fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

Цифрові трансформації в агро, IT та промисловому секторах Дніпровського регіону

10/ 01/ 2022
  Алла Чуприна. Координатор Дніпровського Офісу Європейської Бізнес Асоціації. Зміни та технологічні виклики, які відбулись внаслідок пандемії змусили бізнес швидко реагувати та рухатися, підпорядковувати стратегічні плани новим реаліям. Багато запланованих проєктів не відбулись, перспективи залучити нових інвесторів знизилися в рази, але саме готовність компаній до трансформації складних бізнес-сценаріїв стала ключовим кроком до впровадження диджиталізації. Для реалізації прогресивних методик бізнес мав забезпечити координацію розвитку, залучення передового досвіду та підходу щодо впровадження і розширення цифрових інновацій. Мова йде не лише про новітні цифрові програми, а й про створення цілого ланцюга рішень, який глибоко пов’язує процеси, людей та технології. Так, за результатами опитування індексу розвитку бізнес-середовища Дніпровського регіону, проведеного серед компаній-членів EBA Dnipro, 20% респондентів у  2021 році вирішили інвестувати саме в діджитал напрямок. Тож Офіс Асоціації у Дніпрі провів дослідження та дізнався, які цифрові ініціативи та інноваційні тренди вже вдалося інтегрувати у бізнес-процеси в агро, IT та промисловому секторах. Digital в агро: інновації та консерватизм. Аграрний ринок можна назвати консервативним: гравці люблять спілкуватися, торгуватися і домовлятися телефоном – це особливий ритуал.  Всім аграріям зараз потрібно стежити за ринком, адже в один момент він може зробити аграрія як мільйонером, так і банкрутом. Тому все зводиться до управління ризиками, і, до прикладу, в “G.R. Agro” говорять, що ризиками можна легко управляти, коли є технології. Диджиталізацію можна привязати до будь-якого процесу в компанії, включаючи управління персоналом, запасами, фінансами і продажами. В агросекторі цифрові технології допомагають отримувати інформацію про те, що відбувається на полі (ґрунт, посіви, зовнішні умови, операції), а також інформацію про активи (земля, техніка, фінанси, продукція). Першим впровадженим IT продуктом у компанії стала программа EPR, на основі якої вдалося об’єднати в одну систему постачальників зерна, елеватори і покупців. Наступним етапом інтеграції програми буде реєстрація чат-ботів у доступних месенджерах. Мета –надати можливість фермеру генерувати запит і оперативно отримувати необхідну йому інформацію. Без цифровізації немає майбутнього. Сьогодні інвестиції в цифрову трансформацію в промисловому секторі необхідні, без них бізнес не виживе. Розбираючи шлях цифрової трансформації на прикладі компанії “Centravis”, він розпочався ще в 2000-х і продовжується далі. Від минулого в “Centravis” залишились досить просунута система розрахунку зарплат, яку компанія поступово надалі цифровізує. Тому в компанії також активно використовують та розвивають систему управління підприємством на базі SAP ERP – продукт німецького IT-гіганта «SAP». Ініціювали його в кілька етапів: після трьох років підготовки першим автоматизували збут. Після автоматизації продажу поступово підключили фінанси, логістику, облік виробництва та інші напрямки. Кількість модулів зростає відповідно до задач бізнесу, в тому числі заплановано розширення функціональності в 2022 році. Далі продовжується впровадження продуктів для управління відносинами з клієнтом та виробничого планування. Впровадження такого рішення дозволило підвищити довіру інвесторів, покупців та дозвільних органів. Гнучкість та оптимізація комунікацій в IT секторі. Беззаперечно, пандемія здійснила істотний вплив на цифрові трансформації всередині компанії “GConnect”. Перейшли на віддалену роботу з першого дня запровадження карантину, забезпечили співробітників усією необхідною для роботи технікою, оптимізували засоби комунікації. Для того, щоб не гаяти час із розвитком,  організували онлайн-курси англійської мови для співробітників. Також проводили корпоративні заходи в режимі онлайн, щоб не було відчуття самотності, та кожен мав змогу отримувати підтримку з боку менеджменту. Команда адаптувалась та  працює тепер у гібридному режимі – з офісу або з дому, коли це необхідно та залежно від стадії проекту. Такий формат роботи сприяв гнучкості та налагодженню ефективної комунікації.  Які ж фактори гальмують розвиток диджиталізації в Україні?. 1. Відсутність місцевих прозорих ініціатив з диджиталізації. Приклад – система Prozorro, яка на сьогоднішній день не виключає приватні домовленності. 2. Недостатній рівень обізнаності викладачів ВНЗ у новітніх технологіях: студенти вивчають технології 30-річної давнини, а потім повинні самостійно опановувати все нове. 3. Неготовність співробітників/колективу змінювати вже звичні процеси на щось нове, розвиватися професійно, технічно. 4. Брак коштів для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні: такі компанії ще не замислюються над автоматизацією процесів. Покращити ж темпи диджиталізації в Україні зможуть зміни на державному рівні, коли правила роботи будуть однакові для всіх суб’єктів діяльності: реформа судової та виконавчої системи, деолігархізація, боротьба з корупцією. Компанії зможуть легко залучити інвестиції тоді, коли інвестори зрозуміють, що працювати в Україні – це вигідно і безпечно. Так, шляхом реалізації потужних цифрових трансформацій вдасться подолати застарілі бюрократичні установки та зробити впевнений крок назустріч до економічного зростання. Джерело: ЛІГА.БЛОГИ
Алла Чуприна Координатор Дніпровського Офісу Європейської Бізнес Асоціації
Зміни та технологічні виклики, які відбулись внаслідок пандемії змусили бізнес швидко реагувати та рухатися, підпорядковувати стратегічні плани новим реаліям.

Багато запланованих проєктів не відбулись, перспективи залучити нових інвесторів знизилися в рази, але саме готовність компаній до трансформації складних бізнес-сценаріїв стала ключовим кроком до впровадження диджиталізації. Для реалізації прогресивних методик бізнес мав забезпечити координацію розвитку, залучення передового досвіду та підходу щодо впровадження і розширення цифрових інновацій. Мова йде не лише про новітні цифрові програми, а й про створення цілого ланцюга рішень, який глибоко пов’язує процеси, людей та технології.

Так, за результатами опитування індексу розвитку бізнес-середовища Дніпровського регіону, проведеного серед компаній-членів EBA Dnipro, 20% респондентів у  2021 році вирішили інвестувати саме в діджитал напрямок. Тож Офіс Асоціації у Дніпрі провів дослідження та дізнався, які цифрові ініціативи та інноваційні тренди вже вдалося інтегрувати у бізнес-процеси в агро, IT та промисловому секторах.

Digital в агро: інновації та консерватизм

Аграрний ринок можна назвати консервативним: гравці люблять спілкуватися, торгуватися і домовлятися телефоном – це особливий ритуал.  Всім аграріям зараз потрібно стежити за ринком, адже в один момент він може зробити аграрія як мільйонером, так і банкрутом. Тому все зводиться до управління ризиками, і, до прикладу, в “G.R. Agro” говорять, що ризиками можна легко управляти, коли є технології.

Диджиталізацію можна прив’язати до будь-якого процесу в компанії, включаючи управління персоналом, запасами, фінансами і продажами. В агросекторі цифрові технології допомагають отримувати інформацію про те, що відбувається на полі (ґрунт, посіви, зовнішні умови, операції), а також інформацію про активи (земля, техніка, фінанси, продукція).

Першим впровадженим IT продуктом у компанії стала программа EPR, на основі якої вдалося об’єднати в одну систему постачальників зерна, елеватори і покупців. Наступним етапом інтеграції програми буде реєстрація чат-ботів у доступних месенджерах. Мета –надати можливість фермеру генерувати запит і оперативно отримувати необхідну йому інформацію.

Без цифровізації немає майбутнього

Сьогодні інвестиції в цифрову трансформацію в промисловому секторі необхідні, без них бізнес не виживе. Розбираючи шлях цифрової трансформації на прикладі компанії “Centravis”, він розпочався ще в 2000-х і продовжується далі. Від минулого в “Centravis” залишились досить просунута система розрахунку зарплат, яку компанія поступово надалі цифровізує.

Тому в компанії також активно використовують та розвивають систему управління підприємством на базі SAP ERP – продукт німецького IT-гіганта «SAP». Ініціювали його в кілька етапів: після трьох років підготовки першим автоматизували збут.

Після автоматизації продажу поступово підключили фінанси, логістику, облік виробництва та інші напрямки. Кількість модулів зростає відповідно до задач бізнесу, в тому числі заплановано розширення функціональності в 2022 році. Далі продовжується впровадження продуктів для управління відносинами з клієнтом та виробничого планування. Впровадження такого рішення дозволило підвищити довіру інвесторів, покупців та дозвільних органів.

Гнучкість та оптимізація комунікацій в IT секторі

Беззаперечно, пандемія здійснила істотний вплив на цифрові трансформації всередині компанії “GConnect”. Перейшли на віддалену роботу з першого дня запровадження карантину, забезпечили співробітників усією необхідною для роботи технікою, оптимізували засоби комунікації. Для того, щоб не гаяти час із розвитком,  організували онлайн-курси англійської мови для співробітників.

Також проводили корпоративні заходи в режимі онлайн, щоб не було відчуття самотності, та кожен мав змогу отримувати підтримку з боку менеджменту. Команда адаптувалась та  працює тепер у гібридному режимі – з офісу або з дому, коли це необхідно та залежно від стадії проекту. Такий формат роботи сприяв гнучкості та налагодженню ефективної комунікації. 

Які ж фактори гальмують розвиток диджиталізації в Україні?

1. Відсутність місцевих прозорих ініціатив з диджиталізації. Приклад – система Prozorro, яка на сьогоднішній день не виключає приватні домовленності.

2. Недостатній рівень обізнаності викладачів ВНЗ у новітніх технологіях: студенти вивчають технології 30-річної давнини, а потім повинні самостійно опановувати все нове.

3. Неготовність співробітників/колективу змінювати вже звичні процеси на щось нове, розвиватися професійно, технічно.

4. Брак коштів для розвитку малого та середнього бізнесу в Україні: такі компанії ще не замислюються над автоматизацією процесів.

Покращити ж темпи диджиталізації в Україні зможуть зміни на державному рівні, коли правила роботи будуть однакові для всіх суб’єктів діяльності: реформа судової та виконавчої системи, деолігархізація, боротьба з корупцією. Компанії зможуть легко залучити інвестиції тоді, коли інвестори зрозуміють, що працювати в Україні – це вигідно і безпечно. Так, шляхом реалізації потужних цифрових трансформацій вдасться подолати застарілі бюрократичні установки та зробити впевнений крок назустріч до економічного зростання.

Джерело: ЛІГА.БЛОГИ

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: