fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Україна: транспорт та інфраструктура. Тривалий шлях до здійснення обіцяного

01/ 07/ 2021
  Автор: Світлана Теуш, партнер, керівник практик нерухомості, будівництва та відновлюваної енергетики юридичної фірми Redcliffe Partners Системи транспорту та інфраструктури мають ключове значення для економіки України, зокрема, для розвитку експорту і торгівлі сільськогосподарськими, промисловими та іншими товарами, а також інших галузей. Україна зручно розташована на перетині різних транспортних шляхів. Проте, вона не використовує повною мірою власні географічні переваги й транзитний потенціал – не в останню чергу, через недостатню інтегрованість у міжнародні транспортні мережі, брак сучасної інфраструктури та обмежені ринкові можливості у певних сегментах (наприклад, у сегменті залізничних перевезень). Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Україна має лібералізувати ринок транспортних перевезень та забезпечити умови для конкуренції, поліпшити якість надання транспортних послуг, впровадити європейські технічні правила і стандарти, розвинути систему мультимодальних перевезень та інтегруватися до Трансєвропейської транспортної мережі (TEN-T). З метою імплементації зазначеної вище Угоди було схвалено Національну транспортну стратегію України та стратегії розвитку окремих сегментів галузі. Проте, реалізація стратегій не є послідовною та гальмується. Певні зрушення у реформуванні галузі відбулися здебільшого завдяки таким міжнародним фінансовим структурам, як Міжнародна фінансова корпорація, Глобальний інфраструктурний фонд, Світовий банк та ЄБРР, що надали технічну та фінансову підтримку,  у тому числі, під час розробки нового концесійного законодавства та запуску пілотних проектів державно-приватного партнерства (ДПП). Чільне місце серед пріоритетів Залучення приватних інвестицій у галузь є одним з державних пріоритетів. Проекти у галузі транспорту та інфраструктури становлять майже 40% від загальної кількості пріоритетних інвестиційних проектів, визначених Урядом на 2021-2023 роки. З метою модернізації інфраструктури було запущено безпрецедентну за масштабами програму Велике будівництво. Прийнято Закон України Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні, що передбачає державну підтримку проектів, розмір інвестицій у які перевищує суму, еквівалентну 20 мільйонам євро. Така державна підтримка може набувати різних форм, наприклад: звільнення від сплати податків, створення за рахунок держави об’єктів суміжної інфраструктури, сприяння інвесторам у процесі приєднання до мереж, забезпечення переважних прав інвесторів на придбання земельних ділянок у власність чи користування. Загальний обсяг державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями не може перевищувати 30% планового обсягу інвестицій. Нове законодавство як каталізатор концесійних проектів. У 2019 році був прийнятий новий, довгоочікуваний Закон України Про концесію, що сприяв запуску пілотних концесійних проектів. Закон вдосконалив конкурсні процедури, встановив більш збалансований розподіл прав та зобовязань сторін, а також посилив захист прав інвесторів, зокрема, шляхом надання можливості обирати за згодою сторін право, що застосовується до концесійного договору, та укладати прямі договори. Відтак, покращились перспективи залучення фінансування у проекти ДПП. Ґрунтуючись на новому концесійному законодавстві, майно державних стивідорних компаній у портах Херсону та Ольвія було надано у концесію. Концесійний проект у порту Ольвія у Миколаєві із планованим обсягом інвестицій близько 120 мільйонів доларів США, який реалізується за участі катарської компанії QTerminals, має стати однією з найбільших закордонних прямих приватних інвестицій в історії України. Нові можливості розвитку дорожньої галузі з використанням моделі OPRC У листопаді 2020 року було оголошено про початок першої Програми ДПП у дорожній галузі, що передбачає укладення довгострокових (тривалістю 20 та більше років) контрактів на утримання автомобільних доріг на підставі кінцевих результатів (output and performance-based road contracts, cкорочено - OPRC). Плата за експлуатаційну готовність доріг у таких проектах здійснюватиметься за рахунок коштів Державного дорожнього фонду. Важливою перевагою для інвестора є те, що він не матиме ризиків, повязаних з обсягами транспортних потоків. Попередньо було відібрано декілька пілотних проектів, а восени 2021 року очікується проведення перших конкурсів у рамках реалізації Програми ДПП у дорожній галузі. Подальші зміни, на які очікує галузь Попри досягнутий прогрес, попереду ще багато роботи. Найближчим часом мають бути схвалені зміни до бюджетного законодавства для впровадження довгострокових бюджетних зобовязань у рамках ДПП та врегулювання статусу плати за експлуатаційну готовність. За прикладом Державного дорожнього фонду, варто дослідити можливість створення інших фондів для фінансування розвитку окремих сегментів (аеропортів, внутрішніх водних шляхів тощо). Має бути впроваджена модель управління портами порт-лендлорд (landlord port) для того, щоб адміністрації морських портів могли консолідувати розташоване на території портів майно та надавати інвесторам права на земельні ділянки та інше відповідне майно, необхідне для реалізації проектів. Потрібен новий закон про залізничний транспорт, аби демонополізувати ринок залізничних перевезень та забезпечити залізничним перевізникам, незалежно від форми власності, можливості надання послуг та недискримінаційний доступ до залізничної інфраструктури. Варто створити інститут незалежного галузевого регулятора та докласти системних зусиль для розвитку інституційної спроможності державного сектору, аби підвищити його ефективність. Законодавчі зміни матимуть істотний вплив на реалізацію та успіх інвестиційних проектів. Слідом за пілотними концесіями очікується запуск концесійних проектів у різних секторах, у тому числі, концесій залізнично-паромного комплексу та контейнерного терміналу Чорноморського морського порту, пасажирського комплексу Одеського морського порту, причалів Бердянського морського порту, залізничних вокзалів у Києві, Харкові, Дніпрі, Миколаєві та інших містах України. Деякі з обєктів, у тому числі, майно низки регіональних операторів розподільчих електричних мереж (обленерго) та стивідорних компаній, очікують на рішення про приватизацію. Проте, у фокусі уваги є ДПП, з якими повязані великі сподівання як із перспективним інструментом залучення приватних інвестицій у галузь.  Ця стаття була опублікована у випуску 8.3 журналу CEE Legal Matters. Якщо Ви бажаєте отримати друкований примірник журналу, Ви можете оформити підписку за посиланням.

Автор: Світлана Теуш, партнер, керівник практик нерухомості, будівництва та відновлюваної енергетики юридичної фірми Redcliffe Partners

Системи транспорту та інфраструктури мають ключове значення для економіки України, зокрема, для розвитку експорту і торгівлі сільськогосподарськими, промисловими та іншими товарами, а також інших галузей. Україна зручно розташована на перетині різних транспортних шляхів. Проте, вона не використовує повною мірою власні географічні переваги й транзитний потенціал – не в останню чергу, через недостатню інтегрованість у міжнародні транспортні мережі, брак сучасної інфраструктури та обмежені ринкові можливості у певних сегментах (наприклад, у сегменті залізничних перевезень).

Відповідно до Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, Україна має лібералізувати ринок транспортних перевезень та забезпечити умови для конкуренції, поліпшити якість надання транспортних послуг, впровадити європейські технічні правила і стандарти, розвинути систему мультимодальних перевезень та інтегруватися до Транс’європейської транспортної мережі (TEN-T). З метою імплементації зазначеної вище Угоди було схвалено Національну транспортну стратегію України та стратегії розвитку окремих сегментів галузі. Проте, реалізація стратегій не є послідовною та гальмується.

Певні зрушення у реформуванні галузі відбулися здебільшого завдяки таким міжнародним фінансовим структурам, як Міжнародна фінансова корпорація, Глобальний інфраструктурний фонд, Світовий банк та ЄБРР, що надали технічну та фінансову підтримку,  у тому числі, під час розробки нового концесійного законодавства та запуску пілотних проектів державно-приватного партнерства (ДПП).

Чільне місце серед пріоритетів

Залучення приватних інвестицій у галузь є одним з державних пріоритетів. Проекти у галузі транспорту та інфраструктури становлять майже 40% від загальної кількості пріоритетних інвестиційних проектів, визначених Урядом на 2021-2023 роки. З метою модернізації інфраструктури було запущено безпрецедентну за масштабами програму “Велике будівництво”.

Прийнято Закон України “Про державну підтримку інвестиційних проектів із значними інвестиціями в Україні”, що передбачає державну підтримку проектів, розмір інвестицій у які перевищує суму, еквівалентну 20 мільйонам євро. Така державна підтримка може набувати різних форм, наприклад: звільнення від сплати податків, створення за рахунок держави об’єктів суміжної інфраструктури, сприяння інвесторам у процесі приєднання до мереж, забезпечення переважних прав інвесторів на придбання земельних ділянок у власність чи користування. Загальний обсяг державної підтримки інвестиційного проекту із значними інвестиціями не може перевищувати 30% планового обсягу інвестицій.

Нове законодавство як каталізатор концесійних проектів

У 2019 році був прийнятий новий, довгоочікуваний Закон України “Про концесію”, що сприяв запуску пілотних концесійних проектів. Закон вдосконалив конкурсні процедури, встановив більш збалансований розподіл прав та зобовязань сторін, а також посилив захист прав інвесторів, зокрема, шляхом надання можливості обирати за згодою сторін право, що застосовується до концесійного договору, та укладати прямі договори. Відтак, покращились перспективи залучення фінансування у проекти ДПП.

Ґрунтуючись на новому концесійному законодавстві, майно державних стивідорних компаній у портах Херсону та “Ольвія” було надано у концесію. Концесійний проект у порту “Ольвія” у Миколаєві із планованим обсягом інвестицій близько 120 мільйонів доларів США, який реалізується за участі катарської компанії QTerminals, має стати однією з найбільших закордонних прямих приватних інвестицій в історії України.

Нові можливості розвитку дорожньої галузі з використанням моделі OPRC

У листопаді 2020 року було оголошено про початок першої Програми ДПП у дорожній галузі, що передбачає укладення довгострокових (тривалістю 20 та більше років) контрактів на утримання автомобільних доріг на підставі кінцевих результатів (“output and performance-based road contracts, cкорочено – “OPRC”). Плата за експлуатаційну готовність доріг у таких проектах здійснюватиметься за рахунок коштів Державного дорожнього фонду. Важливою перевагою для інвестора є те, що він не матиме ризиків, повязаних з обсягами транспортних потоків.

Попередньо було відібрано декілька пілотних проектів, а восени 2021 року очікується проведення перших конкурсів у рамках реалізації Програми ДПП у дорожній галузі.

Подальші зміни, на які очікує галузь

Попри досягнутий прогрес, попереду ще багато роботи. Найближчим часом мають бути схвалені зміни до бюджетного законодавства для впровадження довгострокових бюджетних зобов’язань у рамках ДПП та врегулювання статусу плати за експлуатаційну готовність.

За прикладом Державного дорожнього фонду, варто дослідити можливість створення інших фондів для фінансування розвитку окремих сегментів (аеропортів, внутрішніх водних шляхів тощо).

Має бути впроваджена модель управління портами “порт-лендлорд” (landlord port) для того, щоб адміністрації морських портів могли консолідувати розташоване на території портів майно та надавати інвесторам права на земельні ділянки та інше відповідне майно, необхідне для реалізації проектів.

Потрібен новий закон про залізничний транспорт, аби демонополізувати ринок залізничних перевезень та забезпечити залізничним перевізникам, незалежно від форми власності, можливості надання послуг та недискримінаційний доступ до залізничної інфраструктури.

Варто створити інститут незалежного галузевого регулятора та докласти системних зусиль для розвитку інституційної спроможності державного сектору, аби підвищити його ефективність.

Законодавчі зміни матимуть істотний вплив на реалізацію та успіх інвестиційних проектів. Слідом за пілотними концесіями очікується запуск концесійних проектів у різних секторах, у тому числі, концесій залізнично-паромного комплексу та контейнерного терміналу Чорноморського морського порту, пасажирського комплексу Одеського морського порту, причалів Бердянського морського порту, залізничних вокзалів у Києві, Харкові, Дніпрі, Миколаєві та інших містах України. Деякі з об’єктів, у тому числі, майно низки регіональних операторів розподільчих електричних мереж (обленерго) та стивідорних компаній, очікують на рішення про приватизацію. Проте, у фокусі уваги є ДПП, з якими пов’язані великі сподівання як із перспективним інструментом залучення приватних інвестицій у галузь. 

Ця стаття була опублікована у випуску 8.3 журналу CEE Legal Matters. Якщо Ви бажаєте отримати друкований примірник журналу, Ви можете оформити підписку за посиланням.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: