Безбар’єрність як частина бізнес-процесів: ЕВА представила результати дослідження та кращі практики

09/ 10/ 2026

Прослухати онлайн Зупинити   Європейська Бізнес Асоціація провела захід «Безбар’єрність у бізнесі: від оцінки до дії», присвячений розвитку безбар’єрного середовища в українському бізнесі. Представники держави, бізнесу та експертного середовища обговорили, як компаніям ідентифікувати наявні бар’єри, впроваджувати практичні рішення та переходити від окремих ініціатив до системного підходу до безбар’єрності. Європейська Бізнес Асоціація прагне створювати простір для розвитку безбар’єрності та обміну практиками між компаніями-членами Асоціації. «Для нас ця тема не просто про соціальну відповідальність. Йдеться про те, наскільки бізнес готовий формувати інклюзивне середовище для клієнтів та партнерів. Важливо зрозуміти, що працює, де залишаються бар’єри та які наступні кроки потрібні, щоб перейти від окремих ініціатив до системної побудови процесів, які від самого початку враховують різні потреби людей», – зазначила Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації. Безбар’єрність як відповідь на виклики ринку праці Окрему увагу під час заходу приділили економічній безбар’єрності та її ролі у подоланні дефіциту кадрів. Дарина Марчак, заступниця міністра економіки та довкілля України, зазначила, що для розвитку безбар’єрності передусім потрібно аналізувати та розуміти, які саме бар’єри існують, адже різні бар’єри потребують різних інструментів вирішення. «Людина може одночасно стикатися з кількома бар’єрами на шляху до зайнятості — від потреби у перенавчанні чи психологічній підтримці до необхідності адаптації робочого місця або допомоги з доглядом за близькими. Тому наше завдання — вибудувати єдиний, зрозумілий маршрут до зайнятості: визначити бар’єри, підібрати необхідні інструменти підтримки, допомогти з навчанням чи адаптацією та супроводити до працевлаштування», — зазначила Дарія Марчак. Водночас, за її словами, важливим є залучення роботодавців, адже економічна безбар’єрність сьогодні безпосередньо пов’язана зі стійкістю бізнесу та країни. Брак кадрів і тривале закриття вакансій означають, що бізнесу потрібно вчитися працювати з усіма людьми на ринку праці та інвестувати в розвиток безбар’єрності. Одним із таких інструментів є Хартія стійкості людського капіталу, спрямована на поширення знань та навичок серед бізнесу та інших гравців ринку. Про важливість участі бізнесу у створенні економічно безбар’єрного середовища також говорила Тетяна Ломакіна, радниця Президента України з питань безбар’єрності. «Увага бізнесу до безбар’єрності та відповідні ініціативи – важливий крок уперед. Впровадження економічної безбар’єрності неможливе без бізнесу, зокрема для залучення до ринку праці якомога більшої кількості людей, які можуть мати різні потреби», – зазначила вона. Тетяна Ломакіна також поінформувала, що в Україні вже затверджено національний стандарт термінології безбар’єрності та унормовано відповідні терміни, що є важливим орієнтиром для безбар’єрної комунікації   Юлія Жовтяк, директорка Державного центру зайнятості, також наголосила, що безбар’єрність – це не лише питання соціальної відповідальності, а й кадрової стійкості бізнесу. «Працевлаштування не має бути формальним. Важливо не просто знайти людині роботу, а й адаптувати для неї комфортне робоче місце. Ми переходимо до індивідуального супроводу кожної людини з інвалідністю і надаємо не лише послуги з безпосереднього працевлаштування, а й профорієнтацію, можливості для навчання або створення чи масштабування власної справи. Разом із кар’єрним радником визначаємо її реальні можливості, навички та запити ще на старті. Для роботодавця це величезна економія часу: бізнес одразу отримує вмотивованого працівника, а людина - роботу, у якій вона дійсно реалізується», – зазначила Юлія Жовтяк. Від початку повномасштабного вторгнення до служби зайнятості звернулися 150 тисяч людей з інвалідністю, з них 30 тисяч – у 2026 році. Вона також нагадала про програму облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, яка діє з 2023 року. Роботодавці можуть отримати компенсацію через «Дію»: до 15 мінімальних заробітних плат для працівника з інвалідністю I групи (130 тисяч гривень) та до 10 мінімальних заробітних плат для II групи ( 86,5 тисячі гривень). Роботодавці вже облаштували майже 5 тисяч адаптивних робочих місць. Від оцінки до практичних рішень Під час заходу Альона Лебедка, експертка з питань безбар’єрності ЕВА, презентувала результати опитування «Індекс безбар’єрності», який дає змогу оцінити рівень упровадження принципів безбар’єрності в компаніях та визначити основні напрями подальшого розвитку. Результати дослідження також обговорили з представниками бізнесу. Учасники дискусії звернули увагу на те, що бар’єри не обмежуються фізичною доступністю. Часто перешкодами стають сприйняття, стереотипи та упередження, тому розвиток безбар’єрності потребує роботи не лише з фізичним середовищем, а й із корпоративною культурою та підходами до взаємодії з людьми. Окремо учасники наголосили на необхідності враховувати специфіку малого бізнесу та створювати для нього доступні інструменти й можливості для розвитку інклюзивності. Водночас безбар’єрність не може бути виключно завданням роботодавців – для системних змін необхідна спільна робота бізнесу, держави та суспільства. Ми вдячні спікерам заходу – Олені Івановій, ПРООН в Україні, Марії Абдулліній, OLX Робота, Дмитру Якимцю, EPAM Україна, Світлані Капітоновій, МЕТРО, Тетяні Юр, BAT, Валерію Кушніренку, PZU. Практичний кейс упровадження безбар’єрних рішень представила Наталія Данильченко, начальниця центру розвитку моделей дистрибуції UKRSIBBANK BNP Paribas Group. «Ми дивимося на інклюзивність з точки зору шляху клієнта. Інклюзивність – обов’язкова умова для кожного нового відділення. За час повномасштабного вторгнення ми відкрили дев’ять відділень у нових локаціях, і всі вони є інклюзивними – це фізично та сервісно доступні простори, де кожен може комфортно та самостійно отримати банківські послуги», – розповіла Наталія Данильченко Водночас впровадження безбар’єрних рішень супроводжується низкою практичних викликів. Серед них – особливості будівель, зокрема статус пам’яток архітектури, тривале погодження документації та виготовлення обладнання, повітряні тривоги й блекаути, а також брак підрядників. Фокус банку при цьому виходить за межі фізичної доступності. Йдеться також про цифрову та сервісну безбар’єрність – доступний сайт, можливість обслуговування жестовою мовою та інші рішення, які дозволяють зробити клієнтський шлях доступним для людей із різними потребами. Європейська Бізнес Асоціація дякує UKRSIBBANK BNP Paribas Group за підтримку ініціативи та дослідження.

Європейська Бізнес Асоціація провела захід «Безбар’єрність у бізнесі: від оцінки до дії», присвячений розвитку безбар’єрного середовища в українському бізнесі. Представники держави, бізнесу та експертного середовища обговорили, як компаніям ідентифікувати наявні бар’єри, впроваджувати практичні рішення та переходити від окремих ініціатив до системного підходу до безбар’єрності.

Європейська Бізнес Асоціація прагне створювати простір для розвитку безбар’єрності та обміну практиками між компаніями-членами Асоціації.

«Для нас ця тема не просто про соціальну відповідальність. Йдеться про те, наскільки бізнес готовий формувати інклюзивне середовище для клієнтів та партнерів. Важливо зрозуміти, що працює, де залишаються бар’єри та які наступні кроки потрібні, щоб перейти від окремих ініціатив до системної побудови процесів, які від самого початку враховують різні потреби людей», – зазначила Світлана Михайловська, заступниця директорки Європейської Бізнес Асоціації.

Безбар’єрність як відповідь на виклики ринку праці

Окрему увагу під час заходу приділили економічній безбар’єрності та її ролі у подоланні дефіциту кадрів. Дарина Марчак, заступниця міністра економіки та довкілля України, зазначила, що для розвитку безбар’єрності передусім потрібно аналізувати та розуміти, які саме бар’єри існують, адже різні бар’єри потребують різних інструментів вирішення.

«Людина може одночасно стикатися з кількома бар’єрами на шляху до зайнятості — від потреби у перенавчанні чи психологічній підтримці до необхідності адаптації робочого місця або допомоги з доглядом за близькими. Тому наше завдання — вибудувати єдиний, зрозумілий маршрут до зайнятості: визначити бар’єри, підібрати необхідні інструменти підтримки, допомогти з навчанням чи адаптацією та супроводити до працевлаштування», — зазначила Дарія Марчак.

Водночас, за її словами, важливим є залучення роботодавців, адже економічна безбар’єрність сьогодні безпосередньо пов’язана зі стійкістю бізнесу та країни. Брак кадрів і тривале закриття вакансій означають, що бізнесу потрібно вчитися працювати з усіма людьми на ринку праці та інвестувати в розвиток безбар’єрності. Одним із таких інструментів є Хартія стійкості людського капіталу, спрямована на поширення знань та навичок серед бізнесу та інших гравців ринку.

Про важливість участі бізнесу у створенні економічно безбар’єрного середовища також говорила Тетяна Ломакіна, радниця Президента України з питань безбар’єрності.

«Увага бізнесу до безбар’єрності та відповідні ініціативи – важливий крок уперед. Впровадження економічної безбар’єрності неможливе без бізнесу, зокрема для залучення до ринку праці якомога більшої кількості людей, які можуть мати різні потреби», – зазначила вона.

Тетяна Ломакіна також поінформувала, що в Україні вже затверджено національний стандарт термінології безбар’єрності та унормовано відповідні терміни, що є важливим орієнтиром для безбар’єрної комунікації  

Юлія Жовтяк, директорка Державного центру зайнятості, також наголосила, що безбар’єрність – це не лише питання соціальної відповідальності, а й кадрової стійкості бізнесу.

«Працевлаштування не має бути формальним. Важливо не просто знайти людині роботу, а й адаптувати для неї комфортне робоче місце. Ми переходимо до індивідуального супроводу кожної людини з інвалідністю і надаємо не лише послуги з безпосереднього працевлаштування, а й профорієнтацію, можливості для навчання або створення чи масштабування власної справи. Разом із кар’єрним радником визначаємо її реальні можливості, навички та запити ще на старті. Для роботодавця це величезна економія часу: бізнес одразу отримує вмотивованого працівника, а людина – роботу, у якій вона дійсно реалізується», – зазначила Юлія Жовтяк.

Від початку повномасштабного вторгнення до служби зайнятості звернулися 150 тисяч людей з інвалідністю, з них 30 тисяч – у 2026 році. Вона також нагадала про програму облаштування робочих місць для людей з інвалідністю, яка діє з 2023 року. Роботодавці можуть отримати компенсацію через «Дію»: до 15 мінімальних заробітних плат для працівника з інвалідністю I групи (130 тисяч гривень) та до 10 мінімальних заробітних плат для II групи ( 86,5 тисячі гривень). Роботодавці вже облаштували майже 5 тисяч адаптивних робочих місць.

Від оцінки до практичних рішень

Під час заходу Альона Лебедка, експертка з питань безбар’єрності ЕВА, презентувала результати опитування «Індекс безбар’єрності», який дає змогу оцінити рівень упровадження принципів безбар’єрності в компаніях та визначити основні напрями подальшого розвитку. Результати дослідження також обговорили з представниками бізнесу.

Учасники дискусії звернули увагу на те, що бар’єри не обмежуються фізичною доступністю. Часто перешкодами стають сприйняття, стереотипи та упередження, тому розвиток безбар’єрності потребує роботи не лише з фізичним середовищем, а й із корпоративною культурою та підходами до взаємодії з людьми.

Окремо учасники наголосили на необхідності враховувати специфіку малого бізнесу та створювати для нього доступні інструменти й можливості для розвитку інклюзивності. Водночас безбар’єрність не може бути виключно завданням роботодавців – для системних змін необхідна спільна робота бізнесу, держави та суспільства.

Ми вдячні спікерам заходу – Олені Івановій, ПРООН в Україні, Марії Абдулліній, OLX Робота, Дмитру Якимцю, EPAM Україна, Світлані Капітоновій, МЕТРО, Тетяні Юр, BAT, Валерію Кушніренку, PZU.

Практичний кейс упровадження безбар’єрних рішень представила Наталія Данильченко, начальниця центру розвитку моделей дистрибуції UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

«Ми дивимося на інклюзивність з точки зору шляху клієнта. Інклюзивність – обов’язкова умова для кожного нового відділення. За час повномасштабного вторгнення ми відкрили дев’ять відділень у нових локаціях, і всі вони є інклюзивними – це фізично та сервісно доступні простори, де кожен може комфортно та самостійно отримати банківські послуги», – розповіла Наталія Данильченко

Водночас впровадження безбар’єрних рішень супроводжується низкою практичних викликів. Серед них – особливості будівель, зокрема статус пам’яток архітектури, тривале погодження документації та виготовлення обладнання, повітряні тривоги й блекаути, а також брак підрядників.

Фокус банку при цьому виходить за межі фізичної доступності. Йдеться також про цифрову та сервісну безбар’єрність – доступний сайт, можливість обслуговування жестовою мовою та інші рішення, які дозволяють зробити клієнтський шлях доступним для людей із різними потребами.

Європейська Бізнес Асоціація дякує UKRSIBBANK BNP Paribas Group за підтримку ініціативи та дослідження.