fbpx
Розмір літер 1x
Колір сайту
Зображення
Додатково
Міжрядковий інтервал
Міжсимвольний інтервал
Шрифт
Убудовані елементи (відео, карти тощо)
 

ТОП-10 пріоритетів від бізнесу для нової очільниці Міністерства економіки  

04/ 11/ 2021
  4 листопада Верховна Рада підтримала кандидатуру Юлії Свириденко на посаду Першого віцепрем’єр-міністра – Міністра економіки України. Бізнес вітає пані Юлію з призначенням на посаду та традиційно звертає увагу нової очільниці одного з найбільш важливих для стабільної і прогнозованої роботи бізнесу міністерств на ТОП-10 пріоритетних для бізнесу питань. Сподіваємося, що за керівництва пані Свириденко Міністерству все ж вдасться їх реалізувати та вибудувати ринкову економіку з чесною та прозорою конкуренцією.  По-перше, йдеться про розробку та представлення Стратегії подолання негативних наслідків для економіки від карантинних обмежень, спричинених пандемією коронавірусної хвороби COVID-19.   По-друге, в контексті митної сфери йдеться про спрощення процедур торгівлі під час перетину кордону в рамках торговельних операцій з компаніями з ЄС (необхідна імплементація Регламенту Ради (ЄС) №1186/2009).  По-третє, в податковому напрямку –  аналіз економічних наслідків від зниження навантаження на фонд оплати праці (аби продемонструвати Мінфіну та пояснити важливість цього рішення). Крім того, важливо провести дослідження та оприлюднити результати щодо перерозподілу податкового навантаження  по основним об’єктам оподаткування та галузям економіки, аби визначити, які саме сфери бізнесу мають найбільший фіскальний тиск та знайти шляхи їх зменшення (зокрема сфера клінічних досліджень лікарських засобів та медичних виробів в частині звільнення від ПДВ ввезення/імпорту досліджуваних ЛЗ, МВ та супутніх матеріалів для КД), тощо.  По-четверте, бізнес закликає спростити процес отримання ліцензій та дозволів, зокрема, процедуру отримання ліцензій на імпорт/експорт товарів, що містять парникові гази. Зокрема, в частині виключення з переліку документів, необхідних для отримання ліцензії зовнішньоекономічних контрактів та всіх додатків до них.   По-п’яте, йдеться про створення цивілізованих правил онлайн-торгівлі, зокрема, введення відповідальності за порушення законодавства в частинні ненадання обов’язкової інформації, необхідної для ідентифікації інтернет магазину як суб’єкта підприємницької діяльності, тощо.   По-шосте, варто адаптувати українське законодавство та вимоги до норм ЄС – сприяти підписанню Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції з ЄС (ACAA – промисловий безвіз), сприяти визнанню еквівалентною системи реєстрації кормових добавок вимогам ЄС.  По-сьоме, розробка шляхів підтримки українських експортерів на міжнародних ринках. До прикладу, шляхом запровадження національного звіту щодо рівня викидів парникових газів під час виробництва та обігу сільськогосподарських культур (зокрема, кукурудзи та ріпаку) для подальшої переробки на біопаливо в країнах ЄС; розширення співпраці з КНР – відкриття ринку для сільгосппродукції продукції, що експортується з України до КНР. Окрему увагу слід приділити збереженню конкурентоздатності українських імпортерів в ЄС в умовах майбутнього запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Зокрема, шляхом ведення переговорів про можливості для пом’якшення дії цього інструменту для України та залучення до консультацій бізнесу.  По-восьме, діджиталізація інформації та державних послуг шляхом: видачі електронного гарантійного талону, приєднання до міжнародної системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів, переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму, запуску повноцінної  процедури реєстрації кормових добавок в Україні, розробки процедуру електронної передачі кадрових документів в архів та інше.  По-дев’яте, створення умов для чесної конкуренції шляхом скасування рішень щодо цінового регулювання на пальне, зокрема, постанови про торгівельну надбавку та про декларування змін цін.  По-десяте, варто забезпечити прозоре регулювання секторальних питань, як-то: розробити нормативно-правові документи, спрямовані на реалізацію Закону України «Про ветеринарну медицину» і не допустити вступу в дію закону без їх прийняття, допустити приватні фітосанітарні лабораторії до держконтролю (у вигляді фітосанітарної експертизи), тощо.  Міністерство економіки є одним з ключових для якісної та прогресивної роботи всього бізнесу. Тож спільнота сподівається, що Юлії Свириденко вдасться вирішити пріоритетні для бізнесу питання, що в свою чергу стане запорукою покращення бізнес-клімату в Україні.    Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

4 листопада Верховна Рада підтримала кандидатуру Юлії Свириденко на посаду Першого віцепрем’єр-міністра – Міністра економіки України. Бізнес вітає пані Юлію з призначенням на посаду та традиційно звертає увагу нової очільниці одного з найбільш важливих для стабільної і прогнозованої роботи бізнесу міністерств на ТОП-10 пріоритетних для бізнесу питань. Сподіваємося, що за керівництва пані Свириденко Міністерству все ж вдасться їх реалізувати та вибудувати ринкову економіку з чесною та прозорою конкуренцією. 

По-перше, йдеться про розробку та представлення Стратегії подолання негативних наслідків для економіки від карантинних обмежень, спричинених пандемією коронавірусної хвороби COVID-19.  

По-друге, в контексті митної сфери йдеться про спрощення процедур торгівлі під час перетину кордону в рамках торговельних операцій з компаніями з ЄС (необхідна імплементація Регламенту Ради (ЄС) №1186/2009). 

По-третє, в податковому напрямку –  аналіз економічних наслідків від зниження навантаження на фонд оплати праці (аби продемонструвати Мінфіну та пояснити важливість цього рішення). Крім того, важливо провести дослідження та оприлюднити результати щодо перерозподілу податкового навантаження  по основним об’єктам оподаткування та галузям економіки, аби визначити, які саме сфери бізнесу мають найбільший фіскальний тиск та знайти шляхи їх зменшення (зокрема сфера клінічних досліджень лікарських засобів та медичних виробів в частині звільнення від ПДВ ввезення/імпорту досліджуваних ЛЗ, МВ та супутніх матеріалів для КД), тощо. 

По-четверте, бізнес закликає спростити процес отримання ліцензій та дозволів, зокрема, процедуру отримання ліцензій на імпорт/експорт товарів, що містять парникові гази. Зокрема, в частині виключення з переліку документів, необхідних для отримання ліцензії зовнішньоекономічних контрактів та всіх додатків до них.  

По-п’яте, йдеться про створення цивілізованих правил онлайн-торгівлі, зокрема, введення відповідальності за порушення законодавства в частинні ненадання обов’язкової інформації, необхідної для ідентифікації інтернет магазину як суб’єкта підприємницької діяльності, тощо.  

По-шосте, варто адаптувати українське законодавство та вимоги до норм ЄС – сприяти підписанню Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції з ЄС (ACAA – промисловий безвіз), сприяти визнанню еквівалентною системи реєстрації кормових добавок вимогам ЄС. 

По-сьоме, розробка шляхів підтримки українських експортерів на міжнародних ринках. До прикладу, шляхом запровадження національного звіту щодо рівня викидів парникових газів під час виробництва та обігу сільськогосподарських культур (зокрема, кукурудзи та ріпаку) для подальшої переробки на біопаливо в країнах ЄС; розширення співпраці з КНР – відкриття ринку для сільгосппродукції продукції, що експортується з України до КНР. Окрему увагу слід приділити збереженню конкурентоздатності українських імпортерів в ЄС в умовах майбутнього запровадження механізму прикордонного вуглецевого коригування (CBAM). Зокрема, шляхом ведення переговорів про можливості для пом’якшення дії цього інструменту для України та залучення до консультацій бізнесу. 

По-восьме, діджиталізація інформації та державних послуг шляхом: видачі електронного гарантійного талону, приєднання до міжнародної системи електронного обігу фітосанітарних сертифікатів, переведення обігу складських документів на зерно в електронну форму, запуску повноцінної  процедури реєстрації кормових добавок в Україні, розробки процедуру електронної передачі кадрових документів в архів та інше. 

По-дев’яте, створення умов для чесної конкуренції шляхом скасування рішень щодо цінового регулювання на пальне, зокрема, постанови про торгівельну надбавку та про декларування змін цін. 

По-десяте, варто забезпечити прозоре регулювання секторальних питань, як-то: розробити нормативно-правові документи, спрямовані на реалізацію Закону України «Про ветеринарну медицину» і не допустити вступу в дію закону без їх прийняття, допустити приватні фітосанітарні лабораторії до держконтролю (у вигляді фітосанітарної експертизи), тощо. 

Міністерство економіки є одним з ключових для якісної та прогресивної роботи всього бізнесу. Тож спільнота сподівається, що Юлії Свириденко вдасться вирішити пріоритетні для бізнесу питання, що в свою чергу стане запорукою покращення бізнес-клімату в Україні. 

 

Більш оперативно про новини Асоціації можна дізнатися на нашому Telegram-каналі – EBAUkraine.

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Стартуй в Telegram боті
Читайте корисні статті та новини. Поширюйте їх соціальними мережами.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: