Транспортна галузь: поточний стан, виклики та перспективи розвитку
28 листопада Європейська Бізнес Асоціація зібрала представників транспортних компаній та вантажовласників, профільні державні органи та експертів галузі на щорічній події «Інфраструктурний день». Учасники заходу обговорили поточний стан ключових транспортних секторів та хід реформ, виклики та плани, а також зробили наголос на необхідності структурних змін навіть за таких складних умов, щоб ми не тільки вистояли як країна, але й заклали передумови для швидкого відновлення та розвитку у майбутньому.
Тимур Енхбаяр, радник Sayenko Kharenko, та Марина Шарапа, партнер Arzinger, презентували результати щорічного опитування «Інфраструктурний індекс». Зокрема стан роботи, завдані збитки та інвестиційну активність транспортних компаній, плани щодо розвитку бізнесу. В рамках дослідження компанії також визначили пріоритети для стабілізації ринку перевезень та логістики, ставлення до впровадження платних доріг та ідеї створення окремого профільного ЦОВ, основні виклики для бізнесу. Детальні результати Інфраструктурного індексу за посиланням.
Юлія Клименко, перша заступниця Голови Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, зазначила, що ми як держава маємо не тільки вижити, але й зробити великий стрибок у розвитку, зважаючи на складну демографічну та макроекономічну ситуацію. На думку Юлії Клименко, прямі іноземні інвестиції складатимуть основу нашої економіки в майбутньому, особливо у великих інфраструктурних проєктах, де потрібен значний дешевий капітал на тривалий термін. Тож вже зараз ми маємо працювати над сприятливим середовищем для нового капіталу, зокрема створити законодавчі умови для розвитку таких інструментів як публічно-приватне партнерство, в тому числі концесія тощо.
Як зазначив Сергій Деркач, заступник Міністра розвитку громад та територій України, хоча повномасштабне вторгнення уповільнило важливі для галузі реформи, як-то впровадження механізмів ППП, концесії, приватних доріг, втім вони лишаються у фокусі Міністерства. Команда Міністерства працює над державною картою їх втілення, щоб підтримати та створити можливості для українського бізнесу та залучити іноземні інвестиції в транспортну інфраструктуру. Заступник Міністра також розповів про зусилля з диджиталізації та дерегуляції сфери автомобільних перевезень та розробку програм навчання та підвищення репутації транспортних професій для боротьби з браком кадрів.
«Попри війну ми не боїмося слова «реформування». У розмові з Олександром Камишіним, радником Президента України зі стратегічних питань та членом наглядової ради «Укрзалізниці», обговорили питання розвитку залізничного сполучення, взаємодії з європейськими партнерами над інфраструктурними проєктами, захисту та відновлення інфраструктури. У фокусі роботи Олександра та його команди – активний розвиток залізниці та повернення темпів реформ та проєктів як на початку повномасштабного вторгнення.
Наразі в рамках CEF фреймворку в реалізації перебувають проєкти на загальну суму понад 100 млн євро, з яких ЄС фінансує половину. На думку пана Камишіна строки реалізації таких проєктів не є задовільними. «Маємо шукати можливості фінансування за кошти ЄС, але повернути попередні темпи роботи, такі як потрібні бізнесу», – переконаний Олександр.
На бізнес очікує подальше підвищення тарифів на залізничні перевезення, водночас воно відбуватиметься в рамках довгострокового планування. Фінансовий план буде прийнятий до кінця року, також Укрзалізниця додатково обговорить питання підвищення тарифів з бізнесом. До того ж, у найближчий квартал буде винесена на публічне обговорення стратегія розвитку Укрзалізниці до 2030 року. Бізнес зможе долучитися до обговорення цього документу, що визначатиме подальше функціонування залізничної галузі. «Весь необхідний обсяг робіт з боку «Укрзалізниці» для реформування – буде зроблено», – запевнив Олександр Камишін.
Інвестиції під час війни. Страхування військових ризиків
Учасники дискусії обговорили державне стимулювання інвестицій, перспективи механізму публічно-приватного партнерства (ППП) та створення дієвої системи страхування воєнних ризиків. Представники бізнесу та державних органів поділилися баченням ключових інструментів підтримки економіки та залучення інвестицій в сучасних умовах. Особливу увагу приділили можливостям розвитку інфраструктури та впливу нових законодавчих ініціатив на роботу ринку.
Сергій Сухомлин, голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України, розповів про найближчі плани роботи агентства. “Ми фокусуємося на реалізації проєктів відбудови в громадах. Це будівництво водогону в Миколаєві, заміна системи вуличного освітлення в громадах на енергоефективне, будівництво соціального житла. Що стосується доріг і мостів – робимо те, про що просять військові. Це є нашим пріоритетом. Також важливим напрямом є розвиток пунктів пропуску для збільшення обсягів вантажопотоків”.
На думку Ігоря Марчука, голови підкомітету з питань взаємодії держави і бізнесу та інвестицій Комітету ВРУ з питань економічного розвитку, Закон “Про державну підтримку інвестиційних проєктів зі значними інвестиціями в Україні” виправдав очікування і вже повноцінно працює: підписано два спеціальних інвестиційних договори обсягом інвестування понад 4 млрд грн. На другому етапі оцінки знаходяться ще три проєкти з заявленим обсягом інвестицій понад 15 млрд грн. “Ми також активно доопрацьовуємо законопроєкт про ППП, враховуючи як рекомендації європейських партнерів, так і бізнесу. Це важливий євроінтеграційний закон і важливий крок для залучення інвестицій в Україну, тож ми сподіваємося на його ухвалення найближчим часом”.
На думку Олександра Кави, заступника Міністра фінансів України, попри пріоритетність оборонної галузі, потрібно також інвестувати в транспортну інфраструктуру. Міністерство закладає кошти в закупівлю пасажирських вагонів, розвиток залізничних перевезень тощо. Олександр також згадав Закон “Про індустріальні парки”, які є ефективним інструментом стимулювання малого та середнього бізнесу та сприяють організації виробництв зі збільшеною доданою вартістю.
Сергій Савчук, директор Департаменту методології регулювання діяльності небанківських фінансових установ НБУ розповів про основні напрямки доопрацювання законопроєкту про страхування воєнних ризиків за результатами його обговорення з ринком. “Страхування воєнних ризиків є одним з ключових інструментів для підтримки розвитку вітчизняної економіки, отже, наше обговорення було досить жвавим. – зазначив Сергій Савчук. – Наразі ми почули пропозиції бізнесу і зовнішніх партнерів та внесли корективи в законопроєкт, які враховують позиції обох сторін”.
Андрій Підгайний, керуючий партнер Arzinger, зазначив, що державна підтримка та діалог між бізнесом і владою залишаються основою для розвитку економіки України під час війни. На його думку, впровадження механізмів страхування воєнних ризиків, розвиток інфраструктури та індустріальних парків створюють перспективи для залучення інвестицій та підтримки українського бізнесу в надскладних умовах.
Михайло Кравченко, заступник керівника департаменту перевалки і флоту Kernel наголосив на важливості термінальної інфраструктури та інвестицій в неї. “Навіть у складні часи ми інвестуємо в інфраструктуру та рухомий склад. Головна інвестиція — термінальна інфраструктура, яка критично важлива для безперервності постачання. Ми готові вкладатися в це і розвивати партнерство з іншими бізнесами, адже, на наш погляд, тільки в партнерстві наші інвестиції будуть успішно працювати”.
Розвиток транспортної галузі в 2025 році
Під час цієї панельної дискусії спікери обговорили зміни до законодавства про залізничний транспорт, необхідність єдиної координації в роботі залізничного сектору, важливість стабільності тарифної політики, а також успіхи приватизації та плани на 2025 рік.
Артем Ковальов, голова підкомітету з питань залізничного транспорту Комітету ВРУ з питань транспорту та інфраструктури, зазначив, що відповідна робоча група працювала над текстом проєкту Закону № 12142 майже два роки, протягом яких до обговорення законопроєкту активно залучалися професіонали – практики, представники бізнесу та експерти в даній галузі.
Наступний етап проходження даного законодавчого акту включає його розгляд профільними комітетами та підготовку відповідних висновків, надання на ознайомлення народним депутатам, внесення і обговорення поправок та пропозицій між першим і другим читанням.
Крім цього Комітет приділяє особливу увагу створенню системи ПСО-контрактів (Public Service Obligation) для пасажирських перевезень та підготовці нового законопроєкту про НКРТ.
Голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Перцовський зауважив, що будь-яка трансформація Укрзалізниці має зберегти керованість компанії: «Без існуючої керованості ми б не змогли відіграти таку роль в обороноздатності країни та порятунку населення в умовах повномасштабної війни. Зараз це визнають усі наші колеги з країн Європи.
Також керівник Укрзалізниці зазначив, що залишається відкритим питання щодо джерел фінансування — пасажирських перевезень та інфраструктури: «Ми, безперечно, розуміємо, що для їх фінансування мають бути чітко визначені джерела. Для пасажирських перевезень це можуть бути кошти держбюджету та місцевих бюджетів, а для інфраструктурних проєктів можуть додатково залучатися кошти, наприклад, міжнародних фондів».
У питанні тарифів на вантажні перевезення Олександр Перцовський закликав уникати політизації цього процесу. За його словами, індексація тарифів мала б здійснюватися щороку паралельно з індексом цін виробників. Тоді б не було потреби у вимушених стрибках вартості. Натомість з невідомих причин тарифи не переглядалися роками. Востаннє вони були проіндексовані у 2022 році, але відтоді ціни на продукцію, яку залізниця споживає виросли в рази. Наприклад, вартість дизпального за цей період збільшилася на 160%. Також значно виросли витрати на електроенергію тощо.
Він зауважив, що наразі компанія має намір відкрито обговорювати питання зміни тарифів на вантажні перевезення: «Ми не закладаємо надприбутків, наразі нам важливо підтримувати свої операційні видатки та мінімально необхідні capex. Також важливо, щоб Укрзалізниця могла індексувати заробітну плату залізничникам, без яких перевезення вантажів були б неможливі. Наразі середня заробітна плата залізничників є нижчою, ніж середня по галузях промисловості, і в компанії вже є професії, де дефіцит кадрів сягає 30%».
Однак, це рішення має не змусити вантажовідправників піти із залізниці. Укрзалізниця готова пропонувати довгострокові контракти на вагони, шукати оптимальний формат зближення класів. Наше основне завдання покривати витрати на перевезення».
Іванна Смачило, виконуюча обов’язки Голови Фонду Державного майна України, підкреслила важливість роздержавлення непрофільних активів, включаючи портову індустрію. Вона зазначила, що приватизаційні процеси в Україні значно прискорилися, забезпечивши майже 11 мільярдів гривень надходжень при плані 4 мільярди. Середній рівень конкуренції на аукціонах зріс з 2-2,5 до понад 5,5 учасників.
Смачило акцентувала, що більшість переданих державі підприємств є збитковими, тому кожен продаж допомагає вдихнути нове життя в активи. Прозора оренда державного майна є важливою, оскільки значна частина площ використовується нелегально. У 2025 році Фонд планує продовжити приватизацію, включаючи великі інфраструктурні та промислові об’єкти.
Щиро вдячні спікерам та учасникам за змістовні виступи та дискусії. Окрема вдячність партнерам заходу – Arzinger та Sayenko Kharenko – за експертну та організаційну підтримку!
Партнери
