Рік легального лобіювання. Хто вже грає за правилами – і чого бракує решті

За результатами першого півріччя 2026 року в Реєстрі – 202 суб’єкти лобіювання, 624 предмети лобіювання та 1 216 зафіксованих взаємодій. Кількість предметів лобіювання більш ніж удвічі зросла порівняно з попереднім звітним періодом – із 298 до 624, а кількість клієнтів і бенефіціарів – із 168 до 545. Це означає, що система поступово набирає обертів.

Водночас за один рік неможливо очікувати, що нові правила одразу охоплять усіх учасників, які так чи інакше представляють свої інтереси у взаємодії з державою. Ринок ще не повністю перейшов у новий формат – і саме це, на мою думку, є не стільки проблемою, скільки відправною точкою для наступного етапу реформи.

Лобіювання не почалося разом із Законом

Важливо пам’ятати, що сам процес представлення інтересів бізнесу в Україні існував задовго до появи відповідного законодавства.

Бізнес-асоціації, компанії та експертні спільноти роками беруть участь у формуванні державної політики, надають органам влади експертизу, пропонують зміни до законодавства та пояснюють практичні наслідки державних рішень.

У світі бізнес і держава давно та відкрито взаємодіють через лобіювання. У США ще з 1995 року діє Lobbying Disclosure Act, який передбачає реєстрацію лобістів та регулярне звітування про їхню діяльність. Масштаби цього ринку показові: за даними OpenSecrets, у 2025 році витрати на федеральне лобіювання у США досягли рекордних 5,08 млрд доларів. У Європейському Союзі також діє EU Transparency Register, у якому, за даними Transparency International EU, навесні 2026 року було зареєстровано понад 17 тисяч організацій, серед яких компанії, бізнес-асоціації – в тому числі і Європейська Бізнес Асоціація, громадські організації та інші представники інтересів. Причому в ЄС реєстрація є умовою проведення певних офіційних зустрічей із представниками європейських інституцій, тобто прозорість створює не лише зобов’язання, а й практичні можливості для участі у формуванні політики.

Для ЕВА лобіювання колективних інтересів бізнесу є одним із ключових напрямів роботи фактично з моменту її створення. Понад 25 років Асоціація представляє інтереси бізнесу, формує консолідовані позиції компаній, пропонує зміни до законодавства, бере участь у робочих групах та зустрічах з органами державної влади.

Закон насамперед встановив нові правила прозорості, реєстрації та звітності для тієї частини цієї діяльності, яка відповідає визначенню лобіювання.

EBA зареєструвалася в Реєстрі прозорості НАЗК у перший день його роботи – 1 вересня 2025 року. За перший рік ми вже двічі подали звітність про лобістську діяльність.

Тож сьогодні ми вже можемо говорити не про теоретичну модель, а про те, що працює, де виникають практичні питання і які нові можливості це регулювання може створювати для бізнесу.

Від запуску системи – до її налаштування

Перший рік будь-якого нового регулювання – це водночас і тест його практичності.

Наш перший рік роботи показав важливу особливість: модель лобіювання бізнес-асоціації відрізняється від класичної ситуації, коли лобіст представляє конкретного клієнта або діє у власних комерційних інтересах.

EBA представляє погоджені колективні позиції бізнесу. За однією ініціативою можуть стояти десятки компаній, а результат часто важливий для цілої галузі або бізнес-спільноти загалом.

Саме тому під час подальшого вдосконалення Закону важливо окремо врахувати специфіку бізнес-асоціацій. Зокрема, ми пропонуватимемо виключити необхідність визначати конкретних бенефіціарів кожної лобістської ініціативи для асоціацій, які представляють колективні інтереси своїх членів.

Прозорість при цьому, безумовно, має зберігатися: має бути зрозуміло, кого представляє асоціація та хто входить до її складу. Такий підхід близький і до логіки EU Transparency Register.

Але поряд із пропозиціями щодо вдосконалення законодавства для нас не менш важливо вже зараз використовувати ті можливості, які воно дає.

Наступний крок – розширення офіційного ринку

Можливо, найважливіше питання другого року реформи – як залучити до нової системи тих, хто фактично здійснює лобіювання, має комерційний інтерес   та впливає на державні рішення, але поки не бачить достатньої мотивації для реєстрації.

Тут важливо працювати одразу у двох напрямах.

Перший – чіткіше визначити критерії лобіювання та, зокрема, поняття комерційного інтересу, щоб у фактичних лобістів було менше простору для різного трактування правил. Другий – створювати практичні переваги для тих, хто готовий працювати прозоро.

Поки система продовжує розвиватися, важливо створювати практичні інструменти для компаній, які вже готові працювати за новими правилами.

Саме тому ЕВА за ініціативи Комітету Асоціації з лобіювання та прозорих політик запустила можливість зареєстрованого лобіювання через Асоціацію. Запускаючи цей формат, ми виходили з дуже практичного запиту бізнесу.

Цей формат дозволяє компаніям-членам долучатися до зареєстрованого лобіювання через уже створену інфраструктуру Асоціації. Після проходження необхідних процедур представники компаній можуть брати участь у представленні погоджених колективних позицій бізнесу від імені Асоціації, тоді як команда EBA забезпечує організаційний та методологічний супровід, взаємодію з регулятором і виконання вимог щодо звітності.

Тобто нова опція не змінює принципів роботи EBA. Вона дає компаніям додатковий практичний інструмент для більш активної участі у просуванні вже погоджених спільних позицій.

Особливо корисним такий формат може бути для компаній, які не здійснюють лобіювання на постійній основі та для яких створення окремої внутрішньої системи адміністрування і звітування може бути непропорційним їхнім реальним потребам.

Рік потому: що далі?

Перший рік Закону про лобіювання показав головне: система запрацювала. Наступний етап – зробити систему достатньо зрозумілою, пропорційною та практичною, щоб до неї поступово долучалося більше учасників.

Прозорість не повинна перетворюватися на бюрократію заради бюрократії. Реєстр прозорості має давати зрозумілу відповідь на ключові питання: хто здійснює лобіювання, чиї інтереси представляє і щодо яких рішень взаємодіє з державою.

Саме тому наступним етапом має стати вдосконалення регулювання на основі вже накопиченої практики: врахування специфіки бізнес-асоціацій та колективного представлення інтересів, зменшення надмірного адміністративного навантаження, більш зручна звітність та чіткі й передбачувані правила.

А паралельно важливо розвивати практичні інструменти, які дозволяють бізнесу працювати в межах цих правил.

Бо кінцева мета – не просто збільшити кількість записів у Реєстрі, а сформувати в Україні зрозумілу культуру відкритого, професійного та відповідального діалогу між бізнесом і державою.

Джерело: Delo.ua