fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

У 2021 бізнес очікує на ще більш ефективний діалог при впровадженні Green Deal

19/ 01/ 2021
  Про це сьогодні, 19 січня, зазначили представники Європейської Бізнес Асоціації під час засідання міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс», що проходило під головуванням Премєр-міністра України Дениса Шмигаля. В 2020 Україна розпочала дискусію з ЄС щодо приєднання до Європейського зеленого курсу (ЄЗК). Це – нова екологічна програма економічного розвитку європейського континенту, спрямована на зменшення викидів парникових газів з подальшим досягненням кліматичної нейтральності. На практиці це означає, що європейська економічна політика буде змінюватись і включатиме екологічний аспект. Особливо актуальними ці зміни будуть для зовнішніх партнерів, які вимушені будуть підлаштовуватись під нові вимоги, зокрема у питаннях торгівлі. Відтак, декарбонізація, або здійснення заходів для скорочення викидів парникових газів, у всіх секторах економіки матимуть ключову роль у формуванні іміджу України. Анна Дерев’янко. Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації. 2021 рік буде дуже важливий у взаємодії з ЄС в рамках Європейського зеленого курсу. Нам як країні треба бути частиною цієї програми ще на етапі розробки політик, аби, з одного боку, бути повноцінним партнером з Європою, а, з іншого, захищати українські інтереси, зокрема, інтереси українських експортерів в міжнародній площині. Водночас, слід пам’ятати, що всі кліматичні стратегії ЄС дуже предметні і чіткі. Саме тому ми також наголошуємо на необхідності залучення бізнесу до розробки конкретних документів, позицій і планів щодо впровадження Європейського зеленого курсу в Україні. Також бізнес відмітив позитивні кроки, зроблені урядом і парламентом у напрямку розбудови кліматичної політики у 2020 році: запуск системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, що є першим етапом запуску ринку торгівлі квотами на викиди, залучення бізнесу до створення позиційного документу щодо участі України у Європейському зеленому курсі, захист інтересів експортерів щодо незастосування прикордонного вуглецевого коригування на бізнес (СВАМ), що працює з ЄС, активізація роботи у напрямку розвитку циркулярної економіки, зокрема, шляхом стимулювання використання промислових відходів як сировини, що в свою чергу також впливає на зниження викидів парникових газів. Водночас, бізнес не було залучено до розробки останньої версії кліматичних документів, зокрема, секторальних політик та заходів у рамках другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. Адже фактично, саме цей документ буде відправною точкою у формування подальшої кліматичної політики. Тож ЕВА звертає увагу на ТОП-5 важливих моментів, які слід врахувати, аби не поставити під сумнів реалізацію кліматичних політик та цілей України і вони не залишились лише на папері:   Ціль щодо скорочення викидів парникових газіву рамках другого Національно визначеного внеску має бути зваженою та реалістичною, враховувати актуальний стан економіки та фінансову спроможність держави і бізнесу. Усі кліматичні зобов’язання повинні передбачати конкретні механізми фінансування. Наразі кліматичні політики та заходи як в рамках другого Національно-визначений внесок, так і Позиційного документу не містять чітко визначених джерел фінансування. Мають бути створені окремі фінансові інструменти для реалізації кліматичних політик. Необхідно розробити дорожню карту реалізації Європейського зеленого курсу з конкретними строками, відповідальними органами, фінансування, тощо. Продовжити роботу над запуском ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів. На думку бізнесу, існування системи торгівлі квотами буде вагомим аргументом щодо незастосування СВАМ до України і реальним доказом впровадження Україною кліматичної архітектури ЄС. Особливо це актуально в контексті ймовірного впливу механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) на експорт з України до ЕС.  Європейська Бізнес Асоціація вдячна органам влади за взаємодію щодо Green deal у 2020, однак, аби уникнути колізій у майбутньому, сподіваємось на ще більш ефективний діалог та співпрацю у 2021 році.   Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.  

Про це сьогодні, 19 січня, зазначили представники Європейської Бізнес Асоціації під час засідання міжвідомчої робочої групи з питань координації подолання наслідків зміни клімату в рамках ініціативи Європейської Комісії «Європейський зелений курс», що проходило під головуванням Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля.

В 2020 Україна розпочала дискусію з ЄС щодо приєднання до Європейського зеленого курсу (ЄЗК). Це – нова екологічна програма економічного розвитку європейського континенту, спрямована на зменшення викидів парникових газів з подальшим досягненням кліматичної нейтральності.

На практиці це означає, що європейська економічна політика буде змінюватись і включатиме екологічний аспект. Особливо актуальними ці зміни будуть для зовнішніх партнерів, які вимушені будуть підлаштовуватись під нові вимоги, зокрема у питаннях торгівлі. Відтак, декарбонізація, або здійснення заходів для скорочення викидів парникових газів, у всіх секторах економіки матимуть ключову роль у формуванні іміджу України.

Анна Дерев’янко Виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації
2021 рік буде дуже важливий у взаємодії з ЄС в рамках Європейського зеленого курсу. Нам як країні треба бути частиною цієї програми ще на етапі розробки політик, аби, з одного боку, бути повноцінним партнером з Європою, а, з іншого, захищати українські інтереси, зокрема, інтереси українських експортерів в міжнародній площині. Водночас, слід пам’ятати, що всі кліматичні стратегії ЄС дуже предметні і чіткі. Саме тому ми також наголошуємо на необхідності залучення бізнесу до розробки конкретних документів, позицій і планів щодо впровадження Європейського зеленого курсу в Україні.

Також бізнес відмітив позитивні кроки, зроблені урядом і парламентом у напрямку розбудови кліматичної політики у 2020 році:

  • запуск системи моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, що є першим етапом запуску ринку торгівлі квотами на викиди,
  • залучення бізнесу до створення позиційного документу щодо участі України у Європейському зеленому курсі,
  • захист інтересів експортерів щодо незастосування прикордонного вуглецевого коригування на бізнес (СВАМ), що працює з ЄС,
  • активізація роботи у напрямку розвитку циркулярної економіки, зокрема, шляхом стимулювання використання промислових відходів як сировини, що в свою чергу також впливає на зниження викидів парникових газів.

Водночас, бізнес не було залучено до розробки останньої версії кліматичних документів, зокрема, секторальних політик та заходів у рамках другого Національно-визначеного внеску України до Паризької угоди. Адже фактично, саме цей документ буде відправною точкою у формування подальшої кліматичної політики.

Тож ЕВА звертає увагу на ТОП-5 важливих моментів, які слід врахувати, аби не поставити під сумнів реалізацію кліматичних політик та цілей України і вони не залишились лише на папері:  

  • Ціль щодо скорочення викидів парникових газіву рамках другого Національно визначеного внеску має бути зваженою та реалістичною, враховувати актуальний стан економіки та фінансову спроможність держави і бізнесу.
  • Усі кліматичні зобов’язання повинні передбачати конкретні механізми фінансування. Наразі кліматичні політики та заходи як в рамках другого Національно-визначений внесок, так і Позиційного документу не містять чітко визначених джерел фінансування.
  • Мають бути створені окремі фінансові інструменти для реалізації кліматичних політик.
  • Необхідно розробити дорожню карту реалізації Європейського зеленого курсу з конкретними строками, відповідальними органами, фінансування, тощо.
  • Продовжити роботу над запуском ринку торгівлі квотами на викиди парникових газів. На думку бізнесу, існування системи торгівлі квотами буде вагомим аргументом щодо незастосування СВАМ до України і реальним доказом впровадження Україною кліматичної архітектури ЄС. Особливо це актуально в контексті ймовірного впливу механізму прикордонного вуглецевого коригування (СВАМ) на експорт з України до ЕС. 

Європейська Бізнес Асоціація вдячна органам влади за взаємодію щодо Green deal у 2020, однак, аби уникнути колізій у майбутньому, сподіваємось на ще більш ефективний діалог та співпрацю у 2021 році.

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

 

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: