів і встановлює правила, що застосовуються до договорів щодо віртуальних активів.

Відповідно до Закону, постачальник послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, – це юридична особа, яка надає будь-яку з таких послуг: (а) зберігання або адміністрування віртуальних активів чи ключів віртуальних активів, (б) обмін віртуальних активів на інші віртуальні активи чи фіатні валюти, (в) переказ віртуальних активів, та (г) посередницькі послуги в інтересах третіх осіб, включно із публічною пропозицією та розміщенням віртуальних активів.

Юридична особа може надавати будь-які із зазначених послуг, якщо вона отримала дозвіл Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР). Для отримання дозволу постачальник пов’язаних із оборотом віртуальних активів послуг має, зокрема, продемонструвати, що він має бездоганну ділову репутацію відповідно до Закону щодо протидії відмиванню доходів (як визначено нижче), а також розкрити свою структуру власності та кінцевих бенефіціарних власників.

У квітні 2020 року набув чинності новий Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» № 361-IX (далі – Закон щодо протидії відмиванню доходів). Так само як і 5-та Директива ЄС щодо протидії відмиванню доходів, Закон щодо протидії відмиванню доходів визначає постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів, як зобов’язаних осіб для цілей звітності. Закон «Про віртуальні активи» вносить додаткові зміни до Закону щодо протидії відмиванню доходів в частині обов’язків постачальників послуг із переказу віртуальних активів щодо запобігання відмиванню доходів.

Якщо послуга стосується віртуальних активів, пов’язаних з валютами або іншими валютними цінностями, таких як стейблкоіни, постачальник послуг також має бути зареєстрований як фінансова установа та отримати відповідну ліцензію в Україні.

Відповідно до Закону «Про віртуальні активи», іноземний провайдер може надавати послуги українським клієнтам, якщо він відповідає вимогам до цього виду діяльності за законодавством держави свого місцезнаходження, має статутний капітал у передбаченому Законом розмірі та отримав дозвіл НКЦПФР, як зазначено вище. Законом «Про віртуальні активи» передбачено, що НКЦПФР має затвердити окреме положення щодо діяльності постачальників послуг-нерезидентів протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Україна не пішла шляхом деяких інших країн, що розглядають віртуальний актив як цифрове втілення вартості, яке можна використовувати для платежів. Відповідно до Закону, віртуальний актив не визнається законним платіжним засобом на території України, і може обмінюватися лише на інші віртуальні активи або фіатні гроші.

20 квітня 2022 року Національний банк України заборонив українським банкам виконувати розпорядження клієнтів – фізичних осіб щодо придбання криптовалют на суму, що перевищує 100,000 гривень включно на календарний місяць, та/або за рахунок коштів у гривні. Ця заборона скоріше всього не буде скасована, доки триває російська агресія.

Ми відстежуємо розвиток подій, пов’язаних із Законом «Про віртуальні активи», і повідомлятимемо новини. За додатковою інформацією звертайтеся, будь ласка, до партнера Андрія Нікіфорова за електронною адресою: [email protected].