ТОП-10 важливих ініціатив, якими запам’ятався 2018 для бізнесу

20/ 12/ 2018

Для бізнесу 2018 рік запам’ятався 10 важливими ініціативами, які спрямовані на створення прозорих, чесних умов європейського рівня для ведення бізнесу. Вони стосуються електронізації, дерегуляції та демонополізації, врегулювання та «розмороження» конкретних механізмів – у 10 сферах.

Перша стосується сфери валютного регулювання. Так, замість застарілого та абсолютно нерелевантного для сьогодення Декрету про валютне регулювання Україна отримала кардинально новий та прогресивний ЗУ «Про валюту». Ним скасовуються застарілі регулювання та обмеження, санкції за порушення валютного законодавства, валютний контроль за операціями до 150 тис. грн., граничні строки розрахунків за операціями зовнішньоекономічної діяльності у 180 днів тощо. В той же час, зараз триває робота над розробкою підзаконних актів, в яких має бути детально прописано механізми валютної лібералізації. Сподіваємось, в 2019 році їх буде розроблено і законодавство запрацює на 100%.

Другий – митниці та механізму роботи єдиного вікна. У липні було прийнято відповідний закон, який, в той же час, покликаний оптимізувати взаємодію контролюючих органів на митниці. Восени Уряд затвердив чіткі види державного контролю, які слід здійснювати при перевірці товарів на митниці, визначивши перелік товарів, які мають проходити державний контроль. Відповідний наказ Мінагрополітики щодо періодичності контролю також вже зареєстрований Мін’юстом. Тож бізнес очікує, що і на місцях інспектори чітко керуватимуться законодавчими та нормативними вимогами.

Третя – харчової промисловості. Цього року було прийнято ЗУ «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», що сприятиме гармонізації законодавства України із законодавством ЄС та виконанню зобов’язань України в сфері санітарних та фітосанітарних заходів в рамках Угоди про асоціацію. Відповідно до положень Закону буде підвищено рівень захисту здоров’я та інтересів споживачів шляхом надання всієї необхідної інформації для здійснення ними свідомого вибору харчових продуктів. Окрім того, Законом запроваджується відповідальність операторів ринку харчових продуктів за введення споживачів в оману. Так, наприклад, тепер потрібно буде вказувати на наявність ГМО, а не його відсутність, наявність алергенів, які можуть викликати непереносимість. Для молочної продукції законодавчо закріплено визначення терміну «натуральний». Передбачено, що будь-які зміни щодо маркування набуватимуть чинності через 2 роки. Це дає можливість та час бізнесу якісно внести відповідні зміни в маркування і не створюватиме колапсів у роботі.

Крім того, три ініціативи стосувались електронізації, тобто, впровадження електронних баз або ж сервісів. Це, власне, четверта, п’ята та шоста ініціативи в нашому переліку. Було відкрито доступ до геологічної інформації для видобування вуглеводнів та лібералізовано її обіг (прийнятою постановою КМУ від 7 листопада 2018 року №939). До цього відповідні бази велись Держгеонадрами в паперовому вигляді. Ці прогресивні зміни сприятимуть діджиталізації державних баз та створенню електронної бази для залучення інвесторів до розвідки вуглеводнів, як це відбувається у провідних країнах світу.

Запроваджено електронні аукціони з продажу спеціальних дозволів на користування надрами через Prozorro. Sale (постанова КМУ №333 від 25 квітня 2018 року). Нею також прибрано поза аукціонний механізм надання нових нафтогазових ділянок у користування. З 2019 року всі нові ділянки можуть отримати свого власника лише шляхом торгів, онлайн-аукціону. Крім того, вдосконалено процедуру видачі спеціальних дозволів на користування надрами.

Також запущено сервіс для перевірки свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, про необхідність якого бізнес вже тривалий час наголошував. Було важливо створити механізм упередження шахрайства, зокрема, під час вантажних перевезень, запровадити більш якісні та відкриті умови для роботи логістичних компаній. Відтепер у кожного громадянина є можливість перевірити чи дійсно було видано свідоцтво за вказаним номером та відповідність даних у ньому.

Позитивні зрушення відбулись і в питанні дерегуляції та демонополізації. В цьому аспекті бізнесом було виокремлено ще чотири ініціативи.

Так, сьома ініціатива стосується демонополізації на ринку фітосанітарних послуг. Цьому сприяло прийняття ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур». Фактично, законом було підтримано залучення приватного сектору до проведення фітосанітарної експертизи в рослинництві. По-перше, це розширить мережу фітосанітарних лабораторій. По-друге, зменшить час проходження відповідних процедур та допоможе уникнути дублювання операцій. По-третє, поліпшить якість процедур і допоможе мінімізувати витрати аграріїв.

Восьма – алкогольної сфери. Прийнятим законом про внесення змін до Податкового кодексу України було скасовано ліцензії на право імпорту/експорту алкоголю та оптової ліцензії для виключно роздрібної діяльності. Так, даний вид ліцензії не був інструментом боротьби з нелегальним обігом продукції і коштував всього 780 грн на рік. При цьому, для реалізації імпортованої продукції була необхідна ліцензія на оптову торгівлю, яка коштує 500 тис грн. Щороку від сплати за ліцензії до бюджету потрапляло близько 200 тис грн, при цьому на адміністрування йшла значно більша сума. Відміна ліцензії сприятиме спрощенню ведення легального бізнесу при експорті та імпорті алкогольних напоїв та нарощенню зовнішньоторговельного обороту держави.

Дев’ята – податкової сфери. Цього року було відмінено рудиментну норму щодо касової дисципліни – а саме, скасовано обов’язок ведення книги ОРО (КОРО) (Наказ Мінфіну №773). Така ініціатива була схвально сприйнята бізнесом. В той же час, драконівські штрафи, пов’язані з її веденням та неоприбуткуванням готівки залишились. Вони передбачені застарілим Указом Президента ще від 1995 року. Тож дуже важливо всі зміни здійснювати в комплексі і зробити все можливе, щоб штрафи також було відмінено. Для цього Мінфіну потрібно погодити зміни до постанови НБУ №148 та проект закону про скасування рудиментного Указу Президента.

І десята – сфери захисту рослин. У зв’язку з тим, що минулого року було прийнято ЗУ «Про оцінку впливу на довкілля», але не було затверджено процедури еколого-експертної оцінки пестицидів, їх реєстрація зупинилась. Однак, у квітні 2018 року було прийнято постанову КМУ №312, в якій прописано Порядок проведення експертизи. Фактично, це розблокувало процедуру державної реєстрації засобів захисту рослин (ЗЗР). Тож цього року українські та міжнародні імпортери й виробники ЗЗР змогли завершити процес державної реєстрації. А Україна в цілому – отримати ЗЗР нового покоління.

Бізнес-спільнота вітає ці рішення та сподівається, що розпочаті в 2018 році реформи продовжаться. А подвійні вибори в 2019 не стануть причиною того, щоб поставити країну в режим очікування.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальни мережами.
0 Шейрів

Додати коментар

Такий e-mail вже зареєстровано. Скористуйтеся формою входу або введіть інший.

Ви вказали некоректні логін або пароль

Вибачте, для коментування необхідно увійти.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: